ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
01.09.2024
«Пишучи про що будь, довше чи коротше, я
лиш одно мала в душі — Україну, ту велику,
пишну, пригноблену, сковану Україну, її одну і
нічого більше».
Кобилянська О. Ю.
27 листопада 2023 року виповнюється 160 років від дня народження славетної українки Ольги Юліанівни Кобилянської.
«Зелена Буковина подарувала Україні непересічну Жінку-письменницю Ольгу Кобилянську. «Гірська орлиця», «мімоза з похиленою голівкою», «аристократка духу» – так називають її всі, хто захоплюється творчістю цієї геніальної письменниці. Геніальною своїми ідеями, духовністю, моральністю, надзвичайною чуттєвістю, а головне, вірою в «осяйне полудне» її знедоленого, але такого талановитого, багатогранного народу» [12, с.3].
Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора (Гура-Гуморулуй, територія сучасної Румунії) у родині дрібного службовця. Дитинство та юність Ольги пройшли у місті Кимполунг, куди родина Кобилянських переїхала у 1875 році. Тут Ольга здобула освіту у німецькій початковій школі, приватно вивчала українську мову та навчалася гри на фортепіано. У тринадцять років майбутня письменниця почала писати вірші, пізніше оповідання та алегоричні замальовки німецькою мовою. Писати українською мовою Ольгу спонукали її подруги – донька повітового лікаря Софія Морачевська-Окуневська та її родичка Наталка Кобринська.
У автобіографії О. Кобилянська згадує: «Вона [Софія] заговорила до мене українською мовою, переконуючи, що мені треба писати не по-німецьки, а для власного народу – по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок, стала моєю щирою подругою…».
«Її шлях до української мови, літератури, культури був довгим і складним, але наполегливим. Може, ніхто з інших письменників Галичини й Буковини не переборював стільки труднощів, щоб стати в літературі виразником прагнень і сподівань українського народу, взяти на озброєння його мову, як Ольга Кобилянська» [16].
Текст повісті «Лореляй», над якою письменниця працювала п’ять років, спочатку був написаний німецькою мовою, пізніше підготовлений український переклад під назвою «Царівна». Твір присвячений проблемі, яка глибоко хвилювала Ольгу Кобилянську – доля жінки, її право на освіту, працю та громадське життя. Повість молодої письменниці високо оцінила Леся Українка: «Щось є у ній свіже, молоде та оригінальне, в цій повісті я бачу правдивий літературний талант…». Між письменницями зав'язались багаторічні дружні стосунки та листування.
1889 року родина Кобилянських переїжджає до села Димки Серетського повіту, згодом до Чернівців. Із приїздом до Чернівців — «серця Буковинської України», для письменниці почався новий період її життя. Тут О. Кобилянська налагоджує зв’язки з періодичними виданнями та їх видавцями і редакторами — Іваном Франком, Михайлом Павликом, Осипом Маковеєм та іншими. На сторінках галицьких часописів «Зоря», «Буковина», «Літературно-науковий вісник» друкують її твори, написані упродовж 1888–1895 років, зокрема повість «Людина», яка присвячена відомій у Галичині письменниці і громадській діячці Наталії Кобринській.
У 1901 році О. Ю. Кобилянська завершила працювати над соціально-психологічною повістю «Земля», в основу якої покладені дійсні трагічні події, що сталися у селянській родині. Українська громадськість та літературна критика схвально оцінили повість, зокрема у листі до письменниці Михайло Коцюбинський писав: «Я звичайно багато читаю, але признаюся, що давно не читав щось таке гарне, таке захоплююче, як «Земля». Я просто зачарований Вашою повістю — все: і природа, і люди, і психологія їх — все це робить таке сильне вражіння, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу». Повість «Земля» перекладена багатьма мовами світу. Цим твором письменниця поклала початок символізму як течії модернізму в українській літературі.
Події Першої світової війни 1914-1918 років вплинули на творчість Ольги Кобилянської. В антивоєнних новелах цього періоду письменниця розкриває драматизм , страждання, жорстокість та біль, породжені війною.
У повоєнний період вона працює над романом «Апостол черні». Однак філософсько-патріотичний твір, у якому авторка розповідає про життя та боротьбу прогресивної української інтелігенції, в радянські часи був заборонений як націоналістичний і не друкувався.
У 1926-1929 pоках у харківському видавництві «Рух» вийшло дев’ятитомне зібрання творів письменниці, за гонорар від якого вона купила будинок у Чернівцях. Після приєднання Буковини до УРСР у 1940 році О. Ю. Кобилянську прийняли до Спілки радянських письменників України.
З початком Другої світової війни Чернівці окупували німецькі й румунські війська. Тяжко хвора Ольга Юліанівна не змогла евакуюватися з міста. Румунська воєнна жандармерія встановила нагляд за нею, готуючи судову розправу. Воєнний трибунал ухвалив смертний вирок, але його не встигли виконати — 21 березня 1942 року письменниця померла.
Окупаційна влада заборонила публікувати некролог українською мовою та виголошувати промови над могилою письменниці.
Упродовж півстоліття Ольга Юліанівна Кобилянська написала десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публіцистичних статей, перекладів. Творами славетної буковинської письменниці зачитується не одне покоління шанувальників, її літературна спадщина продовжує жити у театрі та кіно. За творами письменниці знято фільми «Земля», «Вовчиха», телефільм «Меланхолійний вальс»,телесеріали «Царівна», «У неділю рано зілля копала» та інші.
У Національній історичній бібліотеці України зберігаються сучасні та раритетні примірники видань праць української письменниці, зокрема її прижиттєві видання, з якими ми пропонуємо ознайомитись, переглянувши виставку.
Прижиттєві видання творів О. Ю. Кобилянської:
1. Кобилянська О. Ю. До сьвіта : новелї і нариси / Ольга Кобилянська. – Львів, 1905. – [1], 153, [2] с.
Особливості примірника: Штамп «Володимир Дорошенко».
Дорошенко Володимир Вікторович (1879–1963) – український бібліограф, літературознавець, перекладач, критик, громадсько-політичний діяч, член НТШ. Автор літературно-критичних праць про творчість Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, Б. Грінченка, В. Стефаника, Г. Чупринки; укладач бібліографічних покажчиків творчості Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, О. Кобилянської.
2. Кобилянська О. Ю. Новелі / О. Кобилянська ; ред. та авт. вступ. статті Б. Якубський. – Київ : [Друк. Київ. Філії Книгоспілки], 1925. – 226 с. – (Літературна бібліотека).
З передмови Б. В. Якубського:
«Кобилянську слід читати, й Кобилянську слід навіть вивчати. Не тому просто, що вона є видатна письменниця минулої доби, а своє минуле треба знати, але й тому, що вона дає блискучі зразки глибокої психологічної аналізи, надзвичайно тонке відчування природи, а іноді й прегарні композиційні форми».
Борис Володимирович Якубський (1889–1944) – літературознавець, видавець, автор численних розвідок і статей з історії класичної української літератури.
3. Кобилянська О. Ю. Покора : нариси / Ольга Кобилянська. – Львів : Накладом Укр.-Руської Вид. Спілки, 1899. – 111 с.
4. Кобилянська О. Ю. Покора й інші оповідання / О. Кобилянська. – Харків : [Держтрест «Харполіграф», 1929]. – 270 с.
До збірок цих років ввійшли вибрані повісті, оповідання й новели О. Ю. Кобилянської, що неодноразово друкувалися за життя письменниці та перекладені багатьма мовами: «Valse mélancolique», «Impromtu phantasie», «Жебрачка», «Він і вона», «Покора» та інші.
5. Кобилянська О. Ю. Сниться : новелі і нариси / Ольга Кобилянська ; авт. передм. О. Грицай ; Накладом Української Видавничої Спілки. – Чернівці : Промінь, 1922. – 64 с. – (Літературно-наукова серія. Відділ Б. Вип. 2.).
Автор передмови – український поет, літературознавець Остап Грицай (1881–1954) був палким шанувальником творчості Ольги Кобилянської, листувався з нею, сприяв виданню її творів за кордоном, зокрема у празьких та віденських часописах . Цілу низку розвідок про талановиту письменницю він опублікував у 20–30-х рр. ХХ ст. У літературному процесі кінця 19 – поч. 20 ст. О. Грицай оцінював О. Кобилянську як видатну художницю слова, «велику патріотку, вірну доч рідної України», виразницю ідейних пошуків інтелігенції та прагнень трудового селянства. «Буковина, найменша з українських земель, може з гордістю сказати, що видала найбільшу з українських письменниць», – писав літературознавець про творчість Ольги Кобилянської.
Характеристика творів О. Ю. Кобилянської антивоєнної тематики, серед яких новели «Сниться» та «Юда», подається в статтях сучасних українських літературознавців Мельничук Я. Б. та Подлісецької О. О.
Зі статті Мельничук Я. Б. Перша світова війна в художній інтерпретації Ольги Кобилянської :
«Перша світова війна, що смерчем пронеслась територією Буковини, принісши руйнування її містам і селам, нещастя тисячам її людей, дала Ользі Кобилянській багато матеріалу для роздумів і узагальнень. Доля засудженого до страти безневинного вояка, трагедія батька-синовбивці, майбутнє дітей, яких закрутив вихор війни, - ці та інші загальнолюдські проблеми домінують в антивоєнних творах белетристки. Добре відомі, не раз позитивно оцінені критикою твори антивоєнного спрямування: «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Назустріч долі», «Юда», «Сниться», «Зійшов з розуму». Віднести їх до цієї тематичної групи неважко, адже в текстах письменниця залишила певні натяки. Зокрема, «Сниться» має підзаголовок «воєнний нарис»; написаний дещо пізніше, «нарис з правдивого життя».
6. Кобилянська О. Ю. Юда : (новеля) / О. Кобилянська. – Київ : Вид. Т-во «Вернигора»;Друк Т-ва «Час», 1917. – 16 с. – (Літературатурно - історична секція. Ч. 2.).
Зі статті Подлісецької О. О. Мотив зради в літературі початку ХХ ст. («Іуда Іскаріот» Леоніда Андрєєва та «Юда» Ольги Кобилянської):
«Оповідання Ольги Кобилянської «Юда», що написане 1917 р., відрізняється від попереднього твору [оповідання Л. Андреева «Іуда Іскаріот» (1907)] у композиційно-образному плані, оскільки Юда у авторки – не біблійний персонаж; це буковинський селянин часів початку Першої світової війни. Як і Василь Стефаник, Марко Черемшина, Степан Васильченко, Осип Маковей, Кобилянська гнівно засудила криваву бійню, оскільки у війні гинули не тільки солдати, а й мирні люди. Про це йдеться в її новелах «Назустріч долі», «Юда», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Сниться», які наснажені антимілітаристським пафосом.
Твори О. Ю. Кобилянської, надруковані в альманах та часописах
1. Український альманах «Багаття», упорядкований Іваном Липою, виданий Одеською Літературною Спілкою у друкарні Штабу Одеського воєнного округу 1905 року. У ньому надруковані твори понад 30 авторів Галичини, Буковини і Наддніпрянської України, зокрема Івана Франка, Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, Осипа Маковея, Бориса Грінченка та інших.
1. Кобилянська О. Ю. Думи старого : оповідання // Багаття : український альманах / упоряд. Ив. Липа. – Одесса : Друкарня Штаба Од. воен. окр., 1905. – С. 122-132.
Примірник НІБУ містить автограф Івана Липи.
Липа Іван Левкович (1865 — 1923), літературні псевдоніми — Петро Шелест, Іван Степовик — український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців». Український комісар Одеси (1917), член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр віросповідань УНР (1919). Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
2. Альманах «Дубове листя », підготовлений на згадку про Пантелеймона Олександровича Куліша, вийшов друком у київській друкарні Петра Барського 1903 року. Упорядкований Миколою Чернявським, Михайлом Коцюбинським та Борисом Грінченком . Містить твори кращих молодих письменників – поезії Лесі Українки, Миколи Вороного, оповідання Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, Бориса Грінченка та інших.
В НІБУ зберігаються два примірники альманаху, кожен з яких має свої особливості. Перший містить дарчий напис Чернявського Миколи Федоровича «Шановному І. В. Тарасенко на спомин від М. Чернявського. 1903.VI.20» та власницький напис «З книгозбірні І. Тарасенка», другий – екслібрис та штамп «Библиотека С. Л. Дроздова».
Чернявський Микола Федорович ( 1867 - 1938) — український поет, педагог, земський діяч. Член Української Партії Соціалістів Революціонерів.
У1937 році репресований, твори йогозаборонені, реабілітований в 1956 році.
Степан Леонтійович Дроздов ( 1867 - 1933) — український краєзнавець, знавець музейної справи. Збирав старожитності — пам'ятки археології, нумізматики, твори українських письменників, брав участь в археологічних розкопках. Співпрацював із багатьма київськими науковими і краєзнавчими товариствами, та архівними комісіями.
1.Кобилянська О. Ю. Битва // Дубове листя :альманах. – Київ, 1903. – С. 158-175.
2. Літературно-науковий вістник
(«ЛНВ») — перший всеукраїнський літературно-науковий і громадсько-політичний часопис, що виходив з 1898 року по 1932 рік. Заснований за ініціативою М. С. Грушевського, видавався Науковим товариством ім. Т. Шевченка. У часописі друкувалися твори кращих українських письменників та науковців.
Примірники зібрання «ЛНВ» Національної історичної бібліотеки України мають власницький штамп « Бібліотека Евгена Тимченка».
Тимченко Євген Костянтинович (1866 – 1948) – відомий український мовознавець, літературознавець, перекладач. Автор багатьох праць із фонетики, граматики, лексики, лексикографії, діалектології та історії української мови.
2. Кобилянська О. Ю.Valse melancolique //Літературно-науковий вістник. – Львів, 1898. – Т.1. – С. 34-38.
3. Кобилянська О. Ю. Поезії в прозі //Літературно-науковий вістник. – Львів, 1898. – Т.2. – С. 324-327.
4. Кобилянська О. Ю. На полях : нарис //Літературно-науковий вістник. – Львів, 1898. – Т.4. – С. 146-153.
5. Кобилянська О. Ю. Поети : фантазія //Літературно-науковий вістник. – Львів, 1899. – Т.5. – С. 37-42.
6. Кобилянська О. Ю. Під голим небом //Літературно-науковий вістник. – Львів, 1900. – Т.11. – С. 255-267.
7. Кобилянська О. Ю. Земля //Літературно-науковий вістник. – Львів, 1902. – Т.18. – С. 6-61,101-160, 193-242.
8. Кобилянська О. Ю. Через море : нарис //Літературно-науковий вістник. – Львів, 1903. – Т.21. – С. 4-7.
9. Кобилянська О. Ю. Сліпець : нарис //Літературно-науковий вістник. – Львів, 1903. – Т.24. – С. 109 -110.
10. Кобилянська О. Ю. В В неділю рано зілля копала….//Літературно-науковий вістник. – Львів, 1909. – Т.46. – С. 7 -33; 245-272; 429-453.
3. «ЗОРЯ» — літературно-науковий і громадсько-політичний часопис. Виходив у 1880-1897 роках у Львові двічі на місяць (з 1891 року. ілюстрований). Мав підзаголовки: «Письмо літературно- наукове для руських родин» (1880 -1890) та «Ілюстроване літературно-наукове письмо для родин» (1891 -1897). У 1880-1884 роках часопис видавав і редагував О. Партацький, в наступні роки редакторами були О. Калитовський, О. Борковський, Г. Цеглинський, П. Скобельський, В. Тисовський, О. Маковей, К. Паньківський, В. Лукич (В. Левицький). До складу редакції входив І. Франко, який виконував обов'язки робочого редактора. Зусиллями І. Франка та В. Лукича «Зоря» з регіонального галицького видання перетворилась на загальноукраїнський часопис, який об'єднав навколо себе кращі культурні й літературні сили нації незалежно від їх ідейно-естетичних поглядів та уподобань.
1. Кобилянська О. Ю. Людина : повість з життя жіночого (присвячено Вп. Наталії Кобринській) // Зоря. – 1894. – Число. 19. – С. 409-414.
2. Кобилянська О. Ю. У св. Івана : нарис // Зоря. – 1896. – Число 12. – С. 224-225.
«Киевская старина» — щомісячний історико - етнографічний та літературний часопис, заснований з ініціативи київської Старої громади . Видавався у Києві російською та українською мовами упродовж 1882–1906 років за рахунок передплати, а також на кошти від пожертвувань меценатів.
Першим редактором-видавцем був Ф. Лебединцев , потім часопис редагували О. Лашкевич, Є. Кивлицький, В.Науменко. Всього вийшло 96 томів.
У журналі друкувалися провідні українські історики, письменники кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема В. Антонович, Д. Багалій, Б. Грінченко, М. Грушевський, Д. Дорошенко, М. Костомаров, І. Франко,О. Кобилянська та ін. Тематика публікацій була дуже різноманітною: археологія, історія, мовознавство, етнографія, література, релігія, бібліографія, мемуаристика, епістолярій тощо.
1. Кобилянська О. Ю. За готар : нарис з сільського життя // Киевская старина. – 1903. – Т. 80, январь. – С. 137-151.
2. Кобилянська О. Ю. Ніоба : новеля // Киевская старина. – 1905. – Т. 89, июнь. – С. 361-410; 1905. –Т. 90, июль-август. – С. 75-107; сентябрь – С. 248-316.
Використана література
1. Ольга Кобилянська : до 150-ї річниці з дня народження : бібліографічний покажчик : з фондів Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича / М-во освіти і науки України, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Наукова бібліотека ; уклад. Н – І. Горюнова [та ін.].– Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2015. – 439 с. : іл. - (Буковина).
2. Бабишкін О. К. Ольга Кобилянська : нарис про життя і творчість / О. К. Бабишкін. – Львів : Кн.-журн. вид., 1963. – 192 с.
3. Богачевська-Хомяк М. Білим по білому : жінки у громадському житті України. 1884–1939 / М. Богачевська-Хомяк. – Львів : Український Католицький Університет, 2018. –519 с. : 10 вкл. л. фото.
4. Видання з автографами українських діячів науки і культури: каталог колекції Національної історичної бібліотеки України. Вип. 1 / Нац. іст. б-ка України, Н.-д. від. стародруків, цінних та рідкісних видань ; уклад. Н. О. Горська ; ред. О. І. Марченко, С. І. Смілянець, К. Г. Таранюк-Русанівський. – Київ: Вид. дім «Вініченко», 2018. – 416 с.
5.Вознюк В. О. Ольга Кобилянська і згуртування українців / В. А. Вознюк – Львів : Каменяр, 2011. –29 с. – (Акценти).
6. Вознюк В. О. Ольга Кобилянська / В. А. Вознюк. – Київ : Укрвидавполіграфія, 2012. – 152 с.
7. Гоян Я. П. Гірська Орлица : есе / Я. П. Гоян. – Київ : Веселка, 2015. – 312 с.
8. Гузар З. П. Ольга Кобилянська : семінарій / З. П. Гузар. – Київ : Вища шк., 1990. – 165, [1] с. : портр.
9. Лещенко М. П. Ольга Кобилянська / М. П. Лещенко. – Київ : Дніпро, 1973. – 173 с. – (Літературний портрет).
10. Луців Л. Ольга Кобилянська : (в 100-річчя її народин) / Л. Луців. – Нью-Йорк ; Джерзі Ситі : Свобода, 1965. – 67, [4] с. : іл.
11. Мельничук Б. І. «Найкраща в нації дочка» (Ольга Кобилянська у світлі художньої літератури) : лекції зі спецкурсу з додатком вибраних творів про письменницю / Б. І. Мельничук. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2015. – 200 с.
12. Мельничук Я. Б. 20 есеїв про Ольгу Кобилянську та її поціновувачів / Ярослава Мельничук. – Чернівці : Букрек, 2014. – 216 с. : іл.
13. Мельничук Я. Б. Перша світова війна в художній інтерпретації Ольги Кобилянської // Музейний щорічник. – Чернівці : Золоті литаври, 2004–2005. – С.124–130.
14. Подлісецька О. О. Мотив зради в літературі початку ХХ ст. («Іуда Іскаріот» Леоніда Андрєєва та «Юда» Ольги Кобилянської) // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Філологічні науки. – 2014. – № 2. – С. 59-62.
15. Починок Л. І. Ольга Кобилянська: знайома постать у новому ракурсі : навчальний посібник / Л. І. Починок ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Кам’янець-Подільський державний університет. – Кам’янець-Подільський : Мошак М. І., 2005. – 192 с.
16. Життєвий і творчий шлях О.Кобилянської : Режим доступу : http://tvory.net.ua › ukrainska_literatura › statti - Дата звернення: 10.11.2023.
Укладач Н. Д. Хівренко,
бібліотекар НДВ стародруків,
цінних та рідкісних видань
