ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
20.04.2024
До уваги користувачів пропонуємо виставку видань з фонду документів іноземними мовами, присвячену 350-річчю з дня народження Лудовiка Антонiо Мураторi (італ. Ludovico Antonio Muratori, 1672—1750), італійського священника, куратора бібліотеки Еспе в Модені і Амброзіанскьої бібліотеки, найбільшого історіографа свого часу.
Лудовіко Антоніо Мураторі на літографії Джакомо Дзатта (кінець XVIII ст.)
Навчання
Народився в тодішньому герцогстві Модена і Реджо в селянській родині в будинку поблизу місцевого замку Віньола, який досі відкритий для відвідувачів і використовується як музична школа. З дитинства він проявляв сильну схильнiсть до навчання. Вивчав граматику у Віньолі, потім, з 1685 року в єзуїтській школі, потім філософію та право в Коледжі Сан-Карло, отримавши ступені в обох дисциплінах відповідно в 1692 та 1694 роках.
У ті ж роки він пристрастно вивчав літературу, історію, мистецтво, що сприяло його протистоянню перспективам опортуністичної кар'єри.
Також він добровільно присвятив себе вивченню грецької мови. Він читав італійських, грецьких і римських класичних авторів, і якщо спочатку йому заважала вузькість текстів та фiлологiчних дослiджень, потім вiн розширив свої пiзнання, так як його запросив на навчання герцогський бібліотекар Бенедетто Баккіні, історик маврикійського походження, а також абат монастиря Сан-П’єтро в Модені. Мураторі засвідчував, що він багато чим завдячує їм, що стосується навчання, і релігійної сфери. Слідуючи за майстрами, він занурився в святоотцівську літературу, загалом церковну та релігійну, зав’язавши за кілька років тісне листування з головними болонськими та моденськими інтелектуалами.
Можна сказати, що навчання в основному завершилося наприкінці його перебування в Мілані в бібліотеці Амброзіана, куди він був прийнятий у 1695 році доктором графом Карло Борромео, про якого молодому чоловіку повідомив сам Баккіні і де він пробув п'ять років. Багатство збережених там текстів живило літературну та філологічну обізнаність Мураторi, а разом з тим і потребу перевіряти достовірність інформації. Мураторі дуже часто говорив про істину: вона стала пріоритетом, до якого слід прагнути як у релігійному, так і в історичному контексті; завжди з вірою, але також ціною зіткнення з найглибше вкоріненою традицією.
Перше прагнення до вивчення середньовіччя, до якого він підійшов, революціонізувавши попередні історичні аналізи релігійної структури (католицької чи реформатської), відноситься до міланського періоду, під час якого в 1695 році він отримав священничі свячення.
Література, релігія та історія
Герцог Модени і Реджо Рінальдо д'Есте запропонув Мураторi посаду архіваріуса і бібліотекаря. Європа готувалася до війни за іспанську спадщину, і вміння орієнтуватися в архівних документах було необхідною якістю, щоб мати можливість представляти себе на форумі держав з ймовiрними територіальними претензіями, як це станеться пізніше щодо питання долин Комаккіо. Однак Модена була окупована французами між 1702 і 1707 роками; весь архів, який щойно перевпорядкували, довелося передати, і саме Мураторі опікувався цим, водночас мріючи про оновлення італійської культури та літературної традиції.
Він відклав дослідження середньовіччя через недоступність джерел, написав перші твори про літературу Італії (1703) та про досконалу італійську поезію (1706), а також текст з естетичним колоритом, такий як «Роздуми» про добрий смак у науках і мистецтвах (1708), з якого дедалі виразніше проступають живий національний дух, усвідомлення слабкостей Італії, потреби об’єднати культуру, щоб повернути її до єдиної благородної мети.
1708 рік ознаменувався для Мураторі, з нагоди закінчення військових дій в Італії, поверненням до історичного дослідження, яке зміцнює любов Мураторі до середньовічної епохи. Протягом дванадцяти років за проханням Мураторі працював над історичним та правовим аналізом суперечки між Святим Престолом та Імперією щодо долин Комаккіо і дому Есте в долині, повністю захищаючи останню.
Третій важливий етап, що продовжувався десять років сприяє повному визначенню особистості Мураторі. Дружба з отцем Паоло Сеньєрі та постійна праця разом з ним у благодійній діяльності та вихованні духовенства привили йому бажання прийняти парафію. У 1716 році він прийнятий на посаду ректора Санта-Марія-делла-Помпоза в Модені. Релігійні пошуки були інтенсивними i розвивалися паралельно повсякденному життю поряд з інтелектуальною роботою. Він відновив довірену йому церкву, створив благодійну компанію в Модені для допомоги нужденним і збільшив виробництво релігійних текстів, яке почалося в 1714 році з «De engineering moderatione in religionis negotio».
Великі твори зрілого періоду
За двадцять років між 1723 і 1743 рр. на запит своїх друзів (зокрема Апостоло Дзено), Лудовіко Мураторі узагальнив плоди величезних історичних і літературних досліджень у 38 томах, розділених на 3 основні праці: «Rerum Italicarum Scriptores» (1723-1738), «Antiquitates Italicae Medii Aevi» (1738-1743) і «Novus Thesaurus Veterum Inscriptionum» (1738-1743), і не втратив сили і бажання опублікувати в останнє десятиліття першу велику історію Італії, починаючи з народної: «Аннали Італії» (1743-1749).
Водночас він не припиняв творити у релігійній сфері, тому було написано твір «De Superstitione Vitanda» (1732-1740), у якому він засудив надмірності поклоніння, такі як кривава обітниця. В «De regolata devotione de 'Christians» він висловився про примітивне християнство єзуїтського походження, імпортоване в Америку. Але, перш за все, ця робота виділяється своєю величчю, це ключовий твір італійської релігійної думки вісімнадцятого століття, де описується приклад практики Папи Бенедикта XIV (або Просперо Ламбертіні), і в якому ми знаходимо синтез раціонального внеску в релігію, у богослужіння та практичне життя християн.
Його вплив у світі криміналістики також був дуже важливим. Насправді, він написав два дуже важливі тексти, які стосувалися права:
1726 рік. Він написав листа, відомого під назвою «De code carolino sive de novo legum code», в якому звертався до Карла VI Габсбургського, запрошуючи його до авторитарного спрощення закону шляхом редуктивного відбору та концентрації законів у повноваженнях невисокої посадової особи. Цей лист ніколи не приймався до уваги і залишався неопублікованим до його публікації в 1935 році.
1742 рік. Він опублікував важливий правничий трактат під назвою «Dei difetti della giurisprudenza».
Історіографічна доля
Мураторі високо цінували вчені того часу, наприклад де Бросс. Проїжджаючи через Модену після своєї довгого подорожі по Італії вiн висловив бажання зустрітися з iсториком особисто і був у захваті від нього.
У 1876 році новий на той час міст через річку Панаро у Віньолі було названо на честь Мураторі, вже багато пізніше по мосту запустили трамвайну лінію Болонья-Казалеккіо-Віньйола.
Класична та лінгвістична школа Мураторі-Сан-Карло в Модені була названа його ім’ям.
У його рідному місті Віньола після Другої світової війни була середня школа імені Мураторі.
З фонду НІБУ:
Muratori, Lodovico Antonio. Annali D' Italia dal principio dell' Era Volgare fino all' Anno 1750 / L. A. Muratori. - Roma, 1745. Т. 1 : 1752. - 384 с.
Muratori, Lodovico Antonio. Annali D' Italia dal principio dell' Era Volgare sino all' Anno 1500 / L. A. Muratori. - Milano: Pasquali, 1745. Т. 3 : 1744. - 584 с.
Muratori, Lodovico Antonio. Annali D' Italia dal principio dell' Era Volgare fino all' Anno 1750 / L. A. Muratori. - Roma, 1745. Т. 4 : 1752. - 396, 4, III-XLIV с.
Muratori, Lodovico Antonio. Annali D' Italia dal principio dell' Era Volgare fino all' Anno 1750 / L. A. Muratori. - Roma, 1745. Т. 5 : 1752. - 340 с.
Muratori, Lodovico Antonio. Annali D' Italia dal principio dell' Era Volgare fino all' Anno 1750 / L. A. Muratori. - Roma, 1745. Т. 8 : 1753. - VI, LXXXVIII, 296 с.
Muratori, Lodovico Antonio. Annali D' Italia dal principio dell' Era Volgare fino all' Anno 1750 / L. A. Muratori. - Roma, 1745. Т. 9 : 1753. - 312 с.
Muratori, Lodovico Antonio. Annali D' Italia dal principio dell' Era Volgare sino all' Anno 1500 / L. A. Muratori. - Milano: Pasquali, 1745. Т. 9 : 1745. - 520 с.
Muratori, Lodovico. Del governo della peste trattato divifo in Politico, Medico et Ecclesiastico. Т. 1 / L. Muratori. - Modena, 1722. - XXXVI, 403 с.
Muratori, Lodovico Antonio. Dissertazioni sopra le Antichita italiane, gia composte e pubblicate in Latino. Т. 1 / L. A. Muratori. - Milano : Pasquali, 1751. - [20], 615 с.
Muratori, Lodovico. Dissertazioni sopra le Antichita italiane. Т. 2 / L. Muratori. - Milano : Pasquali, 1750. - 632, [2] с.
Muratori, Lodovico. Dissertazioni sopra le Antichita italiane gia composte e publicate in Latino. Opera postuma. Т. 3 Dissertazion 44-75 / L. Muratori. - Milano, 1751. - 640 с.
Muratori, Ludwig Anton. Geschichte von Italien. Ч. 8 1251-1377 / L. A. Muratori. - Leipzig : B. Ch. Breitkopf, 1749. - 634 с.
Muratori, Louis-Antoine. Traite sur le Bonheur public. T. 1 / L. -A. Muratori. - Lyon, 1772. - 420 с.
ВДIМ
