ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
03.05.2024
Для кожної держави її прапор — офіційна емблема, символ незалежності і суверенітету. Сьогодні в світі існує 196 незалежних держав, 193 із них — члени ООН. Кожна держава має свій прапор, на якому кольори та символи відображають особливість країни, традицію, втілює конкретну ідею, мають встановлений зміст, а й ще дають поштовх людській уяві щодо трактування емблем, закладених у символі.
У ст. 20 Конституції України визначено: Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України.
Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів (Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text).
В Україні, згідно з указом президента від 23 серпня 2004 року «Про День Державного Прапора України», державне свято відзначається щороку 23 серпня. У 2009 році до зазначеного указу було внесено зміни та засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні (Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/9872004-1829).
Прапори як символи першими увійшли в практику людського вжитку. Хоругвами‑прапорами були бойові стяги оборонних загонів, знаками князів, воєвод, гетьманів. Прапори в якості знаків державності, національних прапорів з’явились пізніше. Нині Державний прапор України своїми кольорами ідентифікує тернисту багатовікову історію свого становлення в українських землях і є вагомим символом боротьби за свободу та єднання волелюбних українців всіх континентів світу.
В експозиції виставки презентовано видання, які висвітлюють хвилюючі для кожного українця віхи історії :
– історію ідентифікації українства через кольори державного прапору;
– підняття перших синьо‑жовтих прапорів в Україні;
– про українців-лідерів, пророків, яких вважають прапороносцями української нації: Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Симона Петлюру, Степана Бандеру;
– про прапороносців‑дисидентів радянського періоду, які поклали своє життя і сили на здобуття незалежності та суверенності України. Прапори України цього періоду також стають уражені червоним тавром комуністично-тоталітарного режиму;
– про українців‑емігрантів п’яти континентів світу, які зберегли пам’ять української нації й нині допомагають боронити незалежність України.
Події анексії Криму росією у 2013–2014 рр. укріпили синьо-жовтий стяг символом боротьби за свободу та незалежність українського народу.
З 24.02.2023 з дня повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну, весь український народ наближає перемогу на різних фронтах та кожен гордо підіймає свій синьо-жовтий стяг перемоги. І вона неодмінно буде за Україною!
З експозицію виставки можна ознайомитися у відділі довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи (кімн. 17).
Історичні віхи утвердження українського національного прапора:
· 25 червня 1848 року над Львівською ратушою у Великдень були підняті прапори‑хоругви: два полотнища – синє і жовте. Це було неофіційне рішення, але синьо-жовта хоругва висіла майже тиждень. Відтоді синій і жовтий кольори стали ідентифікаторами національної приналежності. Подія 175-річної давнини стала початком створення української символіки, і синьо-жовтий прапор уперше підняли як національний символ українців (Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/prapor-symvolika-ratusha-nacija/32474039.html#:~:text);
· Початок ХІХ ст. подарував світові величну людину, поета-Кобзаря, пророка, благовісника, учителя та поводиря, душу української нації – Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861р.), творця національного Слова, мудрі поезії якого зрозумілі усім українцям та й друзям України у всьому світі;
· 22 березня 1918 р. Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки (УНР);
· 1 листопада 1918 р. на вершині та кутах ратуші Львова замайоріли жовто-сині прапори, символізуючи утворення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР);
· 12 червня 1920 р. блакитно-жовтий стяг майорів над столицею України, коли війська Симона Петлюри залишали Київ;
· 30 червня 1941 р. над міською ратушею також замайорів український синьо-жовтий стяг, коли німецькі війська вступили у Львів. Організація українських націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери проголосила Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, але проголошена Українська Держава проіснувала лише 10 днів – німецька влада арештувала керівників українських націоналістів;
· Степан Бандера (1909–1959) – радикальний та чільний ідеолог, практик і теоретик українського націоналістичного руху, голова Проводу Організації українських націоналістів (ОУН-Б) — українського громадсько‑політичного руху, що ставив собі мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвитку майбутньому;
· 3 квітня 1990 р. вперше за 72 роки російського ярма над Львовом замайорів синьо-жовтий прапор. Ініціатором встановлення прапору виступив «Комітет захисту національних символів України», який ще в 1989 році на 3-тю річницю Чорнобильської трагедії домігся встановлення у центрі Львова українського прапору, але на той момент ще не над адміністративною будівлею. Варто нагадати, що у 1990 році Україна була ще УРСР, правили нею комуністи і підняття українського національного стяга сприймалося в Києві як «акт місцевої самодіяльності» (Режим доступу: https://visrozdil.lviv.ua/2021/04/03/3-kvitnya-1990-roku-vpershe-za-72-roky-rosijskogo-yarma-nad-lvovom-zamajoriv-syno-zhovtyj-prapor-video/);
· 24 липня 1990 р. підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проект рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України», – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України [Режим доступу: https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lypen/24/1990-nad-kyyivradoyu-vpershe-bulo-pidnyato-blakytno-zhovtyy-prapor ).
· 24 серпня 1991 р. відбулося проголошення Акта про незалежність України, а саме 23 серпня 1991 р., напередодні проголошення незалежності, синьо-жовте полотнище було внесене до сесійної зали Парламенту України – цей день і став Днем Державного Прапора України;
· 4 вересня 1991 р. над будинком парламенту України замайорів синьо-жовтий прапор. Згодом постановами Верховної Ради від 18 вересня 1991 р. «Про прапор України» і від 28 січня 1992 року «Про Державний прапор України» національному прапору фактично було надано статус офіційного прапора країни (Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2019/09/04/4-veresnya-1991-roku-nad-budynkom-parlamentu-ukrayiny-zamajoriv-syno-zhovtyj-prapor/).
Документи з фонду НІБУ:
1. Конституція України. Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України // Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – Київ, 1997. – С. 9. Шифр: А3104/34/У-45
2. Аржевітін С. М. Карпатська Україна: епоха в добі. Передумови утворення, доба незалежності, спогади і документи Кн. 6 Історія національно-визвольного руху Закарпаття / С. М. Аржевітін. – Вінниця : Тезис, 2013. – 868 с. : іл. Шифр: М2651-6/9(с2)/А808
Анотація: Одна доба незалежності Карпатської України для закарпатських українців стала цілою епохою історичних подій. Ці події і покладено в основу книги. Читачу пропонується новий погляд на передумови створення, обставини існування Карпатської України та її роль в утвердженні української державності.
3. Безкоровайна Л. Т. Символіка України / Л. Т. Безкоровайна. – Київ : Фоліант, 2018. – 91 с. : іл. Шифр: А39463/901.8/Б397
4. Ващенко О. Г. За Україну, за її долю: фотокн. (нариси, новели, замальовки): Видання Київ. міської Ради до 10-річчя підняття Національного прапора України на Хрещатику / О. Г. Ващенко. – Київ : Мистецтво, 2000. – 95 с. : іл.
Шифр: В1647/9(с2)/В235
5. Велика ілюстрована енциклопедія України / авт. : В. К. Борисенко, Л. І. Брюховецька, Г. І. Веселовська. – Київ, 2009. – 503 с. Шифр: В1755/9(с2)/(03)/В272
Зі змісту: Символи держави – Державний прапор і малий герб України. – С. 159.
6. Верстюк В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: хронол. довід. / В. Ф. Верстюк, О. М. Дзюба, В. Ф. Репринцев. – 2-е вид., доповн., доопрац. – Київ, 2005. – 715 с. Шифр: Б4470/9(с2)(03)/В357
Зі змісту: 1991, 4 вересня у Київі. Над будинком Верховної Ради України піднято синьо-жовтий прапор. – С. 596.
7. Відродження української національної символіки : зб. ст. / упоряд.: А. Бережина, А. Ґречило, А. Малієнко. – Київ : Пам’ятки України, 2021. – 559 с. : 49 вкл. л. – (Б‑ка журналу “Пам’ятки України” ; Кн. 114). Шифр: А45134/9(с2)/В424
8. Гайдай Л. І. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях : (від найдавніших часів до Хмельниччини): навч. посіб.-комент. / Л. І. Гайдай. – Луцьк, 2000. – 437 с. Шифр: А11676/9(с2)/Г14
Зі змісту: Прапор. – С. 349.
9. Горишівський І. П. Під прапори Хмельницького: іст. оповідання / І. П. Горишівський. – Львів : Тиктор, 1933. – 128 с. Шифр: Г69310.
10. Ґречило А. Б. Герби та прапори міст і сіл України Ч. 2 / А. Б. Ґречило ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Українське геральд. т-во. – Львів, 2020. – 111 с. : XLVII вкл. л., табл. Шифр: М3459-2/901.8/Г812
11. Демянюк І. В. Ми вище прапор підіймемо!: нарис історії боротьби за українську національну символіку на Рівненщині. 1988–1991 роки / І. В. Демянюк. – Рівне : Формат-А, 2021. – 137 с. : іл. Шифр: А45126/9(с2)/Д329
Анотація: У монографії на багатому історико-політологічному матеріалі висвітлюється боротьба за українську національну символіку на Рівненщині протягом 1988-1991 років, її вияви в ідеологічно-пропагандистській боротьбі, громадсько-політичній діяльності та відношення тодішньої влади до цієї проблеми. Розглядаються конкретні форми й методи як боротьби за українську символіку, так і протистояння їй. Сам процес боротьби розглядається через діяльність головних учасників тодішнього політичного процесу в Україні й на Рівненщині.
12. Західна Україна: боротьба за Соборність (до 85‑их роковин проголошення ЗУНР) : метод.‑бібліогр. посіб. / упоряд. І. Лешнівська , О. Шматко, Л. Рудик ; ред. : О. Ковалюк ; Упр. культури Львів. облдержадмін. ; Львів. обл. універс. наук. б-ка. – Львів : Ліга-Прес, 2004. – 105 с. – (Поборники державності України). Шифр: А20009/9(с2)/З386
13. Карелін О. Ф. Прапори над Україною / О. Ф. Карелін. – Львів : Каменяр, 2011. – 36 с. : іл. Шифр: А24170/9(с2)/К222
14. Карпов В. В. Становлення та розвиток військової символіки України 1991—2012 рр. : монографія / В. В. Карпов. – Київ. : НАКККіМ, 2014. – 232 с. Шифр: А31328/9(с2)/К265
Анотація: У монографії висвітлюються історичні передумови виникнення, становлення та розвитку сучасної військової символіки, узагальнюється діяльність органів державного та військового управління України щодо розробки, впровадження та правового утвердження військової символіки у період 1991–2012 рр.
15. Клейноди України : (з історії держ. і нац. символіки): к-т з 33-х кольор. худож. сувенір. листівок / О. П. Білецький, К. Ю. Гломозда, В. Ф. Жмир та ін. – Київ, 1991. – 33 лист. Шифр: 9(с2)/К482
Зі змісту: Лист. № 23: Прапори УНР 1918 р.; Лист. № 25: Прапор, печатка і військова кокарда Гетьманщини 1918 р.; Лист. № 27: Прапор часів Директорії, кокарди військових формувань УНР та ЗУНР.
16. Козуля О. Я. Національна символіка України / О. Я. Козуля ; Респ. центр духов. культури. – Київ, 1992. – 23 с. Шифр: 9(с2)/К592
Зі змісту: Прапор України. – С. 9–17:
17. Коли грянув грім : [зб. матеріалів газети «Крила України»] Ч. 1 Український прапор – значить мир / ред. М. Поплавський. – Вінниця : Крила України, 2016. – 475, [4] с. : іл. Шифр: М3080-1/9(с2)/К604
18. Корнієнко О. М. Хроніка прапороносців : нарис історії Спілки Української молоді «Сумщина» / О. М. Корнієнко. – Суми, 2010. – 226 с. Шифр: А20987/9(с2)/К674
19. Лата А. Т. І серце і прапор: антологія одного вірша / А. Т. Лата. – Київ, 2000.– 128 с. Шифр: А5773/8(с)/Л27
20. Мельниченко В. Прапор України на Арбаті / В. Мельниченко. – Москва, 2004. – 447 с. Шифр: Б4071/9(с2)/М483
21. Мельниченко В. Ю. Михайло Грушевський: «Шевченко – святий національний прапор» : 100 історій і розповідей про двох українських геніїв / В. Ю. Мельниченко. – Київ : Либідь, 2017. – 435 с. Шифр: А35831/8(с)/М483
Анотація: Уміщені в книзі 100 історій і розповідей надають рідкісну інформацію про те, що Тарас Шевченко, кажучи словами Михайла Грушевського, є «святим прапором нашої національної одності, одним з найвизначніших символів української спільності, одноцільності України й українського життя...». Уперше розкрито величезну дослідницьку й популяризаторську роботу Грушевського, спрямовану на прославлення й ушанування Шевченка в ім’я українського слова, українського народу, всієї України, та історичну заслугу вченого в глибокому вживленні імені та справи Великого Кобзаря в українську національну ментальність.
22. Мосіюк О. М. День прапора / О. М. Мосіюк. – Київ : К.І.С., 2018. – 183 с. : 4 вкл. л., іл. – (Народження країни. Київський горизонт ; Кн. 1). Шифр: А39739/9(с2)/М818, Анотація: Книжка – це розповідь про драматичні епізоди сучасної історії Києва, які передували проголошенню незалежності України, про те, як політикам нової генерації вдавалося розрубати найскладніші вузли соціально-політичних протиріч, коли протистояння досягало навіть межі кровопролиття.
23. Національна символіка / упоряд. А. Сєриков. – Київ, 1991. – 48 с. : іл. – (Б‑ка журнала «Пам’ятки України» ; Кн. 1). Шифр: 901.8/Н17
Зі змісту: Прапор – С. 13–23.
24. Національний прапор над Львовом / упоряд. Р. Матковський. – Львів : Апріорі, 2011. – 272 с. : іл. Шифр: Б7028/9(с2)/Н355
25. Паска Б. В. Валентин Мороз: прапор українського дисидентства : монографія / Б. В. Паска ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, Нац. спілка краєзнавців України. Івано-Франків. обл. орг. – Івано-Франківськ : Фоліант, 2018. – 366 с. Шифр: А41029/9(с2)/П192
26. Русначенко А. Нариси новітньої історії України Кн. 5 / А. Русначенко. – Київ : Філюк О., 2017. – 619, [1] с. Шифр: М3165-5/9(с2)/Р888
27. Семкіяш М. Важкі часи в Україні : наук.‑метод. вид. / М. Семкіяш. – Надвірна : Надвіняр. друк., 2017. – 212 с. Шифр: А37700/9(с2)/С307
Анотація: У трьох розділах книжки автор прагне довести, що через «піт, кров і сльози» , але з великим оптимізмом і наполегливістю український народ добився незалежності , а тепер –в окопах Донеччини і Луганщини відстоює її.
28. Сергійчук В. І. Національна символіка України : наук.-худож. кн. : для серед. та ст. шк. віку / В. І. Сергійчук ; худож. Л. В. Демчишина. – Київ : Веселка, 1992. – 106, [3] с.: іл. Шифр: 9(с2)/С323
29. Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор: діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА / В. Сергійчук. – Київ, 2006. – 183 с. Шифр: А15069/9(с2)/С323
Анотація: У пропонованій праці вміщуються документи з колишній спецхранів комуністичної системи, які розповідають про методи компрометації українського національно-визвольного руху спецслужбами більшовицької влади. Читач має можливість переконатися, що багато з цих злочинів проти мирного населення, які перекладалися і досі перекладаються комуністичною пропагандою на ОУН-УПА, насправді були вчинені спецслужбами СРСР.
30. Степан Бандера – прапор української нації. До 100-річчя від дня народження: (рекомендаційні матеріали щодо проведення навчально-виховних занять) / Упр. освіти і науки Івано-Франків. облдержадмін., Обл. ін‑т післядиплом. пед. освіти, Лабораторія суспільно-філол. дисциплін ; упоряд. В. Островський. – Івано-Франківськ : ОІППО, 2008. – 171 с. Шифр: А18500/9(с2)/Б23
31. Сучасні символи та атрибути державності України : у 4 т.: довідник. Т. 1: Символи державного суверенітету та атрибути державності України / упоряд. В. В. Болгов. – Київ : Укр. вид. консорціум, 2008. – 175 с. Шифр: М1743-1(1)/34(03)/С916
Зі змісту: Кн.1: Державний Прапор України. – С. 43.
32. Тинченко Я. 1919. Дієва армія УНР, листопад 1918–листопад 1919 р. / Я. Тинченко ; худ. Б. Піргач. – Київ : Темпора, 2017. – 163 с. : фот., 6 вкл. арк. іл. та фот. – (MILITARIA UCRAINICA). Шифр: Б9762/9(с2)/Т427
Анотація: Дослідження присвячено історії, організації та уніформі Дієвої армії Української Народної Республіки у листопаді 1918 — листопаді 1919 рр. У цей складний та буремний період українським військам довелось вести бойові дії на кілька фронтів: проти більшовиків, білогвардійців, поляків, а також загонів отаманів різного політичного ґатунку. Попри чисельну перевагу супротивників, Дієва армія УНР вистояла у цій боротьбі, аби у 1920 р. знов здійснити відчайдушну спробу відстояти незалежність України. У книзі публікується чимало фотографій з тих часів, деякі — вперше.
33. Тинченко Я. Від козаків до гусарів: як було зламано козацькі звичаї у XVIII столітті / Я. Тинченко ; худ. С. Шаменков. – Київ : Темпора, 2018. – 213 с. : іл., табл., фот. – (MILITARIA UCRAINICA). Шифр: Б10144/9(с2)/Т427
Анотація: На основі раніше невідомих документів докладно описано процес ліквідації військово-полкового устрою Слобожанщини та Гетьманщини у другій пол. XVIII ст. Ретельно досліджено історію перетворення козацьких формувань на гусарські, пікінерні, та карабінерні полки російської регулярної кавалерії. У додатку вперше публікуються табелі полкового майна окремих козацьких полків наприкінці їх існування, наказ про «переформування козацьких полків та сотень» у карабінерні частини, списки артилерії тощо.
34. Україна. Великий довідник. / уклад. О. М. Кожушко. – Харків, 2009. – 624 с. Шифр: Б5860/9(с2)(03)/У45
Зі змісту: Державна символіка. – С. 154–155:
35. Україна: герби та прапори / авт. проекту, упоряд.: В. Г. Кисляк,
О. А. Нескоромний. – Київ : Парламент. Вид‑во, 2020. – 495 с. : кол. іл. Шифр: В4832/901.8/У45
36. Українські символи / уклад. : М. Дмитренко, Л. Іваннікова, Г. Лозко та ін. – Київ, 1994. – 140 с. – (Б‑ка часопису «Народознавство»). Шифр: А849/901.8/У454
Зі змісту: Походження та значення блакитно-жовтих барв. – С. 10.
Прапор України. – С. 14.
37. Уряди України у ХХ ст. : наук.-док. вид. / авт. кол.: С. В. Кульчицький, Н. П. Барановська, Т. Б. Бикова та ін. ; відп. ред. В. М. Литвин ; КМУ ; НАН України. – Київ, 2001. – 608 с. Шифр: В2291/9(с2)/У739
Зі змісту: Мітинг з нагоди підняття національного прапора над будинком Верховної Ради України. Київ, вересень 1991 р.: (фото). – С. 570.
38. Філіппов О. Питання створення прапора Підкарпатської Русі / О. Філіппов. – Ужгород : Ліра, 2008. – 59 с. Шифр: А19906/9(с2)/Ф534
Укладач: Алла НОВИЦЬКА
Наук. ред. Галина Єфіменко
Відділ ДБНІР
