Жозеф Ернест Ренан (1823–1892)

17 лютого 2023 р. 15:54

451 переглядів

До уваги користувачів пропонуємо книжкову виставку до 200-річчя від дня народження Жозефа Ернеста Ренана (фр. Joseph Ernest Renan; 1823–1892), французького історика релігії, семітолога, публіциста з фонду відділу документів іноземними мовами.

Коли скаржаться на життя, це майже завжди означає,

що від неї вимагали неможливого

Жозеф Ернест Ренан народився 28 лютого 1823 року у невеликому містечку під назвою Трег'є [(фр. Tréguier, брет. Landreger) - комуна у Франції]. У 5-річному віці Ренан втратив батька-моряка; вихованням, освітою сина займалася мати. Спочатку навчався у місцевій духовній семінарії, а з 1838 р. став вихованцем Паризької семінарії св. Миколи – навчального закладу не дуже великого, але модного. У його стінах вперше відбулося знайомство Ренана із літературою світського характеру; особливо сильне враження на нього справили твори Гюго та Ламартіна.

Через відсутність класу філософії Ренан перебрався в 1842 р. в Іссі, де знаходилося відділення великої семінарії св. Сульпіція. Тут він вивчав німецьку філософію, і це значною мірою похитнуло його релігійний світогляд. Тим не менш, він не перестав бути католиком і не втратив бажання стати священиком. У 1843 р. Ренан вивчає богослов'я у семінарії св. Сульпіція, там же розпочинає вивчення давньоєврейської мови. Його наставник, абат Ле-Іра, сподівався, що учень стане світилом католицької науки, проте вивчення єврейської мови та знайомство з біблійною критикою привели Ренана до висновку про те, що для нього духовна кар'єра неприйнятна, і він покинув семінарію.

У пошуках джерела засобів для існування Ренан влаштувався в єзуїтську школу як репетитор, але пропрацював там лише три тижні, після чого став репетитором у пансіоні Крузе, продовжуючи вивчати східні мови. У 1847 р. благополучно склав всі іспити з курсу історичного факультету Сорбонни, після чого йому дали у версальському ліцеї посаду професора філософії. У тому ж році академія написів отримала рукописи першої наукової праці Ренана – «Історію семітичних мов».

З 1850 р. Жозеф Ернест Ренан працював на посаді бібліотекаря Національної бібліотеки, а в 1857 р. він опинився завдяки Наполеону III главою експедиції, яка мала, займаючись археологічними розкопками, досліджувати давню Фінікію. Результати експедиції виявилися не вражаючими, зате Ренан побував у Палестині, де під сильним враженням від побаченого почав писати головну роботу свого життя, присвячену історії виникнення християнства. «Життя Ісуса», перший том, було опубліковано 1863 р., «Апостоли» - 1866 р.; третій том, «Святий Павло», побачив світ у 1869 р. Ще 4 томи їм було написано вже у 70-х рр. ХХ ст.

Ренана, що повернувся до Франції, призначили колезьким професором, проте обстановка для викладацької діяльності була не найсприятливішою, так як ніде він не вважався своїм: фахівці бачили в ньому більше літератора, ніж людину науки, церква визнавала єретиком. Після того, як професор рішуче ознайомив аудиторію зі своїми поглядами на початок християнської ери, після першої ж лекції курс припинили. Йому запропонували обійняти хорошу посаду у Національній бібліотеці замість кафедри, а потім, коли Ренан відмовився, позбавили посади спеціальним декретом.

Кінець 60-х років. у біографії Ренана був відзначений спробами сказати своє слово у політиці, він навіть сподівався зайняти місце у законодавчому корпусі, присвятив поточному моменту цілу книгу, проте обрання так і не відбулося. Ренан займав позицію ліберального імперіаліста, і від політичного ідеалізму його не позбавила навіть війна 1870 р.. Не зумівши зробити кар'єру політика і знову посівши кафедру в колежі, Ренан з новими силами займається давньоєврейською історією, внаслідок чого з'явилася низка нових творів. Найвідомішим із них, які також принесли світову популярність, стала «Історія народу Ізраїльського» (1893). Вважається, що Ренан не досяг рівня німецьких істориків як дослідник-критик, проте суттєво перевершив їх у манері викладу; покоління 70-рр. відчуло на собі великий вплив цього історика та філософа.

Помер Жозеф Ернест Ренан 2 жовтня 1892 р. у французькій столиці.

Праці автора:

• (1848). De l'Origine du Langage. Про походження мови.
• (1852). Averroës et l'Averroïsme.Аверроес і аверроїзм.
• (1852). De Philosophia Peripatetica, apud Syros. Про перипатетичну філософію серед сирійців.
• (1854). L'Âme Bretonne. Бретонська душа.
• (1855). Histoire Générale et Systèmes Comparés des Langues Sémitiques. Загальна історія та порівняльні системи семітських мов.
• (1857). Études d'Histoire Religieuse. Релігієзнавство.
• (1858). Le Livre de Job. Книга Йова.
• (1859). Essais de Morale et de Critique.Есе про мораль і критику.
• (1860). Le Cantique des Cantiques. Пісня пісень.
• (1862). Henriette Renan, Souvenir pour ceux qui l'ont Connue. Генрієтта Ренан, сувенір для тих, хто її знав. Історія походження християнства
• (1863–1881). Histoire des Origines du Christianisme: Історія походження християнства:
• (1863). Vie de Jésus.  Життя Ісуса.
• (1866). Les Apôtres. Апостоли.
• (1869). Saint Paul. Святого Павла.
• (1873). L'Antéchrist. Антихрист
• (1877). Les Évangiles et la Seconde Génération Chrétienne. Євангеліє та друге християнське покоління.
• (1879). L'Église Chrétienne.Християнська церква.
• (1882). Marc-Aurèle et la Fin du Monde Antique. Марк Аврелій і кінець стародавнього світу.
• (1883). Index. Каталог
• (1864). Mission de Phénicie (1865–1874). Фінікійська місія (1865–1874)
• (1865). Prière sur l'Acropole. Молитва на Акрополі.
• (1865). Histoire Littéraire de la France au XIVe Siècle [with Victor Le Clerc]. Літературна історія Франції в XIV столітті [з Віктором Ле Клерком].
• (1868). Questions Contemporaines. Сучасні проблеми.
• (1871). La Réforme Intellectuelle et Morale de la France. Інтелектуальна та моральна реформа у Франції.
• (1876). Dialogues et Fragments Philosophiques. Діалоги та філософські фрагменти.
• (1878). Mélanges d'Histoire et de Voyages. Поєднання історії та подорожей.
• (1878–1886). Drames Philosophiques: Філософські драми:
• (1878). Caliban. Калібан.
• (1881). L'Eau de Jouvence. Вода молодості.
• (1885). Le Prêtre de Némi. Священик Немі.
• (1886). L'Abbesse de Jouarre. Абатиса Жуарре.
• (1880). Conférences d'Angleterre. Англійські конференції.
• (1881). L'Ecclésiaste. Еклезіаст.
• (1882). Qu'est-ce qu'une Nation? Що таке нація?
• (1883). Islam and Science: A lecture presented at La Sorbonne, 29 March 1883. Іслам і наука: лекція, прочитана в Сорбонні, 29 березня 1883 р.
• (1883). Souvenirs d'Enfance et de Jeunesse. Спогади про дитинство та юність.
• (1884). Nouvelles Études d'Histoire Religieuse. Нові дослідження в історії релігії.
• (1884). Le Bouddhisme. Буддизм.
• (1887). Discours et Conférences. Виступи та лекції.
• (1887–1893). Histoire du Peuple d'Israël [5 volumes]. Історія народу Ізраїлю [5 томів].
• (1889). Examen de Conscience Philosophique. Іспит філософської совісті.
• (1890). L'Avenir de la Science, Pensées de 1848. Майбутнє науки, думки 1848 року.
• (1892). Feuilles Détachées. Окремі визначення
• (1899). Études sur la Politique Religieuse du Règne de Philippe le Bel. Дослідження релігійної політики правління Філіпа Красивого.
• (1904). Mélanges Religieux et Historiques. Релігійні та історичні суміші.
• (1908). Patrice. Патрік.
• (1914). Fragments Intimes et Romanesques. Інтимно-романтичні фрагменти.
• (1921). Essai Psychologique sur Jésus-Christ. Психологічний нарис про Ісуса Христа.
• (1928). Voyages: Italie, Norvège. Подорожі: Італія, Норвегія.
• (1928). Sur Corneille, Racine et Bossuet. Про Корнеля, Расіна і Боссюе.
• (1945). Ernest Renan et l'Allemagne. Ернест Ренан і Німеччина.

З фонду НІБУ:

Renan, Ernest. Essais de Morale et de critique [Текст] / E. Renan. - Paris : Michel Levy, 1859. - XIX, 460 p. - Франц.

Renan, E. Histoire du peuple d'Israel [Текст] Т. 1. Les Beni-Israel a l'etat nomade... jusqu' a Chanaan / E. Renan. - 455 p. - Франц.

Renan, Ernest. Histoire du peuple d'Israel [Текст] . Т. 3. Кн. 5-6 / E. Renan. - Paris : Calmann Levy, Ancienne Maison Michel Levy freres, 1891. - VII, 527 p. - Фр.

Renan, Ernest. Histoire du peuple D'Israel [Текст] / E. Renan. - Paris : [s. n.], 1893. - 411 p. - Франц.

Renan, Ernest. Histoire du peuple d'Israel [Текст] Т. 5. Autonomie juive... Domination romaine / E. Renan. - Paris : Levy, 1893. - 427 p. - Франц.

Renan, Ernest. L'Eglise Chretienne [Текст] / E. Renan. - Paris : Calmann Levy, 1879. - 564 p. - Франц.

Renan, Ernest. L'Eglise Chretienne. - Histoire des origines du Christianisme [Текст] . Кн. 6. (Adrien et Antonin le Pieux (117-161) / E. Renan. - Paris : Calmann Editeur, 1879. - 564 p. - Франц.

Renan, Ernest. Les Apotres [Текст] . [33-45]. Histoire des origines du Christianisme. Livre 2eme qui comprend depuis la mort de Jesus jusqu'aux grandes missions de Saint Paul / E. Renan. - Paris : Michel Levy Freres, 1866. - LXIV, 388 p. - Фр.

Renan, Ernest. Marc-Aurele et la Fin du Monde Antique [Текст] / E. Renan. - Paris : [s. n.], 1882. - VI, 648 p. - Франц.

Renan, Ernest. Questions contemporaines [Текст] / E. Renan. - Paris : Michel Levy freres, 1868. - XXI, 479 p. - Франц.

Renan, E. Qu'est-ce qu'une nation ? [Текст] / E. Renan. - Paris : [s. n.], 1934. - 97 p. - Франц.

Renan, Ernest. Saint-Paul [Текст] / E. Renan. - Paris : Levy, 1869. - LXXVII, 572 p. : il. - Франц.

Renan, Ernest. Souvenir d'Enfance et de jeunesse [Текст] / E. Renan. - Paris : Nelson-Calmann-Levy, s.a. - 287 p. - Франц.

Renan, Ernest. Vie de Jesus [Текст] / E. Renan. - Paris : Michel Levy Freres, 1863. - LIX, 462 p. - Фр.

Renan, Ernest. Vie de Jesus [Текст] / E. Renan. - Paris : [s. n.], 1864. - XLVIII, 327 p. - Франц.

Renan, Ernest. Vie de Jesus. 13e edition [Текст] / E. Renan. - Paris : Michael Levy freres, 1867. - 552 p. - Франц.

Підготувала С. Лещенко