Генріх Грец

20 жовтня 2022 р. 06:00

255 переглядів

До уваги користувачів пропонуємо виставку видань з фонду документів іноземними мовами, присвячену 205-річчю з дня народження Генріха Греца (1817–1891), одного з перших істориків, які написали вичерпну історію єврейського народу з єврейської точки зору.

Біографія

Генріх Грец (нім. Heinrich Graetz; 31 жовтня 1817, Ксьонж-Велькопольський, Велике князівство Познанське, королівство Пруссія - 7 вересня 1891, Мюнхен) народився в містечку Ксьонж (Xions, суч. Ксьонж-Великопольський) Познанської провінції в юдейській бідній родині. Батько був м'ясником, а мати, зважаючи на рано знайдені у хлопчика здібності, намагалася дати йому гарну освіту. В юності Генріх Грец займався, головним чином, давньоєврейською літературою та Талмудом; зі світських наук він засвоїв лише найнеобхідніше. Вже в 15-річному віці він написав давньоєврейською мовою твір про єврейський календар (залишився недрукованим). Готуючись до рабинської кар'єри Грец вирушив у 1831 р. у Вольштейні (Wollstein) у Познані; тут він вивчав Талмуд та (самостійно) світські науки, грецьку мову та латину. Через чотири з половиною років, проведених у Вольштейні, Грец задумав вирушити до Праги, де тоді приймали до університету без гімназійного іспиту. Його, однак, затримали на кордоні, бо в нього не знайшлося 20 гульденів, необхідних для переходу австрійського кордону.

Навесні 1837 р. Грец вирушив до Ольденбурга, куди його запросив відомий рабин Самсон Рафаїл Гірш, твори якого справили на Греца сильне враження. Тут він продовжував свої заняття. У 1840 р. Грец переїхав до Острово, де півтора роки займав місце домашнього вчителя. У 1842 р. він отримав від міністра дозвіл записатися до Бреславльського університету, не проходячи попереднє випробування на атестат зрілості. В університеті Грец вивчав переважно східні мови та філософію, останню в гегелівському дусі. Вплив гегелівської філософії на Греца був великий: у Бреславлі Грец поступово звільнився від крайньої ортодоксальності, наблизившись до вдумливого релігійного лібералізму. Відразу він почав займатися літературною працею. Першою його науковою роботою була докладна рецензія на твір А. Гейгера «Lehrbuch zur Sprache der Mischna», що з'явилася в «Literaturblatt des Orients» (1844-45). Рецензія привернула загальну увагу та викликала заперечення з боку Гейгера.

Першою самостійною роботою Греца була дисертація «Гностицизм та юдаїзм» («Gnostizismus und Judenthum», Бреславль, 1845), за яку автор отримав звання доктора Йєнського університету. Згодом він відмовився від зроблених ним у цьому творі висновків, але коли книга вийшла, вона привернула до себе увагу вчених.

Склавши іспит на звання вчителя, Грец викладав у Бреславлі та Лунденбурзі (Моравія), взимку 1852-53 рр. читав на запрошення громади в Берліні разом з Цунцом і Заксом лекції з єврейської історії (для кандидатів на звання рабина) і, коли відчинила двері для навчання Бреславльська семінарія (1854), був запрошений туди як доцент. Грец погодився зайняти цю посаду за умови, якщо Захарія Франкель, з яким в нього ще 1846 р. почалася тісна дружба, займе місце ректора (Франкель вимагав призначення Греца). Це місце він займав аж до смерті.

З 1869 р., отримавши звання професора, Грец читав лекції у Бреславльському університеті; він був постійним співробітником і редактором «Monatsschrift» з 1869 до 1887 р. У Бреславлі Грец написав майже всі свої праці.

Суспільне життя була чужим для Греца. Він цікавився розвитком Всесвітнього єврейського союзу, брав участь у паризькій нараді 1878 р. з приводу румунських євреїв і ставився з великим співчуттям до національних і сіоністських течій, що починали зароджуватися.

Завітавши до Палестини в 1872 р. з метою вивчити країну первісної історії євреїв (перші 4 томи його великої праці), Грец поклав там основу сирітському будинку. Національні почуття Греца, якими пронизаний XI том його «Історії євреїв», викликали навіть антисемітське цькування Трейчке та невдоволення німецьких лібералів та керівних кіл німецького єврейства. Це виразилося, між іншим, у тому, що Греца не було запрошено до членів Historische Kommission für Geschichte der Juden in Deutschland (1885). Але популярність Греца від цього не зазнала втрат.

Його 70-річний ювілей був відзначений особливою урочистістю. Друзі та учні піднесли йому збірку наукових статей (1887), а лондонське єврейське суспільство запросило його відкрити публічною лекцією лондонську Англо-єврейську історичну виставку. Іспанська королівська Академія наук у Мадриді обрала Греца своїм почесним членом (1888).

Генріх Грец помер у Мюнхені, перебуваючи там проїздом.

Праці

«Історія євреїв з давніх-давен до теперішнього часу» (1853-1875)

Головною працею Греца є широко задумана «Історія євреїв з давніх-давен до теперішнього часу», яка вийшла в одинадцятьох, згодом дванадцятьох томах (1853—1875). Спочатку з'явився четвертий том, який охоплює історію євреїв від часу руйнування єврейської держави (70 рік н. е.) до складання вавилонського Талмуду. Давній історії було присвячено перші три томи. Великі переваги, властиві цьому твору, особливо жива і захоплююча мова, принесли йому добродушні оцінки колег. Обробка історичного матеріалу витримана, щоправда, в консервативному дусі, але достатньо критично, що не могло не викликати невдоволення в ортодоксальних колах. У 1856 р. з'явився ІІІ том - період від смерті Хасмонея Юди до руйнування Єрусалима Тітом.

Розділ про Ісуса Христа Грецу довелося виключити внаслідок цензурних умов; доданий лише у другому виданні (1862), він написаний дуже стримано, у консервативному дусі; євангельське оповідання тут приймається як історичний документ (з невеликими, втім, обмеженнями). Таку саму точку зору Грец зберігав і під час переробки, зробленої ним для 4-го видання (1888). Матеріал, що виріс за цей час, змусив збільшити розміри цього тому, і він вийшов у двох частинах. Грец довів «Історію» до другої половини ХІХ століття (політичну до 1848 р.) і потім обробив стародавній період до Хасмонейских війн.

Замість передбачуваних 3-х томів знадобилися чотири, так що тепер твір складається з 12-ти томів.

«Історія» витримала кілька видань; окремі томи видавалися до чотирьох разів. Її переклали також різними мовами.

Значення та вплив, привнесені цією історичною працею, великі, хоча не всі частини однаковою мірою вдалі. Створення такої величезної праці зайняло у автора 25 років роботи. При цьому кількість матеріалу для різних епох не була рівномірною.

Грец мав великі знання не тільки у сфері єврейської історії, а й у сфері світських наук і вирізнявся великою старанністю. Він мав і доволі широку загальноісторичну обізнаність, і головною рисою його творів є саме те, що він малює єврейську історію на тлі історичної драми всього людства. До цього слід додати ще й захоплюючий виклад матеріалу, який нерідко відрізняється суб'єктивізмом та нетривіальністю стилю. Грец був одним із перших єврейських істориків, який засвоїв тон, який симпатизував євреям. Великою підмогою для нього було те, що він міг користуватися кращими підготовчими роботами, ніж його попередник Іост, бо в період між появою праць цих істориків наука юдаїзму просунулася значно вперед, джерела єврейської історії були розкриті в різних напрямках. Саме тому оцінки праць Греца мають проводитися кожного тома окремо. Спільним для всього твору є в деякій мірі печатка консерватизму.

Найбільш ліберально написані перші 2-3 томи, що охоплюють біблійний час та наступну епоху до Сирійських війн. Грец не розділяє поглядів сучасної йому біблійної критики, оскільки вона стосується П'ятикнижжя; він захищає навіть єдність Тори, відкидаючи відому теорію Астрюка про різні джерела цієї пам’ятки. Критичний метод проте застосований їм у досить широких масштабах. Ця частина «Історії» належить до найслабших частин всього твору, бо у ній відсутня послідовність. Грец починає історію єврейського народу з часу завоювання Палестини Ісусом Навином, розглядаючи давню біблійну історію як народний переказ. Біблійні джерела Грец сприймає як історично вірні, застосовуючи лише в деяких місцях свої сміливі критичні поправки. Під час обробки післябіблейського періоду Грец перебував під сильним впливом гегелівської філософії історії, згідно з якою все, що має за собою історичний розвиток, водночас є правильним і розумним. Юдаїзм, що історично склався в тій магістральній лінії, в якій він розвивався, на думку Греца, тому і є розумним початком в історії єврейського народу. З цього погляду Грец розглядає всі явища юдаїзму, всі внутрішні рухи та розбіжності. Юдаїзм фарисеїв вважає більш прогресивним, ніж юдаїзм саддукеїв, рабиністичний юдаїзм вищим, ніж караїмський. До каббали він ставиться негативно, як і взагалі до містики, якій він приписує негативний вплив на євреїв. Не менш негативно ставиться він до хасидизму та сучасному йому реформаційному руху і взагалі до всіх крайніх, що відступають від прямолінійного розвитку течій. Під кінець Грец втрачає історичну нитку, бо репрезентує вже не історію євреїв, а історію західноєвропейських євреїв, переважно навіть німецьких євреїв. Для історії євреїв у Польщі з другої половини XVIII ст. у його період не було джерел.

Достатньо глибоко Грец обґрунтовує і політичну історію єврейського народу. Культурне життя малюється автором лише з духовного боку. Його праця є тому й історією літератури, в якій викладені — точка зору тут не важлива — всі духовні течії серед євреїв. «Вчити і поневірятися, мислити і страждати, пізнавати і терпіти — ось завдання єврейства у цей період», — такі слова Греца у передмові до IV т. «Історії», настільки характерні його погляду на історію євреїв у вигнанні. У противазі цьому економічна історія зовсім не відзначена. Ще 40—50 років до цієї роботи німецька історіографія взагалі не звертала уваги на цей бік народного життя і для єврейської історії були відсутні навіть підготовчі роботи в цій галузі.

Бібліїстика

Як багатосторонній вчений, Грец завоював визначне місце на різних теренах юдаїзму. Поруч із історичними дослідженнями він займався і критичної розробкою Біблії, особливо критичним дослідженням текстів. Він звернув на себе увагу сміливими виправленнями, які вважав цілком обгрунтованими. Відсутність правильного чуття у цій галузі робить, проте, його виправлення ще менш задовільними, ніж корективи, запропоновані протестантськими вченими.

Всі пропозиції Греца щодо виправлення грецького тексту Прітч Бен-Сіраха згідно з передбачуваним єврейським оригіналом не підтвердилися знайденими давньоєврейськими текстами.

Грец часто відхилявся від зазвичай прийнятої хронології біблійних книг, вдаючись до сміливих гіпотез. З творів Греца, які стосуються цієї області згадуються його видання давніх текстів:

«Екклезіаст» («Kohelet»), переклад і критика (1871), твір він відносить до періоду Ірода;

«Schir ha-Schirim», переклад і критика (1871), текст він відносить до часу Товієв (близько 200 р. до н. е.);

«Kritischer Kommentar zu den Psalmen» разом з текстом і перекладом, з додатком великого текстуально-критичного введення (1882-83);

«Der einheitliche Charakter des Propheten Joels» (1873).

Після смерті Греца В. Бахер видав на підставі рукопису «Emendationes in plerosque Sacrae Scripturae Veteris Testamenti libros» (1892-94).

Дуже численні історичні та критичні твори Греца, надруковані ним окремим виданням і в різних журналах (переважно в щомісячному редагуванні «Monatsschrift für die Geschichte und Wissenschaft des Judenthums»).

Інші праці

«Volkstümliche Geschichte der Juden» (1889-91), скорочене популярне видання історії євреїв, доведеної до нового часу (є переклад першої частини російською мовою і переклад і переробка на жаргоні);

«Die westgothische Gesetzgebung inbetreff der Juden» (1858),

«Dauer der gewaltsamen Hellenisierung der Juden» (1864);

«Frank und die Frankisten» (1868);

«Das Königreich Messene та seine jüdische Bevölkerung» (1879);

«Die jüdischen Proselyten im Römerreich unter den Kaisern Domitian, Nerva, Trajan und Hadrian» (1884);

«Ueber das Sikarikongesetz» (1892).

Публіцистика

З журнальних статей особливу увагу заслуговують:

«Jüdisch geschichtliche Studien» (1852);

«Fälschungen in dem Text der Septuaginta» (1853);

«Die talmudische Chronologie und Topographie» (1852);

«Hagadische Elemente bei den Kirchenvätern» (1854);

«Die mystische Literatur in der gaonäischen Epoche» (1859);

«Voltaire und die Juden» (1868);

«Die Ebioniten des Alten Testaments» (1869);

«Zur Topographie von Palästina» (1870);

«Die Söhne des Tobias, die Hellenisten und der Spruchdichter Sirach» (1872);

«Die Echtheit des Bücher des Propheten Ezechiel» (1874);

«Shylock in der Sage, im Drama und in der Geschichte» (1880);

«Exegetische Studien zum Propheten Jeremia» (1883);

«Exegetische Studien zu den Salomonischen Sprüchen» (1884).

Крім того, перу Греца належать:

«Historic parallels in Jewish history» (1887);

«Judaism and biblical criticism» (1887);

«La police de l'inquisition d'Espagne à ses débuts» (1890);

«Biblical Studies» (1891).

Грец брав участь у виданні палестинського Талмуда (1866).

Слід зазначити статтю «Die Verjüngung d. jüdischen Stammes» (1863), що викликала процес проти видавця Комперту з боку антисеміта Бруннера.

Крім статей у відповідь на випади Трейчке, Грец написав анонімний твір «Briefwechsel einer englischen Dame über Judentum u. Semitismus» (1883).

Він видав антологію новоєврейської поезії «Leket Schoschanim» (1862).

Бібліографія його праць та статтей складена Абрагамсом у Jew. Quart. Review (IV, 194-203).

З фонду НІБУ:

Graetz, H. Geschichte der Juden. Geschichte der Judauer. Т. 3 / H. Graetz. - Leipzig, 1906. - 370-856 с.
Graetz, H. Geschichte der Juden (1618-1750). Т. 10 / H. Graetz. - Leipzig, 1882. - 568 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Т. 2 / H. Graetz. - Wien ; Leipzig, s.a. - 614 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Т. 3 Juden in Spanien... / H. Graetz. - Berlin : Harz, 1922. - [1], 710 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden. Т. 3 / H. Graetz. - Leipzig, 1905. - 363 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden vom Abschluss des Talmuds (500) bis zum Aufblühen der jüdisch-spanischen Kultur (1027). T. 5 / H. Graetz. - Leipzig, 1909. - XIX, 572 с.

Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von Maimunis Tod (1205) bis zur Verbannung der Juden aus Spanien und Portugal. T. 8 / H. Graetz. - Leipzig, s. a. - 505 с.

Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden. Т. 4 / H. Graetz. - Leipzig, 1865. - 508 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Т. 3 / H. Graetz. - Leipzig, s.a. - 711 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von der dauern Anfiedelung der Marranen in Holland (1618-1750). Т. 10 / H. Graetz. - Leipzig, 1896. - XI, 532 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von Maimuni's Tod (1205). Т. 7 / H. Graetz. - Leipzig : O. Leiner, 1863. - 524 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von Maimuni's Tod (1205). Т. 17 von Maimuni's Tod (1205) bis zur Verbannung der Juden aus Spanien und Portugal / H. Graetz. - Leipzig : O. Leiner, s. a. - XV, 481 с.

Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden. Т. 9 ...von der Verbannung der Juden aus Spanien und Portugal (1494) bis zur dauernden Ansiedelung der Marranen in Holland (1618) / H. Graetz. - Leipzig : Leiner, 1907. - XIV, 573 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden in drei Bänden. Т. 2 [70-1391] / H. Graetz. - Leipzig : Leiner, s.a. - 614 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Bd. 1 / H. Graetz. - Berlin ; Wien, 1922. - 609 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Bd. 3 / H. Graetz. - Berlin, 1923.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Т. 2 / H. Graetz. - Leipzig, s. a. - 614 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden / H. Graetz. - Berlin ; Wien, 1923. - 671 с.
Graetz, H. Volkstümliche Geschichte der Juden. Т. 1 / H. Graetz. - Berlin ; Wien : B. Harz, 1923. - XV, 671 с.
Graetz, H. Volkstümliche Geschichte der Juden. Bd. 2 / H. Graetz. - Wien ; Leipzig, 1923. - 614 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Bd. 3 / H. Graetz. - Berlin ; Wien, 1923. - 808 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Bd. 2 / H. Graetz. - Berlin ; Wien, 1922. - 614 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden. 500 bis 1027 / H. Graetz. - Leipzig, 1870. - XIX, 512 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden. Ч. 1 / H. Graetz. - Leipzig, 1888. - 857 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Judaer von dem Tode Juda Makkabi's / H. Graetz. - Leipzig, 1878. - XVI, 692 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. T. 1 ...bis... Kaiser Vespasian / H. Graetz. - Wien ; Berlin : K. Lowit, s. a. - 609 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Bd. 3 / H. Graetz. - Leipzig ; Wien, 1888. - 782 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Т. 3 ...Juden in Spanien bis in die Gegenwart / H. Graetz. - Wien ; Berlin, s. a. - 711 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden... bis zum Abschluss des Talmud. Geschichte der Juden... bis auf die Gegenwart. T. 4 / H. Graetz. - Leipzig, 1908. - 483 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden vom Aufblühen der jüdisch-spanischen Kultur (1027) bis Maimunis Tod. T. 6 / H. Graetz. - Leipzig, s. a. - XI, 406 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von den ältesten Zeiten bis auf die Gegenwart. T. 8 Geschichte der Juden von Maimuni's Tod (1205) / H. Graetz. - Leipzig : O. Leiner, s. a. - XV, 503 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von den ältesten bis auf die Gegenwart. T. 8 Geschichte der Juden von Maimuni's Tod (1205) bis Verbannung der Juden aus Spanien und Portugal / H. Graetz. - Leipzig, 1864. - XIV, 498 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Israeliten von Tode des König's Salomo zum Tode des Juda Makkabi. Geschichte der Juden. T. 2 / H. Graetz. - Leipzig, 1876. - XI, 477 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Т. 3 1391-1870 / H. Graetz. - Wien ; Berlin : R. Lowit Verlag, s. a. - 704 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Judaer von dem Tode Juda Makkabi's zum Untergange des judaischen Staates. 2-er Halfte / H. Graetz. - Leipzig, 1888. - 857 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Israeliten vom Tode des König's Salomo... bis zum Tode des Juda Makkabi. Т. 2 / H. Graetz. - Leipzig, 1875. - 480 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden / H. Graetz. - Berlin ; Wien : Benjamin Harz Verlag, 1923. - 716 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden in 3 Bänden. Т. 2 ...Zestörung Jerusalems unter Kaiser Vespasian... / H. Graetz. - Berlin ; Wien, 1923. - [I], 667 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von den altesten Zeiten bis auf die Gegenwart. Aus den Quellen neu bearbeitet von Dr. H. Graetz... Bd. 2 / H. Graetz. - Leipzig : Oskar Leiner, 1902. - 467 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden. Von Heinrich Graetz. Bd. 1 / H. Graetz. - Leipzig : R. Lowit Verlag, 1891. - 672 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von den altestem Zeiten bis auf die Gegenwart. Aus den Quellen neu bearbeitet von Dr. H. Graetz... Bd. 2 / H. Graetz. - 429 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von den altestem Zeiten bis auf die Gegenwart. Geschichte der Israeliten vom Tode des Königs Salomo bis zum Tode des Juda Makkabi. Bd. 2 / H. Graetz. - 429 с.
Graetz, Heinrich. Volkstümliche Geschichte der Juden in 3 Bänden. Т. 2 ... bis zum den massenhaften Zwangstaufen der Juden in Spanien / H. Graetz. - Wien ; Berlin : Lowit Verlag, s. a. - 614 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden von den ältesten Zeiten bis auf die Gegenwart. Aus den Quelen neu bearbeitet von Dr. H. Graetz. Bd. 8 Geschichte der Juden von Maimonids Tod bis zur Verbannung der Juden aus Spanien und Portugal / H. Graetz. - Leipzig : Oskar Leiner, 1890. - 505 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden. Т. 7 / H. Graetz. - Leipzig, 1873. - 500 с.
Graetz, Heinrich. Geschichte der Juden. Т. 4 / H. Graetz. - Leipzig : Leiner, 1866. - XII, 507 с.

ВДІМ