ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
13.11.2025
Вшановуючи пам’ять українських бібліографів – ювілярів 2025 року пропонуємо до уваги користувачів книжкову виставку, присвячену до 100-річного ювілею Марії Андріївни Вальо.
Марія Андріївна Вальо (16 червня 1925, м. Борислав — 1 червня 2011, Львів) — видатна літературознавиця, філологиня, бібліографиня, дійсна членкиня Наукового товариства імені Тараса Шевченка (з 1992 року). Майже 40 років натхненно працювала у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. Василя Стефаника (ЛННБ України). Утверджувала справжню науково-бібліографічну україніку в Україні та поза її межами. Її підхід до бібліографії вплинув на ціле покоління львівських і київських бібліографів.
Серед наукового доробку М. А. Вальо – монографії, збірники, бібліографічні покажчики, сотні статей та розвідок, що стосуються розвитку літературно-наукової думки в Україні кін. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., української літератури і науки в Західній Україні, історії жанрів української прози та драматургії, історії українського театру, міжсловʼянських літературних звʼязків. Авторка багатьох енциклопедичних статей (Енциклопедія історії України, Енциклопедія сучасної України, Українська літературна енциклопедія, довідник «Українська журналістика в іменах» та ін.) про діячів науки та культури, бібліографів, літераторів. Укладачка численних біобібліографічних покажчиків про вчених-бібліографів, книгознавців, письменників – І. Вільде (1972), Л. Гумецьку (1981), Я. Галана (1982), М. Мольнар-Мундяк (1983), Г. Нудьгу (1987), С. Щурата (1988), Д. Павличка (у 2-х ч., 1989). Вперше в історії української бібліографії досліджувала бібліографічну діяльність Івана Франка — «Іван Франко. Бібліографічна спадщина: збірник вибраних праць і матеріалів» (2008), який достойно увінчав бібліографознавчий доробок М. Вальо [http://encyclopedia.com.ua/entry-494].
В Національній історичній бібліотеці України зберігається літературний спадок Марії Андріївни Вальо, окремі видання якого пропонуємо до Вашої уваги.
Непересічна особистість відомої української письменниці Ірини Вільде (1907–1982) спонукала М. Вальо до збору, відтворення та збереження її письменницької спадщини, адже вона залишила великий літературний доробок у художньому, публіцистичному та критичному жанрах. В останній рік свого життя Марія Андріївна у співпраці з Маріанною Мовною працювали над підготовкою біобібліографічного покажчика Ірини Вільде, творчість якої надзвичайно актуальна й сьогодні.
До біобібліографічного покажчика «Ірина Вільде (1907–1982)» (Львів, 2020) увійшли художні та публіцистичні твори письменниці, а також повністю представлена її довоєнна творчість, републікуються окремі маловідомі твори, епістолярна спадщина та добірка спогадів про Ірину Вільде.
Дослідження і документальні матеріали наукового збірника «Бальтазар Гакет – дослідник Південно-східної і Центральної Європи : дослідження і матеріали» (Львів, 2000) присвячені вивченню діяльності відомого австрійського мандрівника, вченого, професора Львівського університету Бальтазара Гакета (Ake) (1739–1815) на теренах Південно-Східної і Центральної Європи. Розділ «Публікації» містить українські переклади фрагментів окремих праць Б. Гакета, а також переклад його «Автобіографії» на основі французького першодруку. Опис здійсненої Б. Гакетом влітку 1797 р. подорожі зі Львова на Південь України, в Крим і на Запоріжжя дослідники вважають науковим відкриттям в галузі українського краєзнавства кінця ХVІІІ ст.
Марія Андріївна доклала багато зусиль до дослідження та популяризації діяльності членів НТШ. Зокрема, збірник «Листи Юрія Меженка до львів’ян (1923–1969)» (Львів, 2002) містить епістолярій Ю. Меженка до Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, його Бібліографічної комісії, Бібліотеки та до відомих вчених: В. Дорошенка, М. Возняка, І. Кревецького, А. Крушельницького, В. Щурата, І. Крип’якевича, М. Деркача, Я. Дашкевича, М. Гуменюка, М. Мороза, а також до Львівської філії Бібліотеки АН УРСР. Додатком до збірника увійшла републікація маловідомої статті Ю. Меженка 1946 р. «Бібліографія української книги, її завдання, обсяг і методи її створення».
Збірник «Зеновія Франко (1925–1991) : Статті. Спогади. Матеріали» (Львів, 2003) присвячений пам’яті визначної української вченої і громадської діячки Зеновії Тарасівни Франко. У ньому зібрані автобіографічні матеріали, неопубліковані і маловідомі праці вченої з питань франкознавства, мовознавства, історії культури. Подано також статті про наукову діяльність З. Франко і спогади про неї. Додається список основних наукових праць З. Франко і блок фотографій.
М. Вальо: «Ідея цього збірника визріла в колі друзів Зеновії Франко, які, добре знаючи її як людину, вчену й громадську діячку, безмежно віддану українській національній ідеї, не могли змиритися з тим, щоб у пам’ять наступних поколінь вона увійшла брутально скомпрометованою тоталітарним режимом без слова на захист її честі й мужності як одного з чільних представників руху шістдесятників, борця за незалежність України» [12 ; 25].
Упродовж багаторічної роботи у Львівській бібліотеці ім. В. Стефаника Марія Андріївна написала велику кількість статей, які друкувались як у виданнях бібліотеки, так і поза її межами. Це здебільшого публікації джерелознавчого та літературознавчого характеру, що одночасно сприяли популяризації та розкриттю багатих фондів бібліотеки. Із започаткуванням щорічного наукового збірника «Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника» М. Вальо стала одним із постійних його авторів і впродовж 1992–2010 рр. опублікувала 12 статей різної тематики, зокрема з історії української літератури, історії бібліографії, книгознавства, славістики. Чимала кількість її публікацій присвячена відомим діячам української науки і культури, зарубіжним ученим [25 ; 179].
Література з фонду НІБУ
Статті
Список не є вичерпним. Більше інформації в Електронному каталозі та Базах даних НІБУ.
Матеріал підготувала Олена Нестеренко
відділ ДБНІР
#Українські бібліографи – ювіляри 2025 року
