Жан Расін

16 грудня 2024 р. 06:00

205 переглядів

До уваги користувачів пропонуємо виставку видань з фонду документів іноземними мовами, присвячену 385-річчю з дня народження Жана Расіна (1639—1699), французького драматурга, одного з «Великої Трійці» драматургів Франції XVII століття поруч з Корнелем та Мольєром.

Біографія

Жан Батист Расін (фр. Jean-Baptiste Racine) народився в місті Ла-Ферте-Мілон, графство Валуа (нині департамент Ен), у родині чиновника податкової служби Жана Расіна. У 1641 році під час пологів другої дитини (сестри майбутнього поета Марі) померла його мати. Батько одружився вдруге, але за два роки також помер у 28-річному віці. Дітей виховувала бабуся.

1649 року Жан-Батист вступив до школи в Бове при монастирі Пор-Рояль. У 1655 році його прийняли учнем у саме абатство. Три роки, що Расін провів там, мали значний вплив на розвиток його літературного дарування, адже навчався він у чотирьох тогочасних видатних філологів-класиків (П'єр Ніколь, Клод Лансло, Антуан Ле Местре, Жан Хамон), завдяки чому він став добре обізнаним з класичною античною літературою.

Після навчання у паризькому колежі д'Аркур (фр. Collège d'Harcourt) 1660 року Расін познайомився з Лафонтеном, Мольєром, Буало; написав придворну оду «Німфа Сени» (за яку отримав пенсію від короля Людовика XIV), а також дві п'єси, що дотепер не збереглися.

У 1661 році Расін перебрався до дядька, колишнього священика, для переговорів про отримання від церкви бенефіція, що дало б йому можливість повністю віддатись літературній творчості. Однак церква відмовила йому, й 1662 року (або наступного, 1663-го) він повернувся до Парижа. Вважається, що його перші п'єси, що дійшли до нас, «Фіваїда, або Брати-вороги» (фр. La thebaïde, ou les frères ennemis), та «Александр Великий» (фр. Alexandre le grand), були написані за порадою Мольєра, що поставив їх у 1664 та 1665 роках, відповідно.

У наступні після постановки «Александра Великого» два роки (1665—1667) Расін зміцнив зв'язки з двором, що відкрили йому шлях до особистих приязних стосунків з королем Людовиком XIV. Драматург діяв відповідно до тогочасних моральних устоїв стану, в якому опинився – здобув заступництво королівської коханки мадам де Монтеспан (її в образі пихатої Вастії автор пізніше зобразив у п'єсі «Есфір», 1689), свою коханку, відому актрису Терезу Дюпарк, змусив полишити трупу Мольєра й перейти до театру «Бургундський готель», де 1667 року вона зіграла головну роль в «Андромасі», яку вважають однією з найкращих у доробку Расіна. Оригінальність трагедії полягає в тому, що Расін виявив у ній велике вміння зобразити душу сучасної йому людину, в якій під нальотом культури вирують справжні тваринні пристрасті, і оце протистояння обов'язку та почуттів здатне призвести до суцільного руйнування особистості.

Єдину комедію Расіна «Позивачі» (Les Plaideurs) було поставлено 1668 року. 1669 року з помірним успіхом пройшла трагедія «Британік» (Britannicus), а наступного, 1670-го, на сцені з'явилась «Береніка» (Bérénice), що викликали немало суперечок з приводу виведених у ній персонажів.

За «Беренікою» були «Баязет» (Bajazet, 1672), «Мітридат» (Mithridate, 1673), «Іфігенія» (Iphigénie, 1674) та «Федра» (Phèdre, 1677). Остання трагедія, на думку багатьох літературознавців, є вершиною драматургії Расіна, перевищуючи решту творів автора красою віршів та глибиною проникнення у людську психологію. Вона ж, як це і буває з гострими творами, була неприязно сприйнята при дворі.

Відтак, Расін не став брати участь у великій полеміці, яку породила «Федра» – він одружився з набожною й господарною Катрін де Романе, яка подарувала чоловікові сімох дітей, та обійняв посаду королівського історіографа разом із Н. Буало. У цей період драматургом були створені лише п'єси «Есфір» та «Аталія» (Athalie) – їх він створив на прохання мадам де Ментенон, щоб їх поставили у 1689—1691 роки у заснованій нею школі в Сен-Сіре.

Жан Расін помер 21 квітня 1699 року. Його поховано на паризькому цвинтарі біля Церкви Сент-Етьєн-дю-Монт. Його молодший син Луї Расін також став поетом, але не досяг слави батька.

Творчість

Будучи спадкоємцем класичної традиції, Расін брав теми в історії та античної міфології. Сюжети його драм розповідають про сліпе, пристрасне кохання. Його драми зазвичай відносять до неокласичної трагедії; у них дотримано традиційний канон жанру: п'ять дій, єдність місця та часу (тобто протяжність подій, що зображаються, укладається в один день, і вони прив'язані до одного місця).

Сюжети п'єс лаконічні, все відбувається лише між персонажами, зовнішні події залишаються «за кадром» і відбиваються лише у свідомості героїв, у їхніх оповіданнях та спогадах, вони важливі не самі по собі, а як психологічна передумова їхніх почуттів та поведінки. Основні риси поетики Расіна – це простота дії і драматизм, що будується цілком на внутрішній напрузі.

Кількість слів, використаних Расіном у п'єсах невелика – близько 4 000 (для порівняння, Шекспір ​​використовував близько 30 000 слів).

Особливості творчого методу Ж. Расіна:

- критика вишуканої літератури сучасності з її «досконалими героями»;

- намагання повернути літературу до життя, до реальних людей, до реальних людських стосунків;

- утвердження права митця зображувати слабкості людської натури (зображення так званої «середньостатистичної людини»);

- література і театр покликані морально виховувати читача;

- правдоподібність сценічної дії;

- обґрунтовування обов'язковості давніх сюжетів для трагедії;

- показував людей такими, якими вони є, а не якими вони повинні бути;

- створення не героїчних, сповнених пафосу трагедії, а трагедій любовно-психологічних, що відображали безсилля розуму перед пристрастю;

- страждання кохання, душевна боротьба, внутрішні протиріччя психології людини складають основні теми творчості автора.

Переклади українською

 Французькі класики XVII сторіччя. Буальо, Корнель, Мольєр, Расін. Пер. з французької Максима Рильського. — Харків: Література і мистецтво, 1931.

 Ж. Расін. Федра. // Максим Рильський. Зібрання творів у 20-ти томах. Том 9-й.

*****

11051 Расін – астероїд, який було названо на честь драматурга.

З фонду НІБУ:

Racine, Jean. Oeuvres. Les memoires sur la vie de J. Racine [Текст] T. 1 / J. Racine. - Amsterdam, 1750. - 366 с.

Racine, Jean. Oeuvres avec des commentaires [Текст] T. 1 Vie de Jean Racine... La Thebaide. Alexandre / J. Racine. - Paris : Cellot, 1768. - CXLIV, 277 с.

Racine, Jean. Oeuvres... avec des commentaires par M. Luneaux de Boisjermain [Текст] T. 2 Andromaque. Les Plaideurs. Britanicus / J. Racine. - Paris : Cellot, 1768. - 443 с.

Racine, Jean. Oeuvres [Текст] T. 1 Thebaide. Alexandre / J. Racine. - Paris : Le Normant, Imprimeur-Libraire, 1808. - 1-4; I-CXXI, 338 с.

Racine, Jean. Oeuvres completes [Текст] Т. 2 / J. Racine. - Paris, 1811. - 436 с.

Racine, Jean. Oeuvres completes de Racine [Текст] Т. 2 / J. Racine. - Paris : Hachette, 1865. - 430 с.

Racine, Jean. Theatre complet [Текст] T. 2 / J. Racine. - Paris : E. Flamarion, s.a. - 387 с.

Racine, Jean. Oeuvres [Текст] T. 2 Andromaque. Les Plaideurs. Britanicus / J. Racine. - Paris, 1808. - 676 с.

Racine, Jean. Oeuvres poetiques [Текст] T. 3 Iphigenie. Phedre. Esthere. Athalie. Poesies / J. Racine. - Paris : Librairie de Firmin Didot freres, 1854. - 512 с.

Racine, Jean. Oeuvres [Текст] T. 4 Iphigenie en Aulide... Hippolyte... / J. Racine. - Paris, 1808. - 631 с.

Racine, Jean. Oeuvres [Текст] T. 4 / J. Racine. - Paris, 1799. - 264 с.

Racine, Jean. Oeuvres poetiques [Текст] T. 4 Iphigenie. Phedre... / J. Racine. - Paris, 1768. - 432 с.

Racine, Jean. Oeuvres [Текст] T. 5 Esthere. Athalie. Poesies / J. Racine. - Paris : Le Normant, 1808. - 573 с.

Racine, Jean. Oeuvres diverses [Текст] T. 6 / J. Racine. - Londres, 1768. - 436 с.

Racine, Jean. Oeuvres diverses de Jean Racine, enrichies de notes et de prefaces [Текст] T. 7 / J. Racine. - Londres, 1768. - 417 с.

Racine, Jean. Oeuvres avec des commentaires par J.J. Geoffroy [Текст] T. 7 Oeuvres diverses. Dicours. Lettres / J. Racine. - Paris, 1808. - 540 с.

Racine, Jean. Oeuvres [Текст] T. 8 Lettres / J. Racine. - Paris, 1797. - 404 с.

Racine, Jean. Phèdre. Andromaque. Britannicus. Les Plaideurs [Текст] / J. Racine. - Paris : Gründ, [s. a.]. - 256 с.

Racine, Johann. Theatralische Schriften [Текст] Т. 1 / J. Racine. - Brauschweig, 1766. - 544 с.

Racine, Johann. Theatralische Schriften [Текст] Т. 2 / J. Racine. - Berlin : Neues Leben, 1766. - 704 с.

Racine, Johann. Die Religion entworfen [Текст] / J. Racine. - Frankfurt ; Leipzig, 1752. - 220 с.

La Harpe, J.F. Lycee ou Cours de Litterature ancienne et moderne [Текст] / J. F. La Harpe. Т. 4. Partie 2. : Siecle de Louis XIV. Livre 1. Poesie... depuis Marot jusqu' a Corneille. Du Theatre Racine. [Текст] Paris, 1799. - 493 с.

Petite Bibliotheque des theatres [Текст] Т. 22 Oeuvres de Jean Racine. La Thebaide. Alexandre le Grand. Andromaque / Petite. - Paris, 1786. - 64, XVI, 76, XX, 76, XX, 72, XXVIII, 79 с.

Corneille, Pierre. Theatre [Текст] T. 9 [Agesilas. Attila, Roi des Huns. Berenice de Racine. Tite et Berenice] / P. Corneille. - Paris : Didot, 1796. - 428 с.

Mauriac, Francois. La vie de Jean Racine [Текст] / F. Mauriac. - Paris : Les Petits-Fils de Plon et Nourrit, 1928. - 255 с.

Introduction à la connoissance de l'Esprit humain, Suivie de Reflexions et de Maximes. [Critiques sur... poètes La Fontaine, Boileau, Molière, Rousseau, Racine, Corneille, La Bruyère...] [Текст] / . - Paris : Briasson, 1747. - [16], 361 с.