ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

ОБЕРЕГИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Вип. 15

Традиції та обряди. Івана Купала

Свято Купала – одне з найдавніших свят, що дійшло до наших днів. Багато людей відзначають його так само, як це робили наші прадіди – купаються у водоймах, розпалюють великі багаття та плетуть вінки. Традиційне язичницьке свято раніше відзначали в ніч з 23 на 24 червня, після запровадження григоріанського календаря - свято стало припадати на ніч з 6 на 7 липня, воно присвячене богу Купала і символізувало літнє сонцестояння. Первісно Купалою називали ляльку (або опудало), яку «купали» – топили у воді а потім спалювали. Суттю дійства є очищення за допомогою вогню та води – давня форма магічних дій. Це одне з чотирьох головних свят сонячного календаря, воно оповите особливою містикою та легендами. Адже подейкують, що саме на Купала на землю виходять лісовики, відьми та злі духи, а захиститися від них допомагають вода та вогонь. А ще цієї ночі можна дізнатися про свою долю. У народній українській традиції воно ще має назви – Іван-травник, Копальний Іван. (Зображення з сайту: https://pervozvanivka.silrada.org/svyato-ivana-kupala-tradycziyi-ta-zvychayi/).

З розповсюдження християнської віри на території Східної Європи, стали з’являтися нові, християнські свята, часто вони співпадали у числах з язичницькими. Одним з таких днів є 7 липня. Зі святом Івана Купала, яке відзначалося у давні часи, збіглося християнське свято на честь Івана Хрестителя. Християни східного обряду 7 липня святкують одне з найдавніших свят - Різдво чесного славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. У цей день віруючі згадують, як в родині іудейського священика Захарія і його дружини Єлизавети в шостому році до н. е.  народився майбутній пророк, перший з Христових апостолів, який передбачив пришестя Месії – Ісуса Христа та хрещення його у водах річки Йордан.  Це одне з найголовніших свят на його честь. (Зображення з сайту: https://ostrohcastle.com.ua/ivana-kupala/).

Але традиція святкування Купала була настільки міцною, що в цей день відзначають два свята і його стали називати Івана Купала. Це цікавий приклад поєднання давніх вірувань і християнства. Перші письмові звістки про купальські обряди та ігрища на східнослов’янських землях, належать до ХІ – ХІІ ст. Вперше «Купала» згадується в Волинському літописі за Іпатіївським списком (1262 р.), де є згадка про «канунъ Ивана дни, на самые Купалья». Можна зустріти згадування і пізніші, – на сторінках Густинського літопису приблизно 1620 року та у «Синопсисі» (1674 р.) (Климець Ю. Д. у книзі «Купальська обрядовість на Україні» (З книгою можна ознайомитись у НІБУ: https://nibu.kyiv.ua/irbis/catalogs/8/).

У вступній статті до книги «Українські народні пісні. Календарно-обрядова лірика» Олекса Дей (З книгою можна ознайомитись у НІБУ:  https://nibu.kyiv.ua/irbis/catalogs/8/) помічає, що часто зустрічається Купало в церковних писаннях і документах, у яких ідеться про заборону «сатанинських» або «бісовських» «плясаній», «іграній», «глумлєній», «глум», що проводяться під час народних свят. У ХVIII ст. свято було офіційно під забороною. З’являється ряд документів, які свідчили про запеклу боротьбу церковної та світської влади з купальськими обрядами. Наприклад, у 1719 р. гетьман Війська Запорізького Іван Скоропадський видав указ «о вечерницах, кулачных боях, сборищах под Ивана Купала и прочие…», який надавав право фізично карати (в’язати, бити киями) та відлучати від церкви усіх учасників купальських ігрищ. Перемишльський  собор у Березові в 1723 р. заборонив танці та розваги біля купальського вогню. Катерина II в  1769 р. видала указ про заборону свята. Радянська влада теж  всіляко забороняла будь-які спроби святкування. Але попри всі заборони язичницький характер народних обрядів виявився міцним. Не знищила свято й церква, наповнила його християнським змістом (https://ostrohcastle.com.ua/ivana-kupala/). Характерними елементами купальського обряду, виходячи з писемних джерел, віддавна були запалене багаття, перестрибування через вогонь, пісні й танки навколо уквітчаного дерева Марени, топлення його, купання, ворожіння вінками та ін. 

Одним з перших на зміст та складові купальського обряду звернув увагу Олександр Опанасович Потебня у роботі «Про купальські вогні та споріднені з ними уявлення» (1867), яка ввійшла у збірник «Наукова спадщина О. О. Потебні у слов’янському культурному просторі» (2013) (З книгою можна ознайомитись у НІБУ: https://nibu.kyiv.ua/irbis/catalogs/8/). У дослідженні автор, залучивши численний мовний та фольклорний матеріал, розглянув низку елементів, що були складовими системи купальської обрядовості, зазначивши, що важливу роль у структурі купальського обряду виконують антропоморфні фігури Купала і Марени. Спалення, потоплення або розтерзання ритуального деревця належить до розряду жертвоприношень, а спалення антропоморфного зображення відьми можна трактувати, як ритуал, що має на меті знищити нечисту силу, позбавитися її згубного впливу. 

Дослідник також відзначив функціональне значення вогню в системі купальської обрядовості слов’ян, як основний мотив усього дійства. Він з’ясував, що купальське вогнище виступало втіленням сонця. Саме тому, за його припущенням, купальські та подібні до них вогні, що мають силу давати урожай і проганяти смерть, відображають сонце. О. Потебня на основі індоєвропейського фольклору зробив висновок, що купальське вогнище відображає появу сонця кожного ранку і його захід кожного вечора, а пізніше це стало посвячуватися окремим дням у році. Крім того, на причетність купальських вогнищ до культу небесних світил, вказує звичай котити з гір палаючі колеса, обмотані соломою, вмоченою в дьоготь чи смолу (Полтавщина, Рівненщина, Житомирщина).

Уявлення сонця колесом відобразилося в українському фольклорі у вигляді весняної гри «Кроковеє колесо, колесо»:
           Кроковеє колесо, колесо

Вище тину стояло, стояло,

Вище тину стояло, стояло,

Много дива бачило, бачило

(цит. за кн. Календарно-обрядові пісні (Книгу можна замовити в Електронному каталозі НІБУ:  https://cutt.ly/ALaSEpM).
(Зображення з сайту: https://ddk.dn.ua/news/article/23588/)

Ритуал купальських вогнищ супроводжувався, як правило, перестрибуванням через них молоді. Найбільш вірогідним є припущення О. Потебні, за яким запалювання вогнищ і стрибання через них стосувалося майбутнього урожаю й мало на меті звільнення від ворожої сили, хвороби, смерті і пов’язаних з нею міфічних істот. Такий зв’язок виявлявся, на думку дослідника, у прикметі: «хто вище скаче через вогонь, у того буде кращий урожай пшениці та всього іншого; й льон буде вищий». Тобто, ритуал носить очищувальну функцію. Очищувальною силою наділявся не лише вогонь, але й недопалки, попіл. Крізь багаття проганяли худобу, аби вберегти її від мору, а матері спалювали сорочки хворих дітей, щоб ті швидше одужали. 

Чимало обрядів на Івана Купала пов’язані з водою. У цей день купалися в річках і озерах, вмивалися росою і ходили босоніж по траві. Вода також мала силу «очищення», «оздоровлення». На воду дівчата пускали вінки, ворожачи на долю. Потім дівчата й самі роздягалися і купалися, щоб «очиститись». Ритуальні потоплення купальського деревця, Марени та Івана – це імітації колишніх жертвоприношень водоймам. За народними уявленнями, вода в день Івана Купала потребувала жертв і вважалася небезпечною. Тому людську жертву замінило її символічне зображення – купальське деревце.

Це був також особливий день для вшанування рослин. Особливим оберегом в Україні завжди був вінок. Це не просто краса. У ньому є чарівна сила, яка знімає біль, силу береже. До віночка вплітаються: мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль. В українському вінку дванадцять квіток, і кожна з них є оберегом. Про вінкоплетіння, як складову купальської обрядовості говорив й О. Потебня, вказавши на особливості функціонального призначення вінків. Незаміжні дівчата пускають пливти вінок по озеру або річці. При цьому він зауважив, що у деяких місцевостях України вінки разом зі стрічками використовувалися у якості прикрас для обрядового дерева – чорноклена. Різновидом купальського дерева міг бути як лопух (будяк), так і великий дуб, що уособлював всесвітнє дерево, на якому сонце сиділо птахом. Купальське дерево вирубували й приносили на місце святкування, як правило, парубки, хоча у багатьох місцевостях цим займались виключно дівчата. Прикрашали деревце квітами та зіллям, подекуди достиглими овочами, ягодами (черешневі віночки), колосками злаків. Іноді між гіллям обрядового деревця маскували кропиву, будяки, гілки шипшини. Коли купальське деревце було готове, навколо нього водили хороводи, співали пісні. Потім купальське деревце розламували, топили, рідше спалювали. Існував також звичай на Купала збирати лікарські рослини; прикрашати оселі зіллям, папороттю, лопухами. (Зображення з сайту: https://yavoriv-info.com.ua/novini/novini-lvivshhini/magichna-nich-na-ivana-kupala).

Головною купальською травою вважалась папороть, таємничий цвіт якої в ніч на Купала йшли шукати найсміливіші. Той, хто її знайде, буде здоровим і багатим. О. Потебня обґрунтовано розкрив магічні властивості папороті у вже згадуваній статті «Про купальські вогні та споріднені з ними уявлення»: «…папороть є втіленням птаха, що приносить вогонь, а тим самим і самого небесного вогню…».
(Зображення з сайту:
https://espreso.tv/article/2019/07/03/yak_znayty_kvitku_paporoti_ivana_kupala_tradyciyi_ta_zvychayi_tayemnychogo_svyata_vid_praschuriv).

Спільним компонентом і купальської і русально-троїцької обрядовості є ритуальна трапеза. Колективна вечеря, як складова купальського обряду, була поширена у деяких місцевостях України (Слобожанщина, Поділля, Полісся, Середнє Подніпров’я). Згадував про обрядову вечерю й О. Потебня, зауваживши, що на Слобожанщині перед вечором дівчата під чорнокленом накривали стіл, готували яєчню та млинці, хлопці приносили горілки, після чого разом споживали їжу
(https://core.ac.uk/download/pdf/132303674.pdf). 

Подібне свято існує у багатьох народів, напередодні Купала запалювали вогні й веселилися: поляки – «Sobotka », французи – «Saint Jans» (святого Жана), шведи – «Midsomar», латвійці – «Ліго», кельти – «Літа», шведи – «Midsommar», словенці – «Kresuden» (вогняний день), албанці – «Flakagait» (день полум’я), болгари – «Яновден», «Єньовден», вірмени – «Вардавар», якути – «Исиах».

Про інтерес до цього свята свідчать численні фольклористичні описи, збірки пісень, казок тощо, зроблені в кінці ХІХ – на початку ХХ століть. 

Купальські пісні складають окрему значну групу календарно-обрядової української поезії. Вони супроводжували обрядові ігри й вірування, зосереджені навколо свята Купала. На святі виконувалися купальські пісні («На Івана на Купала», «Проти Івана сонце грало», «Наша Маринка-купалочка», «Коло Мариноньки ходили дівоньки», «Купайло, Купайло», «Ой на Івана на Купала»):
... На Івана на Купала, що Іван діє?

Гречку сіє.

У нашої гречки гарні вершечки.

Було б тобі, Іванку, не купатися,

Було б тобі, Іванку, з нами гратися...

... Що Іван діє?

Пшеницю сіє.

У нашої пшениці жовті косиці.

Було б тобі, Іванку, не купатися,

Було б тобі, Іванку, з нами гратися...

... Ой, на Купала! Ой на Купала!

Ой, нам Ладуся квіти збирала

Квіти збирала, віночок сплітала 

Та й на синю хвилю, на Дунай пускала.

Ой, на Івана та на Купала

Ластівонька купалась,

До схід сонця вмивалась,

На бережечку сушилась...

(цит. за кн. «Календарно-обрядові пісні»). (Книгу можна замовити в Електронному каталозі НІБУ:  https://cutt.ly/ALaSEpM). 

У народі побутують численні прикмети, пов’язані із купальським святом: Після Івана (Купала) не треба жупана; Коли до Івана проса буде з ложку, то буде й в ложку; Коли на Івана гримить, то горіхи будуть порожні й буде їх мало; Якщо на Іванів день злива – чекай, бабо, мокрі жнива. 

Купальські дійства відобразилися у прислів’ях та приказках: «Зелене Купало з літа упало», «Догодуй бджолу до Івана, то нарядить тебе як пана». 

Як святкують сьогодні це свято можна дізнатись з Інтернет ресурсів. Наприклад, Денис Васильєв, краєзнавець і керівник етно-музичного клубу «БарабанЗа» із Запоріжжя, розповідає про особливість традицій святкування Івана Купали, а також про магічно-обрядові дійства, що проводять у цей день (https://www.youtube.com/watch?v=r17UaoknTHs). 

Галицький камерний хор «Євшан» співає – «На Івана Купала» (https://www.youtube.com/watch?v=DbZxPVEVty0), а Mavka, разом із дитячим хором «Dyvo» виконують пісню «Ivana Kupala Night», поєднану з обробкою української народної пісні «Івана Купала» композитора Івана Бідака (https://www.youtube.com/watch?v=-u7DGz3EZN4). 

Завдяки народному обряду з’явилися найрізноманітніші мистецькі шедеври, розглянемо деякі з них. Твори художньої літератури присвячені цьому святу: «Вечір проти Івана Купала» М. Гоголя, «На Івана на Купала» М. Черемшини, «Ніч на Івана Купала» А. Тесленка, «Ніч на Івана Купала» М. Бажана, «Ніч під Івана Купала» М. Старицького, «На Івана Купала» М. Стельмаха, фольклористична праця Л. Українки «Купала на Волині» тощо. 

Українець за походженням Микола Гоголь, якому росія надала свого, російського національного статусу, присвятив цьому святу найвідомішу повість.

1829-го року в журналі «Отечественные записки» з’явилася повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка, справила неабияке враження на читача. А у 1831-1832 роках опубліковані «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» у двох книгах. До першої книги «Вечорів …», яка вийшла в 1831 р. і відразу зробила Гоголя знаменитим, разом з іншими вийшла повість «Вечір напередодні Івана Купала». У повісті відчутний вплив народних пісень та українського вертепу. (Книгу можна замовити в Електронному каталозі НІБУ:  https://cutt.ly/TLaD1ut). (Зображення з сайту: https://lukl.kyiv.ua/novyny/fantastychnyj-i-mistychnyj-svit-mykoly-gogolya/). 

У ХХ ст., українськими кінематографістами були зняті стрічки за творами Гоголя. 

У 1968 з’явився фільм за гоголівським твором режисера Юрія Іллєнка «Вечір на Івана Купала». Юрій Іллєнко, разом зі своїм братом-оператором Вадимом Іллєнком, намагалися прочитати і відтворити сюжет повісті Гоголя по-своєму, використовуючи елементи бароко, поетичного кіно, новації кіноекспресіонізму, гротеску, показазуючи опоетизований світ, який оточує героїв, його красу і зачарованість. Відштовхуючись від легенд і переказів, звертаючись до міфологічного світу, вони фантазували і ніби наново народжували гоголівських героїв. Режисер Юрій Іллєнко обрав вільний підхід до використання гоголівського тексту, використовуючи національні традиції, символіку, феєричність.  Фільм доступний для перегляду  за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=15Z02NdKqbE.

У центрі творчої уваги українських композиторів опинилися фольклорні зразки купальських пісень, наприклад, опера С. Писаревського «Купала на Івана»; музика Є. Карпенка «Ой купала купалася», «Купала на Івана»; у 1970-их була написана фольк-опера Євгена  Станковича «Коли цвіте папороть», яка була під забороною і лише у 2017 році на сцені Львівської опери відбулася її світова прем’єра; у 2004 р. за твором М. Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала», композитор Д. Саратський і лібретист Д. Тодорюк написали основну драматургічну й музичну концепцію опери-містерії «Купала», в якій синтезовані особливості мюзиклу, рок-опери та містерії середньовіччя (але, на жаль, композитор, відчувши складність втілення означеного жанру в Україні, припинив роботу над твором); у 2016 р. написана симфонія-легенда «Вечір на Івана Купала» для великого симфонічного оркестру Леоніда Грабовського.

Свято Купала, сповнене справжньої казкової таємничості, зацікавило і  художників, які присвятили численні свої твори, що ніби переносять нас у часи загадкового дійства, народних вірувань та переконань. Вся краса купальських звичаїв відтворена такими майстрами, як О. Мороз, І. Просяник, І. Габришин, Т. Дєдова, В. А. Ульянова та ін. Особливим ліричним настроєм наповнені картини І. Соколова «Дівчата ворожать в ніч під Івана Купала» та «Ніч на Івана Купала». Колорит і своєрідність сільського побуту підкреслює картина К. Трутовського «Ніч під Івана Купала». Говорячи про найхвилююче українське свято любові, неможливо не згадати творчість Т. Дєдової. Зовсім не випадково відображенню ночі на Івана Купала художниця присвятила дві картини – 1991 і 1999 рр. Тема кохання для майстрині має особливе значення. Купальським забавам присвячені картини І. Габришина «На Івана Купала», О. Мороз «На Івана, на Купала» та І. Просяника «Купайло».  Картини Степана Чуприни «Вечір на Івана Купала», «В день на Івана Купала» відображають вшановування дохристиянського обряду, що був заборонений церквою. Іван Іванович Лисенко на основі народних переказів, легенд та пісень створив цілу серію творів історико-етнографічного спрямування, серед яких і картина «Ніч на Івана Купала».

Іван Соколов
«Ніч на Івана Купала», 1856

Зображення з сайту:
http://museum.net.ua/day-in-history/10-06/

 

Степан Чуприна
«Вечір на Івана Купала»
Зображення з сайту:
http://lib.sowa.com.ua/stepanb/4ypruna.htm

 

 

Генрих Семирадський
«Ніч напередодні Івана Купали»,
1880-і рр. Львівська державна картинна галерея. 
Зображення з сайту: http://artpoisk.info/artist/semiradskiy_genrih_

ippolitovich_1843/noch_nakanune_ivana_kupaly/

Константин Трутовський
«Ніч під Івана Купала»
Зображення з сайту:
http://museum.net.ua/kartina/vecher-nakanune-ivana-kupala/

 

Іван Лисенко
«Ніч на Івана Купала»
Зображення з сайту:
http://chobd.ck.ua/index.php/2011-05-25-09-11-37/interaktivni-resursi/mystetstvo/157-mistetska-cherkashchina-2?start=9
Римма Тихонова
«Іван Купала». Полотно, олія. 2008.
Історико-меморіальний музей-заповідник Поділля
Зображення з сайту:
https://yavarda.ru/best_ivankupala.html

 

Філателія в Україні також віддала належне пам’яті про давні народні звичаї. Відзначено це свято марками України 1997 і 1998 рр., конвертом 2002-го, немаркованим конвертом 2003-го років, а також, окрім штемпелів першого дня (Київ), пам’ятними штемпелями (усі 07.07) Полтави (2002), Дніпропетровська (зараз Дніпро) (2003), Чернівців (2007). Згадано про Івана Купала і маркою 2001 року (Полтавщина)
(https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2015-10-2/svitoglyad-2015-2-18-pirig.pdf). 

У серії «Народні звичаї» представлено сцену купальської ночі на конверті та у візерунку штемпеля СУФА (Відень, 21.06.1996).

Поштова марка України. Свято Івана Купала (1997 р.)

Поштова марка України. Купала. Художник

Л. Ф. Калмикова 

(1998 рік)

Конверт (1996 р.)

(Зображення з сайту: https://ostrohcastle.com.ua/ivana-kupala/ та https://violity.com/108283262-konvert-svyato-vana-kupala/?utm_source=also_like&utm_medium=konvert-svyato-vana-kupala&utm_campaign=10uahhttps://violity.com/108283262-konvert-svyato-vana-kupala/?utm_source=also_like&utm_medium=konvert-svyato-vana-kupala&utm_campaign=10uah).

 

Країни Польша, Литва, Білорусь, де свято Івана Купала святкується як і в Україні, випустили монети, виготовлені з срібла та латуні з використанням різноманітних елементів оздоблення – голограми тамподруку, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння. Застосування таких мистецьких технологій надає кожній з монет особливої привабливості.

Монета номіналом 20 злотих, Польща, 2006, «Ритуали Польщі – Іван Купала», срібло (голограма).
На аверсі в центрі зображено обряд перестрибування юнаків та дівчат через багаття в ніч напередодні Івана Купали – стародавнього слов’янського свята. 
На реверсі в центрі розташовано кольорове голографічне зображення стилізованого букету з листя папороті. По колу вздовж канта є орнамент із елементами казкових персонажів, відокремлений від основного зображення рельєфним обідком. Внизу поверх орнаменту розташований напис «NOC ŚWIETOJAŃSKA» («ніч Св. Іоанна»). (Зображення з сайту: http://kollekcioner.ru/coins/pl/kollektsionnye-monety-43/20-zlotyh-2006-goda-ivan-kupala).

Монета номіналом 2 злотих, Польща, 2006, «Польські ритуали – Івана Купала», латунь.
Зображення дівчини у танці, яка в руці тримає вінок з квітів. Внизу стилізоване зображення листя папороті.
(Зображення з сайту:  https://uk.ucoin.net/coin/poland-2-zlote-2006/?tid=8544)


Монета номіналом 5 євро, Литва, 2018, «Іван Купала», срібло. 1 лютого 2020 року на World Money Fair у Берліні – визначили найкращою срібною монетою 2018  року з десяти номінацій.   (Зображення з сайту:
http://oncoins.net/na-world-money-fair-opredelilis-s-luchshimi-monetami
)

 

Свято «Івана Купала» надихає українських дизайнерів-ювелірів для створення прикрас. Ювелірна компанія DIADEMA випустила колекцію «Івана Купала». Основним елементом колекції є вінок, що складається із літніх кольорів. Плетіння віночка, як і ювелірна справа – це своєрідна наука. Ювелірна квіткова колекція представлена гармонійним поєднанням дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння. Це переважно рубіни, смарагди, циркони, сапфіри, раухтопаз, гранати, аметисти, колір золота – жовтий. (Зображення з сайту: https://work.acp.com.ua/kollektsii/catalog/869). 

Ювелірна галерея Київського ювелірного заводу випустила колекцію «Щедрівка». До циклу традиційних українських свят. Серед прикрас можна побачити сережки з назвою «Івана Купала» –  димчастий кварц, обрамлений пелюстками зелених вставок.
(
Зображення з сайту: https://realist.online/life/yuvelirnye-izdeliya-karnaval-kak-sozdat-dlya-sebya-nastoyashij-prazdnik).

 

Купальський обряд в Україні останнім часом, втративши своє первісне утилітарно-практичне призначення, поступово замінивши обрядову функцію на естетичну, розважальну, перетворився у звичайні масові розваги-гуляння, де звучать інколи давні купальські пісні. Переважно сама обрядовість схожа у всіх областях України, а тексти більшості пісень співають з деякими змінами. Незважаючи на значні зміни первісного внутрішнього змісту та форми, свято Іван Купала в Україні є унікальним культурним феноменом, живою традицією, що передається від покоління до покоління.

Список літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України та відкритих джерел Інтернету.
Книжкові видання з фонду НІБУ:
Войтович В. М. Українська міфологія / В. М. Войтович. – Київ : Либідь, 2012. – 664 с.: іл.

Воропай, О.  Звичаї нашого народу: народньо-календарні звичаї: український народний одяг: етнографічний нарис / О. Воропай ; худож. оформл. І. Бородаєва. – Київ : Пульсари, 2012. – 632 с. : іл.

Гоголь М. В. Всі повісті / М. В. Гоголь. – Київ : Либідь, 2008. – 540 с.

Енциклопедичний словник символів культури України / ред. О. І. Потапенко. – Корсунь-Шевченківський : Всесвіт, 2015. – 912 с.

Зайченко, Н. І. Науково-просвітницька спадщина О. О. Потебні : монографія / Н. І. Зайченко ; Міністерство праці та соціальної політики України, Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці. - Чернігів, 2008. - 170 с.

Захарова Н. Українські купальські традиції, повір’я, легенди, поетика пісень / Н. Захарова // Бориспіль: краєзнавчий альманах. – 2020. – Вип. 3. – С. 272-280.

Івана Купала: зб. матеріалів для святкування / упоряд. О. П. Павлова. – Тернопіль; Харків: Ранок, 2010. – 111 с. – (Народні свята).

Календарно-обрядові пісні / упоряд., вступ. ст., авт. прим. О. Ю. Чебанюк, відп. ред. М. М. Пазяк. – Київ : Дніпро, 1987. – 390, [2] с.: іл. – (Бібліотека української усної народної творчості).

Кагадай В. Купала! / В. Кагадай // Українська Родина: [мова, історія, традиції і звичаї – все це наша рідна національна культура]. – 2016. – № 2(105). – С. 32-34.

Келемен Ю. Про деякі особливості святкування Купала на Волині / Ю. Келемен // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Сер.: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – 2017. – Вип. 1(27). – С. 64-68.

Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. / С. Килимник. – Київ : Обереги, 1994.  Кн. 2. Т. 3 (Весняний цикл). Т. 4 (Літній цикл). - 528 с.

Климець Ю. Д. Купальська обрядовість на Україні / Ю. Д. Климець ; АН Української РСР. Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. – Київ : Наук. думка, 1990. – 141, [2] с.
Кононенко О. А. Українська міфологія. Фольклор, казки, звичаї, обряди / О. А. Кононенко. – Харків : Фоліо, 2020. – 157, [2] с.: іл., фот.

Кононенко О. А. Українська міфологія. Божества і духи / О. А. Кононенко. – Харків : Фоліо, 2020. – 189, [2] с.: іл., фот.

Кривенко А. Образ відьми у купальських повір’ях волинян / А. Кривенко // Народознавчі зошити: науковий журнал. – 2015. – № 2(122). – С. 463-475.

Купало // Энциклопедическій словарь: в 86 т. / сост. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – СПб.: Акц. Общ. Брокгаузъ-Ефронъ, 1890-1907, Т. 17: Култагой – Ледъ. – СПб., 1896. – С. 482.

Наукова спадщина О. О. Потебні у слов’янському культурному просторі: зб. наук. пр. / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; відп. ред. В. Ю. Франчук. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2013. – 280 с.

Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян / сост. Н. А. Маркевич. – Киев : Добровольное общество любителей книги УССР, 1991. – 174 с.

Оверчук О. М. Гоголь – дослідник і збирач фольклору / О. Оверчук // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Сер.: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – Київ : Київський ун-т. – 2017. – № 1. – С. 76-79.

Потебня, Александр Афанасьевич О мифическом значении некоторых обрядов и поверий / А. А. Потебня. - Москва : Ун-т. тип., 1865. - 310, VII с.

Серебрякова О. Обрядова символіка та функції купальських вінків на Черкащині: мантично-магнічний аспект / О. Серебрякова // Народознавчі зошити: науковий журнал. – Львів, 1995. – 2015. – № 2. – С. 450-455.

Старицький М. П. Ніч під Івана Купала: драма : в 5 д. : із співами і музиками / М. П. Старицький. – Нью-Йорк : Друк. Петрова, 1920. – 104 с.

Сумцов Н. Папоротник (этногр.) // Энциклопедическій словарь: в 86 т. / сост. Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – СПб. : Акц. Общ. Брокгаузъ-Ефронъ, 1890-1907. Т. 22 А: Оуэнъ – Патентъ о поединкахъ. – СПб., 1897. – 960 с.

Українська міфологія та культурна спадщина: міфологічні уявлення, вірування, обряди, легенди та їхні відлуння у фольклорі і пізніших звичаях українців, братів-слов’ян та інших народів / автор О. А. Кононенко. – Харьков : Фоліо, 2011. – 716 с.: іл.

Українські народні пісні. Календарно-обрядова лірика / вступ. ст., упоряд., підгот. тексту О. І. Дей. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1963. – 569 с.

Українські народні пісні в записах Олександра Потебні / упоряд., вступ. ст., авт. прим. М. К. Дмитренко. - Київ : Муз. Україна, 1988. - 312 с. - (Українські народні пісні в записах письменників).

Чубинский П. П. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край, снаряженной Русским географическим обществом: Юго-зап. отдел: материалы и исследования Т. 3: Народный дневник / П. П. Чубинский. – СПб, 1872. – VIII, 486 с.

Якиминська Л. Еволюція обряду Купала протягом другої половини ХХ – початку ХХІ століття у с. Кумарі Первомайського району Миколаївської області / Л. Якиминська // Етнічна історія народів Європи: зб. наук. праць. – Київ: Унісерв, [2000]. – 2010. – № 33. – С. 98-102.

Янковська Ж. Купальські пісні та особливості перебігу свята Івана Купала на Славутчині (село Лисиче Славутського району Хмельницької області) / Ж. Янковська // Матеріали до української етнології: щорічник: зб. наук. праць / голов. Скрипник Ганна Аркадіївна. – Київ, 1995. – 2012. – № 11. – С. 79-84.

Ященко Л. Ой на Купала / Л. Ященко // Українська Родина: [мова, історія, традиції і звичаї - все це наша рідна національна культура]. – 2016. – № 2(105). – С. 35-37.
 

Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.

Електронні джерела: 

Елементи купальської хореографії / Spadok. – Дата опублікування 10 січня 2014. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://spadok.org.ua/narodni-zvychayi-i-obryady/elementy-kupalskoyi-khoreografiyi. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

З вогнем, вінками й хороводами. Як святкували Івана Купала у різних регіонах України / Суспільне. – Дата публікації 7 липня 2021. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://suspilne.media/145353-z-vognem-vinkami-j-horovodami-ak-svatkuvali-ivana-kupala-u-riznih-regionah-ukraini/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Івана Купала 2022: магія дня, традиції і заборони - як відзначити це свято / Glavred. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://glavred.net/holidays/ivana-kupala-2022-magiya-dnya-tradicii-i-zaprety-kak-otmetit-etot-prazdnik-10334562.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Івана Купала: історія свята, звичаї, чого не можна робити / Lviv.vgorode. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://lviv.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/a1169306-ivana-kupala-istorija-svjata-zvichaji-choho-ne-mozhna-robiti. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Когда Ивана Купала в Украине 2022: дата, традиции и обычаи дня / UNIAN. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://www.unian.net/lite/holidays/ivana-kupala-2022-data-i-istoriya-prazdnika-11831814.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Коли Івана Купала 2022: традиції, що можна і не можна робити / TSN. – Дата публікації 22.06.22. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://tsn.ua/ukrayina/koli-ivana-kupala-2022-tradiciyi-scho-mozhna-i-ne-mozhna-robiti-2070868.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Свято Івана Купала / МТРК МІСТО // Youtube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ci_L4R_hUJQ. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Свято Івана Купала 2021 [Електронний ресурс] / bctv. – Дата публікації 7 липня 2021 // Youtube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=aum0HgvS44A. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Святкування Івана Купала у с. Миклаші / Ямпільська громада. Шепетівський р-н Хмельницька обл. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://yampilsr.gov.ua/news/1625733183/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Свято Івана Купала: Історії та традиції / Бліц info. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://blitz.if.ua/news/svyato-ivana-kupala-istorii-ta-tradycii.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Традиції та прикмети святкування Івана Купала / Армія FM. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://www.armyfm.com.ua/tradicii-ta-prikmeti-svyatkuvannya-ivana-kupala/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

У канадському місті Вінніпег пройшло святкування українського народного свята – Івана Купала. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3058943-u-kanadskomu-misti-vidsvatkuvali-ivana-kupala.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Свято Івана Купала / Автентична Україна. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу:
https://authenticukraine.com.ua/blog/kupala. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 04.07.2022.

Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та науково-інформаційної роботи

О. В. Нестеренко, Л. М. Снігирьова.