ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
07.05.2024
.
Близько 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор, змінивши долі багатьох людей і загалом хід світової історії. Ця аварія стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, 38 років тому радіоактивним викидом цезія потужністю в 300 Хіросім було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розпаду СРСР.
Радянська влада зі свого боку робила все, щоб приховати від світу наслідки катастрофи. Два дні світ нічого не знав про вибух, аж поки не надійшли повідомлення зі Швеції. Там на АЕС Форсмарк були знайдені радіоактивні частинки, принесені зі східної частини СРСР. Тож шведська влада звернулася до Москви із вимогою надати пояснення. Натомість у радіоактивному Києві, щоб показати світові, що, мовляв, нічого не сталося, 1 травня на святкову демонстрацію вивели тисячі людей, зокрема і дітей. Лише після оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.
Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитоподібної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.
Як було згадано вище, влада СРСР всіма силами намагалась приховати від світової спільноти цю катастрофу та її наслідки. Більше про секретні документи, укладені радянською владою у цей період, можна ознайомитись у двох збірках «Чорнобильське досьє КҐБ», що зберігаються у фонді Національної історичної бібліотеки України. Видання підготовано Архівом СБУ та Українським інститутом національної пам’яті. Вони містять інформацію про різні маловідомі факти про чорнобильську трагедію, що приховувалися радянською владою.
Нагадуємо, що до 36-х роковин Чорнобильської катастрофи Національна історична бібліотека України представила бібліографічний список «Чорнобиль.36», який містить документальний масив джерел, що висвітлюють хронологію події, спроби подолання наслідків аварії та спогади очевидців і ліквідаторів катастрофи: https://bit.ly/chornobyl36 .
Отож, катастрофа на Чорнобильській АЕС – це не просто трагічна подія в історії. Це символ людської помилки, жахливої ціни, яку можна заплатити за нехтування безпекою, та застереження про те, що ми повинні бути відповідальними перед природою та одне перед одним. Пам’ятаймо про всіх, хто віддав життя за наше майбутнє!
Видання з фонду НІБУ
Чорнобильське досьє КҐБ. Суспільні настрої. ЧАЕС у поставарійний період : збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС / СБУ. Галузевий держ. арх., НАН України. Ін-т історії України, Український ін-т нац. пам’яті ; упоряд.: О. Бажан, В. Бірчак, Г. Боряк ; відп. ред. В. А. Смолій. – Київ, 2019. – 1197, [1] с.
Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії : збірник документів про катастрофу на Чорнобильській АЕС / Служба безпеки України. Галузевий держ. архів , НАН України. Ін-т історії України, Український ін-т нац. пам’яті ; уклад.: О. Бажан, А. Когут, Г. Боряк. – Київ : К.І.С., 2020. – 686, [1] с. : іл.
Чорнобиль. 36 : бібліогр. список / Нац. іст. б-ка України ; упоряд. К. Г. Русанівський ; ред.: Д. Г. Стегній, З. Х. Мусіна ; відп. за вип. А. В. Скорохватова. – 2 вид., оновл. і допов. – Київ, 2022. – 32 с.
Електронні ресурси
Найбільша техногенна катастрофа ХХ ст: Чорнобильська аварія [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті. – Дата публікації: 24.04.2022. – Режим доступу: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/naybilsha-tehnogenna-katastrofa-hh-st-chornobylska-avariya
Чорнобильська катастрофа. Пам’ятаємо [Електронний ресурс] // Механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. – Дата публікації: 24.04.2022. – Режим доступу: https://bit.ly/3JyIi2U
