Лифар Сергій Михайлович (1905–1986)

02 квітня 2025 р. 11:01

348 переглядів

Серж Лифар (Сергій Михайлович Лифар, 1905–1986) – український танцівник, хореограф, педагог, історик і реформатор балету XX століття.

Народився Сергій Михайлович Лифар 20 березня (2 квітня) 1905 року (за іншими даними – 2 (15) квітня 1904 року) в Пирогові (колишнє село, нині місцевість у південній частині Києва) в дворянській родині з козацьким корінням. Навчався у Київській консерваторії, співав у хорі Софійського собору, а від 1921 року займався в балетній студії Броніслави Ніжинської.

У 1922 році Сергій Михайлович емігрував до Франції, де став провідним танцівником трупи Сергія Дягілєва. Після його смерті (1929) очолив балетну трупу Grand Opera в Парижі, де працював понад 25 років. Як балетмейстер і танцівник поставив близько 200 балетів і дивертисментів. Серед його найвідоміших постановок – «На Дніпрі» (1932) і «Сюїта в білому» (1943). Заснував Інститут хореографії при Grand Opera (1947) та Університет танцю (1957). Викладав у Сорбонні, був членом Академії вишуканих мистецтв (1968).

Під час окупації німцями Парижа Серж Лифар продовжував працювати, через що після війни Французький рух опору звинуватив його в колабораціонізмі. Переїхав до Монако, організував трупу «Новий балет Монте-Карло» (1944–1947). Згодом був реабілітований і повернувся до Grand Opera.

Лифар залишався без громадянства, але відмовився від пропозиції президента де Голля отримати французьке підданство, наголошуючи: «Щиро вдячний, пане президенте, за вашу пропозицію. Але я ніколи не був і не буду французом, бо я українець, і батьківщина моя – Україна». Автор понад 20 книг про балет, кількох мемуарів, досліджень про Пушкіна. Організував перепоховання Вацлава Ніжинського на Монмартрі. Його ім’я в СРСР замовчувалося, гастролі Grand Opera проходили без Лифаря (1958, 1969–1970). У 1961 році вперше відвідав Київ, Москву, Ленінград і Тбілісі, проте радянська влада не дозволила йому працювати в СРСР.

Останні роки жив Сергій Михайлович у Лозанні (Швейцарія), де заснував музей, передав місту частину колекції мистецтва. Помер у Лозанні, похований на кладовищі Сент-Женев’єв-де-Буа (Франція).

Внесок Сержа Лифаря у світове балетне мистецтво є безцінним, а українське коріння він підкреслював усе життя.

Видання з фонду НІБУ

Балабко, О. Київ, Іринінська, Лифарям... : повість за листами митця / О. Балабко. – Чернівці : Букрек, 2011. – 187 с. : 24 л. фот.

Балет : энциклопедия / ред. Ю. Н. Григорович. – Москва : Сов. энциклопедия, 1981. – 623 с. : ил., цв.ил.

Зі змісту : Лифарь Серж. – С. 318 – 319.

Береза, Р. Сергій Лифар. Біографія. Політ під крилом Ікара / Р. Береза. – Львів : Апріорі, 2021. – 152 с.

Видатні особистості / уклад. К. Гіффорд. - 2-ге вид., випр. і доп. – Київ : Країна мрій, 2010. – 256 с. : фото.

Зі змісту : Серж Лифар (1905 – 1986). – С. 199.

Курінна, Марина. Про національне коріння Сергія Лифаря та його родові зв’язки з Україною / М. Курінна. – // Краєзнавство. – 2011. – № 4. – С. 255 – 263.

Лифар, С. Життя для танцю / С. Лифарь. – Київ : Фенікс, 2011. – 64 с., іл.

Лифар, С. Роки жнив : книга спогадів : пер. з рос. / С. Лифар ; пер. А. Бондар. – Київ : Варто, 2020. – 237 с. : фот.

Лифарь, С. Дягилев и с Дягилевым / С. Лифарь. – Москва : Артист. Режиссер. Театр, 1994. – 477 с. : ил.

Лифар, С. Спогади Ікара : пер. з фр. / С. Лифар. - Київ : Пульсари, 2007. – 188 с. : іл., фот. – (Українці у світовій цивілізації).

Лифарь, С. Страдные годы с Дягилевым. Воспоминания / С. Лифарь ; сост. : С. П. Снежко, В. В. Шлеев. – Киев : Муза, 1994. – 375 с. : ил.

Могильний, Л. П. Лифар Сергій Михайлович. Хореограф, балетмейстер, теоретик балетного мистецтва, академік Французької академії мистецтв / Л.П. Могильний // Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності : 1841–2008. – Київ; Чернівці : Книги – XXI, 2010. – С. 357 – 359.

Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2 т. Т. 2 : Л-Я / голов. ред. О. Оноприєнко. – Київ : Євроімідж, 2002. – 881 с. : іл. – (Золоті імена України).

Зі змісту : Серж Лифар. – С. 64 – 65.

Неофіта, М.М. Хореографічне мистецтво України : навчально-методичний посібник з викладання курсу “Історія хореографічного мистецтва” для хореографічних відділень училищ культури, шкіл мистецтв / М. М. Неофіта. – 2-ге вид., стереотипне. – Дрогобич : Коло, 2020. – 107 с. : іл.

Підсуха, О. Серж Лифар : «Я повернувся» / О. Підсуха // Антиквар. – 2019. – № 2. – С. 91 – 95.

Публічна бібліотека імені Лесі Українки. Відділ мистецтв : Книжкова колекція Сержа Лифаря / Головне управління культури Київської міської ради; уклад. Л. С. Криворучко. – Київ : Новий друк, 2005. – 72 с.

Україна в міжнародних відносинах : енциклопедичний словник-довідник. Вип. 5. Біографічна частина: А—М / НАН України. Ін-т історії України ; ред. М. М. Варварцев. – Київ : Ін-т історії України НАН України, 2014. – 330 с.

Зі змісту: Серж Лифар (1905 – 1986). С. 256 – 258.

Швачко, Т. Лифар Серж (Сергій Михайлович) / Т. Швачко // Українська музична енциклопедія. Т. 3 : Л–М. – Київ, 2011. – С. 147 – 149.

Підготували: Науменко Т. В., Ширшова Л. Г.
(відділ культурних комунікацій)