Петлюра Симон Васильович (1879-1926)

22 травня 2024 р. 10:12

294 переглядів

„В день свята української державности встають передо мною постаті лицарів і мучеників великої ідеї.

Тих, що життям своїм заплатили за свою віру в неї.

Тих, що найдорожчим скарбом засвідчили відданість батьківщині.

Тих, що власним чином крови і праці, гарячого патріотизму і виконання обов'язку, уміння – для одних слухатися і для других наказувати, а обом і разом коритись вищим наказам нації, через її вождя переказаним, розпочали нову добу в історії України.

Тих, що створили спільним чином свого життя найкращу леґенду нації, леґенду оружної боротьби її за своє право жити вільною і державно-незалежною.

Тих, хто заслужив право на те, щоб стати незабутнім в історії України, хто звязав її величне минуле з світлим майбутнім і переказав нам, живим та прийдешнім поколінням, великий заповіт: національної помсти та недовершеного чину.

Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої – так само. Кров'ю чужою і своєю. Ворожою і рідною. Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій, усвідомлень, орґанізаційної праці, ідеольоґічної творчости, всього того, що нація і свідомо і ірраціонально використовує для ствердження свого права на державне життя.

Кров, пролита для цієї величної мети, не засихає. Тепло її все теплим буде в душі нації, все відограватиме ролю непокоючого, тривожного ферменту, що нагадує про нескінчене і кличе на продовження розпочатого"...

Симон Петлюра

 

Петлюра Симон Васильович – державний, політичний і військовий діяч, публіцист, голова Директорії Української Народної Республіки, організатор та Головний Отаман Армії УНР.

Народився Симон Васильович у м. Полтава 10.05.1879. Початкову освіту здобув у церковно-парафіяльній школі. Від 1895 навчався у Полтавській духовній семінарії, де 1898 вступив до таємної української громади. 1902 за політичну діяльність виключений із семінарії, під загрозою арешту виїхав на Кубань, де вчителював, зокрема у міському початковому училищі м. Єкатеринодар (нині Краснодар, РФ), а потім під керівництвом Ф. Щербини працював над архівами Кубанського козацького війська.

Як член Революційної української партії (РУП) брав участь у діяльності її філії – Чорноморської вільної громади. Двічі був заарештований, після звільнення у березні 1904 виїхав до Києва, а звідти восени того ж року – до Львова для партійно-організаційної роботи в газеті РУП «Селянин», також співпрацював із часописами «Літературно-науковий вістник», «Добра новина», «Праця» та ін.

 

 

У 1905 повернувся до Києва, взяв участь у 2-му з’їзді РУП. Наступного року як делегат Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) відвідав Львів, був учасником з’їзду галицької Української соціал-демократичної партії. Разом із П. Понятенком і М. Поршем увійшов до складу редколегії місячника «Вільна Україна», В липні 1906 повернувся до Києва, секретарем газети «Рада», 1907-1909 – співредактором друкованого органу УСДРП «Слово», публікувався і в інших виданнях.

У квітні 1917 обраний головою Українського військового комітету Західного фронту і делегований на Національний конгрес (6-8 квітня 1917). На 1-му Всеукраїнському військовому з’їзді у Києві (18-21 травня 1917) обраний головою Генерального військового комітету Українського. 18 грудня 1917 подав у відставку, того ж місяця сформував із добровольців Гайдамацький Кіш Слобідської України, який у січні-лютому 1918 відіграв значну роль у боях із російським більшовицьким військом на Лівобережжі, а згодом при обороні Києва і ліквідації більшовицького заколоту на заводі «Арсенал».

15 листопада 1919, після виїзду членів Директорії УНР за кордон, Петлюра одноосібно очолив її. 5 грудня 1919 виїхав до Варшави для пошуку союзників, а Армія УНР за його наказом пішла у Перший Зимовий похід. 16 грудня 1919 відновив діяльність центральних установ УНР. Після укладання Варшавського договору війська УНР під проводом Симона Васильовича спільно з польською армією повели наступ проти більшовиків і 7 травня 1920 зайняли Київ. Коли 10 червня 1920 об’єднані армії відступили з міста, Армія УНР продовжувала боротьбу власними силами. Але після перемир’я між Польщею і Радянською Росією в листопаді 1920 головні з’єднання Армії УНР перейшли р. Збруч і були інтерновані у Польщі. 25 жовтня 1921 Симон Петлюра видав наказ про початок Другого Зимового походу, 15 травня 1922 призначив командувачем повстанськими силами на Правобережжі Я. Гальчевського. Враховуючи вимоги більшовиків до Польщі видати Петлюру, 2 січня 1923 він приїхав до Будапешта, 16 жовтня 1924 через Відень і Женеву прибув до Франції. Мешкав у Парижі, продовжував політичну та організаційну роботу, керував діяльністю уряду УНР в еміграції, заснував тижневик «Тризуб».

Загинув 25.05.1926 від кульових поранень, похований на цвинтарі Монпарнас.

 

Видання із фонду НІБУ

    

Дві постаті, одна ідея. – Париж : Накладом ОУН, 1948. – 47 с.

 

Дорошенко-Товмацький Б. Симон Петлюра: Життя і діяльність / Б. Дорошенко-Товмацький. – Київ: Просвіта, 2005. – 608 с.

 

Іванис В. М. Симон Петлюра – президент України 1879–1926 / В. М. Іванис. – Репр. відтворення вид. 1952 р. – Дрогобич : Бескид, 1991. – 256 с. : іл.

 

Косик В. Симон Петлюра / В. Косик. – Львів : Наук. т-во ім. Шевченка, 2000. – 88 с.

 

Литвин С. Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана / С. Литвин ; Національна академія оборони України, Український ін-т воєнної історії, НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2001. – 640 с. : іл.

    

Миронюк Д. "Слово" Симона Петлюри / Д. Миронюк. – Чернівці : Букрек, 2007. – 98 с. + 6 л. іл.

 

Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: “Щедрик” проти “русского мира”. Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924) / Т. Пересунько ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Центр. держ. арх. вищих органів влади та упр. України. – Київ : АртЕк, 2019. – 309 с. : іл., фот. – (100 років культурної дипломатії України).

 

Петлюра С. В. Московська воша : оповідання дядька Семена про те, як московські воші їдять Україну та що з ними треба робити / С. В. Петлюра. – Париж: Бібліотека ім. С. Петлюри і Націоналістичне видавництво в Европі, 1966. – 101 с.: портр.

 

Петлюра С. В. Московська воша : оповідання дядька Семена про те, як московські воші їдять Україну та що з ними треба робити / С. В. Петлюра ; упоряд., авт. передм. П. М. Мовчан. – Київ : Просвіта, 2016. – 103 с. : фот. – (Бібліотека українського воїна).

   

Петлюра С. Вибрані твори та документи / С. Петлюра. – Київ : Довіра, 1994. – 271 с.

 

Петлюра С. Душа нашого народу: Статті про Т. Г. Шевченка / С. Петлюра. – Харків: Око, 1991. – 19 с.

 

Петлюра С. Невідомі листи з Парижа як політичний заповіт борцям за самостійну Україну / С. Петлюра. – Київ : Укр. Вид. Спілка, 2001. – 90 с. : іл., портр.

 

Петлюра С. Незабутні : Літературно-критичні мініатюри / С. Петлюра. – Київ : Час, 1918. – 80 с.

   

Петлюра С. Статті. Листи. Документи. Т. 5 / С. Петлюра. – Вишгород : Сергійчук М. І., 2016. – 632 с.

 

Петлюра С. Статті. Листи. Документи. Т.4 / С. Петлюра ; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Центр українознавства, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Центральний державний архів громадських об’єднань України. – Київ, 2006. – 700 с. + 1 л. фот.

 

 

Петлюра С. Франко – поет національної чести : есе / С. Петлюра. – Київ : Веселка, 2006. – 22 с. – (Урок літератури).

 

Пойда М. Небом осінені: роман / М. Пойда. – Дрогобич : Коло, 2021. – 193 с. : фот.

 

Полтавська Петлюріана : матеріали 2 Петлюрівських читань, проведенних у Полтаві 15 серпня 1993 р. / Полтавське крайове об'єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка ; ред. П. П. Ротач. – Полтава : ОДГВ Полтавський літератор, 1993. – 92 с. : іл.

    

Полтавська Петлюріана : матеріали 8-х Петлюрівських читань / Полтавська обласна державна адміністрація, Державний архів Полтавської області ; ред. Т. П. Пустовіт. – Полтава, 2009. – 186 с. : 12 л. фото., іл.

 

Полтавська Петлюріана. Число 3 : матеріали четвертих Петлюрівських читань / Полтавське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка ; ред. П. П. Ротач. – Полтава : Рік, 1999. – 160 с.

 

Полтавська Петлюріана. Число 4 : матеріали п’ятих Петлюрівських читань / Полтавське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка ; ред. П. П. Ротач. – Полтава, 2001. – 214 с. + 7 л. фот.

 

Полтавська Петлюріана. Число 5 : матеріали шостих Петлюрівських читань / Полтавське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка ; ред. М. Кульчинський. – Полтава, 2003. – 270 с. : фот.

 

Полтавська Петлюріана. Число 6. Матеріали сьомих Петлюрівських читань / Полтавське обласне об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Г. Шевченка, Управління у справах преси та інформації Полтавської обласної державної адміністрації ; ред. Г. П. Білоус. – Полтава, 2005. – 350 с.

    

Савченко В. А. Симон Петлюра / В. А. Савченко. – Харків : Фоліо, 2019. – 126 с. : [2] вкл. л. портр. – (Знамениті українці).

 

Сергійчук В. І. Симон Петлюра / В. І. Сергійчук. – Київ : Україна, 2004. – 448 с. – (Українські державники).

 

Сергійчук В. І. Симон Петлюра і єврейство / В. І. Сергійчук ; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Центр українознавства. – Київ, 2006.

 

Симон Петлюра : статті, листи, документи / С. В. Петлюра ; упоряд. В. Сергійчук ; Ін-т досліджень модернової історії України в США, Фундація ім. Симона Петлюри в Канаді. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1999. – 615 с. : 1 л. портр.

 

Симон Петлюра : статті, листи, документи / Центральний Комітет вшанування пам’яті Симона Петлюри. – Нью-Йорк : Укр. вільна акад. наук у США, 1956. – 479 с.

 

Симон Петлюра символ нашої державности. – Аргентина : Рада, 1959. – 32 с. – (Бібліотека Українського Самостійника Демократа ; 1).

    

Симон Петлюра та його родина : документи і матеріали / упоряд.: В. Михальчук, М. Кульчинський. – Полтава : Рік, 2018. – 311 с. : 8 вкл. л. іл. та фот. – (Просвітницька книгозбірня / Всеукраїнське т-во “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Полтавське обл. об-ня ; кн. № 12).

 

Фольварочний В. І. Симон Петлюра : історичний роман. Кн. 1. Стриножені коні / В. І. Фольварочний. – Тернопіль : Джура, 2009. – 303 с.

    

Фольварочний В. І. Симон Петлюра : історичний роман. Кн. 3. На пробудженому вулкані / В. І. Фольварочний. – Тернопіль : Джура, 2010. – 323 с.

 

Яневський Д. Грушевський, Скоропадський, Петлюра / Д. Яневський. – Харків: Фоліо, 2020. – 795 с.: іл. – (Великий науковий проект).