Національна історична бібліотека України

Григорій (Грицько) Олексійович Коваленко (1868–1937)

28 січня 2023 р. 12:33

810 переглядів

Григорій Олексійович Коваленко – український письменник, етнограф, журналіст, історик, графік, живописець, громадсько-культурний діяч, драматург, художник, автор науково-популярних книжок і брошур з природознавства, історії України, медицини, видавнича справа.

Григорій Коваленко належить до несправедливо призабутих діячів української демократичної культури кінця XIX – початку ХХ ст. Свій талант, свою невтомну енергію і працю він віддав благородній справі піднесення освіти і культури українського народу. Багатогранною була його діяльність. Г. Коваленко виступав як автор поетичних, прозових та драматичних творів, оповідань та п'єс для дітей, йому належать літературно-критичні та етнографічні розвідки, науково-популярні праці з медицини, він створював підручники, був видавцем та організатором українських альманахів та журналів, був також художником-аматором! До цього слід додати, що Г. Коваленко автор поетичного перекладу останньої дії першої частини «Фауста» Й. В. Гете.^[2]

Навчання

Григорій Олексійович Коваленко народився 24 січня (за новим стилем – 5 лютого) 1868 р. у присілку Липняках Переяславського повіту Полтавської губернії (територія теперішнього райцентру Баришівки Київської обл.). Селянський хлопець, він, за власним свідченням, зростав у "козачій родині, де не переривалася стара козацька традиція, освіта, культура. Діди й батьки були любителями і знавцями церковної науки і української поезії". Дід доброю українською мовою написав свою автобіографію, яка зберігалася і перечитувалася його нащадками. Здавна у сім'ї трималася, не переводячись, і традиція малярства.^[22]

Родина Коваленків зберегла старі козацькі традиції, була певною мірою освіченою, любила живопис. Ось як пише Григорій Олексійович Коваленко у короткій автобіографії (грудень 1921) про свою освіту: «До 8-ми років я навчався вдома, а коли вже добре вмів читати й писати, мене віддали в народну школу, курс якої я закінчив в 11 років. До 14-ти навчався самотужки, багато читав, допомагав у домашній роботі».^[28] По закінченні Полтавської фельдшерської школи у 1886 році Григорій Олексійович Коваленко повертається на Переяславщину й 4 роки працює земським фельдшером і вчителює в селі Дем'янець, збирає етнографічні матеріали.^[28]

"Завзялися на мене сили хоч дрібні, та уїдливі, наче мухи в Спасівку. Поки я не втручався у громадські справи, вони мовчали, і я міг спокійно працювати, учити тих, хто i хотів учитися і т.д. Не до вподоби було їм, що я з ними не п'ю горілки і не потураю на їхні витребеньки, та се нічого. А як узялися ми до ревізії громадської каси, тоді полетіли доноси до всякого начальства", засвідчив переяславський народовець у оповіданні "Вишнівська справа".^[22]

Творча діяльність

У 1890 році Григорій Олексійович Коваленко переїздить до Москви, де протягом 5-ти років працює у клініці Московського університету. Тут і розпочинає він свою літературну діяльність. Для народного читання він написав книжечку «О лечении ран», яка кілька разів перевидавалася російською, українською та болгарською мовами. У 1891 році вміщує в «Этнографическом обозрении» свою першу наукову працю «О народной медицине в Переяславском уезде Полтавской губернии». Того ж року почав співпрацювати з львівським журналом «Зоря».^[27]

Справою свого життя вважав Г. Коваленко освіту народу. Турбувала його мала кількість виданої українською мовою та доступної за змістом літератури з основних галузей знань. «Видано наших книжок дуже мало, - писав він у 1897 році, – винні тут не лише цензурні перепони, але й ми самі... Зумів же видати Б. Грінченко більш як 20 книжок... Нам треба наукових книжок, нехай би добрі люди складали та перекладали їх, – се не дуже трудна річ. Часи поліпшають і хмари розійдуться тільки тоді, коли ми самі потроху, своїми силами розженемо ці хмари щоденною працею, ніколи не забуваючи своїх обов'язків до народної освіти».^[27]

У 90-х роках Г. О. Коваленко активно співпрацює з львівськими часописами "Зоря", "Дзвінок" та ін. Він надсилав туди свої вірші, статті, малюнки-ілюстрації до творів Т. Г. Шевченка. Кращі з тих творів — поема "Зоя", оповідання "Несподіванки", стаття "Чудодійні криниці".^[29] З 1895 року Г. Коваленко живе в Чернігові. Тут близько сходиться з Б. Грінченком, М. Коцюбинським, В. Самійленком та іншими діячами культурно-освітнього руху, бере участь у громадській роботі. Для народної книгозбірні, що її видавав Б. Грінченко, Григорій Олексійович подав і свої твори, зокрема, збірку оповідань і поем "Правдиве слово", нарис "Іван Котляревський", серію літературних портретів українських письменників.^[29]

Від 1905 року Григорій Олексійович живе у Полтаві. Тут він спільно з М. Дмитрієвим та Панасом Мирним бере участь у виданні "відомого часопису "Рідний край". 1907 року виходять його "Оповідання з історії українського народу", 1911 – збірка гуморесок "Жарти життя" і книжка "Про кріпацьку неволю". У полтавському архіві Коваленко виявляє листи Є. Гребінки й разом з нарисом про письменника публікує їх в "Трудах" місцевої архівної комісії. Тут же в 1912 році друкується його етнографічне дослідження "Деякі риси українського стилю в зв’язку з питанням про походження української хати".^[29] 1913 року Григорій Олексійович почав видавати журнал "Життя і знання" (з 1914 – "Вісник життя і знання"). Це видання адресувалося всім, хто дбав "про освіту, здорове життя і кращу долю нашого народу". Такий напрямок не припав до смаку владі, і восени 1914 року журнал закрили, а Коваленко потрапив до в’язниці. У названому журналі він друкував свої твори під символічним підписом "К. Вільний".^[29]

У роки революції та пізніше книжки Г. О. Коваленка виходили в Києві, Полтаві, Черкасах. Це "Людина і громада", "Жарти життя", "Українська історія", "Григорій Сковорода" та ін. У 1919–21 роках він працював інструктором народної освіти Полтавського повіту. У цей час письменник розпочав працю над своїм найбільшим художнім твором — романом "Мрія давніх літ" та повістю з доісторичного минулого України "Дажбожі діти". А в останні роки життя написав ще й повість "Над Десною", яка в 1993 році була опублікована в журналі "Криниця". Там же з’явилась і "повість з доісторичних часів" "Тур і Сокіл" (1992).^[29] Григорій Коваленко залишив певний слід і як художник, портретист і живописець. Окремі картини експонуються в музеях Чернігова і Полтави, а деякі портрети (Котляревського, Шевченка) репродуковано в різних виданнях. 1992 року полтавське товариство "Просвіта" перевидало книжку Г. Коваленка "Оповідання з історії України" (вступна стаття П. Ротача).^[29]Колишня садиба письменника знаходиться по вул. Уютній, 14, але меморіальної дошки досі немає. Збереглися липи і дуби, посаджені Григорієм Олексійовичем.^[29] 20 серпня 1937 року Г. Коваленка було заарештовано, а 15 грудня того ж року за постановою "особливої трійки" його розстріляли. Місце захоронення невідоме.^[29]

Книги з фонду НІБУ

Бойко І. З. Українські літературні альманахи і збірники ХІХ – початку ХХ ст.: бібліогр. покажчик / І. З. Бойко ; ред. О. І. Дей. – Київ : Наук. думка, 1967. – С. 260.

До історії української фаустіани (Г. О. Коваленко як перекладач «Фауста» Й.-В. Гете) // Архіви України. – 1968. – № 1. – С. 69-76.

Енциклопедія українознавства. Словникова частина / Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові ; голов. ред. В. М. Кубійович ; заст. голов. ред. М. М. Глобенко. – Репр. відтворення вид. 1955-1984 років. – Т. 3 : З-К. – 1994. – С. 1060.

Коваленко Г. О. О народной медицине в Переясловском уезде Полтавской губернии / Г. Коваленко // Этнографическое обозрение. – Москва, 1891. – С. 141-149.

Коваленко Г. Українські катедри в університетах / Г. Коваленко // Потужна сила рідного слова. – Полтава : Рік, 2005. – С. 53-55.

Коваленко Григорій про Євгена Гребінку / Г. Коваленко // Книжник. – 1991. – № 5. – С. 8-9.

Коваленко Грицько Иван Котляревский : биографический очерк / Грицько Коваленко. – Чернигов : Тип. Губ. ведомства, 1898. – 20 с.

Коваленко Грицько І в щасті не трать розуму! / Грицько Коваленко // Зоря. – 1897. – С. 7-10.

Коваленко Грицько про кріпацьку неволю, як вона настала і як зникла / Грицько Коваленко. – Київ,1911. – 64 с.

Коваленко Грицько Українська історія : оповідання з історії України від найдавніших до нових часів, з вступним словом про Всесвітню історію / Г. Коваленко. – Передрук з вид. 1912 р. – Київ : Велес, 1993. – 174 с.

Коваленко Грицько Українська історія : оповідання з історії України від найдавніших до наших часів, з вступним словом про Всесвітню історію / Г. Коваленко. – Вид. 5-е. – Київ : Вид-во книгарні Череповського, 1918. – 222 с.

Лейтес А. Десять років української літератури (1917–1927) Т. 1 / А. Лейтес, М. Яшек ; за заг. ред. С. Пилипенка ; Ін-т Т. Шевченка. – Харків : Держвидав України, 1928. – С. 221.

Полтавський художній музей, 1919–1994 : бібліографічний покажчик / авт. передмови, упоряд. В. Ханко. – Полтава : Полтавський літератор, 1994. – 203 с.

Ротач П. «І рани мого серця окропи…» (Шевченкіана Григорія Коваленка) / П. Ротач // Київська старовина. – 1997. – С. 111-117.

Ротач П. Григорій Коваленко (100 років від дня народження) / П. Ротач // Народна творчість та етнографія. – 1968. – № 5. – С. 61-64.

Ротач П. Коваленко Григорій Олексійович / П. Ротач // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Т. 3. І - Л / НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка ; ред. кол.: М. Г. Жулинський. – Київ, 2013. – С. 421-422.

Ротач П. П. Полтавщина літературна : енциклопедичний біобібліографічний словник : у 3 кн. Кн. 2. Л - П / П. П. Ротач, О. П. Ротач. – Полтава : Дивосвіт, 2020. – С. 203-206.

Словник художників України / АН УРСР ; ред. кол. М. П. Бажан (відп. ред.). – Київ : Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, 1973. – С. 105-106.

Україна-Етнос : науковий бібліографічний довідник з етнологічних та дотичних до них проблем українознавства / М-во освіти і науки України, Науково-дослідний інститут українознавства ; уклад. Ю. С. Фігурний. – Київ, 2005. – С. 73.

Українська літературна енциклопедія : в 5 т. / АН УРСР. Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка; відп. ред. І. О. Дзеверін ; заст. відп. ред.: М. Г. Жулинський, М. П. Зяблюк. – Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1990. – Т. 3 : Д - К. – С. 508-509.

Українська педагогіка в персоналія : у двох книгах. Кн. 2. XX ст. / Міністерство освіти і науки України ; ред. О. В. Сухомлинська. – Київ, 2005. – С. 85-88.

Юренко О. Григорій (Грицько) Олексійович Коваленко / О. Юренко // Зневажена Кліо / Національна академія наук України, Інститут історії України НАНУ. – Київ, 2005. – С. 257-274.

Юренко О. Коваленко Григорій (Грицько) Олексійович / О. Юренко // Реабілітовані історією. Полтавська область : у 27 т. Кн. 5 / ред. П. Т. Тронько. – Київ ; Полтава, 2007. – С. 166-174.

Юренко О. Коваленко Грицько ( Григорій Олексійович) / О. Юренко // Енциклопедія історії Україн : у 8 т. Т. 4. Ка-Ком / ред. В. А. Смолій. – Київ : Наук. думка, 2007. – С. 380.

Електронні посилання

Грицько Коваленко [Електронний ресурс] // Знайти книгу!. – Режим доступу: https://findbook.in.ua/authors/grits-ko-kovalienko. – Дата звернення: 10.01.2023.

Коваленко Григорій Олексійович [Електронний ресурс] / В. М. Ханко, О. П. Юренко // ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ. – Дата публікації: 2013. – Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=8276. – Дата звернення: 10.01.2023.

Коваленко Григорій Олексійович [Електронний ресурс] / Л. Пироженко // Освіта.ua / педагогіка. – Дата публікації: 24.09.2008. – Режим доступу: https://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/1220/. – Дата звернення: 10.01.2023.

КОВАЛЕНКО ГРИГОРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ [Електронний ресурс] // Західно-Українська Асоціація «Спадщина України» / видатні українці. – Режим доступу: http://www.spadshina.com/programs/vidatni-ukrayintsi/kovalenko-grigorij-oleksijovich-/?_offset%5b0%5d=1&. – Дата звернення: 10.01.2023.

Коваленко, Григорий Алексеевич [Електронний ресурс] // История Полтавы (Сайт Бориса Тристанова). – Режим доступу: http://histpol.pl.ua/ru/lichnosti/repressirovannye?id=2065. – Дата звернення: 10.01.2023.

Українська історія Грицька Коваленка [Електронний ресурс] // Новини Полтавщини / суспільство. – Дата публікації: 06.03.2018. – Режим доступу: https://np.pl.ua/2018/03/ukrajinska-istoriya-hrytska-kovalenka/. – Дата звернення: 10.01.2023.

Підготував відділ соціокультурних комунікацій