ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

«Прапор свій здіймаємо гордо...»

 23 серпня
День Державного Прапора України 

Державний Прапор – один із трьох офіційних символів держави.

У статті 20 Конституції України зазначено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України. Державний Прапор України − стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

В Україні, згідно з Указом Президента від 23 серпня 2004 року «Про День Державного Прапора України», відзначається державне свято. У 2009 році до Указу було внесено зміни та засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.

«На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України постановляю установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня».

Історія українського прапора віддзеркалює історію нашої державності. Під синьо-жовтим стягом відбувалися проголошення української державності, революції новітнього часу, а нині ведеться війна проти російського агресора.

Перша історична згадка про поєднання жовтого і синього кольорів пов’язана з днем заснування Львова (1256 р.). На гербі міста зображено жовтого лева на голубому тлі.

Золотий і синій колір використовували на гербі Галицько-Волинського князівства. Також ці кольори присутні на гербах знаті, князів та шляхтичів.

Прапори козацької доби також часто мали поєднання елементів синього та жовтого.

17 березня 1917 року у Києві було утворено Українську Центральну Раду – представницький орган українського народу, відтоді публічно та на офіційному рівні з’являються символи української державності. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

24 серпня 1991 року, після проголошення Акта незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.

4 вересня 1991 року синьо-жовтий національний прапор урочисто піднято над будинком українського парламенту.

За радянських часів зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином, за який могли ув’язнити. Поява українського прапора у громадських місцях розцінювалась як надзвичайна подія. Та все ж знаходилися відчайдухи, які не боялися ризикувати.

Зокрема, 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства, замість червоного прапора, зранку височів синьо-жовтий. Задум ініціаторів полягав у тому, що будівля розташована біля заводу «Більшовик» і робітники та студенти, які зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації, побачать прапор. Це мало викликати резонанс. З часом, КДБ вдалося знайти хлопців, які вивісили прапор. Це були студент вечірнього відділення Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Їх засудили до кількох років таборів суворого режиму.

27 липня 1976 року, під час футбольного матчу в Монреалі між збірними НДР і СРСР, на поле у вишиванці та з прапором України в руках вибіг уболівальник Данило Мигаль та станцював гопак. Акція тривала 15 секунд, після чого втрутилась поліція. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом «Свобода Україні!»

У Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії 26 квітня 1989 року.

У 1990 році жовто-блакитні прапори майоріли над Тернопільською та Львівською міськрадами; 24 липня український прапор урочисто піднятий над будинком міської ради у Києві, полотнище попередньо було освячено в Софійському соборі.

Для захисників рідної землі прапор здавна був символом мужності й відваги в боротьбі за свободу та незалежність своєї Батьківщини.

У ХХІ столітті Україна вкотре відстоює свою незалежність. Синьо-жовтий прапор – це символ України, боротьби, віри і свободи.

Під час Революції Гідності, а згодом і війни на сході, Державний Прапор України став символом боротьби за самостійність та незалежність держави, свободи її громадян та прав людини. Українські воїни підняли Державний прапор України на гідну шани й поваги висоту. Синьо-жовті стяги майорять на бойових машинах, блокпостах, над бліндажами. Вони не лише нагадують бійцям про обов’язок захищати рідну землю, а й стають оберегами, символом віри в перемогу і навіть саваном для полеглих.

Під час захисту Донецького аеропорту «кіборги», попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий весь цей час майорів над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Відважні українські бійці вибігли на засніжений дах аеропорту, який терористи не припиняли обстрілювати, і фактично ризикуючи життям, встановили жовто-блакитний стяг. Це відбулося ще 28 листопада 2014 року.

З 2014 р. в російсько-українській війні український прапор став не лише символом боротьби, маркером «свій-ворог», а ще й оберегом. Так, бойове знамено 12 батальйону тероборони пережило чисельні артобстріли українських позицій біля Луганська та, за словами бійця батальйону Станіслава Цвєтінського, вберегло йому життя. Після чого цей стяг вирушив до Антарктиди. У складі наукової експедиції, яка мала вирушати на крижаний континент, був друг Станіслава метеоролог Олександр Полудень. Разом з ним прапор подолав відстань у майже 16 тисяч кілометрів. Після чого протягом року «оберігав» українських вчених на полярній станції «Академік Вернадський», що розташовується на острові Ґаліндез.

За кілька днів до початку відкритої російської агресії, начальник пасажирського потягу № 5/6 Євген Прокопенко здійснив один із найяскравіших рейсів у кар’єрі. Саме він керував символічним Поїздом єднання, який 16 лютого 2022 року вирушив із Закарпаття до Маріуполя Донецької області. Цей поїзд подолав 1806 км, проїхав через 12 областей та зробив 15 зупинок. На кожній станції його вітали представники органів місцевої влади, діячі культури та громадяни. Євген Прокопенко віз український стяг, який на кожній із цих 15 зупинок підписували керівники міст та областей. Далі прапор передали морякам. Ця символічна поїздка була останньою за мирних часів. Потяг, яким керував Прокопенко, вирушив із Маріуполя 23 лютого.

На початку липня підрозділи ЗСУ завершили військову операцію із звільнення острова Зміїний від техніки та озброєння російських загарбників. На острів було доставлено і встановлено прапор України. На встановленому на острові Зміїному українському прапорі міститься напис «Пам’ятай, «русский военный корабль», острів Зміїний – це Україна!» І підпис начальника Одеської ОВА Максима Марченка.

На Чорнобильській атомній електростанції, яка більш як місяць була окупована збройними підрозділами рф, 2 квітня 2022 року було піднято прапор України та пролунав гімн України. У церемонії підняття прапора взяв участь оперативний персонал станції, який упродовж окупації забезпечував і продовжує гарантувати ядерну та радіаційну безпеку об’єктів державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція». 3 квітня 2022 р. на кордоні Київської області та Білорусі підняли український прапор – підрозділи десантно-штурмових військ Збройних Сил України взяли під контроль район міста Прип’ять та ділянку Державного кордону України з Республікою Білорусь.

Українські прикордонники підняли державний прапор України у Грем’ячі Новгород-Сіверського району Чернігівської області – найпівнічнішій точці нашої держави. Про це у четвер, 7 квітня 2022 року, повідомили в оперативному командуванні «Північ».

У різних містах України: Херсоні, Мелітополі, Каховці і Новій Каховці, Маріуполі, Бердянську тощо, які окуповані російськими військами, українці виходять з прапором України, щоб публічно висловлювали своє небажання жити в окупації, підіймають прапори, співають гімн, виголошують промови. Так, жовто-блакитний прапор вкотре став символом нескореності і боротьби за українську державність.

Херсонці кожного дня декілька місяців виходили на акції протесту проти російської окупації, на мирні мітинги без зброї. 5 березня 2022 року в Херсоні на площі Свободи в центрі міста пройшов мітинг під українськими прапорами. Перелякані окупанти почали стрілятти у повітря автоматними чергами. Херсонці не злякалися і не розійшлися.

21 березня 2022 року люди знову вийшли на акцію протесту проти російської окупації з українськими прапорами. Проте окупанти намагались розігнати людей стріляниною та світлошумовими гранатами.

20 травня 2022 року над залізничним вокзалом окупованого Херсона підняли український прапор. Відео опублікувала Укрзалізниця. Українські партизани таким чином нагадали, що Херсон – це Україна.

   

28 лютого 2022 біля адміністрації Бердянська мешканці міста розгорнули національні стяги просто біля машин окупантів.

У Бердянську Запорізької області 20 березня приблизно 200-250 людей вийшли на мирну акцію протесту проти російської окупації: військові РФ почали бити та затримувати мітингувальників.   

Агресія росії спричинила в Маріуполі одну з найбільших гуманітарних катастроф. Місто практично повністю зруйноване внаслідок ворожих обстрілів. У тимчасово захопленому російськими військовими Маріуполі спротив місцевих жителів наростає: листівки, прапори, наліпки з прапором України з’явилися по всьому місту. Наші партизани нагадують, що Маріуполь – був, є і буде Україною. Щоб ніхто не сумнівався. Окремо переказують палкий привіт окупантам та радять їм озиратись.

У тимчасово захопленому російсько-окупаційними військами Маріуполі Донецької області хлопець із прапором України вийшов на площу біля розбомбленого військами рф Драмтеатру. Справжня сміливість зробити це, коли навіть за українську мову можна потрапити «на підвал». А дівчину, яка заплела у коси стрічки жовтого та синього кольорів, загарбники заарештували, та її досі шукають близькі. Окупований Маріуполь не здається (https://cutt.ly/AXviPpf; https://cutt.ly/sXviZtE).

Сьогодні український прапор – це також і символ підтримки українського народу, наші прапори майорять у кожній демократичній країні світу. Більшість країнах світу підтримують Україну під час війни.

10 березня 2022 р. у Вашингтоні на підтримку українців розгорнули величезний прапор України. Стяг розмістили так, щоб його було видно дипломатам із вікон посольства.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії багато світових зірок, публічних осіб, митців публічно підтримали Україну.

6 квітня 2022 р. Папа Римський Франциск засудив звірства росіян в Бучі та підняв український прапор, який йому відправили з міста. «Вчора мені саме з Бучі привезли цей прапор. Цей прапор прибув з війни, саме з цього багатостраждального міста Бучі. І тут є також кілька українських дітей, які тепер тут разом з нами. Привітаймо їх та молімося разом за них», – сказав він.

Популярні музиканти також підтримують Україну, підіймаючи жовто-блакитний прапор на своїх концертах.

Так, на концерті у швейцарському Цюріху рок-гурту Rammstein, на який зібралося близько 50 тисяч глядачів, хтось у натовпі підняв український прапор. Музиканти, які добиралися на сцену на надувних човнах, взяли його та підняли над головою. Сталося це під час композиції Rammstein Engel.

Американський гурт Imagine Dragons, виступаючи на концертах у Чехії, Німеччині в рамках свого європейського туру, підтримують українців, піднімаючи синьо-жовтий прапор. У Празі лідер колективу Ден Рейнольдс під час виконання однієї з пісень підняв український прапор, який подарувала йому переселенка з харківської Північної Салтівки. 14 липня 2022 року на концерті в Німеччині під час промови, присвяченій Україні, згадав вбитих росіянами українських дітей. Після цього, з синьо-жовтим прапором в руках, він заспівав композицію Alphaville – Forever Young.

10 липня 2022 року німецький рок-гурт Scorpions мав концерт у Тель-Авіві. Виконуючи пісню "Winds of Change", соліст гурту Клаус Майне тримав у руках український прапор. Майне взяв прапор України у шанувальника у залі та пройшовся з ним по сцені, яка підсвічувалася синьо-жовтими прожекторами.

Цю пісню музиканти уже не вперше, присвячують українцям. Ще у березні на одному з концертів, замість «Ідучи берегом Москви-ріки до парку Горького» соліст заспівав: «Now listen to my heart, it says Ukrainia» ("А тепер послухай моє серце – воно говорить Україна»). Прапор України на концерті Scorpions зʼявляється уже не вперше. Під час концерту 28 травня в польському Кракові гурт розгорнув прапори України та Польщі на знак солідарності в боротьбі українців проти агресії Росії.

Солідарність з Україною під час своїх виступів висловили інші світові музиканти, більше читайте у статті НВ «Підняли жовто-блакитний стяг. Світові зірки, які підтримали Україну на своїх концертах»: https://cutt.ly/SXvaUBG.

25 березня в США пройшов поєдинок між американським боксером Ісою Шелдоном і представником Казахстану Темірланом Ракумовим. На цей бій казахстанський боксер вийшов з синьо-жовтим прапором на знак підтримки України у війні з російськими окупантами, а після своєї перемоги виголосив потужну промову, в якій він жорстко засудив розв’язану Путіним війну проти України і назвав президента країни-агресора вбивцею. «Я хочу висловити підтримку Україні, тому що мій тренер з України, мій дядько з України. Просто зараз в Україні йде війна. Це дуже жахливо. Там помирають невинні люди. Ні війні, Ні війні! Тільки мир. Путін – вбивця», – сказав Ракумов.

Відомий американський боксер Леннокс Льюїс опублікував фото в Instagram, де зображений український прапор з підписом: «Молюся за своїх братів та сестер в Україні».

Прапор України побував майже скрізь: у космосі, в Антарктиді і навіть на найвищому вулкані в світі.

19 листопада 1997 року перший (і до наших днів єдиний) космонавт незалежної України Леонід Каденюк на кораблі NASA у складі екіпажу американського шатла «Колумбія» здійснив політ у космос. Під час цього польоту вперше у космосі побували герб і прапор України, а також пролунав Гімн. Каденюк взяв також у космос портрет Тараса Шевченка та «Кобзар», який він згодом подарував Національному музею Тараса Шевченка в Каневі.

Другою людиною в космічному просторі, яка розгорнула національний прапор України, стала американка українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, яка була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня «За мужність і відвагу, виявлені в освоєнні космічного простору, зміцнення дружби між українськими та американськими народами» у 2007 році.

Третьою людиною, яка розгорнула український прапор у космосі став американський астронавт Рендольф Брезнік, син якого народився в Україні.

Прапор України встановлювали на найвищих горах у світі:

  • 1991 року першими, хто підняв синьо-жовтий стяг на одну з найвищих гімалайських вершин Манаслу (8156 м), були легендарні харків’яни – Сергій Бершов та Віктор Пастух.
  • 1994-го український прапор замайорів на Дхаулагірі (8167 метрів над рівнем моря).
  • 1997 року Сергій Бершов разом із одеським альпіністом встановили національний прапор на іншому восьмитисячнику – Нанга-Парбат (8 126 метрів).
  • У 2016 році українські альпіністи Олександр Оришко, Денис Пєсков, Юрій Гаврилюк та Андрій Єрко встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу – Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота — 6872 метра.
  • Український прапор на найвищій горі Південної Америки Аконкагуа (6962 метра) замайорів у лютому 2016-го.
  • 2016 року Ірина Галай – перша українка, яка підкорила Еверест, розгорнула там український прапор і вишитий рушник.
  • 23 серпня 2018 року українські альпіністи-аматори встановили український прапор на горі Монблан (4 807 метрів).
  • 24 травня 2022 року на гірській вершині Пік путіна у системі Тянь-Шань у Киргизстані невідомі альпіністи встановили прапор України (https://cutt.ly/jXvgs9g).
  • 12 травня 2022 року 33-річна українська альпіністка Антоніна Самойлова здійснила успішне сходження на вершину світу – гору Еверест, де розгорнула прапор України (https://4sport.ua/news?id=34833).

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні зберігається понад 50 прапорів, які об’єднані колекцію «Прапори воїнів АТО». У музеї також є велика експозиція прапорів України обпалених війною. Кожен прапор має унікальну історію, для деяких «синьо – жовті» кольори – найдорожче в житті. Також тут зберігається прапор 12-го батальйону територіальної оборони «Київ», що побував у Антарктиці на українській станції «Академік Вернадський» (згадувався вище).

Отже, протягом століть блакитно-жовтий прапор пройшов тернистий, але й переможний шлях до народного визнання. Найбільші історичні події державотворення, боротьби за Незалежність, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. Саме під українськими прапорами мільйони українців боронили свою державу від проросійського режиму Януковича під час Революції Гідності, за український прапор загинули Герої Небесної Сотні. Саме синьо-жовтий прапор став з 2014 року символом, захисту країни від російського агресора, стягом, за який героїчно полягли українські воїни-захисники, з яким сьогодні захищають нашу землю від рашистської навали. Завдяки нашій незламності український прапор знають в усьому світі.

З вірою в Перемогу! Слава Україні!
 

Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України та відкритих джерел Інтернету

Книжкові видання з фонду НІБУ

Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – Київ, 1997. – Зі змісту: Стаття 20. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. – С. 9.

Про День Державного Прапора України: Указ Президента України № 987/2004 від 23 серп. 2004 р. // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 35. – Ст. 2332.

Україна. Верховна Рада. Про Державний прапор України: постанова від 28 січ. 1992 р. № 2067 – XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992 . – № 19. – Ст. 257.

Бабкова Н. В. Еволюція державної символіки ранньомодерної України (на матеріалах українського козацтва XVI–XVIII ст.) : автореферат дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Н. В. Бабкова ; М-во освіти і науки України, Запорізький нац. ун-т. – Запоріжжя, 2019. – 20 с.

Баїк О. І. Атрибути і символи Української держави: навч. посіб. / О. І. Баїк ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Растр-7, 2016. – 240 с.

Баїк О. І. Публічні атрибути і символи Української держави: монографія / О. І. Баїк ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Паіс, 2015. – 252 с.

Безкоровайна Л. Т. Символіка України / Л. Т. Безкоровайна. – Київ : Фоліант, 2018. – 91 с. : іл.

Братко-Кутинський О. А. Нащадки Святої Трійці : генеза української державної символіки в дослідженні кандидата філософських наук Олексія Братка-Кутинського / О. А. Братко-Кутинський. – Київ : Білий птах, 1992. – 88 с. : іл.

Ващенко О. Г. За Україну, за її долю: фотокн. (нариси, новели, замальовки): вид. Київської міської Ради до 10-річчя підняття Національного прапора України на Хрещатику / О. Г. Ващенко. – Київ : Мистецтво, 2000. – 95 с. : іл.

Велика ілюстрована енциклопедія України / авт. : В. К. Борисенко, Л. І. Брюховецька, Г. І. Веселовська. – Київ, 2009. – Зі змісту: Державний прапор України. – С. 159.

Верстюк В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: хронол. довід. / В. Ф. Верстюк, О. М. Дзюба, В. Ф. Репринцев. – 2-ге вид., доповн., доопрац. – Київ, 2005. – Зі змісту:: 1991, 4 вересня – Київ. Над будинком Верховної Ради України піднято синьо-жовтий прапор. – С. 596.

Відродження української національної символіки : збірка статей / упоряд.: А. Бережина, А. Ґречило, А. Малієнко. – Київ : Пам’ятки України, 2021. – 559 с. : 49 вкл. л. – (Бібліотека журналу «Пам’ятки України» ; Кн. 114).

Вовк Л. П. Моя гордість – Україна, незламна держава / Людмила Вовк. – Одеса: Тип.»ВМВ», 2021. – 97 с.: іл.

Ґречило А. Б. Герби та прапори міст і сіл України Ч. 2 / А. Б. Ґречило ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Українське геральд. т-во. – Львів, 2020. – 111 с. : XLVII вкл. л., табл.

Демянюк І. В. Ми вище прапор підіймемо! : нарис історії боротьби за українську національну символіку на Рівненщині. 1988–1991 роки: на честь ХХ-річчя державної символіки незалежної України / Іван Демянюк. – Рівне, 2013. – 127 с.: іл.

Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій (голова кол.), Г. В. Боряк, В. Ф. Верстюк та ін.; НАН України, Ін-т історії України. – Київ, 2005–2011. Т. 8: Па-Прик. – 2011. – Зі змісту: Прапор Державний України. – С. 488–490.

Енциклопедія українознавства : для школярів і студ. : історія, культура народознавства, діаспора, географія / авт.-уклад. : В. В. Оліфіренко, С. М. Оліфіренко, Т. В. Оліфіренко, Н. В. Оліфіренко. – Дніпропетровськ, 2001. – Зі змісту: Прапор. – С. 335.

Енциклопедія українознавства. Словник. частина / Наук. т-во ім. Шевченка; голов. ред. В. М. Кубійович. – Нью-Йорк ; Париж : Молоде життя, 1966–. Т. 6 / ред. кол. : М. М. Глобенко [та ін.]. – 1970. – Зі змісту: Прапор. – С. 2308.

Жайворонок В. Антологія знаків української етнокультури : словник-довідник / Віталій Жайворонок ; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – Київ, 2018. – Зі змісту: Прапор. – С. 508.

Знайомтесь, Україна : атлас / уклад.: Н. О. Крижова, Л. М. Веклич, Ю. І. Лоза. – Київ, 2009. – Зі змісту: Адміністративно-територіальний устрій України, карта. – С. 18-19.

Ілюстрована енциклопедія історії України: в 3 т. Т. 1 : (Від найдавнішого часу до кінця 18 ст.) / упоряд.: О. Кучерук, Л. і С. Голембовських, С. Білостоцький. – Київ, 2004. – Зі змісту: Прапор України. – С. 163.

Карелін О. Ф. Прапори над Україною / О. Ф. Карелін. – Львів : Каменяр, 2011. – 36 с.

Карпов В. В. Українська військова символіка / В. В. Карпов, Д. В. Табачник. – Київ : «Либідь», 2004. – 271 с : іл.

Карпов В. В. Українська звитяга у символах / В. В. Карпов. – Київ : Філюк О., 2017. – 420 с. : іл.

Клейноди України : (з історії держ. і нац. символіки): к-т з 33-х кольор. худож. сувенір. листівок / О. П. Білецький, К. Ю. Гломозда, В. Ф. Жмир та ін. – Київ, 1991.

Коли грянув грім: [збірка матеріалів газети “Крила України”] Ч. 1 : Український прапор – значить мир / ред. М. Поплавський. – Вінниця : Крила України, 2016. – 475, [4] с. : іл.

Костюк, О. С. Імена, як стяги... : історично-краєзнавчий нарис Українського Руху Опору в окрузі: десятиріччя спротиву / О. С. Костюк. – Рівне : О. Зень, 2009. – 84 с. : карти, рис., фото.цв.

Лемешко Н. В. Символи нашої держави : Вікторини. Вип. 5 / Н. В. Лемешко ; Упр. освіти Маріупол. міськради. – Запоріжжя : ЛІПС, 2008. – 38 с.
Лист. № 20: Прапори жовто-блакитний і синьо-жовтий;
Лист. № 30: Проекти державних відзнак (за М. Битинським): Прапори.

Литвин В. М. Україна: хроніка поступу (1991-2000) / В. М. Литвин. – Київ, 2000. – 509 с.

Литвин В. М. Україна: поступ історії / В. М. Литвин, В. А. Смолій, М. Шпаковатий. – Київ : Альтернативи, 2003. – 320 с. : іл.

Мосіюк О. М. День прапора / О. М. Мосіюк. – Київ : К.І.С., 2018. – 183 с. : 4 вкл. л., іл. – (Народження країни. Київський горизонт ; Кн. 1).

Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордони України / упоряд. К. Галушко. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 352 с. : карт., табл., 8 вкл. л. карт.

Національний прапор над Львовом / упоряд. Р. Матковський. – Львів : Апріорі, 2011. – 272 с.

Пономаренко А. Прапор перемоги. Ігри для дорослих / А. П. Пономаренко ; ред. В. Шовкошитний. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 447 с. : іл.

Савельєв О. М. Історія України: довід., хронологія подій, слов. для учнів та абітурієнтів / О. М. Савельєв. – Тернопіль, 2010. – Зі змісту: Прийнято державну символіку України. – С. 311.

Сектор безпеки і оборони України: символи, відзнаки та однострої / М. В. Коваль [та ін.]. – Київ : Бланк-Прес, 2018. – 253, [1] с. : кольор. іл.

Сучасні символи та атрибути державності України: довід. : в 4 т. Т. 1 : Символи державного суверенітету та атрибути державності України. Кн. 1 : Державний Прапор України / упоряд. В. В. Болгов. – Київ, 2008. – С. 45–47.

Тинченко Я. Символи нескореної держави. Нагороди уряду Української Народної Республіки / Я. Тинченко. – Київ : Темпора, 2016. – 211 с. : іл., табл., фот. – (Militaria Ucrainica).

Україна – наш дім // Україна: дит. енцикл. – Xарків, 2006. – Зі змісту: Прапор України. – С. 76.

Україна // Політико-адм. атлас України. – Київ, 2006. – С. 94 : Прапор.

Україна : герби та прапори = Украина : гербы и флаги = Ukraine : arms and flags / авт. проекту, упоряд.: В. Г. Кисляк, О. А. Нескоромний. – Київ : Парламент. вид-во, 2020. – 495 с. : кол. іл.

Україна : повна енциклопедія / авт.-упоряд. : В. М. Скляренко, Т. В. Іовлева, В. В. Мирошнікова та ін. – Харків, 2006. – Зі змісту: Державний Прапор незалежної України. – С. 73.

Україна в словах: мовокраїнознав. слов.-довід.: навч. посіб. для учнів загальноосвіт. шк., ліцеїв, гімназій, студ., усіх, хто вивчає укр. мову / упоряд. і кер. авт. кол. Ніна Данилюк. – Київ, 2004. – Зі змісту: Прапор. – С. 76–77.

Україна: хроніка ХХ століття: довід. вид. : роки 1991–1995 / ред. рада: В. М. Литвин, Л. В. Губерський, І. М. Дзюба та ін. ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ, 2005. – Зі змісту : Державний прапор України. – С. 56.

Українське козацтво : мала енциклопедія / НДІ козацтва при Запоріз. нац. ун-ті. – 2-е вид., доповн. і переробл. – Київ ; Запоріжжя, 2006. – Зі змісту: Прапор. – С. 484-485.

Уряди України у ХХ ст. : наук.-документ. вид. / авт. кол. : С. В. Кульчицький, Н. П. Барановська, Т. Б. Бикова та ін. ; відп. ред. В.М. Литвин ; Кабінет Міністрів України ; НАН України. – Київ, 2001. – Зі змісту: Мітинг з нагоди підняття національного прапора над будинком Верховної Ради України. Київ, вересень 1991 р. : (фото). – С. 570.

Філіппов О. Питання створення прапора Підкарпатської Русі / О. Філіппов. – Ужгород : Ліра, 2008. – 59 с.

Щукін В. В. Історія держави і права України: слов. термінів і понять / В. В. Щукін, Н. В. Сугацька, А. М. Павлюк. – Київ, 2011. – Зі змісту: Прапор державний. – С. 197.

Статті

Балук Р. На прапор і гюйс – струнко! Український прапор піднести! / Роман Балук // Пластовий шлях : журн. пластової думки та інформації. – 2018. – Ч. 2 (190). – С. 12-14.

Гречило А. Повернення синьо-жовтого прапора і тризуба / Андрій Гречило // Наша спадщина : наук.-популяр. журн. – Львів, 2020. – № 1 (21). – С. 8-13.

Гречило А. Синьо–жовтий прапор на вежі ратуші Львова / Андрій Гречило // Наша спадщина : наук.-популяр. журн. – Львів, 2020. – № 1 (21). – С. 20-23.

Державний Прапор України // Україна в III тисячолітті: традиції. Інновації. Інвестиції. Т. 1. Кн. 2. – Київ, 2008. – С. 30.

Державний прапор України: довідка // Новий довід. : Історія України. – Київ, 2005. – С. 703.

Долинська М. Про синьо-жовтий прапор / Мар’яна Долинська // Наша спадщина : наук.-популяр. журн. – Львів, 2020. – № 1 (21). – С. 41.

Нескоромний О. Місцева символіка єднає Україну / Олексій Нескоромний // Віче : журн. Верховної Ради України : громадсько-політ. і теорет. вид. – 2015. – № 15. – С. 27-28.

Патриляк Б. Прапор Української повстанської армії в колекції Національного музею історії України / Б. Патриляк // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Сер. : Історія. – Київ, 2017. – Вип. 4 (135). – С. 42-47.

Романюк Т. Синьо-жовтий день календаря / Тарас Романюк // Віче : журн. Верхов. Ради України : громадсько-політ. і теорет. вид. – 2015. – № 15. – С. 26. – Зі змісту: Підняття прапора України. – С. 21 ; Фото прапора України. – С. 18, 19.

Стадільна Я. Прапор під самими зорями / Яна Стадільна // Віче : журн. Верхов. Ради України : громадсько-політ. і теорет. вид. – 2015. – № 15. – С. 66-70.


Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.

Електронні джерела

23 серпня відзначають День Державного Прапора України / АрміяInform. – Дата опублікування 23 Серпня 2021 – Електрон. дані. – Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2021/08/23/23-serpnya-vidznachayut-den-derzhavnogo-prapora-ukrayiny/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 18.08.2022.

Історія становлення й утвердження Державного прапора України [До 20-ї річниці незалежності України] / НТУ України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». – Електрон. дані. – Режим доступу: https://kpi.ua/flag-photo. Назва з екрана. – Дата перегляду: 18.08.2022.

Містифікації прапора України / Вікіпедія. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://cutt.ly/JXvxubm. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 18.08.2022.

На яких вершинах майорів прапор України / АрміяInform. – Дата опублікування 23 серпня 2020. Електрон. дані. – Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2020/08/23/na-yakyh-vershynah-majoriv-prapor-ukrayiny/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 18.08.2022.

Прапори захисників / Нац. музей історії України у Другій світовій війні. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.warmuseum.kiev.ua/_ua/_other_projects/ato/ato_collections/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 18.08.2022.

30 років із дня затвердження прапора України: 10 фактів про синьо-жовтий стяг / Суспільне Культура. – Дата опублікування 28 січня 2022. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/57121-den-prapora-ukraini-10-faktiv-pro-sino-zovtij-stag/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 18.08.2022.

Український прапор-«мандрівник» – фоторепортаж / Радіо Свобода. Дата опублікування 23 серпня 2018. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/photo-flag-ukraine/29441074.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 18.08.2022.

Хто ще – окрім України – має синьо-жовті прапори і що вони означають / НСПУ. Дата опублікування 28 січня 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://cutt.ly/jXmqqy6. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 18.08.2022.

Укладач:
Л. М. Снігирьова,
фахівець відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи

Редактор:
Г. В.
Єфіменко,

зав. відділу довідково-бібліографічної та
науково-інформаційної роботи

До Дня Державного Прапора України книжкова виставка експонується у читальній залі НІБУ