ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
27.07.2024
Митрополит Української автокефальної православної церкви, церковний діяч, педагог, проповідник, письменник, історик.
«Нам дотепер докоряють, вважають навіть єретиками за те, що Українська церква відділилась від московського патріярха без його на це згоди, що утворила собі своє церковне керівництво. Але ж згадайте, чи питав московський патріярх згоди українського народу, коли підбивав під себе Українську церкву силою, без її згоди, він виконував заповіти Христа чи, навпаки, різко порушив ці заповіти і таким чином сам заслуговує докорів у єретицтві… Знайте ж усі ті, що вважаєте себе тут в Україні ще й досі прихильниками старої слов’янської церкви, підлеглої московському патріярхові, що ви підтримуєте неправду людську проти правди Христової, що коли ви не прагнете до церковної волі, до визволення Української церкви, ви йдете проти заповітів Христа, проти наказів св. Апостолів».
Народився 7 (19) березня 1864 року в селі Попудня Липовецького повіту, Київської губернії - тепер Монастирищенська міська громада Уманського району Черкаської області в родині священника.
З 1873 року навчався в духовному училищі в м. Умань, з 1879 року – у духовній семінарії м. Києва, 1884 року – у Київській духовні академії.
1889 року отримав ступінь кандидата богослов'я, захистивши дисертацію на тему: "Борьба Маккавеев с сирийскими царями, ее причины и значение в истории иудеев". 18 листопада 1889 призначений законовчителем 1-класного та 2-класного міського училища в м. Шпола. Від 27 травня 1890 року працював у м. Черкаси законовчителем спочатку 2-класного міського училища. 20 жовтня 1891 року висвячений на священика. Від 28 жовтня цього ж року – член Черкаського повітового відділення єпархіальної училищної ради. Був понадштатним священиком Черкаського собору.
16 лютого 1892 року переведений на посаду настоятеля собору в м. Липовець (нині місто Вінницької обл.). Цього ж року 8 березня став головою Липовецького відділення єпархіальної училищної ради, а з 5 травня призначений благочинним церков Липовця та довколишніх сіл. Від 26 серпня 1896 виконував обов'язки повітового інспектора церковно-парафіяльних шкіл. За його сприяння в повіті було відкрито кілька нових шкіл, у тому числі школу для дівчаток, а також второкласну школу в с. Трощі (нині село Липовецького р-ну Вінницької обл.), у ній готували вчителів для церковно-парафіяльних шкіл.
Від 7 серпня 1903 року став директором церковно-вчительської школи в м. Київ. 31 серпня того ж року призначений постійним членом Київської єпархіальної училищної ради. 16 вересня 1905 року за поданням митрополита Київського Флавіана (Городецького) звільнений з посади директора церковно-вчительської школи за прихильність до української справи й призначений настоятелем Солом'янської церкви в Києві. 10–18 жовтня 1905 року головував на з'їзді духовенства Київської єпархії (з'їзд набув назви "революційного", оскільки на ньому були поставлені питання про запровадження виборних засад у церковному житті, про пожвавлення життя парафій, про відродження давніх народних церковних звичаїв).
12 квітня 1917 року головував на Київському єпархіальному з'їзді духовенства і мирян, на якому були поставлені питання про відродження української церковних традицій, про демократизацію церковного життя, виборність духовенства, а також прийнято ухвалу, що "в автономній Україні має бути незалежна від Синоду Українська церква". У травні цього ж року за його участю в Києві було організоване "Братство Воскресіння Христа".
На початку грудня 1917 року створено Всеукраїнську православну церковну раду (ВПЦР, ВУПЦР), Липківський увійшов до її складу.
Всеукраїнський православний церковний собор розпочав засідання за Української Народної Республіки в січні 1918 року, однак через воєнні події припинив свою роботу.
За безпосередньою участю Липківського перші українські православні громади в Києві були створені при: Свято-Микільському соборі на Печерську, Андріївській церкві, Софійському соборі та Іллінській церкві. 22 травня 1919 року у Свято-Микільському соборі українська мова вперше прозвучала в службі Божій, а 29 червня 1919 року, у день святих апостолів Петра і Павла, у Софійському соборі відбулася перша служба Божа, повністю відправлена українською мовою. Цьому передувала величезна праця самого Василя Липківського над перекладами богослужбових текстів українською мовою. 3 серпня 1919 року на зборах Старокиївської парафії його було одноголосно обрано настоятелем Софійського собору.
Загалом, 1918 та 1919 роки видалися дуже нелегкими для української церкви: дві влади — гетьмана Скоропадського та Директорії — своїми указами проголошували автокефалію української православної церкви, проте втілити ці рішення у життя не було можливості.
Російський єпископат в Україні позбавив Липківського сану й заборонив відправляти службу Божу. Проте ВПЦР не визнала цих рішень. Натомість рада пришвидшила підготовчу роботу зі скликання нового Всеукраїнського православного собору. Собор почав свої засідання на Покрову Пресвятої Богородиці 14 (1) жовтня 1921 року в храмі Святої Софії. Найважливішими його питаннями стали: формування українського єпископату, обрання всеукраїнського митрополита, запровадження української мови в богослужінні, організація церковного життя на засадах давніх українських традицій. 20 жовтня 1921 року делегати собору після всенічної служби та причастя, вдавшись до старовинного способу висвяти, прийнятого в Александрійській церкві, через покладання рук священиків-делегатів собору благословили протоієрея Василя Липківського на служіння митрополитом УАПЦ.
У 1921–1926 роках розбудовував єпархіальні структури УАПЦ. У 1927 році на виконання вимог радянської влади на II Всеукраїнському Православному церковному соборі УАПЦ був усунутий із митрополичої кафедри. Протягом наступного десятиліття проживав у Києві, не маючи впливу на ситуацію в УАПЦ, що була ліквідована у 1930 році. У 1937 році заарештований, утримувався у Лук’янівській тюрмі. Звинувачений як керівник «націоналістичної фашистської організації». Рішенням трійки НКВС засуджений до вищої міри покарання і розстріляний.
Реабілітований прокуратурою м. Києва у 1989 році. У 1999 році на Лук’янівському меморіальному кладовищі Києва встановлено пам’ятний хрест на символічній могилі Липківського.
Видання із фонду НІБУ
Lypkivsky Vasyl / V. Lypkivsky // Encyclopedia of Ukraine. – Toronto; Buffalo; London: University of Toronto Press Incorporated, 1993. – Р. 245 - 246.
Андрусяк Н. Митроп. Василь Липківський / Н.Андрусяк // Український історик. – 1966. – № 3 – 4 (11 - 12). – С.95 - 96.
Білокінь С. І. Бойчук та його школа / С. І. Білокінь. – Київ : Мистецтво, 2017. – 255 с. : іл., фот.
Зі змісту : Липківський Іван Васильович (син) 1892 - 1937 С.160 - 161.
Білокінь С. Пам’яті останнього архієпископа УАПЦ 1921 року / С.Білокінь // Віра. – Ч.3 (67). – Липень - вересень. – С.6 - 8.
Власовський І. Нарис Історії Української Православної церкви : У 4-х т. 5 кн. Т. 4 XX ст. Ч. 1 / І. Власовський. – Репр. відтворення вид. 1961р. – Київ, 1998. – 368 с.
Воронин О. Автокефалія української православної церкви / О. О. Воронин. – Кенсінгтен : Воскресіння, 1990. – 64 с.
Даниленко В. Один з 45-ти. В. Дурдуківський : Біографічні нариси / В. Даниленко // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 1998. – № ½. – С.253 - 262.
Зі змісту : Василь Липківський С. 254.
Жадько В. О. Український некрополь : історичний науковий довідник / В. О. Жадько. – Київ : Жадько В. О., 2005. – 351 с.
Зі змісту : Василь Липківський С.221.
Зінченко А.Л. Визволитися вірою: Життя і діяння митрополита Василя Липківського / А. Л. Зінченко. – Київ : Дніпро, 1997. – 424 с.
Зінченко А. Життя і служіння Митрополита Василя Липківського / А. Зінченко ; М-во освіти і науки України. Н.-д. ін-т психології, Всеукр. т-во ім. Митрополита Василя Липківського. – Київ : Дуліби, 2017. – 336 с.
Лавріненко Ю. Розстріляне відродження (антологія 1917 - 1933) : поезія-проза-драма-есей / Ю. А. Лавріненко. – Київ : "Просвіта", 2005. – 799 с.
Липковский В. Киевский епархиальный банк / В. Липковский // Киевские епархиальные ведомости. – 1913. – № 28. – С.762 - 765.
Липковский В. Киевский епархиальный банк / В.Липковский // Киевские епархиальные ведомости. – 1913. – № 29. – С.786 - 791.
Липковский В. Киевский епархиальный банк / В.Липковский // Киевские епархиальные ведомости. – 1913. – № 30. – С.806 - 809.
Липковский В. Уния и воссоединение униатов в 1794 – 95 году в пределах нынешнего липовецкого уезда / В. Липковский // Киевские епархиальные ведомости. – 1895. – № 21. – С.994 - 1010.
Липковский В. Уния и воссоединение униатов в 1794 – 95 году в пределах нынешнего липовецкого уезда / В. Липковский // Киевские епархиальные ведомости. – 1895. – № 23. – С.1104 - 1119.
Липківський В. (митрополит УАПЦ ; 1864 – 1937). Вибрані твори . Т. 1 / В. Липківський ; упоряд. І. М. Преловська ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Українські пропілеї, 2018. – 212 с. : 8 вкл. л., іл.
Липківський В. (митрополит УАПЦ ; 1864 – 1937). Вибрані твори . Т. 2 / В. Липківський ; упоряд. І. М. Преловська ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Українські пропілеї, 2018. – 229 с. : 1 л. портр.
Липківський В. (митрополит УАПЦ ; 1864 – 1937). Вибрані твори . Т. 3 / В. Липківський ; упоряд. І. М. Преловська ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Українські пропілеї, 2018. – 306 с.
Липківський В. (митрополит УАПЦ ; 1864 – 1937). Вибрані твори . Т. 4 / В. Липківський ; упоряд. І. М. Преловська ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Українські пропілеї, 2018. – 380 с. +16 с. іл.
Липківський В. (митрополит УАПЦ ; 1864 – 1937). Вибрані твори . Т. 5 / В. Липківський ; упоряд. І. М. Преловська ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Українські пропілеї, 2018. – 744 с.
Липківський В. (митрополит УАПЦ ; 1864 – 1937). Вибрані твори . Т. 6 / В. Липківський ; упоряд. І. М. Преловська ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Українські пропілеї, 2018. – 466 с.
Липківський В. (митр.) Відродження церкви в Україні, 1917–1930 / В. Липківський. - Торонто : Добра книжка, 1959. – 335 с., 1 арк. іл.
Липківський В. К. Історія Української Православної Церкви. Розд. 7. Відродження української церкви / В. К. Липківський ; вступ. ст., авт. прим. С. В. Савчук. – Вінніпег : Накладом фундації Івана Грищука, 1961. – 181 с. : фот.
Липківський В. (митр.) Православна христова церква українського народу /В.Липківський. – Нью-Йорк : УПА, 1972. – 42 с.
Липківський В. (митр.) Проповіді на Апостольскі Послання / В. Липківський. – Чікаго : Православ. Українець, 1966. – 209 с., 1 арк. портр.
Липківський В. (митр.) Слово Христове до Українського народу : проповіді на неділі й свята / В. Липківський. – Київ : Пам’ятки України, 1991. – 100 с. : іл. – (Бібліотека журнала "Пам’ятки України" ; кн. 2, зшиток 1).
Липківський В. ( митр.) Слово Христове до Українського народу : проповіді на неділі й свята / В. Липківський. – Київ : Пам’ятки України, 1993. – 305 - 403 с. – (Бібліотека журнала “Пам’ятки України” ; кн. 2, зшиток 4).
Мартирологія українських церков : у 4 т. Т. 1. Українська Православна Церква : док., матеріали, християн. самвидав України / упоряд. і зред.: О. Зінкевич, О. Воронин. – Торонто ; Балтимор : Смолоскип, 1987. – 1206 с. : іл.
Митрополит Василь Липківський: матеріали до біографії : (з фондів Центрального Державного архіву вищих органів влади та управління України) / АН України, Інститут української археографії ; упоряд. Л. Б. Пилявець. – Київ, 1993. – 44 с. – (Джерела з історії церкви в Україні).
Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2 т. Т. 2. Л-Я / Г. В. Боряк. – Київ, 2002. – 881 с. : іл. – (Золоті імена України).
Зі змісту : Василь Липківський С.50 - 51.
Пащенко В. О. Першоієрарх нової української церкви митрополит Василь Липківський / В. О. Пащенко // УІЖ. – 1993. – № 2 - 3. – С.48 – 57.
Перший всеукраїнський православний церковний собор УАПЦ : 14—30 жовтня 1921 року : документи і матеріали / НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Програма дослідження українських церков Канадського інституту (Альбертський університет), Кабінет Міністрів України, Головне архівне управління ; упоряд.: Г. М. Михайличенко, Л. Б. Пилявець, І. М. Преловська. – Київ ; Львів, 1999. – 559 с. : табл.
Репресовані діячі Української Автокефальної Православної Церкви (1921-1939) : біографічний довідник / І. В. Бухарєва [та ін.]. – Київ : Смолоскип, 2011. – С. 64 - 66.
Слово закличне і правдне. Проповіді та лист митрополита Василя Липківського // Київська старовина. – 1994. – № 1. – С. 110 - 123.
Служіння і спадщина Митрополита Василя Липківського : матеріяли всеукраїнської наукової конференції, Київ, 17 листопада 2007 р. / Всеукраїнське товариство імені Митрополита Василя Липківського ; упоряд. А. Л. Зінченко. – К. : Балюк І. Б., 2008. – 240 с. : фот.
Файзулін Я. Історія. UA: постаті, факти, версії / Я. Файзулін. – Київ : Комора, 2022. – С. 437 - 446.
Електронні ресурси
Висловлювання, цитати, афоризми Василя Липківського [Електронний ресурс] // YouTube. ДУМИ. – Дата публікації: 13.10.2021. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=64iZ-BtUY24. – Дата звернення: 05.03.2024
Анотація: Митрополит Київський і всієї України Василь (в миру: Василь Костянтинович Липківський; 19 березня 1864, Попудня, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 27 листопада 1937, Київ, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ'я, творець і перший митрополит Київський і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви. У 1919–1927 роках останній настоятель та доглядач Софії Київської. За визначенням академіка Агатангела Кримського — «апостол українського релігійно-національного відродження». За час митрополичого служіння доклав надзвичайних зусиль до розширення української православної церкви та спромігся перетворити її на впливовий фактор життя тогочасного українського суспільства. Здійснив численні переклади українською мовою богослужбової та релігійної літератури. Є автором «Історії Української церкви». Святий в лику священномучеників ПЦУ.
Діяння Всеукраїнського Православного Церковного Собору в м. Києві 14-30 жовтня н., с.. 1921 р. [Електронний ресурс] // DIASPORIANA.ORG.UA електронна бібліотека. – Режим доступу:https://diasporiana.org.ua/religiya/diyannya…-v-m-kyyevi-14-30-...1921-r/ . – Дата звернення: 15.03.2024.
Журнал. Церква й Життя. Ч. 1 Від 1990 року [Електронний ресурс] // Електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ. – Режим доступу: https://avr.org.ua/viewDoc/17901. – Дата звернення: 08.03.2024.
Люди Свободи. Василь Липківський [Електронний ресурс] // YouTube. Ukrainian Institute of National Remembrance. – Дата публікації: 22.08.2016. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=es6k4ZZchQA. – Дата звернення: 05.03.2024
Анотація: Василь Липківський (1864–1937) – релігійний діяч, церковний реформатор, публіцист.
Присвятив життя боротьбі за автокефалію – самостійність православної церкви в Україні. Українська Автокефальна Православна Церква постала саме завдяки його зусиллям у 1921 році.
Наша Віра. Число 2-3. Видання парафій Української Автокефальної Православної Церкви. [Електронний ресурс] // Електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ. – Режим доступу:https://avr.org.ua/viewDoc/25417. – Дата звернення: 08.03.2024.
Наша Віра. Число 5. Видання парафій Української Автокефальної Церкви. [Електронний ресурс] // Електронний архів УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ. – Режим доступу: https://avr.org.ua/viewDoc/25419. – Дата звернення: 08.03.2024.
Укладачі: Науменко Т. В., Ширшова Л. Г.
(відділ культурних комунікацій)
