ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач)

ПРИЖИТТЄВІ ВИДАННЯ ТВОРІВ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ

«Її особистість – дивовижна, а все її життя – то свідома боротьба за Україну, відстоювання її культурних та історичних надбань. Вражає в Олені Пчілці все: і безкомпромісність, і тверда віра, і незрадлива переконаність. Своїм життям вона пов’язала два такі різні століття. У ХІХ – культивувалися глибока освіченість, шанобливе ставлення до родовитості, у ХХ ст. – різке знищення людської гідності, розчинення в масовості, малокультурності, випинання сірості, аж до фізичної розправи над українською елітою».

Дрофань Л. А.

Різнобічним та багатим є творчий доробок славетної українки, визначної письменниці Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач). Вона автор поетичних, прозових і драматичних творів, перекладів, літературознавчих, фольклористичних, етнографічних та педагогічних наукових праць. Письменниця завжди відстоювала українську мову в усіх сферах культурного і громадського життя, вболівала за розвиток народних шкіл та поширення української книжки.

Свої перші вірші та оповідання Олена Пчілка почала друкувати у львівському журналі «Зоря» 1883 року, а 1886 року в київський друкарні Г. Т. Корчак-Новицького вийшло перше і єдине зібрання її поезій «Думки-мережанки». Любов до рідного краю, його історії, культури, біблійні легенди – такі основні мотиви поезії Олени Пчілки. Пісні, сонети, байки сповнені філософського змісту, виконані «мережками», мають присвяти рідним та друзям родини Косачів. Епіграфом до цієї збірки стала строфа з вірша «Співець» польського поета Владислава Сирокомлі.

«Думки-мережанки» складаються з чотирьох розділів та містять твори, написані упродовж 1880-1896 років. До першого розділу (безіменного) увійшли оригінальні поезії; другий має назву «Переспіви»; третій – «Байки»; четвертий – «Жарти». Кожен розділ збірки писався окремо, про що вказує авторка: «Так як «Думки-мережанки» писані в різні часи, під різними настроями душі, то зміст книжки вийшов дуже піристий: і тенденційні вірші, і біблейські теми, і байки, і жарти, і чиста лірика – все в купі!» [8, с. 56].

В колекції науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань зберігається один примірник прижиттєвого видання поетичної збірки письменниці:
Думкы-мережанкы Олены Пчилкы. Волынь, 1885 р. Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1886. 97, ІІ с.

Прозові твори Олени Пчілки літературознавці оцінюють як «цікаве й неординарне явище в українському літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століть». «Пчілчині оповідання та новели вносили в літературу те своєрідне, що могла написати тільки вона, те, що, зрештою, витримало іспит часу», – зазначає доктор філологічних наук Іван Овксентійович Денисюк [5, С. 483].

У родині Драгоманових-Косачів з великою повагою ставились до творчості Тараса Григоровича Шевченка. Через усе життя Ольга Петрівна пронесла любов до Великого Кобзаря та присвятила йому низку поетичних і прозових творів, зокрема «До Кобзаря», «Тарасовий пам’ятник», «На Шевченковій могилі», «Свiтло добра i любовi», «Товаришки», «Тарасове свято».

Маємо у колекції один примірник прижиттєвого видання оповідання «Тарасове свято», надрукованого у полтавському приватному видавництві Григорія Іпатійовича Маркевича 1907 року.

Тарасове свято: оповідання. Полтава: Друк. Г. І. Маркевича, 1907. 21 с.

Олена Пчілка  увійшла в українську літературу як видатна дитяча письменниця. Її казки, вірші, оповідання, байки є взірцем для виховання молодого покоління.

Зберігаємо в колекції відділу видання дитячої п’єси 1919 року:

Дві п'єски для дитячого театру. Полтава: [Вид-во Спілки Споживчих Товариств], 1919. 48 с.

Чимало дитячих творів письменниця друкувала у журналі «Молода Україна» – першому в Наддніпрянській Україні дитячому часописі, який вона почала видавати 1908 року як додаток до журналу «Рідний край». В НІБУ зберігається комплект часопису «Рідний край» за 1906, 1908, 1910-1916 роки та додаток «Молода Україна» за 1910-1911 роки. Варто зауважити, що наші примірники часописів мають свої особливості – провенієнції, які ілюструють їх побутування:

1. Штамп «Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка».

Таку назву мав Національний музей історії України у 1924-1935 роках.

2. Штамп «Бібліотека Державного Українського музея».

У 1934 році Всеукраїнський історичний музей виселили з його першої будівлі, залишивши тільки експонати художнього та, частково, художньо-промислового відділів. У 1936 році на їхній основі був створений Державний український музей, а Історичний музей переміщено до Музейного містечка на територію Києво-Печерської лаври.

У листопаді 2022 року «Рідний край» отримав своє «друге життя» – громадські активісти, краєзнавці міста Гадяч, земляки Олени Пчілки відродили роботу газети. «Це була наша відповідь на російську агресію, на бажання росії знищити нас, як націю. І це видається нам дуже символічним», – пояснюють члени редколегії. Приємно зазначити, що Національна історична бібліотека України отримала у подарунок від редакції «Рідного краю» січневі комплекти поновленої газети за 2024 рік.

Олена Пчілка публікувала свої твори також в інших популярних часописах («Зоря», «Киевская старина», «Літературно-науковий вістник»), альманахах («Акорди», «Рада»). Письменниця нерідко підписувала свої вірші та оповідання псевдонімами Анело, Бабуся, Бабуся Олена, Кочубеївна, Хтось, Цяцька тощо. Українські літературно-наукові та громадсько-політичні часописи, які «об'єднували навколо себе кращі культурні й літературні сили нації незалежно від їх ідейно-естетичних поглядів та уподобань» дбайливо зберігаються у колекціях НІБУ.

До 175–річчя від дня народження української письменниці Олени Пчілки фахівцями науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань підготовлено книжкову виставку «Прижиттєві видання творів Олени Пчілки». Пропонуємо користувачам Бібліотеки ознайомитись з виставкою, завітавши до читальної зали відділу (1-й поверх, кімната 9).

    
 

Література

  1. Вічні берегині України: наукові праці й розвідки до 150 - річчя від дня народження Олени Пчілки та 130 - річчя від дня народження Лесі Українки / ред. кол.: М. Іванюк (голова), В. Матвійчук, В. Римська (наук. ред.) [та ін.]. Новоград - Волинський: НОВОград, 2001. 158 с .

  2. Дрофань Л. А. Берегиня: [Життєва і творча біографія Олени Пчілки]. Київ: Молодь, 2004. 206 с.: іл.

  3. «З братами ще я словом поділюсь»: біобібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Волин. ОДА; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки; упоряд. В. Бабій; ред. Е. Ксендзук. Луцьк: ПВД «Твердиня», 2009. 112 c.

  4. Ковальчук Г. І. Прижиттєві та посмертні видання Т. Г. Шевченка у фондах відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського //Бібл. вісник. 2014. №6 (224). С. 33-38.

  5. Легкий М. З. Художня проза Олени Пчілки (історико-літературний шкіц) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів: ЛНУ, 2012. Вип. 21. С.485.

  6. Мікула О. І. Творчість Олени Пчілки і фольклор: монографія. Ужгород: Ґражда, 2011. 312 с.

  7. Прижиттєві видання класиків української літератури ХІХ – початку ХХ ст.: каталог колекції наук.-дослід. від. стародруків, ціних та рідкісних видань / Нац. іст. б-ка України; уклад. Н.Д. Хівренко; авт. вступ. слова О. В. Романенко; ред. О. І. Марченко, С. І. Смілянець. Київ, 2018. 104 с.

  8. Пчілка О. «Золоті дні золотого дитячого віку...»: автобіографічний нарис. Київ: Веселка, 2011. 80 с. : фот.

  9. Русова С. Ф. Наші визначні жінки: літературні характеристики-силуети. Винипег: Видано заходом Союзу українок Канади, 1945. 105, [1] с.: фот.

  10. Хорунжий Ю. М. Шляхетні українки: есеї-парсуни. Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2004. 208 с.: фот.

Укладач: Хівренко Н. Д.
(Науково-дослідний відділ стародруків,
цінних та рідкісних видань)