ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
07.12.2025
Народився у 1890 р. в станиці Єлисаветська на Кубані, у козацькій сім'ї, де мешкав до 1912 р., після чого перебрався до України. Згадуючи своє походження, він писав:
«Я родом з Кубанщини, однак вся моя громадсько-політична робота минула в Україні (з 1912 по 1923 р. я жодного разу не побував на Кубані). А мої рідні жили на Кубані... я листувався з ними, і на Кубані мене знали».
Навчався у Київському політехнічному інституті. У студентські роки активно включився в політичне життя. Так, у 1913 р. поставив свій підпис під колективним листом до депутата Державної думи Григорія Петровського з вимогою виступити у справі «націоналізації освіти в інтересах культурного розвитку українського народу». Цей документ відображав занепокоєння української інтелігенції, викликане послідовною русифікаторською політикою царизму.
Христюк працював у газеті «Рада», у 1916–1917 рр. був редактором кооперативного журналу «Комашня», пізніше – співробітником есерівських (УПСР) газет «Боротьба» та «Трудова громада».
Був провідним членом ЦК УПСР та Селянської спілки, членом Центральної і Малої Рад. Виконував обов’язки генерального писаря в уряді Володимира Винниченка, був співавтором земельного закону від 31 січня 1918 р. З лютого 1918 р. – міністр внутрішніх справ (пізніше — державний секретар) в уряді Всеволода Голубовича, а з 29 січня по 10 березня 1918 р. очолював Міністерство народної освіти. У 1919 р. входив до уряду Ісаака Мазепи як міністр внутрішніх справ.
Після IV з’їзду УПСР належав до фракції «центральної течії». Від 1919 р. перебував у Відні, де став членом «закордонної делегації» УПСР і співредактором журналу «Борітеся — поборете!».
У 1924 р. повернувся до радянської України. Працював у Харкові в Товаристві робітників науки і техніки для сприяння соціалістичному будівництву (1928–1931), співробітничав у журналі «Червоний Шлях».
2 березня 1931 р. заарештований за справою «Українського Національного Центру» і засуджений до ув'язнення. Перебував на Соловках, а згодом у таборах «Севвостлаґу» (Хабаровський край), де помер 29 вересня 1941 р.
Павло Христюк – автор цінних праць з історії української революції, зокрема чотиритомника «Замітки і матеріали до історії української революції 1917–1920» (1921–1922), а також досліджень «1905 рік в Україні» (1925), «Україна доби селянської реформи в творах Г. Данилевського» (1930) та ін.
Праці з фонду Бібліотеки
Оцифровані видання
Христюк П. Замітки і матеріали до історії революції 1917–1920 рр. : у 4 т. Т. 2 / П. Христюк ; Український соціологічний ін-т. – Відень, 1921. – 204 с. - (Українська революція ; кн. 2).
Христюк П. Замітки і матеріали до історії революції 1917–1920 рр. : у 4 т. Т. 3 / П. Христюк ; Український соціологічний ін-т. – Відень, 1921. – 160 с. - (Українська революція ; Кн. 3).
***
Борітеся - поборете! : закордонний орган Української партії соціалістів-революціонерів / Під редакцією Комітету. – Wien [Відень], 1920 – 1921.
№7: лютий – березень. – 1921. – 64 с.
№ 6 : лютий. – 1922. – 46 с.
Христюк П. 1905 рік на Україні / П. Христюк. – Харків : Державне видавництво України, 1925. – 238 с.
Бібліографічний список
Верстюк В. Ф., Осташко Т. С. Діячі Української Центральної Ради: Бібліографічний довідник / В. Ф. Верстюк, Т. С. Осташко. – Київ, 1998. – 254 с.
Відродження нації : (Історія української революції [марець 1917 р. - грудень 1919 р.]) : в 3 ч. / В. Винниченко.
Ч. 1 . – Київ ; Відень : [Дзвін], 1920. – 348 c.
Ч. 2 . – Київ ; Відень : [Дзвін], 1920. – 328 с.
Ч. 3 . – Нью-Йорк: [б.в.], 1968. – 535 c.
Горак В. С. Літопис української революції. Книга П. О. Христюка «Замітки і матеріали до історії Української революції»: історіографічний аналіз / В. С. Горак. – Київ, 2005. – 103 с.
Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції / [авт. та упоряд.: А. Когут (відп. упоряд.) та ін. ; редкол.: Г. Боряк та ін.] ; Галуз. держ. архів Служба безпеки України [та ін.]. – Київ : К.І.С, 2018. – 239 с.
Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети: навч. посіб. Кн.1 / За заг. ред. М. Панова. – Київ : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 476c.
Дубов В. Генеральний писар Української Народної Республіки. Про П. О. Христюка / В. Дубов // Наука і суспільство : щомісячний науково-популярний і літературно-художній ілюстрований журнал. – 2011. – № 11/12. – С. 15-19.
Енциклопедія історії України : У 10 т. Т. 10 / НАН України. Ін-т історії України ; ред. В. А. Смолій. – Київ : Наукова думка, 2013. – 784 с.
Журнали засідань Директорії Української Народної Республіки. 30 квітня 1919 р. // Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки. 1918–1920 : док. і матеріали. – 2006. – Т. 1. – С. 80.
Кучер В. Соціаліст-революціонер на тлі доби: Павло Христюк про соціально-політичні процеси часів Центральної Ради / В. Кучер, Д. Муха. – Київ, 2008. – 108 с.
Лікарчук І. Л. Міністри освіти України : у 2 т. Т. 1. (1917 - 1943 рр.) / І. Л. Лікарчук. – Київ : Вид. Ешке О. М., 2002. – 327 c.
Муха Д. Наукова та трудова діяльність П. О. Христюка в еміграційний період / Д. Муха // Гілея: наук. вісн. – 2016. – Вип. 111. – С. 108-111.
Муха Д. П. О. Христюк (1890–1941). Літописець української революції: життєпис, державницька діяльність, наукова спадщина / Д. Муха. – Київ : Наукова Столиця, 2022. – 178 с.
Муха Д. Павло Христюк як історіограф українських політичних партій доби визвольних змагань 1917–1920 рр. / Д. Муха // Історичний журнал. – 2010. – № 1-3. – С. 228-236.
Муха Д. Характеристика П. О. Христюком внутрішньої політики Української Держави (1917–1918 рр.) / Д. Муха // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. – 2011. – Вип. 27. – С. 95-99.
Народжені Україною: меморіальний альманах: у 2 т. Т.2 : Л-Я. / гол. ред.: О. Онопрієнко; голова орг. Ком. Л. М. Кравчук ; ред. Рада : М. Азаров, Ю. Богуцький, Л. Губерський та ін. – Київ : Євроімідж, 2002. – С. 708 – 709.
Петасюк О. Українські кооператори у першому складі Генерального Секретаріату: до біографічного портрету / О. Петасюк // Київські історичні студії : наук. журнал. – 2018. – № 1 (6). – С. 84-87.
Солдатенко В. Проект «Україна», 1917–1920 рр.: постаті / В. Солдатенко. – Харків : Фоліо, 2011. – 511 с.
Солдатенко В. Соборницький процес 1918–1919 рр. в працях перших істориків Української революції / В. Солдатенко // Українська соборність: ідея, досвід, проблеми (до 80-річчя Акту Злуки 22 січня 1919 р.) : зб. наук. пр. – 1999. – С. 129-143.
Солдатенко В. Ф. Україна в революційну добу : іст. есе-хроніки : у 4 т. / В. Ф. Солдатенко. – 2008 – 2010.
Т. 1. – Харків : Прапор, Рік 1917. – 2008. – 589 c.
Т. 2. – Київ : Світогляд, Рік 1918. – 2009. – 528, [1] c.
Т. 3. – Київ : Світогляд, Рік 1919. – 2010. – 453 c.
Т. 4. – Київ : Світогляд, Рік 1920. – 2010. – 445 c.
Солдатенко В. Ф. Українська революція: концепція та історіографія / В. Ф. Солдатенко. – Київ: Пошуково-видавниче агентство «Книга пам'яті України», 1997. – 416 с.
Суровцова Н. В. Спогади / Н. В. Суровцова. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1996. – 431 с.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали : у 2-х томах / НАН України, Ін-т історії України, Держ. архів вищих органів влади і упр. України ; ред. В. А. Смолій. - Київ : Наук. думка, 1996 – 1997.
Т. 1 : 4 березня–9 грудня 1917 р., 1996. – 589 с.
Т. 2: 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р., 1997. – 424 с.
Циркуляр народного міністра внутрішніх справ П. Христюка до губернських та повітових комісарів з вимогою вивісити в людних місцях 3 та 4 Універсали Центральної Ради. 1918 р. лютого 20 (березня 5) // Східне Поділля в добу Центральної Ради та Гетьманату П. Скоропадського (березень 1917 – грудень 1918 р.): зб. док. та матеріалів. – 2008. – С. 98-99.
Шаповал Ю. І. Людина і система : штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні / Ю. І. Шаповал ; НАН України, Ін-т нац. відносин і політології. – Київ, 1994. – 270 с.
Шаповал Ю. Учасник і літописець Української революції: Павло Христюк (до 130-річчя з дня народження) / Ю. Шаповал, Н. Рижева // Український історичний журнал. – 2020. – № 2. – С. 198-216.
Яна Опенько, відділ культурних комунікацій
