ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Євген Омелянович Петрушевич (1863-1940)

Євген Омелянович Петрушевич (1863-1940) – український громадсько-політичний діяч, правник, доктор цивільного і церковного права (1891), Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військово-політичний зверхник під час війни) Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Народився 3 червня 1863 р. у м. Буськ, нині Львівської області, походив з родини греко-католицького священика, громадсько-політичного діяча, віце-маршалка Камінко-Струмилівського повіту Омеляна Петрушевича.

Євген Петрушевич своєю політичною культурою, парламентським досвідом і тактом умів впливати на перебіг подій. УН Рада під його проводом діяла як справжній парламент, де панувала атмосфера демократизму й свободи слова. Вона опрацювала низку необхідних законів, які регламентували громадсько-політичне й економічне життя, заклали правову базу держави й відповідали прагненням та інтересам народу, завдяки чому вдалося уникнути гострих соціальних конфліктів.

У 1880 р. після закінчення Академічної гімназії вступив до Генеральної греко-католицької духовної семінарії у Львові та одночасно став студентом богословського факультету університету. У 1882 р. залишив семінарію та записався на студії правничого факультету (факультету права й адміністрації) Львівського університету імені Франца І. З 1883 до 1884 рр. відбув однорічну військову службу в 10-му піхотному полку австрійської армії в Перемишлі.

У студентські роки очолював «Академічне братство», здобувши ступінь доктора права, проходив практику в директора Товариства взаємних забезпечень «Дністер» Степана Федака. 1896 р. у Львові відкрив адвокатську канцелярію, на вулиці Міцкевича, 6, весною 1897 р. переніс її до Сокаля та Сколе 1910-1914 рр. Брав активну участь у діяльності Товариства «Просвіта», боровся проти москвофільства, став одним із чільних діячів Української національно-демократичної партії.

 

1907 р. Петрушевича обирали одним із українських послів до Державної Ради (парламенту Австро-Угорської імперії). У Відні стає одним із лідерів Української парламентської репрезентації, паралельно його обирали послом до Галицького крайового сойму.

В лютому 1918 р. очолив галицьку делегацію на мирних переговорах у Бресті, а в другій половині жовтня – на переговорах із представниками австрійського уряду у Відні. На Галичину повернувся після захоплення поляками Львова і 3 січня у Станіславові (Івано-Франківськ) відкрив першу сесію УН Ради, де було схвалено закон про злуку із УНР. Після урочистого проголошення у Києві Акта злуки УНР та ЗУНР входить до складу Директорії.

З червня 1919 р. Петрушевич поєднував обов’язки президента і голови уряду, отримавши спеціальні права Диктатора (найвищого військово-політичного очільника під час війни) ЗУНР.

На початку 1920 р. виїжджав до Парижа (Франція) і Лондона (Велика Британія), щоб домогтися зрушень у справі визнання ЗУНР Паризькою мирною конференцією 1919-1920 рр. Тоді диктатор ЗУНР Петрушевич фактично керував закордонними справами ЗУНР.

У серпні 1920 р. сформував уряд – Колегію уповноважених диктатора ЗУНР. Утім, в офіційних зверненнях до міжнародних інституцій виступав як голова («президент») УН Ради ЗУНР. Від 1920 р. до початку 1923 р. провадив активну зовнішньополітичну діяльність, домагаючись від керівництва західних держав і міжнародних інституцій визнання прав українців Галичини на національне самовизначення. Брав участь у роботі делегацій ЗУНР на міжнародних форумах у Женеві (Швейцарія; 1920р.) та Генуї (Італія; 1922р.). Після рішення ради послів країн Антанти про належність Східної Галичини до Польщі (14 березня 1923р.) розпустив свій уряд і переїхав до Берліну, фактично припинивши активну громадсько-політичну діяльність.

Втративши офіційний статус політичного лідера ЗУНР, на початку 1920 рр. мав контакти з більшовицькими дипломатами і спеціальними службами. Деякий час був на позиціях радянофільства, однак після краху політики українізації в УСРР покінчив з цією орієнтацією.

Коли нацистська Німеччина захопила Польщу, написав меморандум до німецького уряду про самостійницькі прагнення українців.

Соратники характеризували його як типового максималіста і безкомпромісного політика. «Євген Петрушевич виявляв велику енергію у найважливіші хвилини наших визвольних змагань. Поміж послами належав до діячів гострішого тону», – писав Кость Левицький у спогадах.

Помер у Берліні 29 серпня 1940 р. У 2002 р. його прах перевезено до Львова та перепоховано на Личаківському цвинтарі.

  

Видання з фонду НІБУ

А2935/9(с2)
А663

Андрухів, Ігор Олексійович
Українські правники в національному відродженні Галичини 1848-1939 рр. / І. О. Андрухів, П. І. Арсенич ; Івано-Франківська обласна державна адміністрація, Управління культури. Науково-редакційний відділ, Обласна асоціація молодих істориків. - Івано-Франківськ, 1996. - 80 с.

В цій книжці відображена історія національно-культурного відродження в Галичині в період так званої «адвокатської доби», де головну роль в культурно-освітньому, суспільно-політичному та економічному житті краю відігравали українські правники. Автори особливо звертають увагу на всесторонній характеристиці тих правників, життя і діяльність яких були тісно пов’язані зі Станиславівщиною в період 1848-1939 рр.

 

А22072 / 9(с2)(03)
В42

Клімов А. А
Видатні українці : малий довідник / А. А. Клімов. – Харків : Ранок, 2010. – 222 с. – С. 70-72.

Українці як нація змогли вижити в пору найтяжчих історичних випробувань і зберегти свою неповторну культуру тільки завдяки тому, що серед них зі століття в століття з’являлися видатні державні діячі, полководці, мислителі, поети й художники. Ті, хто змінював не тільки хід історії, але й свідомість сучасників, хто сіяв добре насіння людяності, гідності, любові до свого народу, хто зробив вагомий внесок у загальну духовну скарбницю України й усього людства.

 

М1310-8 / 9(с2)(03)
Е644

Енциклопедія історії України Т. 8. Па - Прик / НАН України, Інститут історії України ; ред. В. М. Литвин. – Київ : Наукова думка, 2011. – 520 с. – С. 198-199.

В енциклопедії представлено відомості про видатних громадських діячів, учених, діячів культури та мистецтва, освіти, основні історичні події України, охарактеризовано життя українців в інших державах, надано відомості про окремих видатних людей планети, тим чи іншим чином пов'язаних з Україною та про вчених, які істотно вплинули на розвиток історичної науки.

 

В1739 / 9(с2)
З-386

Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923 : Ілюстрована історія / Авт.-упоряд. М. Кугутяк. – Львів ; Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2008. – 523 с. – С. 120.

Ювілейне ілюстроване видання, присвячене 90-й річниці утворення Західно-Української Народної Республіки, стало результатом творчої співпраці великого колективу вчених вищих навчальних закладів і наукових установ. Книга є спробою сучасного осмислення важливих, складних і суперечливих сторінок історії українського національного державотворення ХХ століття, певного узагальнення здобутків української історіографії у вивченні цієї тематики за роки незалежності України. Автори прагнули охопити всі основні аспекти минулого ЗУНР – від передумов, революційного зриву, внутрішньополітичного курсу, міжнародного становища держави та визвольної боротьби за її відновлення до національних, економічних, соціальних і культурних процесів, а також повсякденного життя ф побуту місцевого населення в 1918-1923 роках, розкрити досліджувані проблеми через призму фотодокументів та іншого оригінального, автентичного ілюстративного матеріалу.

Б7398 / 9(с2)
З-913

Зубков С. К.
Події, що змінили Україну / С. К. Зубков, В. Л. Карнацевич, А. Ю. Хорошевський. – Харків : Факт, 2013. – 384 с. – С. 250-253.

До цієї книжки ввійшли нариси про події, що змінили історію України. Виникнення Трипільської культури, Заснування Києва та Львова, зародження Запорізької Січі, Переяславська Рада, Полтавська битва, публікація «Енеїди» Котляревського, створення державного гімну України, бій під Крутами, Голодомор, аварія на Чорнобильській АЕС, введення в обіг гривні – це лише мала частка тем, що представлені у цьому виданні.

Пр 1141 / 92-28

Киричук Ю. А.
Євген Петрушевич як громадсько-політичний діяч / Ю. А. Киричук // Вісник Львівського університету : Дослідження з історії України. – 1992. – Вип. 28. – С. 67-72.

А2667 / 9(c2)

Л641

 

Литвин, Микола Романович

Історія ЗУНР / М. Р. Литвин, К. Є. Науменко ; Національна академія наук України, Інститут українознавства. - Львів : ОЛІР, 1995. - 361 с. : іл.

 

Дослідження присвячено одному з найзвитяжніших періодів українських визвольних змагань 1918-1923 рр. На підставі колишніх спецфондів з архівів Львова, Києва, Москви, Варшави та Праги проаналізовано події Листопадового зриву 1918 р. у Львові, державотворчу діяльність уряду та Національної Ради ЗУНР, подано хроніку Українсько-польської війни.

 

А9247 / 9(с2)
М152

Макарчук С. А.
Українська Республіка галичан: нариси про ЗУНР / С. А. Макарчук. – Львів : Світ, 1997. – 192 с. – С. 42.

Пропонований посібник висвітлює історію українського національно-визвольного руху в Австро-Угорщині, що привів до створення у жовтні 1918 р. Української Національної Ради та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Розглядаються питання державного і військового будівництва в ЗУНР, хід українсько-польської війни 1918-1919 рр., причини поразки Української Галицької Армії. Велика увага звернена на ідею соборності в політичній діяльності ЗУНР, що втілилася у пам’ятному історичному Акті Злуки.

М1196-2 / 9(с2)
Н301

Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2 т. Т. 2. Л - Я / ред. О. Онопрієнко. – Київ : Євроімідж, 2002. – 896 с. : фото. – С. 512-513.

Меморіальний альманах «Народжені Україною» є продовженням серії видань «Золоті імена України». До книги увійшло близько тисячі персоналій про наших видатних співвітчизників різних національностей – державних, громадських і релігійних діячів, просвітників і науковців, діячів культури, мистецтва і спорту, які походженням, народженням або діяльністю пов’язані з Україною і стали славою та гордістю її народу.

В2748 / 9(с2)
С60

Солдатенко В. Ф.
Україна: рік 1917 / В. Ф. Солдатенко. – Київ : Кріон, 2012. – 212 с. : фот.

1917 рік знаменував собою нову добу в історії України – відродження нації у всіх сферах буття – політичній, економічній, духовно-культурній, державотворчій. Це був час, насичений надзвичайно важливими, справді доленосними подіями, сутнісними зрушеннями в суспільному житті, свідомості наших співвітчизників.

Переламні періоди в історії завжди неоднозначно сприймаються й оцінюються нащадками. В пропонованій книзі зроблено спробу донести до сучасників дух епохи, вдаючись не лише до розповідей про найважливіші віхи в поступі нації, а й через відтворення тих фотоматеріалів, які зміг зафіксувати об’єктив, зберіг час, змогли віднайти дослідники.

А6064 / 9(с2)
С60

Солдатенко В. Ф.
Українська революція, 1917-1920 рр. : нарис / В. Ф. Солдатенко. – Київ : [б. в.], 1999. – 976 с.

У книзі відтворено панорамну картину історії Української національно-демократичної революції 1917-1920 років. Розроблено критерії періодизації досліджуваного процесу, з’ясовано причини, характер і мету боротьби, сутність і еволюцію розвитку концепції, схарактеризовано головні події буремної доби. Розкрито історичне значення та уроки Української революції.

А24295 / 9(с2)
С60

Солдатенко В.
Проект "Україна" 1917-1920 рр. Постаті / В. Солдатенко. – Харків : Фоліо, 2011. – 512 с. – С. 332-344.

У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності, - М.Грушевського, В.Винниченка, М.Міхновського, Д.Дорошенка, П.Христюка, С.Голубовича, М.Порша та багатьох інших. Всі вони залишили достатньо рельєфний слід у житті нації. Їх прізвища фігурували в сотнях і тисячах важливих, іноді – справді доленосних документів, а від позицій, вчинків і дій багато в чому залежав вектор розвитку великого європейського народу на одному з переламних рубежів вітчизняної історії.

А4002 / 9(с2)
С60

Солдатенко В. Ф.
Українська революція: концепція та історіографія (1918-1920 рр.) / В. Ф. Солдатенко ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень, НАН України. – Київ : [б. в.], 1999. – 512 с. – С. 325-361.

Монографія є другою книгою автора про малодосліджений суспільний феномен-Українську революцію. На основі праць ідеологів тогочасного визвольного руху, документів політичних партій і організацій, матеріалів періодичної преси вперше в історіографії здійснюється спроба комплексного аналізу розвитку концепції Української революції, врахування в ній зміни конкретно-історичних умов і завдань боротьби в 1918-1920 рр.

М589-10 / 9(с2)
Р824

Рубльов О. С.
Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. / О. С. Рубльов, О. П. Реєнт ; Інститут історії України НАНУ. – Київ : "Альтернативи", 1999. – 319 с. – С. 299-302 : іл. – (Україна крізь віки : в 15 т. ; т. 10)

Десятий том 15-томного видання присвячений узагальненню періоду буремних подій 1917-1921 рр., як минулі покоління українців виборювали незалежність, дає можливість оцінити і осмислити жертовність тих, хто самовіддано утверджував національну свободу.

Б7606 / 9(с2)
Ч-818

Чубукова Т. О.
Історія першої половини XX століття в особах : навчальний посібник для профільних класів суспільно-гуманітарного напряму / Т. О. Чубукова ; НАПН України, Інститут педагогіки. – Київ : Педагогічна думка, 2012. – 128 с.

Зміст навчального посібника «Історія першої половини ХХ століття в особах» висвітлює історію людства, окремих народів через долю пересічної людини та видатної постаті, тому що людина є творцем, суб’єктом і відповідно основною діючою особою в історії. В посібнику розкрито сутність і значення гуманістичних цінностей та традицій українського народу, подано гуманітарно-історичну картину світу за допомогою різноманітних образів і картин з життя людей минулого. Головна мета: показати роль особистості в історії; сформувати в учнів більш повну і яскраву картину нашої держави та міста; виховувати в учнів почуття патріотизму, почуття гордості за свою Батьківщину та її громадян.

 

Електроні посилання

Акт Злуки: на шляху до створення Української держави [Електронний ресурс] / Ганна Білорусець // Радіо Свобода. – Дата публікації: 19.01.2020. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/30384765.htmll. – Дата звернення: 21.05.2023.

 

Євген Петрушевич. Світло і тіні українського Диктатора [Електронний ресурс] / Владлен Мареєв // Український інтерес. – Дата публікації: 03.06.2022. – Режим доступу: https://uain.press/blogs/yevgen-petrushevich-svitlo-i-tini-ukrayinskogo-diktatora-837784. – Дата звернення: 30.05.2023.


Петрушевич Євген Омелянович [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://surl.li/eynhu. – Дата звернення: 31.05.2023.

Укладачі: Науменко Т. В., Ширшова Л. Г.
(відділ соціокультурних комунікацій)