Джордж Грот

16 листопада 2024 р. 06:00

90 переглядів

До уваги користувачів пропонуємо виставку видань з фонду документів іноземними мовами, присвячену 230-річчю від дня народження Джорджа Грота (1794—1871), англійського історика античності і політичного діяча. Його основна праця — 12-томна «Історія Греції» («History of Greece», 1846—1856). Як відзначають, дослідження найрізноманітніших сторін грецької історії, інтерес до демократичних інститутів, критичний метод використання джерел, образна і жива мова забезпечили цій праці почесне місце в європейській історіографії.

Член Лондонського королівського товариства (1857), іноземний член-кореспондент Петербурзької академії наук (1861), іноземний член французької Академії моральних та політичних наук (1864).

У фонді зберігається поміж іншого повне англомовне 12-томне прижиттєве видання «Історії Греції» Лондонського видавництва Джона Мюррея.

Біографія

Його дід був вихідцем з Бремена, німецьким протестантом, що перебрався в Англію в середині XVIII століття і заснував там у Лондоні банкірський будинок.

Джордж з 10 до 16 років навчався у найкращій лондонській школі, де чудово опанував стародавні мови. Після закінчення працював у сімейній банкірській конторі банківського будинку «Грот, Прескотт і компанія». Вільний час він віддавав читанню творів із філософії, історії, юриспруденції, політичної економії.

Великий вплив зробило на нього особисте спілкування з такими економістами та мислителями, як Рікардо, з яким Грот зав'язав знайомство у 1817 році, а також Джеймс Мілль, з яким Грот познайомився в будинку Рікардо, та І. Бентам , який був лідером утилітаристів, до яких приєднався і Грот. У пізніший час його найближчими друзями були Дж. К. Льюїс, А. Бен, Дж. Ст. Мілль.

За своїми політичними поглядами Грот був прихильником поміркованого лібералізму вігів, примикаючи до їх лівого крила. Радикальний демократизм, який вирізняє всю його політичну діяльність і який червоною ниткою проходить через «Історію Греції», був уже в молодості сприйнятий ним від Мілля і Бентама разом із відторгненням будь-якого гніту. Перший друкований твір Грота «Essay on parliamentary reform» (1821) був спрямований проти класової винятковості в управлінні; Парламентській реформі він присвятив і свою брошуру «Essentials of parliamentary reform» (1830). У 1830 році, здійснивши поїздку за кордон, проводив час у колі паризьких лібералів, але був змушений залишити Францію через смерть батька.

Джордж Грот був членом палати громад з 1832 по 1841 р. (від Лондонського Сіті), будучи одним з керівників фракції радикалів (згодом об'єдналися з вігами і пілітами в Ліберальну партію). Займався активною парламентською діяльністю. Декілька разів вносив пропозицію про таємне голосування при обранні до парламенту, але безуспішно; лише 1872 р. цей захід набув чинності закону. Зрештою, не сподіваючись здійснити свою програму радикальних заходів, відмовився від місця в парламенті.

Живий інтерес до сучасності уживався у молодого Грота з серйозними заняттями давньогрецької історією. Як пише В. П. Бузескул, він чудово знав класиків і новітню спеціальну вчену літературу, особливо німецьку. 1841 року він залишив парламент, а 1843 — банківську діяльність, і зосередився над роботою над своєю працею, яка згодом стала основною.

Великий матеріал з грецької міфології разом з аналогічними оповідями інших народів був ним зібраний у 1823 р., і вже наприкінці цього року Грот взявся за складання «Історії Греції». У 1826 р. в критичній статті в журналі «Вестмінстерський огляд» про «Історію Греції» У. Мітфорда (по суті, наступником якого в авторстві багатотомної давньогрецької історії він стане) Грот висловив керуючі погляди на предмет та завдання задуманої праці: за цією однією статтею Нібур вгадав у авторі майбутнього знаменитого історика. У 1843 р. у тому журналі з'явилася стаття Грота про твори Нібура: «Griechische Heroengeschichten», що становила начебто безпосереднє продовження його ранніх занять міфологією й у загальних рисах давала зміст I тому «Історії». Як зазначає В. І. Кузищин, його досвід банківської та політичної діяльності «дозволили Гроту краще зрозуміти пружини історичного розвитку давньогрецьких полісів», а знайомством із видатними економістами Англії та їх впливу він «зобов'язаний інтересом до економічних проблем античної історії».

Дванадцять томів «History of Greece» Джорджа Грота побачили світ між 1845 і 1855 роками. Її поява стала цілою подією, привернула увагу не тільки фахівців, а й широких освічених кіл як Англії, так і Європи та Америки. Праця присвячена історії Стародавньої Греції з найдавніших часів до 301 до н. е. Зазначають, що він чудово з'ясував умови, які в межах дрібних політичних громад породили античну освіченість із її загальнолюдським характером та цивілізуючою силою. У викладі у його «Історії» переважає політична історія, з особливим акцентом на афінську. Він ідеалізував афінську демократію. Щодо ранньої грецької традиції він виявляє гіперкритицизм, епоха еллінізму видається йому беззмістовною. Його робота головним чином була збірним переказом легендарної традиції, водночас із критичним до неї ставленням. За зауваженням Бузескула, праця Грота також «відрізняється великим реалізмом і в цьому відношенні становить протилежність панівному раніше романтичному погляду на греків». Зазначають також безперечні літературні переваги його роботи.

Його праця, будучи співзвучною боротьбі за демократичні перетворення, що проходила тоді в Англії, викликала широкий суспільний резонанс. Тільки в Англії його роботи було видано п'ять разів, останній у 1888 році. Як зазначає В. І. Кузищин, «Грот прагнув показати, що в межах саме демократичних держав було створено умови для формування високої грецької культури з її загальнолюдськими цінностями, що мають також велике значення для європейської культури».

Значною мірою Гроту історія Греції зобов'язана помітним місцем, яке вона займає у колі освітніх дисциплін.

Завдяки своїй праці він набув всесвітньої популярності. Йому було запропоновано перство, від якого він відмовився.

Не таке велике значення іншого капітального твору Грота, «Plato and the other companions of Socrates» (1865), хоча і він був зустрінутий критикою з великим співчуттям, особливо Дж. Ст. Міллем. Важлива перевага цієї праці — ясний, докладний аналіз окремих діалогів, з викладом основних положень автора. Багато в чому «Платон» є доповненням до «Історії Греції».

Останні роки життя Грот з особливою старанністю продовжував давно розпочаті заняття Аристотелем, але встиг закінчити лише меншу частину праці, про логіку Аристотеля. Декілька статей з філософії написані Гротом у вигляді додатків до різних творів Бена. У 1869 р. він разом із Дж. Ст. Міллем виготовив нове видання «Analysis of the phenomena of the human mind» Джеймса Мілля.

До кінця життя він частково переглянув свої суспільно-політичні погляди, так, в 1867 році він сказав: «Я пережив свою віру в силу республіки, як перешкоди проти низьких пристрастей більшості, і допускаю можливість, що верховна влада, коли вона спочиває в республіканських руках , може бути вжита так само згубно, як і деспотом, подібним до Наполеона I».

Кабінетні праці чергувалися з посиленою адміністративною діяльністю у Лондонському університеті, віце-канцлером якого він був із 1862 року і до кінця життя. Грот похований у Вестмінстерському абатстві (Куток поетів). Найвищою оцінкою своєї вченої діяльності Грот вважав обрання його іноземним членом французької Академії моральних та політичних наук на місце Маколея. Він був почесним членом багатьох академій, вчених товариств та університетів, зокрема Петербурзького та Харківського.

Після смерті Грота Беном і Робертсоном було видано його «Aristotle» (1872), «Fragments on ethical subjects» (Лондон, 1876) та збірку дрібних творів.

Його дружина, яка овдовів написала його біографію, виставляла свою участь у написанні ним «Історії Греції» набагато більшою, ніж можна було б припустити.

           З фонду НІБУ:

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands. Aus dem Englischen [Текст] Bd. 1 Mit dem Bildniss des Verfassers und 3 Karten. Zweite revidierte Auflage / G. Grote. - Berlin : Verlag von Theodor Hofman, 1880. - 712 с. : il.

Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. I. With portraits, maps and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 473 с. : il.
Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 2. With portr. and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 466 с.
Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 3. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 488 с.
Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 4. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 494 с.

Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 5. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1870. - 484 с.

Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 6. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1884. - 433 с.

Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 7. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 452 с.
Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 8. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 483 с.
Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 9. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 460 с.
Grote, George. A History of Greece [Текст] Vol. 9 / G. Grote. - London ; New York : Dent-Dutton, w.y. - 440 с.

Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 10. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 477 с.
Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] Vol. 11. With portrait and plans / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 502 с.
Grote, George. A History of Greece; from the earliest period to the close of the generation contemporary with Alexander the Great. In Twelve volumes [Текст] / G. Grote. - London : John Murray, 1869. - 422 с.

Allgemeine Geschichte in Einzeldarstelungen [Текст] / G. Grote'sche, 1883 Das Zeitalter des Restauration und Revolution (1815-1851) [Текст] / T. Flathe - 733 с.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Bd. 1 / G. Grote. - Leipzig, 1850. - XXXVI, 801 с.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Bd. 1 / G. Grote. - Berlin, 1880. - X, 712 с. : карти.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Bd. 2 / G. Grote. - Leipzig : Dyk, 1851. - 647 с. : карти.
Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Bd. 2 / G. Grote. - Berlin, 1881. - 647 с. : карти.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Т. 2 / G. Grote. - Leipzig, 1851. - 801 с. : il.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Т. 2 / G. Grote. - Leipzig, 1851. - 648 с.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] T. 3 (Band 5 und 6 des Original Werkes) / G. Grote. - Berlin : Hofmann, 1882. - 709 с. : карти.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Bd. 3 Von der Schlacht bei Marathon... Frieden des Rikias / G. Grote. - Leipzig : Verlag der Dyk'schen Buchhandlung, 1853. - XXVIII, 695 с. : карти.

Grote, George. Geschichte Griechenlands [Текст] Т. 3 / G. Grote. - Berlin, 1882. - 709 с. : il.

Grote, George. Geschichte Griechenlands [Текст] Т. 4 / G. Grote. - Leipzig, 1854. - 730 с. : il.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands. Aus dem Englischen übertragen von N. N. W. Meißner [Текст] Bd. 5. 9. 10 / G. Grote. - Leipzig : Verl. der Dyk'schen Buchhandlung, 1855. - 718 с. : il.
Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Т. 6 / G. Grote. - Leipzig, 1856. - 816 с.

Grote, George. Geschichte Griechenlands [Текст] Т. 6 / G. Grote. - Berlin, 1880. - 1-750, кінцівка документу відсутня с.

Grote, George. Geschichte Griechenlands [Текст] Т. 6 / G. Grote. - Berlin, 1880. - 755 с. : il.
Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] т. 6 / G. Grote. - XXXI, 816 с. : il.

Grote, Georg. Griechische Geschichte [Текст] Т. 4 / G. Grote. - Berlin : Hofmann, 1882. - 727 с. : il.
Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Bd. 3 / G. Grote. - Leipzig, 1853. - XXVIII, 696 с. : карти.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Т. 4 / G. Grote. - Berlin, 1882. - 727 с.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] T. 4 / G. Grote. - Leipzig, 1854. - XXIV, 732 с.

Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] T. 5 / G. Grote. - Berlin, 1880. - 671 с. : карти.
Grote, Georg. Geschichte Griechenlands [Текст] Bd. 6 / G. Grote. - Leipzig, 1856.