Микола Василенко (1866–1935)

15 лютого 2026 р. 13:08

58 переглядів

Цикл віртуальних та книжкових виставок «Історики-ювіляри 2026 року» продовжує публікація, присвячена 160-річчю від дня народження Миколи Прокоповича Василенка (1866–1935), українського історика, правознавця, політичного й громадського діяча, одного з фундаторів Української академії наук.

Микола Прокопович Василенко прожив складне і багате на події життя. Відданий науці, талановитий учений ніколи не стояв осторонь загальнодемократичного руху, поєднував наукову роботу з громадською діяльністю та участю у процесах національно-державного будівництва. Послідовний прихильник ідеї автономії Української держави, М. Василенко за свої переконання був безпідставно засуджений, відбував покарання як за часів імперської Росії (1908-1909), так і в радянські часи (1923-1924).

Народився 15 лютого 1866 р. у с. Єсмань на Сумщині в родині дрібного службовця. Навчався у Глухівській шестикласній, а згодом у Полтавській гімназіях. У 1890 р. закінчив історико-філологічний факультет Юр'євського (нині Тартуський) університету. За роботу "Критический обзор литературы по истории земских соборов" отримав учений ступінь кандидата історії. Вдосконалював фахові знання в Київському університеті св. Володимира.

На початку 90-х рр. XIX ст. М. П. Василенко став членом культурно-просвітницького товариства "Стара громада ". Він працював у Києві як педагог і журналіст. Був співредактором журналу "Киевская старина", членом історичного товариства Нестора-літописця (з 1919 р. - його головою), співредактором Архіву давніх актів, з 1908 р. М. П. Василенко - член УНТК і редактор його "Записок". Того ж року, як редактора поступової українофільської газети "Киевские отклики", М. П. Васи- ленка засудили на рік в'язниці. 1910 р. його обрали приват-доцентом Університету св. Володимира. Проте керівництво університету звинуватило М. Василенка в українофільстві, підтримці ним теорії М. Грушевського і заборонило читати лекції.

У 1917 р. М. Василенка призначають куратором Київської шкільної округи й товаришем міністра освіти Тимчасового уряду Росії, а у квітні-жовтні 1918 р. - міністром освіти і мистецтв України, заступником голови уряду, президентом Державного Сенату. Очолюючи високі державні установи за часів Гетьманату, сприяв відродженню і розвитку науки, культури й освіти в Україні: брав участь у заснуванні Національної бібліотеки, Державного українського архіву, Національного музею, Національної галереї мистецтва, державних українських університетів у Києві й Кам'янці-Подільському. Микола Прокопович активно впроваджував українську мову в школах України. За його участі було відкрито понад 50 українських шкіл, незважаючи на важкі економічні умови тієї пори.

М. Василенко - один з ініціаторів створення Української академії наук. Багато в чому завдяки саме його зусиллям 14 листопада 1918 р. було ухвалено Закон про заснування Української академії наук (УАН). У 1920 р. його було обрано академіком УАН. Згодом він виконував обов'язки президента УАН, очолював її соціально-економічний відділ, Постійну комісію з вивчення західноруського та українського права, провадив активну викладацьку діяльність, був професором ряду київських вузів.

М. П. Василенко видав низку праць, присвячених розвитку правових установ та інститутів права в Україні. Протягом усього свого життя він досліджував соціальну та економічну історію України.

У квітні 1923 р. він одружився з істориком Наталією Полонською. Проте родинне щастя було недовгим. Вже у вересні Миколу Прокоповича арештовують за безпідставним звинуваченням в участі в контрреволюційній організації "Київський обласний центр дій" (КОЦД). У квітні 1924 р. відбувся суд, який виніс М. П. Василенку вирок - 10 років ув'язнення. Згодом на клопотання дружини та керівництва ВУАН М. П. Василенка було амністовано. Але з 1929 р. учений був позбавлений змоги здійснювати керівну працю в УАН. До того ж у Миколи Прокоповича було підірване здоров'я. За роки роботи М. П. Василенка в Українській академії наук у видавництві ВУАН вийшла низка його праць з історії України, зокрема "Павло Полуботок" (1925), "Як скасовано Літературного Статута" (1926), "Територія України 17 століття" (1927), "Збірка матеріалів до історії Лівобережної України та українського права 17-18 століття" (український археографічний збірник", І т., 1927), "Правне положення Чернігівщини за польської доби" (1928), "Матеріали до історії українського права", І т. (1929) та ін.

М. П. Василенко - один з родоначальників української історико-правничої науки. За його редакцією вийшло 7 випусків "Праць Комісії для виучування західноруського та українського права" (1925-1930) і 6 томів (у 4 кн.) "Записок соціально-економічного відділу" (1923-1930).

1929 р. М. П. Василенко опублікував "Конституцію Пилипа Орлика", а також класичну юридичну працю "Генеральні слідства про маєтності українських полків 1729- 1730 рр.".

Науковий доробок - майже 500 наукових та публіцистичних праць - Миколи Василенка присвячено історії держави і права, історії України, біографістиці. Він - автор "Нарисів з історії Західної Русі та України", дослідник оригінальних пам'яток правової культури українського народу. Микола Прокопович Василенко все своє життя активно виступав за державну незалежність України.

З жовтня 1935 р. після тяжкої і тривалої хвороби Микола Прокопович помер у Києві і був похований на Лук'янівському кладовищі.

Джерело: Василенко Микола Прокопович (1866–1935) // Київський національний університет імені Тараса Шевченка. –

Режим доступу: https://knu.ua/ua/geninf/osobystosti/vasylenko/ (дата звернення: 14.02.2026)

***

Список сформовано на основі матеріалів біобібліографічного видання НІБУ «Українські історики міжвоєнного періоду. 1918–1939» та охоплює видання, наявні у фонді Бібліотеки, і не претендує на повноту відображення матеріалу.

Повний бібліографічний список подано в друкованому виданні, доступному в читальних залах Бібліотеки, та в електронній версії (с. 120–127): https://omeka.nibu.kyiv.ua/s/nibu/item/5959#?c=0&m=0&s=0&cv=0

ДЖЕРЕЛА

документи

З промови міністра народної освіти і мистецтва Української Держави М. П. Василенка на засіданні, присвяченому початку діяльності комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії наук у Києві, 9 липня 1918 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 71-72.

Повідомлення М. П. Василенка пресі про хід розгляду «Законопроекту про заснування Української Академії наук у Києві», 22-23 жовтня 1918 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 161-162.

Посвідчення М. П. Василенка, видане Українською Академією наук, 22 жовтня 1920 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 248-249.

Охоронний лист на житло та майно академіка М. П. Василенка, виданий УАН, 25 листопада 1920 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 249.

Мандат М. П. Василенка про те, що він є представником УАН по нагляду за історичними архівами, 10 грудня 1920 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 249-250.

спогади

Василенко, М. П. Вибрані твори : у 3 т. / М. П.  Василенко ; упоряд.: І. Б. Усенко, Т. І. Бондарук, А. Ю. Іванова ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Київ : Юрид. думка : Академперіодика, 2006 – 2008.   

Т. 3 : Спогади. Щоденники. Листування. – 2008. – 720 с.

листування

З листа В. І. Вернадського до М. П. Василенка про шляхи організації Україн-ської Академії наук, 18 травня 1918 р., м. Полтава // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 22.

Лист М. П. Василенка до М. Ф. Кащенка з проханням взяти участь у роботі комісії по утворенню УАН, 3 липня 1918 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 23-24.

Лист М. П. Василенка до В. І. Вернадського про першочергові завдання комісії по утворенню УАН, 7 липня 1918 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 24.

Лист спільного зібрання УАН до М. П. Василенка із подякою за внесок до спра-ви заснування УАН, 30 листопада 1918 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 186.

Лист Комісії для складання енциклопедичного словника ВУАН до М. П. Василенка з пропозицією взяти участь у роботі по складанню енциклопедичного словника, 27 липня 1921 р. // Історія Академії наук України. 1918–1923 : документи і матеріали. – Київ, 1993. – С. 285.

НАУКОВА СПАДЩИНА

зібрання творів, окремі видання

Василенко, М. П. Вибрані твори: у 3 т. / М. П. Василенко ; Національна академія наук України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ. – Київ : Юрид. думка, 2006.

Т. 1 : Історичні праці. – 605 с.

Т. 2 : Юридичні праці. – 558 с.

Василенко, М. П. Пам’ятник української правничої літератури XVIII століття : відбитка / М. П. Василенко. – Львів : З друк. Наукового Товариства ім. Шевченка, 1925. – 26 с. – (Ювилейний збірник Наукового Товариства імени Шевченка у Львові в пятдесятиліття основання, 1873–1923).

Василенко, М. П. Матеріали до історії українського права. Т. 1 / М. П. Василенко. – Київ : Всеукр. акад. наук. 1929. – LХІІІ, 335 с.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ

матеріали у довідково-енциклопедичних виданнях

Микола Прокопович Василенко : [Історик] / Ю. С. Шемшученко, І. Б. Усенко ; сост. В. В. Вороненко ; АН УРСР. – Київ : Наук. думка, 1990. – 53, [2] с.

Михненко, А. М. В. В. Вороненко, Л. Д. Кістерська, Л. В. Матвєєва, І. Б. Усенко. Микола Прокопович Василенко / А. М. Михненко // Український історичний журнал: науковий журнал. – 1995. – № 5. – С. 127-130.

Василенко Микола Прокопович // Діячі Української Центральної Ради : бібліогр. довідник. – Київ, 1998. – С. 71-73.

Усенко, І. Б. Василенко Микола Прокопович / І. Б. Усенко // Юридична енциклопедія. – Київ, 1998. – Т. 1 : А–Г. – С. 309-310.

Тронько, П. Т. Василенко Микола Прокопович / П. Т. Тронько // Енциклопедія історії України  : у 10 т. – Київ, 2003. – Т. 1 : А–В. – С. 441-442.

Матвєєва, Л. В.Василенко Микола Прокопович / Л. В. Матвєєва // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2005. – Т. 4 : В–Вог. – С. 109.

Загорецька, О. Василенко Микола Прокопович / О. Загорецька // Українські архівісти (XIX–XX ст.) : біобібліогр. довідник. – Київ, 2007. – С. 95-97.

Василенко Микола Прокопович // Україна в міжнародних відносинах : енци-клопедичний словник-довідник. – Київ, 2014. – Вип. 5 : Біографічна частина : А–М. – С. 54-56.

Василенко Микола Прокопович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліогр. словника. – Київ, 2017. – С. 71-73.

Василенко Микола Прокопович // Історична наука у Національній академії наук України в особах : енциклопед. довідник. – Київ, 2018. – С. 185-186.

Шемшученко, Ю. С. Микола Прокопович Василенко (02(14).02.1866 – 03.10.1935). Президент ВУАН у 1921–1922 рр. / Ю. С. Шемшученко // Засновники і президенти Національної академії наук України : біобібліогр. матеріали. – Київ, 2021. – С. 585-586.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОКАЖЧИКИ ТА СПИСКИ

Бібліографія праць М. П. Василенка // Український історик. – 1966. – № 3-4 (11-12). – С. 104-109.

Микола Прокопович Василенко / АН УРСР ; Ін-т держави і права ; вступ. ст.: Ю. С. Шемшученка, І. Б. Усенка ; упоряд. В. В. Вороненко. – Київ : Наук. думка, 1990. – 56 c. : портр. – (Біобібліографія вчених Української РСР).

Підготували:

Опенько Я. Ю., відділ культурних комунікацій