ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
14.07.2025
У рік ювілею українського політолога, соціолога, автора довершеної теорії виникнення й розвитку націй, засновника української націології Ольгерда (Ольґерда) Іполита Бочковського погортаємо сторінки його першодруків, виданих 1932 року на теренах Чехословаччини. Пересвідчимось у безкомпромісності українського науковця, далекоглядності й точності його політичних передбачень.
Батько Ольгерда Іполита був польського роду, мати – литовського (звідси його подвійне польсько-литовське ім’я). З рідної Ольгердові станції Долинської Херсонської губернії родина Бочковських переїхала до Катеринослава, згодом – до Єлисаветграда. Ольгерд навчався у Єлисаветградському земському реальному училищі, де в різний час здобували знання брати Тобілевичі, Євген Чикаленко, Євген Маланюк. Доля звела їх згодом на чужих теренах: на початку 1920-х Євген Маланюк був студентом О. Бочковського в Українській господарській академії в Подєбрадах, Микола Садовський (Тобілевич) бував у нього в гостях, у 1929-му Євген Чикаленко помер майже на руках Ольгерда.
Переїзд Ольгерда Іполита до Праги (внаслідок його юнацького захоплення революційними рухами) відбувся у 1905 році. Патріотизм українського студентства Чехословаччини, історіософська концепція Михайла Грушевського, твори Михайла Коцюбинського – все це допомогло О. І. Бочковському усвідомити Україну як свою Батьківщину й визначити свою національну ідентичність. В Карловому університеті він завершував навчання, там заприязнився з майбутнім президентом ЧСР Томашем Гаррігом (Ґарріґом) Масариком, який став для молодого науковця інтелектуальним наставником. У 1910 р. в авторитетному науковому журналі «Slovansky prehled» Бочковський опублікував серію статей «Українське питання» з метою ознайомити чеську спільноту (здебільшого москвофільську) з українською проблематикою в Російській та Австрійській імперіях. «З московської в’язниці царату я тікав у Європу, немов додому. На жаль, при ближчому знайомстві з Європою, перебуваючи в її серці, я незабаром переконався, що вона далека від того ідеального образу, який у мене витворився там, над Дніпром […]», – писав у своїх спогадах О. І. Бочковський. Зазначимо: міжвоєнний період, на який припав пік його наукової й громадської діяльності, був часом, коли Європа загравала і з комунізмом, і з фашизмом. О. І. Бочковський упродовж всього життя закликав західноєвропейських інтелектуалів до боротьби з «чумою» будь-якого забарвлення, хоч його голос і був зазвичай «голосом волаючого в пустелі».
Першою зрілою науковою працею О. І. Бочковського дослідники вважають видану у Відні в 1916 р. монографію «Поневолені народи царської імперії [...]». «Розбиття Російської імперії» у війні, - наголошував у цій праці Бочковський, допоможе їй самій; вона «відтак могтиме вільніше розвиватися внутрішньо, без зайвого розкидування державної енергії на поглинання «окраїн». Через кілька років примірники цієї книги були публічно спалені денікінцями, що окупували Київ.
В електронній бібліотеці Diasporiana (українській діаспорній електронній бібліотеці) ми виявили цифрову копію цього видання, зроблену з унікального примірника.
Бочковський, Г. Поневолені народи царської імперії, їхнє національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії) / Г. Бочковський. – [Відень] : Накладом видавництва [Політична Бібліотека], 1916. – 223 с. – (Політична Бібліотека / під редакцією Миколи Залізняка). – Дарчий напис: «Вельмишановному професору […] І. Горбачевському. Автор. 1917». (Див.: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/14936/file.pdf).
Іван Якович Горбачевський (1854-1942) – український хімік, біохімік світової слави; доктор медичних наук, ректор Карлового університету в Празі, перший міністр народного здоров’я Австро-Угорщини, ректор Українського вільного університету, професор Української господарської академії. Про щирий патріотизм видатного науковця свідчить його привітання учасникам з’їзду природників і лікарів у Львові у 1927 р.: «Нетерпляче вижидаю щасливої хвилини, коли всі наші наукові працівники, розпорошені по світі, зможуть разом стати до спільної наукової праці на рідній землі для слави і добра української і світової науки».
У 1923-1932 рр. О. І. Бочковський керував кафедрою соціології та націології економічно-кооперативного факультету Української господарської академії (УГА), розташованої в курортному містечку Подєбради поблизу Праги.
Це були найпродуктивніші роки науковця й викладача. Його колегами були світила європейської науки, й, зокрема, Іван Горбачевський. Славетний поет Євген Маланюк, який в цьому закладі здобув освіту інженера-гідротехніка, згадував, що подєбрадська УГА була «перш за все лабораторією, де культивувався тип новітнього українця».
Представляємо два видання з колекції НІБУ, видані в Подєбрадах, які є бібліографічними рідкостями. 
Бочковський, О. І. Боротьба народів за національне визволення : націологічні нариси / О. І. Бочковський. – Подєбради : Обрій, 1932. – 256 с. : карти. – Відбитки печаток: 1. «ЦГИА УССР. Проверено 19/рукоп. / 62». 2. ЦДІА УРСР у м. Києві. Науково-довідкова бібліотека». 3. «Київський обласний державний архів. Бібліотека» «Центральний архів Жовтневої революції УРСР. м. Київ. Інв.№ /рукоп. 673/».
Довідково: 1922 р. створений Київський Центральний історичний архів. З утворенням Київської області (1932 р.) архів перетворено у Київський обласний історичний архів. В листопаді 1943 р. Київський обласний історичний архів відновив роботу, за рік отримав нову назву – Київський обласний державний архів, згодом назву – Центральний архів Жовтневої революції УРСР.
На переконання автора книги, формування модерної нації неможливе без «національної свідомості» і «національної волі», без прагнення до політичної та державної самостійності. Віддаючи належне об’єктивним ознакам нації (спільні територія, мова, релігія), вирішальним О. І. Бочковський вважав суб’єктивний чинник. «Нема народів ні великих, ні малих, є лише народи, кожен з яких має право на незалежне існування. Нація – це воля бути нацією». В концепції пробудження поневолених народів головними факторами у Бочковського виступають культурне відродження, господарське піднесення та здобуття незалежності.
На берегах сторінок примірника бачимо численні маргіналії, в яких висловлюється жаль, що ісландський досвід не став поки у пригоді українцям; напр., на с. 77-78 у відповідь на міркування Бочковського щодо політичних партій Ісландії: «Всі вони […] повстали […] під час [І-ї] світової війни, коли наближалося вирішення дансько-ісляндського конфлікту. Тепер Ісляндія має чотири політичні партії», – читаємо маргінальний запис читача: «Виборювали свою політичну самостійність. А у нас?!».
Бочковський, О. І. Нарід собі : (шляхами національної самодопомоги серед ріжних народів) / О. Бочковський ; Товариство Прихильників Української Господарської Академії. – Прага ; Подєбради : Legiografie, 1932. – 44 с.
«Нарід собі» – це гасло, як провідну девізу, поклало «Товариство Прихильників Української Господарської Академії» в основу своєї діяльности з метою зберегти на будуче Українську Господарську Академію – цю першу українську політехніку. Товариство має на меті утримувати її віднині власними коштами самого українського громадянства, беручи на увагу загальнонаціональне значіння та потребу під цей час самостійної та вільної української високої технічної школи» – пояснює О. І. Бочковський. Далі автор наводить переконливі докази успішної «громадської самодопомоги (self-help)» різних народів світу. «Зокрема, в історії чеського національного відродження можна знайти чудові зразки та приклади такої національної кооперації. Чехи також найкраще висловили провідну засаду національної самодопомоги. З їхньої історії запозичена як девіза «Товариства Прихильників УГА», так і заголовок цієї брошури», – зазначає автор.
План порятунку УГА висловив один із засновників УГА, професор С. Ґольдельман на 100-му засіданні Професорської ради 16 травня 1931 р., а саме: створити спеціальний орган – Товариство прихильників УГА в ЧСР (ТПУГА), діяльністю якого мало стати матеріальне утримання Академії. Подібним чином успішно функціонував світовий сіоністичний єврейський національний фонд, членом якого був проф. Ґольдельман.
Головою Управи ТПУГА був обраний О. І. Бочковський. У звіті про успішну «збіркову акцію на користь Українського Технічно-Господарського інституту в Подєбрадах [наступника УГА], що була переведена канадійськими та американськими українськими організаціями під час подорожі проф. О. І. Бочковського по Канаді і Злуч. Державах Америки в червні-листопаді 1936 року» проголошено: «Наша Національна Політехніка твориться власними силами і коштами українського народу […]».
(Див. у згаданій вище діаспорній електронній бібліотеці :https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/21050/file.pdf).
Ольгерд Іполит Бочковський фахово досліджував історію націй та націоналізм. Але мріяв він про світову інтеграцію людства та настання «Pax humana» – всесвітнього миру, – шляхом добровільного об’єднання самостійних і визволених народів у регіональні спілки, що мали б стати етапами до «Світової Унії Народів». Людство майбутнього він бачив як органічний синтез національно самовизначених, свідомих, культурно розвинених та політично незалежних народів, без огляду на їх чисельність, територію чи расове походження.
Всі презентовані на виставці та згадані в огляді праці О. І. Бочковського зібрані колективом видавництв «Україна Модерна», «ДУХ І ЛІТЕРА» й перевидані в 2018-2020 рр. з прекрасними передмовами й фаховими коментарями Олі Гнатюк та Мирослава Чеха.
Список книг із фонду НІБУ, представлених на виставці
1. Бочковський, О. І. Боротьба народів за національне визволення : націологічні нариси / О. І. Бочковський. – Подєбради : Обрій, 1932. – 256 с. : карти.
2. Бочковський, О. І. Нарід собі : (шляхами національної самодопомоги серед ріжних народів) / О. Бочковський ; Товариство Прихильників Української Господарської Академії. – Прага ; Подєбради : Legiografie, 1932. – 44 с.
3. Бочковський, Ольґерд Іполит. Вибрані праці та документи. Т. 1 / О. І. Бочковський. – Київ : ДУХ І ЛІТЕРА : Україна Модерна, 2018. – 703 с. : 8 вкл. л. – (Україна. Європа: 1921–1939).
Із зм.: Безхребетна Європа (Europa Invertebrata). – С. 117-121.
4. Бочковський, Ольґерд Іполит. Вибрані праці та документи. Т. 2 / О. І. Бочковський. – Київ : ДУХ І ЛІТЕРА : Україна Модерна, 2018. – 973 с. : табл. - (Україна. Європа: 1921-1939).
5. Бочковський, Ольґерд Іполит. Вибрані праці та документи: в 2 кн. Т. 3. Кн. 1 / О. І. Бочковський ; упоряд.: О. Гнатюк, М. Чех. – Київ : Україна Модерна : ДУХ І ЛІТЕРА, 2020. – 438 с. – (Україна. Європа: 1921–1939).
6. Бочковський, Ольґерд Іполит. Вибрані праці та документи: в 2 кн. Т. 3. Кн. 2 / О. І. Бочковський ; упоряд.: О. Гнатюк, М. Чех. – Київ : Україна Модерна : ДУХ І ЛІТЕРА, 2020. – 3-5, 435-874 с. – (Україна. Європа: 1921–1939).
Джерела
1. Наріжний, Симон. Українська еміграція : культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1 / Симон Наріжний. – Прага : [KNIHTISK], 1942. – 372 с. : CCXXII арк. іл. – (Студії Музею Визвольної Боротьби України).
[Переважна більшість фотоілюстрацій до виставки запозичена з цього видання].
2. Пономарьов, Віталій. Цвітіння чудової квітки: Ольґерд Бочковський і відродження націй / В. Пономарьов ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр досліджень історії та культури Східноєвропейського єврейства, Центр європейських гуманітарних досліджень. – Вид. 2-ге. – Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2021. – 183 с. – (Постаті культури).
3. Чедолума, Ілля. Націологія, Голодомор та подвійні стандарти : забутий український мислитель Ольґерд Іполит Бочковський (1885-1939) [Електронний ресурс] / І. Чедолума. – Режим доступу: https://uamoderna.com/event/nacziologiya-golodomor-ta-podvijni-standarti-zabutij-ukrainskij-mislitel-olgerd-ipolit-bochkovskij-1885-1939/
Підготувала Н. О. Горська,
Науково-дослідний відділ стародруків, цінних та рідкісних видань
