Рідкісні видання літературної спадщини Панаса Мирного у фонді Національної історичної бібліотеки України

13 травня 2024 р. 06:00

226 переглядів

«Його знали як тиху людину, а насправді Панас Мирний був стальної вдачі. Він ні перед ким не гнувся, нікого не боявся. І тихенько робив своє, як би не було страшно. Тож він засекретив себе за псевдонімом, коли друкував і писав свої твори, аби ніхто не знав, що саме він Мирний».

Вікторія Пащенко.

13 травня 2024 року виповнюється 175 років від дня народження класика української літератури, громадського діяча Панаса Мирного.

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 1 (13) травня 1849 року в місті Миргороді на Полтавщині у родині бухгалтера повітового казначейства. Навчався у Миргородському парафіяльному та у Гадяцькому повітовому училищах. Після закінчення останнього з відмінними оцінками чотирнадцятилітній юнак розпочав чиновницьку службу в Гадяцькому повітовому суді. З 1871-го року працював і мешкав у Полтаві. Однак чиновницька кар’єра не приносила йому особливого задоволення, тож справжньою втіхою для Панаса Яковича стає літературна діяльність.

Перші твори письменника, підписані псевдонімом Панас Мирний, побачили світ у львівському часописі «Правда» за 1872 рік. Згодом, у співавторстві з братом Іваном Біликом, письменник завершив роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та опублікував його за сприяння Михайла Драгоманова у Женеві. Серед найбільш відомих творів Панаса Мирного – романи «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди», в яких письменнику вдалося показати цілу епоху українського життя ХІХ століття. Іван Франко називав Панаса Мирного «сильним епічним талантом»,  відзначав його майстерність глибокого психологічного аналізу: «Панас Мирний належить до числа найвизначніших українських оповідачів і визначається особливо точною характеристикою дійових осіб і поглибленням їх психології».

Через цензурне переслідування українського слова, посилене Емським указом 1876-го року, в Україні твори Панаса Мирного почали друкувати лише з середини 1880-х років. Природна скромність і потреба конспірації зробили особу письменника таємницею як для влади, так і для читачів.  «Що стосується питання про розкриття мого літературного псевдоніма, то дуже б Вас просив цього не робити, – писав він у листі до лікаря і краєзнавця Івана Зубковського на схилі віку. – Хоча багато моїх знайомих знають, хто такий «Панас Мирний», але я за життя свого не хотів би рекламувати свого прізвища, серйозно вважаючи себе негідним тих прославлянь, які створилися навколо імені Мирного».

Панас Якович дослужився до чину дійсного статського радника, був нагороджений орденами Святого Станіслава, Святої Анни ІІ ступеня, Святого Володимира ІV ступеня. Пізно одружився на Олександрі Шейдеман, капітанській доньці, з якою познайомився на одному з літературних вечорів, і з якою вони виростили трьох синів. Письменник підтримував тісні зв’язки з багатьма відомими діячами української культури, проводив активну громадську діяльність. Зокрема, на початку ХХ ст. виступав із закликами до боротьби за свободу й рівноправність жінок, протестував проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка у 1914-му році. Жовтневий переворот Панас Мирний не сприйняв. Однак через хвороби, фінансову скруту і потребу утримувати сім’ю, після зайняття Полтави більшовиками змушений був працювати у Полтавському губернському фінвідділі. Помер Панас Мирний 28 січня 1920-го у Полтаві. В будинку, де проживав письменник, створено меморіальний музей.

Літературна спадщина Панаса Мирного складає 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв тощо. На жаль, значна частка його творчого доробку залишилася в рукописах.

У Національній історичній бібліотеці України зберігаються як сучасні, так і раритетні збірки класика української літератури, зокрема прижиттєві видання його творів. До 175-річчя від дня народження Панаса Мирного фахівцями Науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань підготовлено книжкову виставку «Рідкісні видання спадщини Панаса Мирного у фонді Національної історичної бібліотеки України», з якою пропонуємо ознайомитись, завітавши до читальної зали відділу (1 поверх, кімната 9).

Прижиттєві видання творів Панаса Мирного*

1. Мирний Панас. Збираныця з ридного поля : приповистки, оповидання и драматычни твори. [Т.] 1 : (Лыхий попутав. Пьяныця) / Панас Мирний. – Киев : Тип. К. Милевскаго, 1886. – 124 с.

2. Мирний Панас. Книжка перша творив : оповидання, приповисти та инша дрибныця / Панас Мирний. – Київ : Друк. Петра Барського, 1903. – 445 с.

3. Мирний Панас. Книжка третя творів : драматичні твори / Панас Мирний. – Київ : Вік. Друк. С. А. Борисова, 1907. – 322 с.

4. Мирний Панас. Лови : оповіданє / П. Мирний. – Львів : Друк. Наук. Тов-ва ім. Шевченка, 1901. – 16 с.

5. Мирний Панас. Лыхый попутав : оповидання / П. Мырний. – Полтава : Друк. М. Л. Старожицького, 1899. – 38 с.

6. Мирний Панас. Перемудрыв : комедія в пьяты справах. 1884 / Панас Мирний. – Киев : Тип. К. Н. Милевскаго, 1886. – 214 с.

7. Мирний Панас. Товариші / Панас Мирний; авт. передм. В. Щепотьєв. – Полтава : Друк. Спілки Споживчих Товариств, 1918. – 103 с. – (Вид. Полтав. Спілки Споживчих Товариств).

*У бібліографічному описі збережено тогочасний правопис

Рідкісні видання творів Панаса Мирного початку ХХ ст.

1. Мирний Панас. Вибрані твори / П. Мирний. – Харків ; Київ : Книгоспілка, 1930. – 271 с. : 1 л. портр. – (Літературна бібліотека).

До збірки творів Панаса Мирного (1930) увійшли вибрані оповідання та повісті, зокрема перше оповідання письменника «Лихий попутав» (1872). Вступну статтю про його життя і творчість письменника написав пізніше репресований літературознавець і критик Фелікс Якубовський. Вміщено фотографію Панаса Мирного та перелік літератури про нього. На примірниках, що збереглися у Національній історичній бібліотеці України, маємо ознаки страшних років репресій – чорнилами замальовано прізвище Ф. Якубовського та вирізано його вступну статтю.

2. Мирний Панас. Лихо давнє й сьогочасне / П. Мирний. – Київ : Книгоспілка, 1925. – 145 с. – (Літературна бібліотека).

3. Мирний Панас. Лихо давнє й сьогочасне / П. Мирний. – Київ : Книгоспілка, 1929. – 170 с. – (Літературна бібліотека).

Твори Панаса Мирного, надруковані в альманахах та часописах

1. Мирний Панас. Привіт М. Драгоманову на ювілей його 30-літної праці // Акорди : антологія української лірики від смерти Шевченка. – Львів : Наклад Укр.-рус. видав. спілки, 1903. – С. 125-126.

«Акорди» — перша антологія української лірики другої половини ХІХ ст., укладачем і редактором якої є І. Я. Франко. В антології зібрано найкращі твори 88 поетів, серед яких Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Леонід Глібов, Степан Руданський, Павло Грабовський, Леся Українка, Агатангел Кримський, Панас Мирний та ін.

2. Мирний Панас. Сумна спогадка // Багаття : український альманах / упоряд. Ів. Липа. – Одесса : Друк. Штаба Од. воен. окр., 1905. – С. 44-58.

Український альманах «Багаття», упорядкований Іваном Липою, видано Одеською Літературною Спілкою у друкарні Штабу Одеського воєнного округу 1905 року. У ньому надруковані твори понад 30 авторів Галичини, Буковини та Наддніпрянської України. Примірник НІБУ містить автограф Івана Липи.

Липа Іван Левкович (1865-1923), літературні псевдоніми Петро Шелест, Іван Степовик – український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців». Український комісар Одеси (1917), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР (1919). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

3. Мирний Панас. Серед степив // Дубове листя : альманах на згадку про П. О. Кулиша. – Київ : Друк. П. Барського, 1903. – С. 21-43.

Альманах «Дубове листя», підготовлений на згадку про Пантелеймона Олександровича Куліша, вийшов друком у київській друкарні Петра Барського 1903 року. Упорядкований Миколою Чернявським, Михайлом Коцюбинським та Борисом Грінченком. Містить твори кращих молодих письменників – поезії Лесі Українки, Миколи Вороного, оповідання Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, Бориса Грінченка.

В НІБУ зберігаються два примірники альманаху, кожен з яких має свої особливості. Перший містить дарчий напис Миколи Федоровича Чернявського «Шановному І. В. Тарасенко на спомин від М. Чернявського. 1903.VI.20» та власницький напис «З книгозбірні І. Тарасенка», другий – екслібрис та штамп «Библиотека С. Л. Дроздова».

Чернявський Микола Федорович (1867-1938)– український поет, педагог, земський діяч. У1937 році репресований, його твори були заборонені, реабілітований у 1956 році.

Степан Леонтійович Дроздов (1867-1933) – український краєзнавець, знавець музейної справи. Збирав старожитності, пам'ятки археології, нумізматики; брав участь в археологічних розкопках, співпрацював із багатьма київськими науковими і краєзнавчими товариствами та архівними комісіями.

4. Мирний Панас. За водою : з народнього побуту // Літературно-науковий вістник. Річник 19. – Т. 71. – Київ : Друк. Акц. Т-ва «Петро Барський», 1918. – С. 11-43, 172-191; Т. 72. – С. 8-72.

5. Мирний Панас. Повія: роман з народнього життя. Ч. 3 // Літературно-науковий вістник. Річник 19. Т. 73. – Київ : Друк. Акц. Т-ва «Петро Барський», 1918. – С. 21-59, 144-158; Т. 75. – С. 13-26.

Літературно-науковий вістник («ЛНВ») – перший всеукраїнський літературно-науковий і громадсько-політичний часопис, заснований за ініціативою М. С. Грушевського, видавався Науковим товариством ім. Т. Шевченкау 1898-1932 роках. У часописі друкувалися твори кращих українських письменників та науковців. Примірники зібрання «ЛНВ» Національної історичної бібліотеки України мають власницький штамп «Бібліотека Евгена Тимченко».

Тимченко Євген Костянтинович (1866–1948)– відомий український мовознавець, літературознавець, перекладач. Автор багатьох праць із фонетики, граматики, лексики, лексикографії, діалектології та історії української мови.

7. Мирний Панас. Польова царівна // Вік. (1798–1898). Т. 2. Українська проза від Квітки до 80-х років XIX в. – Київ : Друк. П. Барського, 1902. – С. 449.

«ВІК» – тритомна антологія нової української літератури, присвячена 100-річчю з часу опублікування поеми «Енеїда» І. Котляревського (1798), укладач В. Доманицький. До першого тому включено твори 50 поетів 1798 – 1898 років. Другий том містить прозу Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка, Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, М. Коцюбинського, Лесі Українки та інших українських письменників з Наддніпрянщини, Галичини та Буковини. В антології вміщено також біографічні довідки про митців, їхні портрети.

8. Мирний Панас. Казка про Правду та Кривду // Досвітні огні : збірник української художньої прози від Гр. Квітки до Великої революції. – Київ : Сяйво, 1927. – С. 509.

Література

1. Григоренко І. В. Панас Мирний у листах та спогадах сучасників : монографія / І. В. Григоренко ; М-во освіти і науки України, НАПН України. – Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. – 202 с. : табл.

2. Єфремов С. О. Панас Мирний : критично-біографічний нарис / С. Єфремов. – [Київ : Слово, 1928]. – 352 c. : 3 л. портр.

2. Кирилюк Є. П. Панас Мирний : (популярний нарис) / Є. П. Кирилюк. – Київ ; Харків : Укрдержвидав, 1944. – 23 с.

3. Мово рідна, слово рідне!... : вірші, поеми, статті : для старшого шкільного віку / ред.-упоряд. І. Т. Бойко. – Київ : Веселка, 1989. – 286 с. : іл.

4. Прижиттєві видання класиків української літератури ХІХ – початку ХХ ст. : каталог колекції наук.-дослід. від. стародруків, ціних та рідкісних видань / Нац. іст. б-ка України; уклад. Н.Д. Хівренко; авт. вступ. слова О. В. Романенко; ред. О. І. Марченко, С. І. Смілянець. – Київ, 2018. – 104 с.

5. Ушкалов Л. В. Панас Мирний / Л. В. Ушкалов. – Харків : ПЕТ, 2012. – 120 с.

6. Черкаський В. М. Панас Мирний : біографія, дослідження / В. М. Черкаський. – Київ : Наукова думка, 1973. – 391 с. : 13 л. іл.

7. 15 ексклюзивних фактів про Панаса Мирного та нетиповий розбір його роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» [Електронний ресурс] // Нова Українська школа. – Режим доступу : https://nus.org.ua/articles/15-eksklyuzyvnyh-faktiv-pro-panasa-myrnogo-ta-netypovyj-rozbir-jogo-romanu-hiba-revut-voly-yak-yasla-povni. – Дата перегляду: 01.05.2024.

8. 1849 – народився Панас Мирний, письменник, драматург [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам'яті. – Режим доступу : https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/13/1849-narodyvsya-panas-myrnyy-pysmennyk-dramaturg. – Дата перегляду: 01.05.2024.

Підготувала Н. Д. Хівренко,

Бібліотекар І категорії

НДВ стародруків,

цінних та рідкісних видань