ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
25.04.2024
До 145-річчя з дня народження українського письменника, історика, бандуриста, композитора, мистецтвознавця, етнографа, педагога, театрального і громадсько-політичного діяча Гната Мартиновича Хоткевича (Гната Галайди)
«Гнат Хоткевич – митець небаченого в українській культурі масштабу творчості: бандурист, письменник, мистецтвознавець, театральний діяч, історик, педагог, етнограф, художник… Український Леонардо да Вінчі – таким він уявляється сьогодні. Своєю творчістю і організаційно-творчою діяльністю він охопив усю Україну – від Слобожанщини до Карпат. Митець українського розстріляного Відродження, романтик у житті і провидець у творчості, він був потрібен своєму народові у найважчі для нього часи. Потрібен він і нам, його нащадкам, які вибудовують українську державу» [7, с. 2].
Про нелегке та сповнене різноманітних подій життя видатного українця ми дізнаємось із спогадів його сучасників, рідних, друзів, знайомих. Особливо хвилюючими є листи наймолодшої дочки письменника Галини Гнатівни, яка проживаючи в еміграції, «жила Україною і спогадами про свою родину, про матір, брата і батька, якими дуже пишалася, і робила все для того, щоб пам’ять про видатного письменника й музиканта не вмирала» [9, c. 61].
У 1993 році її листи вийшли друком у видавництві «Кобза» з передмовою літературознавця Анатолія Андрійовича Болабольченка. В колекції Національної історичної бібліотеки України зберігається унікальний примірник цієї книги – на титульному аркуші маємо автограф Галини Гнатівни та зворушливий напис: «Шановним землякам, читачам Історичної Бібліотеки України, в день перших відвідин читального залу, у Київі, 15 го серпня 1995 року».
Хоткевич, Галина Гнатівна. Слідом за пам’яттю : спогади в листах / Г. Г. Хоткевич. – Київ : Кобза, 1993. – 64 с. : іл.
Гнат Мартинович Хоткевич (літературний псевдонім Гнат Галайда) народився 31 грудня 1877 р. у Харкові у незаможній родині. Дитинство та юність Гната пройшли в селі Деркачі. Він ріс талановитою та здібною дитиною: рано навчився читати та мав цікавість до музики і співу. Сліпий бандурист «дядько Павло», що проживав у селі, був першим його учителем гри на бандурі та запалив любов до української пісні, яку Гнат проніс через усе життя.
Після закінчення з відзнакою Харківського реального училища Гнат вступив на технічний факультет Харківського технологічного інституту. Студентів-одногрупників вражала його неймовірна працездатність: він добре навчався та встигав годинами грати на бандурі, часто – просто неба, разом зі сліпцями-кобзарями, яких на той час було багато на харківських вулицях.
«[…] був він наскрізь пройнятий українською народною стихією. Усе в ньому дихало нею до такої міри, що, розмовляючи з ним або слухаючи його спів, мимоволі переносився уявою у село. Здавалося, не було такої української народної пісні, якої б він не тільки не знав, але й не співав би зо всіма нюансами так, як вона співалася в народі. Надзвичайно музикальний, віртуозна бандурі, непоганий скрипаль […]» – згадує студентський товариш Гната Олександр Коваленко [2, с. 29].
Діяльність Хоткевича не залишилася поза увагою царської охранки: студента виключили з інституту й на два роки вислали з Харкова. Та «невгамовний темперамент», «величезна творча енергетика» і життєрадісний характер не дають йому даремно втрачати час – Гнат їде до Києва на зустріч з Миколою Віталійовичем Лисенком.
«Бандуру під руку, у Київ, до Лисенка, якого зроду не бачив, і який не знав би, що з мною робити, якби я приїхав у звичайний час. У Києві Лисенка нема. Лисенко у подорожі по Україні з хором. Їду в Золотоношу… Лисенко – в гостиниці. Саме відпочивав і прийняв мене у ліжку. Чув, що десь там виступає новий бандурист, але що воно таке – хто й зна. Заграв я йому. Подобалося страшенно. Закликає на посаду соліста-бандуриста й дає 60 крб. на місяць. Ого! Я таких грошей і не бачив зроду» – жартівливо описує в своїй автобіографії Гнат Мартинович зустріч з великим композитором. [2, с. 16].
На той час Хоткевич мав уже солідний репертуар, який складався не тільки з народних, але й із його власних композицій. Почалися численні виступи з бандурою, а тим часом керівництво інституту поклопоталося за здібного студента і його відновили на навчанні. Після закінчення інституту Г. Хоткевич п’ять років працював на Харківсько-Миколаївській залізниці. Працюючи інженером, він розробив власний проєкт дизельного поїзда (на 30 років раніше від американського аналогу) та організував перший в Україні робітничий театр, видав першу книжку «Поезія у прозі».
У 1902 році у Харкові відбувся ХІІ Археологічний з'їзд, у програмі якого були доповіді вчених, присвячені унікальному кобзарському мистецтву та концерт кобзарів і лірників, організацію якого доручили Гнату Мартиновичу. Виступ сліпих бандуристів мав великий успіх, а промова письменника про традиції кобзарства в Україні була дуже емоційною та досить критичною щодо відношення представників самодержавної Росії до носіїв української традиційної культури.
В січні 1906 року за участь у політичних страйках Г. М. Хоткевич зазнав переслідувань та змушений був емігрувати до Галичини. Подорожуючи Галичиною і Буковиною, він виступав з концертами українських народних пісень у супроводі бандури, а у с. Красноїлля організував драматичний гурток, який згодом став Гуцульським театром.
У 1912 році Гнат Мартинович повертається до Києва, де виступає з лекціями, працює редактором літературного журналу «Вісник культури і життя» та продовжує концертувати з бандурою із серіями концертів «Вечір бандури».
У березні 1915 року поліція вислала його за межі України до м. Білгорода Курської області, пізніше до м. Воронежа як політично неблагонадійного. Повернувшись у лютому 1917 року в Україну, Г. М. Хоткевич викладає українську мову й літературу в Деркачівському зоотехнікумі, керує курсом бандури при Харківському музично-драматичному інституті та продовжує концертні виступи.
На початку 1930-х років його знову починають переслідувати: забороняють концертну діяльність, змушують піти з педагогічної посади, виключають зі Спілки письменників України, перестають видавати твори. В 1934 році він потрапив під потяг і став інвалідом; родина опинилася у дуже важкому становищі.
23 лютого 1938 році Гната Мартиновича арештували, звинувативши в участі у контрреволюційній організації та шпигунській діяльності.
Через три місяці допитів, не витримавши тортур, 60-річний письменник «зізнався», що є німецьким шпигуном, а 8 жовтня 1938 року його розстріляли.
Гнат Мартинович Хоткевич реабілітований посмертно 11 травня 1956 p.
Літературно-мистецтвознавча спадщина видатного українського письменника, геніального бандуриста Гната Мартиновича Хоткевича багата й тематично різноманітна.
«[…] вражає кількість ним створеного:
– у музиці – понад 400 музичних композицій різних жанрів, кілька ґрунтовних наукових праць з історії походження українських народних музичних інструментів, унікальний підручник гри на бандурі; багато втрачено;
– у літературі – понад 300 творів, принаймні 10 драматичних творів, романів, повістей, новел, есеїстки взагалі не підрахувати, і теж багато втрачено;
– у театрі – створення українського сільського театру в селі Деркачі Харківської області, Робітничого театру в Харкові, нарешті, Гуцульського театру в гірському селі Красноїллі;
– у музичній педагогіці – професійна підготовка на базі Харківського музично-драматичного інституту нового покоління бандуристів, які грали на вдосконаленому Хоткевичем інструменті і які розповсюдили мистецтво українського бандуризму у всьому світі;
– у кіно – кілька сценаріїв, знявся і стрічці «Назар Стодоля» у ролі сліпого кобзаря;
– у живопису – понад 300 живописних робіт – гуцульських краєвидів, портретів видатних діячів української культури та ілюстрацій до власних книжок» [7, с. 8].
До 145-річчя з дня народження Гната Мартиновича Хоткевича фахівцями Науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України підготовлено віртуальну книжкову виставку «Самобутність творчості Гната Мартиновича Хоткевича».
«Гната Хоткевича як письменника й вченого ще треба відкривати, ще треба його чималу спадщину осмислювати, а головне повернути читачеві в усьому його обсязі» – наголошує в своїх роздумах відомий український письменник, історик, літературознавець Валерій Олександрович Шевчук [12, с. 335].
Тож пропонуємо користувачам бібліотеки ознайомитись з рідкісними виданнями творів Гната Мартиновича Хоткевича, зокрема, з його прижиттєвими публікаціями, переглянути сучасні перевидання та наукові дослідження, що розкривають життєвий та творчий шлях нашого видатного співвітчизника.
Видання творів Г. М. Хоткевича
(з фонду Національної історичної бібліотеки України)
Прижиттєві видання
1. Хоткевич, Гнат Мартинович. Твори [У 8 т.]. – Харків : Рух, 1928-1932.
Т. 6. Богдан Хмельницький : тетралогія . –1929. – 438, 2 с.
Т. 8. Камінна душа : повість. – 1932. – 363 с.
На початку ХХ ст. Г. М. Хоткевич був одним з найпопулярніших письменників в Україні. У 1928–1932 рр. у харківському кооперативному видавництві «Рух» видано зібрання творів письменника у восьми томах. Отримавши гонорар за це видання, Гнат Мартинович купив хату в селі Високе під Харковом.
2. Хоткевич, Гнат Мартинович. Лихоліття.1905 рік : п’єса в 5 діях / Г. М. Хоткевич. –Харків : Рідна думка, 1906. – 63 с.
«Гнат Хоткевич майже сучасний драматург, його п’єси могли б чудово звучати в теперішньому прочитанні. Так «Лихоліття», «Вони» і «Село в 1905 році» складає своєрідну й талановиту трилогію про 1905 рік – цікавість її в тому, що писано її учасником і безпосереднім свідком подій. Отже, драматург дивиться на революцію не через одні окуляри, а очима селян, робітників, буржуа, інтелігенції… маємо широку панорамну картину подій»[12, с.334].
3. Хоткевич, Гнат Мартинович. Провідник по Київі / Г. М. Хоткевич. – Львів : Накладом тов. «Просвіта», 1909. – 56 с. : іл. – (Просьвітні листки ; Ч. 26).
Особливості примірника: Екслібріс «З книг Володимира Лукича Левицького».
Левицький Володимир Лукич (1856-1938) – український письменник, громадський діяч, нотаріус, видавець, літературознавець, почесний член товариства «Просвіта», дійсний член НТШ. Автор низки літературознавчих, етнографічних, історичних, філософських досліджень. Активно займався редакторською та видавничою діяльністю: започаткував випуск ілюстрованих календарів «Просвіти», які стали найпопулярнішим періодичним українськими виданням у Галичині. 1890–96 – редактор літературно-наукового часопису «Зоря», в якому надрукував більше 50 творів українських письменників, зокрема, здійснив повне видання творів С. Руданського.
4. Хоткевич, Гнат Мартинович. Камінна душа : повість / Г. М. Хоткевич. – Чернівці : Друк. тов. «Руська Рада», 1911. – 376 с.
Повість «Камінна душа», над якою письменник працював протягом 1908–1911 років вважається одним із центральних творів доробку письменника.
«[…] твір колосальної художньої сили, один з найсерйозніших і найблискучіших творів української літератури… епопея гуцульського життя. Подивуватися можна, як цей слобожанин зумів відчути, й пізнати, й відтворити людину гір, карпатця, як тонко він знає його душевні порухи, навіть особливості мови» [12, с. 333].
На фоні життя опришків Гуцульщини у XIX сторіччі Г. М. Хоткевич змальовує кохання і трагічні долі хороброго ватажка опришків Дмитра Марусяка, красуні-гуцулки Катерини, юної попаді Марусі та жандарма Юріштана. У кінці вміщено словничок малозрозумілих слів. За твором знято однойменну стрічку 1989-го року.
5. Хоткевич, Гнат Мартинович. Боротьба України за свою свободу. Кн. 2. Як підпадали під Литву українські землі / Г. М. Хоткевич. – [Харків: Просвещеніе, 1918]. – 32 с.
6. Хоткевич, Гнат Мартинович. Боротьба України за свою свободу. Кн. 16. Сейми за Сигізмунда Августа. (До Люблинського) / Г. М. Хоткевич. – [Харків, 19--?] – 32 с.
7. Хоткевич, Гнат Мартинович. Боротьба України за свою свободу. Кн. 24. Сеймова боротьба за часів Сигізмунда Августа / Г. М. Хоткевич. – [Харків : Печатне Діло, 1918]. – 64 с.
8. Хоткевич, Гнат Мартинович. Хто ми і чого нам треба / Г. М. Хоткевич. – Харків : Просвещеніе, [1918]. – 30 с.
9. Хоткевич, Гнат Мартинович. Кооперация в Галичине / И. Хоткевич. – Харьков : Союз, 1918. –212 с. – (Социально-экономическая библиотека под ред. И. А. Трахтенберга).
10. Хоткевич, Гнат Мартинович. Сковорода / Г. М. Хоткевич. – Сідней, 1920. –168 с.
11. Хоткевич, Гнат Мартинович. Камінна душа : повість / Г. М. Хоткевич. – [Катеринослав] : Держлітвидав України, 1922. – 303, VIII с.
1965 – 2019 рр.
12. Хоткевич, Гнат Мартинович. Довбуш : історична повість з першої половини XVIII в. / Г. М. Хоткевич. – Львів : Каменяр, 1965. – 427 с. : іл.
13. Хоткевич, Гнат Мартинович. Твори : в 2 т. / Г. М. Хоткевич ; упоряд., підгот., вступ. ст. Ф. Погребенник, худож. М. Нестеренко. – Київ : Дніпро, 1966.
Т. 1 Оповідання та нариси. Драматичні твори. Статті та спогади. – 536 с. : 3 л. іл., портр.
Т. 2 Камінна душа : повість. – 603 с. : 2 л. іл.
14. Хоткевич, Гнат Мартинович. Тарас Шевченко : повість / Г. М. Хоткевич ; авт. передм. І. Денисюк. – Львів : Каменяр, 1966. – 279 с. : іл.
15. Хоткевич, Гнат Мартынович. Избранное : пер. с укр. / Г. М. Хоткевич ; вступ. ст. В. Россельса. – Москва : Худож. лит., 1969. –637 с. : ил., 1 л. портр.
16. Хоткевич, Гнат Мартынович. Довбуш : историческая повесть : пер. с укр. / Г. М. Хоткевич ; пер. Б. Турганов ; вступ. ст. Ф. Погребенник. – Москва : Худож. лит., 1977. – 432 с. : ил.
17. Хоткевич, Гнат Мартинович. Довбуш : повість / Г. М. Хоткевич ; худож. Г. В. Якутович. –Київ : Дніпро, 1985. – 467 с. : іл.
18. Хоткевич, Гнат Мартинович. Два гетьмани : [про Б. Хмельницького та І. Мазепу] / Г. М. Хоткевич. – Київ : Дніпро, 1991. – 105 с. : іл.
19. Хоткевич, Гнат Мартинович. Історія України : для молодшого та середнього шкільного віку / Г. М. Хоткевич ; упоряд., авт. передм. Н. М. Шумило. – Київ : Веселка, 1992. – 228 с. : іл. – (Золоті ворота).
20. Хоткевич, Гнат Мартинович. Катрине весілля / Г. М. Хоткевич. – Київ : Задруга, 1995. –205 с. : іл.
21. Хоткевич, Гнат Мартинович. Довбуш / Г. М. Хоткевич. Кармалюк / Володимир Гжицький. – Київ : Український центр духовної культури, 1997. – 608 с. – (Укр. істор. роман).
22. Хоткевич, Гнат Мартинович. Григорій Савич Сковорода (український філософ) : короткий його життєпис і вибрані місця творів та листів / Г. М. Хоткевич. – Харків : Гуманіт.-літ. ассоціація Григорія Савича Сковороди, 1997. – 127 с. – (Бібліотека ГЛАСу. Серія «Брильянт»). – Перевидання 1920 року.
23. Хоткевич, Гнат Мартинович. Життєві аналогії / Г. М. Хоткевич. – Харків : Рух, 1999. – 232 с.
24. Хоткевич, Гнат. Музичні інструменти українського народу / Г. М. Хоткевич. – Харків : Глас, 2002. – 282 с.
25. Хоткевич, Гнат Мартинович. Тарасик / Г. М. Хоткевич. – Харків : Балаклійщина, 2002. – 589 с.
26. Хоткевич, Гнат Мартинович. Довбуш : повість / Г. М. Хоткевич. – Київ : Дніпро, 2004. – 392 с. : портр.
27. Хоткевич, Гнат. Музичні твори та мистецтвознавчі матеріали : джерелознавчий покажчик / Г. М. Хоткевич ; НАН України, Львівська наукова б-ка ім. В. Стефаника. – Львів : Фенікс, 2004. – 182 с.
28. Хоткевич, Гнат Мартинович. Підручник гри на бандурі / Г. М. Хоткевич. – Харків : Глас, 2004. – 239 с.
29. Хоткевич, Гнат Мартинович. Бандура та її можливості / Г. М. Хоткевич ; Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича. – Харків : Глас-Майдан, 2007. – 89 с.
30. Хоткевич, Гнат Мартинович. Бандура та її репертуар / Г. М. Хоткевич ; Фундація українознавчих студій в Австралії. – Харків ; Торонто : Фонд національно-культурних ініціатив ім. Г. Хоткевича, 2009. – 265 с. : ноти. – (Музична спадщина Гната Хоткевича ; Вип. 3).
31. Хоткевич, Гнат Мартинович. Довбуш : повість / Г. М. Хоткевич. – Київ : Дніпро, 2015. – 392 с.
32. Хоткевич, Гнат. Тарас Шевченко : Дитинство. Отроцтво. Юність : повість / Г. Хоткевич. – Рівне : Просвіта, 2019. – 255 с. – До 205-річчя Тараса Шевченка.
Використана література
1. Арсенич, Петро Іванович. Гуцульщина у творчості Гната Хоткевича : до 90-річчя від дня створення Г. Хоткевичем Гуцульського театру / П. І. Арсенич ; Івано-Франківська обл. рада, Івано-Франківська обл. держ. адм., Управління культури. Наук.-ред. відділ, Івано-Франківське міське тов-во «Гуцульщина». – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2000. – 94 с.
2. Гнат Хоткевич. Спогади. Статті. Світлини / упоряд.: А. Болабольченко, Г. Г. Хоткевич. – Київ : Кобза, 1994. – 165 с. : 4 л. фот.
3. Гнат Хоткевич // Невідоме розстріляне відродження : антологія / уклад., авт. передм. Ю. П. Винничук, відп. за вип. М. В. Десятникова, худ. О. А. Гугалова. – Харків : Факт, 2016. – 760 с.
4. Дивосвіт Гната Хоткевича : аспекти творчої спадщини / Управління культури Харківської державної адміністрації, Харківський інститут мистецтв імені І. Котляревського, Харківський літературний музей ; уклад. П. Черемський. – Харків: 1998. – 159 с.
5. Кізченко В. І. Хоткевич Гнат Мартинович (псевд. Гнат Галайда ) // Енциклопедія історії України. В 10 т. – Київ, 2013. – Т. 10. – С. 424.
6. Ковальчук, Тамара. Родина Хоткевичів – Золотий генофонд української нації / Т. Ковальчук. – Стрий : Щедрик, 2008. – 62 с. : іл.
7. Коломієць, Ростислав Григорович. Гнат Хоткевич / Р. Г. Коломієць. – Харків : СИЦИЯ, 2019. – 119, [2] с.
8. Хоткевич, Галина Гнатівна. Слідом за пам’яттю : спогади в листах / Г. Г. Хоткевич. – Київ : Кобза, 1993. – 64 с. : іл.
9. Хоткевич, Галина Гнатівна. Там, де не колеться трава. Гнат Хоткевич та його родина / Г. Г. Хоткевич. – Львів : Апріорі, 2017. – 191 с.
10. Хоткевич Гнат Мартинович (Гнат Галайда) // Українські письменники : біо-бібліографічний словник. Т. 5. – Київ, 1965. – С. 705-707.
11. Хоткевич Гнат Мартинович (псевд. – Гнат Галайда) // Мистецтво України: біографічний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. – Київ : Укр. енциклопедія імені М. П. Бажана, 1997. – С. 620.
12. Шевчук, Валерій Олександрович. Дорога в тисячу років : роздуми, статті, есе [про укр. літ.] / В. О. Шевчук. – Київ : Радянський письменник, 1990. – 408, [3] с. : іл. факс.
Укладач: Н. Д. Хівренко, гол. бібліотекар
(Науково-дослідний відділ стародруків, цінних та рідкісних видань)
