Національна історична бібліотека України

Данило Демуцький (1893–1954)

16 липня 2023 р. 06:00

668 переглядів

Данило Порфирович Демуцький (4 (16) липня 1893, Охматів — 7 травня 1954) — український фотограф та кінооператор. Учасник зйомок кінострічки Олександра Довженка «Земля». Жертва сталінського терору (три арешти НКВС).

Народився в селі Охматів (тепер Жашківського району Черкаської області). Його батько — Порфирій Демуцький — лікар, композитор і відомий діяч культури, збирач зразків народної музичної культури, керівник великого сільського хору.

Закінчивши гімназію м. Києва вступає в університет Святого князя Володимира спочатку на медичний, а через рік перевівся на юридичний факультет (закінчив у 1917 році).

Захоплення фотографією почалося з членством у київському товаристві фотолюбителів «Дагер» (від 1912 року): знімав пейзажі, згодом портрети. Учасник виставок (6 робіт експонувалися 1916 року), а також у 1913 році в Києві вперше виступає на «Всеросійській виставці художників світлопису» зі своїми 4-ма пейзажами. Виставки Одеського фотографічного товариства у 1916 році (8 робіт).

По закінченні університету був учасником виставок у Києві, Харкові, Одесі, Москві, Петербурзі. Фотографував моноклем, найпростішим об'єктивом, що давало змогу досягти незвичайного мальовничого ефекту. На батьківщині його фотороботи спочатку не викликали захоплення, однак у Парижі в 1925 році вони отримали золоту медаль на Міжнародній виставці ужиткового мистецтва.

Працював фотографом для журналу «Вестник фотографии». Згодом співпрацював з театром «Березіль» Леся Курбаса.

У 1925 році починає працювати на Одеській кінофабриці ВУФКУ завідуючим фотоцехом. Як розповідав Демуцький, стати оператором було непросто, це була свого роду «каста», секрети майстерності якої не розголошували, а вступ до неї був строго обмежений. І навчатися цієї професії тоді було ніде. Завдяки Олексію Калюжному, ще одному великому оператору того часу, Демуцький отримав на одну ніч апарат, щоб опанувати технічні тонкощі.

Незабаром він разом з німецьким заїжджим оператором Йозефом Роною знімають фільм за сценарієм Олександра Довженка «Вася-реформатор» та «Ягідка кохання» (1926 роки) в 1929 року фільм «Арсенал», де яскраво виявилася художня манера Демуцького. Йосип Шпінель, сценограф фільму, згадував, що знімати було важко: не було простору для декорацій, освітлювати їх було ще важче, але Демуцький, як оператор дуже чутливий до задуму художника, говорив: «Не думайте про мене, будуйте декорації, як вважаєте за потрібне. А я вже докладу зусиль, щоб їх освітити та зняти».

Улітку 1929 року Демуцький із Довженком почали знімати «Землю», створивши 1930 року ще один шедевр. За словами Василя Скуратівського, у фільмі «Земля» виникла рідкісна гармонія великого режисера і великого оператора. Майстер портрету, він створив надзвичайно пластичні та психологічно насичені портрети за допомогою тонких світлових нюансів. За допомогою монокля та різних насадок на об'єктив він малював пейзажі у димці й акторів у м'яких приглушених тонах. Наступна праця «Іван» (у співавторство, 1932 році); «Два дні», «Свіжий вітер» (обидві – 1927 року), «Людина з лісу» (1928 року; усі – режисер Г. Стабовий), «Примха Катерини ІІ» (співавторство, 1928 рік), «Мертва петля» (співавторство, 1929), «Тобі дарую» (співавторство, 1930 рік), «Фата моргана» (співавторство, 1931 рік).

документ електронного архіву УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

9 жовтня 1934 заарештований за звинуваченням у зв’язках з емігрантськими організаціями білогвардійців, а в квітні 1935 року його звільнили із зобов'язанням наступного дня з'явитися у органи НКВС, де йому й повідомили, що «Демуцькому Д. П., із дворян, як соціально небезпечному елементу заборонити проживання в 15-ти пунктах СРСР терміном на три роки, тобто по 19 грудня 1937 року». Він обрав з того, що було можливо, Ташкент, оскільки там було кіновиробництво.

В Узбекистані Данило Демуцький знімає невеликі сюжети для студії хронікальних фільмів. Але у січні 1938 року оператора знову заарештовують. Справа була заплутана, слідство тягнулося рік, а потім знову справу скерували на переслідство, що зайняло ще півроку. У результаті справу було припинено, Демуцький з іншими відсидів 17 місяців у в'язниці і 1 червня 1939 року його звільняють одним з перших. Повна реабілітація дає можливість Демуцькому повернутися до Києва.

У роки війни він знову працював у Ташкенті, зняв фільми «Насреддін у Бухарі» (1943, режисер Я. Протазанов), «Тахір і Зухра» (1945 рік). У 1947-му році створив знаменитий «Подвиг розвідника» вже на Київській кіностудії. За кілька днів до смерті йому присвоїли звання «Заслужений діяч мистецтв Української РСР». Помер у Києві 7 травня 1954 року і похований на Байковому кладовищі на центральній алеї поряд з батьком П. Д. Демуцьким, і для всіх він залишився класиком світового кіно.

Видання із фонду НІБУ:

Безклубенко С. Д. Українське кіно : начерк історії / С. Д. Безклубенко. – Київ : Альтерпрес, 2004. - 189 с.

Безручко О. В. Невідомий Довженко / О. В.Безручко. – Київ: Фенікс. 2008. – 312 с.

Безручко О. В. Формування кінематографічної школи в Україні : монографія. Т. 1 / О. В. Безручко ; Київський нац. ун-т культури і мистецтв. – Київ : КНУКіМ, 2017. – 211 с.

Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896-1995 / Л. Госейко. – Київ : KINO-КОЛО, 2005. – 461 с.

Десять операторских биографий. Вып.1. – Москва: Искусство, 1978. – С.86-105.

Золотоверхова І. І. Український радянський кіноплакат 20–30-х років / І. І. Золотоверхова ; АН УРСР, Центральна наукова бібліотека. – Київ : Наук. думка, 1983. – 127 с. : 6 л. іл.

Історія української культури : у 5 т. Т. 5. Кн.2 : Українська культура XX - початку XXI століть / голов ред. тому М. Г. Жулинський. – Київ : Наукова думка, 2011. – 1028 с.

Історія українського кіно: у 3 т. Т. 1. 1917-1930 / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ: Наукова Думка, 1986. – 245 с.

Історія українського кіно : у 5 т. Т. 2. 1930–1945 / НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; голов. ред. Г. Скрипник. – Київ : ІМФЕ, 2016. – 448 с. : іл.

Капельгородська Н. Кіномистецтво України в біографіях : кінодовідник / Н. Капельгородська, Є. Глущенко, О. Синько ; Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім М. Т. Рильського НАН України. – Київ : АВДІ, 2004. – 712 с.

Кино. Энциклопедический словарь. – Москва: Советская энциклопедия, 1986. – С.116.
Кинословарь : в 2 т . Т.1: А – Л / гл. ред. С. И. Юткевич. – Москва : Сов. энциклопедия, 1966 - 1970. – С.439.
Кінознавчі розвідки в Україні (друга половина 1920-х – перша половина 1930-х рр.) Ч. 1 / упоряд., авт. передм., авт. комент. В. Н. Миславський. – Харків : Вид-во “Точка”, 2020. – 558 с. : портр.

Кінознавчі розвідки в Україні (друга половина 1920-х – перша половина 1930-х рр.) Ч. 2 / упоряд., авт. передм., авт. комент. В. Н. Миславський. – Харків : Вид-во Точка, 2020. – 558 с.

Кінолітопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (1896 -1939) : довідник / Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного . – К. 2009. – 222 с. : іл.

Корнієнко І. С. Півстоліття українського радянського кіно. Сторінки історії [Текст] / І. С. Корнієнко. – Київ : Мистецтво, 1970. – 228 с. : іл.

Кохно Л. І. Данило Порфирович Демуцький. [Основоположник школи українського операторського мистецтва. 1893-1954] / Л. І. Кохно. – Київ : Мистецтво, 1965. – 97 с.: 14 вкл. л.
Магда В. І. У нас знімали кіно...: Шишаччина кінематографічна / В. І. Магда. – Полтава : АСМІ, 2016. – 315 с. : фот.

Миславський В. Н. Історія українського кіно 1896-1930: факти і документи : монографія. Т. 1 / В. Н. Миславський. – Харків : Дім Реклами, 2018. – 677 с. : іл.

Миславський В. Н. Історія українського кіно 1896-1930: факти і документи: монографія. Т. 2 / В. Н. Миславський. – Харків : Дім Реклами, 2018. – 527 с. : іл.

Миславський В. Н. Становлення кіногалузі в Україні 1922-1930 років: протиріччя часу і розмаїтість тенденцій : монографія / В. Н. Миславський ; М-во культури України, Харківська державна академія культури. – Харків : Друкарня Мадрид, 2016. – 344 с.

Миславский В. Н. Фактографическая история кино в Украине, 1896-1930 . Т. 1. Фильмографический справочник / В. Н. Миславский ; Харьковский национальный университет искусств имени И. П. Котляревского. – 2-е изд., испр. и доп. – Харьков : Дім Реклами, 2016. – 495 с.

Миславский В. Н. Фактографическая история кино в Украине, 1896-1930 Т. 2. Биографический справочник / В. Н. Миславский ; Харьковский национальный университет искусств имени И. П. Котляревского. – 2-е изд., испр. и доп. – Харьков : Дім Реклами, 2016. – 463 с.

Миславский В. Н. Фактографическая история кино в Украине 1896-1930 : монография. Т. 3. Ч. 1 / В. Н. Миславский ; Харьковский нац. ун-т искусств им. И. П. Котляревского. – Харьков : Дім Реклами, 2017. – 677 с.

Миславский В. Н. Фактографическая история кино в Украине 1896-1930 : монография. Т. 3. Ч. 2 / В. Н. Миславский ; Харьковский нац. ун-т искусств им. И. П. Котляревского. – Харьков : Дім Реклами, 2017. – 527 с.

Миславский В. Н. Фактографическая история кино в Украине 1896-1930. Т. 4. Приложения / В. Н. Миславский ; Харьковский нац. ун-т искусств им. И. П. Котляревского. – Харьков : Дім Реклами, 2017. – 349 с.

Нариси з історії кіномистецтва України / Академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва ; ред. В. Сидоренко. – Київ : Інтертехнологія, 2006. – 862 с.

Приходько А. С. Історія українського кінематографа ХХ століття : навчальний посібник / А. С. Приходько ; НАПН України, Інститут педагогіки. – Київ : Педагогічна думка, 2012. – 128 с. : фот.

Росляк Р. Кіноосвіта в Україні (перша третина XX століття) / Р. Росляк ; Міністерство культури і туризму України, Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. – Київ : "Екмо", 2006. – 225 с.

100 фільмів українського кіно : анатований каталог за проектом ЮНЕСКО “Національна кінематографічна спадщина” / Міністерство культури і мистецтв України, Головне управління кінематографії, Національна комісія України у справах ЮНЕСКО ; упоряд.: Р. Беляева, Р. Прокопенко. – Київ : Спалах, 1996. – 128 с. : 1 л іл.(100-річчя світового кінематографа 1895-1995).

Тримбач С. В. Кіно народжене Україною: ілюстрована історія : [альбом антології українського кіно] / С. В. Тримбач. – Київ : Саміт-книга, 2020. – 384 с. : іл., фот.

Електронні ресурси:

Данило Демуцький – оператор-чарівник, в об’єктиві якого природа дихала й співала [Електронний ресурс] // Український інтерес. – Дата публікації: 04.07.2023. – Режим доступу: http://surl.li/jcpaz. – Дата звернення: 10.07.2023.

Данило Демуцький (1893-1956) [Електронний ресурс] // ВУФКУ. – Режим доступу: https://vufku.org/names/danylo-demutskyi. – Дата звернення: 10.07.2023.

Данило Демуцький [Електронний ресурс] Гання Черкаська // UAHistory. – Режим доступу: https://uahistory.com/topics/famous_people/10981. – Дата звернення: 10.07.2023.

Данило Демуцький 1893–1954 [Електронний ресурс] // Бібліотека українського мистецтва. – Режим доступу: https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/demutskyj-danylo/. – Дата звернення: 10.07.2023.

Демуцький Данило Порфирович [Електронний ресурс] // Вікіпедія вільна енциклопедія. – Дата публікації: 12.04.2023. – Режим доступу: http://surl.li/jcoov. – Дата звернення: 10.07.2023.

Демуцький Данило Порфирович [Електронний ресурс] // ЕСУ. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-21489. – Дата звернення: 10.07.2023.

Липневі спогади. Згадуємо класика світового кінооператорського мистецтва Данила ДЕМУЦЬКОГО [Електронний ресурс] // Національна спілка кінематографістів України. – Дата публікації: 04.07.2021. – Режим доступу:http://www.ukrkino.com.ua/about/spilkanews/?id=14407 . – Дата звернення: 10.07.2023.

Мій Демуцький [Електронний ресурс] Олександр Антипенко // Кіно театр. – Режим доступу: http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1235. – Дата звернення: 10.07.2023.

100 Великих діячів культури України : ДЕМУЦЬКИЙ ДАНИЛО ПОРФИРОВИЧ (1893-1954 рр.) [Електронний ресурс] // Histori. – Режим доступу: http://surl.li/jcoqt. – Дата звернення: 10.07.2023.

Укладачі: Науменко Т. В., Ширшова Л. Г.
(відділ соціокультурних комунікацій)