ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

ОБЕРЕГИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Вип. 14

Сьогодні, у зв’язку з війною, яку розв’язала росія проти України, постійно зростає зацікавлення до минулого нашої країни, її історії та культури. Відомим явищем в українській культурі є козаки-характерники, які в міфологізованій свідомості народу наділені надприродними здібностями. Тема характерників знайшла відображення в народній творчості, літературі, скульптурі, образотворчому мистецтві, музиці, у дослідженнях науковців, публікаціях у засобах масової інформації, у військовій символіці  та навіть у сучасних комп’ютерних іграх. Образ козацького характерника по-різному зображується, трактується та використовується в різних дискурсах: міфологічному, езотеричному, науковому, історичному, ідеологічному та інших. Історія Війська Запорозького обросла низкою народних оповідей, переказів та легенд, зокрема про козака-характерника, якому відведена роль бути частиною культурної спадщини, пов’язаної із славною історією запорозьких козаків.  До нашого часу дійшло чимало усних переказів, в яких звеличено його образ, наділено надприродною силою та здібностями. Козак-характерник, або ж химородник, галдовник, заморочник, згідно з народними легендами, умів ворожити, лікувати поранених козаків, знав психотерапію, вправи з фізичної підготовки; за сучасним визначенням, володів екстрасенсорними і паранормальними здібностями: телепатією, ясновидінням, здатністю до гіпнотичного впливу. Існує чимало легенд про те, що козаки-характерники володіли до того ж і здатністю до подорожей у Наві, тобто – до подорожей в потойбічному світі.

Козак- характерник – сучасний арт

Зображення з сайту: http://xn----7sbabirvo2ammddtcfe8b2a.xn--j1amh/articles/hto-taki-harakternyki.html

Внаслідок особливого військового устрою, способу життя та інших чинників, у козаків-характерників виробились особливі звички, схильності, поведінка, риси характеру та світогляд, котрі суттєво відрізняли їх від інших козаків. Характерників було небагато, тому їх і цінували, шанували та прославляли, боялися і створювали їм містичну репутацію. Не кожен міг стати характерником. Не в кожному полку, не в кожній сотні на Січі був характерник. Це люди, які здатні були виконувати різноманітні завдання та доручення в екстремальних умовах, що і зумовлювало їх особливий статус. Звичайно, є в цьому частина вигадки, адже народ завжди приписував своїм героям надзвичайні здібності, але те, що це були великі воїни, що пройшли нелегкий шлях військової досконалості, заснований на вірі, вікових обрядах та звичаях, сумнівів не викликає. Більш детально знайомлять з міфами та історичними документами, пов’язаними з характерниками, кандидат історичних наук, викладач Запорізького національного технічного університету Володимир Чоп, доктор історичних наук, професор Запорізького національного університету Володимир Мільчев та член ради козацьких старшин Валентин Черкун у одному з випусків програми «Легенди Запоріжжя»   (https://www.youtube.com/watch?v=75hnLlxFZDQ).

Скульптура козака-характерника

(автор О. Бадьо)

Вчитуючись у фольклорні тексти, помічаємо, що образ козака-характерника витікає з культу ватажка-курінного або кошового отамана, ватага загону, загалом старшого козака. Ці постаті не те що міфологізувалися – очевидно, вони зберегли свою сакральність, яка сягає найдавніших часів, пов’язаних з культом предків.

Звідки походить саме слово «характерник» сказати досить важко. Звичайно, найпростіша версія – зв’язок із словом «характер». Так, козаки були людьми «з характером», мали велику силу волі, незламну вдачу, викликали повагу оточуючих, будучи мужніми та здатними впливати на інших. Вони були грамотними (історики стверджують, що деякі козаки Запорозької Січі знали до дванадцяти мов).

Менше відомий варіант, в якому характерництво пов’язують з давніми аріями та санскритом. Вчені вказують на корінь «хара», від імені богині Хари, що перекладається як «божественна енергія», звідси - «той, хто володіє божественною енергією». Хара – одне з імен богині Ради чи Лади – матері богів, богині любові, гармонії та мудрості. Вважається, що характерники – ті, кого богиня звільнила від смертності тіла. Деякі проводять паралель з давньоіндійськими «махаратхами», які могли битися «один на тисячу», володіли надзвичайними бойовими прийомами. Що ж, звичайно, можна знайти і багато аргументів проти такого пояснення слова «характерник», однак будь-яка версія має право на існування, доки не доведено протилежне.

Зверніть увагу на схожість зображення Мамая з іконографічним зображенням божеств у східних культурах (зокрема, Будди, Шиви та його іпостасей), що вказує на сакралізованість образу. На посвячений статус Мамая вказує передусім ритуальна медитативна поза і чуб, так званий «козацький оселедець», традиція носіння якого бере початок в арійській культурі і символізує зв’язок із богом.

Зображення з сайту: https://spadok.org.ua/ukrayinske-kozatstvo/kozaky-kharakternyky-istoriya-fakty-legendy

Цікаво порівняти зачіску арійських воїнів і ту, що мали козаки-характерники. В обох випадках – «оселедець», пасмо волосся на голеній голові (його можна побачити і в сучасній Індії у представників деяких каст). Носіння чуба з давніх-давен у різних народів означало приналежність до військової касти. Це не просто зачіска, а ще й своєрідний код, який вирізняв козака серед інших. Чуб був сакральним символом єднання з Богом. Вважалося, що у місці, де вибривали чуба – сконцентрована свідомість та енергія, усі попередні карми (життєві втілення) козака. Чуб – як промінь, як ядро, що концентрує усю життєву силу і енергію особистості.

Історію і функціональне призначення знаменитих козацьких зачісок коментують Олександр Черненко – співробітник Національного заповідника «Хортиця», Сергій Дударенко – завідувач науково-просвітницьким відділом Національного заповідника «Хортиця», Костянтин Рижов – кошовий отаман Запорозького Війська Низового «Запорозька Січ» і Олександр Притула – президент ГО Всеукраїнська Федерація «Спас» у програмі «Козацька звитяга» Випуск №12 (47). Історія. Козацькі зачіски (https://www.youtube.com/watch?v=LVotVs3TYSQ).

Питалися козака: «Що то за причина,

Що в вас гола голова, А зверху чуприна ?»

«А причина то така: Як на війні згину

 — Мене ангел понесе

 В небо за чуприну».

Цікаво, що Чуб описується в «Рігведі» – сакральному, священному писанні аріїв. До наших днів дійшов барельєф ІІ тис. до н.е. з гробниці фараона Хоремхеба, на якому зображено як єгиптяни ведуть полонених «хеттів». В одного із хетських воїнів давня індоєвропейська зачіска – чуб, а ззаду косичка, подібно до індійських брахманів. hetty-z-oseledcem

Зображення хеттів з міста Аладжа-Хююк, музей Анатолійських цивілізацій, Анкара (Туреччина)

Зображення з сайту: https://spadok.org.ua/ukrayinske-kozatstvo/kozaky-kharakternyky-istoriya-fakty-legendy

У Пенджабі, історичній області Індії, досі проживають так-звані сікхи і раджпути, котрі суттєво ментально і антропологічно відрізняються від решти населення (дравідів) і вважають себе нащадками кшатріїв, творців Рігведи, котрі прийшли у долину Пенджабу саме з Причорноморських степів і берегів Дніпра. Сікхи також полюбляють носити довгі вуса й закручувати їх за вуха. Вони носять шаровари і широкі пояси. На своїх щитах і знаменах раджпути з давніх-давен поміщали тризубець — знак Шіви. Сікхи є основою офіцерської індійської армії, їх вважають найкращими воїнами.  Бойове мистецтво сікхів – ґатка (від слова «гатити», тобто щосили бити), направду дуже нагадує наш козацький бойовий гопак (https://spadok.org.ua/ukrayinske-kozatstvo/kozaky-kharakternyky-istoriya-fakty-legendy).

Зображення з сайту: https://spadok.org.ua/ukrayinske-kozatstvo/kozaky-kharakternyky-istoriya-fakty-legendy

Пропонуємо прослухати 10 фактів про український бойовий гопак, бойове мистецтво на основі танцю (https://www.youtube.com/watch?v=GzwKx0-3Ang).

Характерництво запорозьких козаків – явище овіяне народними легендами, переказами й оспіване піснями.

«Характерни»

Художник

Василь Корнієнко, 1890-ті

 

Більшість оповідей та легенд про характерників було записано в Україні лише в ХІХ ст., хоча саме явище давнє, а перші згадки про них зустрічаються ще в літописах. Людмила Іваннікова, канд. філол. наук, старший наук. співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, вважає, що «перші відомі нам оповіді про незвичайні можливості козаків були представлені у книзі «История о козаках запорожских» (1740 р.) князя С. Мишецького (http://litopys.org.ua/samovyd/sam11a.htm), котрий певний час перебував на Січі в якості військового інженера. Паралельно він записував розповіді козацької старшини та простих січовиків про їхні звичаї, описав топографію і топоніміку Запорожжя. Зокрема, автор зафіксував, що раніше козаків наймав для боротьби з турками навіть візантійський імператор, який жив у Константинополі, оскільки «Его Величеству внушили, что есть, де, такие люди, что никакова зверя не пропустят, и где будут стрелять, тут и пропадут, а прозываются они козары (козаки. – Л. І.)». Якщо у сер. ХVІІІ ст., за даними С. Мишецького та Л. Яценка-Зеленського, у середовищі січовиків незвичайна сила та напівбогатирство приписувалися лише окремим ватажкам, то у розповідях Микити Коржа, записаних приблизно 1828–1831 рр., такі властивості уже приписувалися усім без винятку козакам, тобто цілій спільноті. Творення такого міфологізованого образу козака-характерника в усній народній творчості розпочалося ще в останні десятиліття існування Запорозької Січі, у другій половині XVIII ст. і продовжувалося аж до кінця ХІХ ст.

Отже, образ козака-характерника почав формуватися ще в середовищі самих запорозьких козаків, набувши гіперболізованих ознак впродовж ХІХ ст. Саме такими, сильними і непереможними, хотіли запам’ятати запорожців їхні нащадки» (http://ethnography.org.ua/content/obraz-kozaka-harakternyka-u-narodnyh-legendah-ta-perekazah).

У книзі відомого польського історика, публіциста геральдиста Б. Папроцького (Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. – 2.– Kraków, 1858. S.163.), містяться згадки про «характерника». У ній текст польською мовою, – то ж наводимо фотоцитату зі сторінки книги, та переклад.

2

«…у цей час один козак вистрілив у татарина, розгніваний гетьман рвонувся до козака, бажаючи показати, що тримає слово, – але інші, знаючи на що він гідний, зупинили та не допустили до нього. Той козак вмів кожний самопал замовляти, що би ні йому зашкодити не міг, ані тому війську, в якому був». Слово «характерник» в тексті не вживається, засвідчено лише те, що козак начебто вміє вмовляти самопали, щоб не влучали у нього та у тих, хто поруч із ним.

До творення образу характерника долучилися відомі українські письменники. Дмитро Яворницький, письменник, історик, археолог, етнограф, в 1892 році написав «Історію запорозьких козаків»; український письменник Євген Гребінка в 1843 році на основі родинних переказів написав роман «Чайковський»; у 1846 році Пантелеймон Куліш у романі «Чорна рада» описує козацьких характерників; Тарас Шевченко, даючи портрет полковника із поеми «Хустина», лаконічно називає його – «характерник із Січі». Не можна не згадати Адріана Кащенка – українського письменника, автора численних прозових творів про вікопомну героїку Запорозької Січі: «Запорозька слава», «На руїнах Січі», «Мандрівка на пороги», «Про гетьмана Сагайдачного», «Великий Луг Запорозький» тощо. Інформація про характерників міститься також у працях з історії запорозького козацтва Михайла Грушевського, Віталія Щербака, Володимира Голобуцького. До наукових джерел по темі можна також додати дослідження «Історія українського козацтва : нариси у двох томах», підготовлене Національною академією наук України, Інститутом історії України, НДІ козацтва. Сучасні автори Тарас Каляндрук та Євген Луців у своїх книгах також знайомлять з історією культури козаків-характерників. Автори описують українські бойові мистецтва, якими володіли характерники, історію, філософію та психологію українського бойового лицарського духу.

Існує й  інша думка про козаків характерників, яку висловив Сергій Шаменков на сайті LІКБЕЗ історичний фронт у блозі «Ким були справжні характерники?» (http://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-kim-buli-spravzhni-harakterniki.html), де він, спираючись на повідомлення 17 – 18 століття, подає інше уявлення про характерників: «їх ідентифікують як злодіїв-чаклунів, що уклали угоду з дияволом, отримали на знак угоди знак «характер» та діють згідно тих угод, користуючись певними надприродними можливостями. Аналогічні знаки – сатанинські позначки на тілі – мали й відьми. Вони засуджуються виключно із загальнохристиянської точки зору як чорнокнижники та слуги сатани, не згадуються в контексті реальних воєнних дій чи визвольного повстанства». За його версією, згідно джерел та уявлень людей 17 – 18 ст., історичні згадки про «характерників» не несуть нічого героїчного та вартого наслідування, навпаки всюди присутній відвертий сатанинський, чаклунський підтекст, розбій та садистські мотиви. Спритні особи побудували на цьому казковому міфі філософські течії та спортивні єдиноборства, пишуть книжки, знімають телепрограми, художні стрічки» (http://likbez.org.ua/ua/ukrayinska-kim-buli-spravzhni-harakterniki.html).

Скільки людей, стільки думок.  Характерництво, безумовно, приховує багато таємниць. Те, що нам відомо, тільки вершок айсберга, основа якого ховається в темних глибинах містики і парапсихології. Чим насправді володіли знамениті козацькі галдовники і химородники і чи збереглися ці знання в наш час можна дізнатися з 15 програм «Козацька звитяга» (https://www.youtube.com/watch?v=hGwH6TMV32c).

Найбільш часто козаки-характерники виступали в ролі знахарів, виконуючи функції як швидкої допомоги на полі бою, так і наступного лікарського супроводу, оскільки в козацьких загонах, у більшості своїй, лікарів, як таких не було. Дуже часто козаки- характерники були радниками козацької старшини. Характерники були неперевершеними бійцями, розвідниками. Спеціально навчені козаки в часи запорізького козацтва становили, свого роду, спецназ того часу, традиції якого збереглися і після переселення запорожців на Кубань. Козаки-характерники були обраними воїнами, елітою війська. За звичаєм, навчалися в храмах. Характерник не міг померти, не передавши свій дар, відання (знання) хоча б одному наступникові. Серед характерників були ті, які жили більше ста років на світі. Парадоксальний факт: незважаючи на те, що на Січ не допускалися жінки, вони зустрічалися серед військових магів-характерників. У козака-характерника завжди з собою були підкова і люлька. Уявлення про козака-характерника сформувалося під впливами залишків стародавнього культу воїна-звіра (воїна-вовка).  (https://biblioteka.cdu.edu.ua/index.php/8-novyny/539-kozaky-kharakternyky.html).

Характерниками у народі вважали майже всіх козацьких гетьманів, кошових отаманів і відомих полковників, серед них були: кошовий Григорій Сагайдачний, «який виходив з води сухим, куль уникав»; казали в народі, що також Іван Сірко великий характерник, бо його прізвище походить від «сірий», має вовчу етимологію; Іван Богун, який міг вийти з невеликим загоном проти цілого війська; сподвижник Богдана Хмельницького та герой Корсунської битви Максим Кривоніс; отаман Северин Наливайко; фастівський полковник Семен Палій; Іван Нечай, для якого поляки тримали заряджену срібним ґудзиком рушницю; характерником міг бути і київський князь Святослав-Завойовник, син князя Ігоря: дружину Святослава не могла подолати закута в лати найкраща тоді в Європі рать імператора Візантії Іоанна Цемісхія.

Найвідомішим характерником називають козака Мамая – збірний, ідеалізований образ козака-мандрівника, воїна, мудреця, казкаря… Йому приділяється багато уваги в етноісторичному дискурсі. Його зображують на картинах, оспівують у піснях, приурочують різноманітні заходи. Так, у 2008 р. у м. Дніпродзержинськ (нині Кам’янське) Дніпропетровської області з метою відродження історичної пам’яті, формування національної ідентичності та духовного єднання України засновано «МАМА́Й-FEST» Всеукраїнський історико-культурологічний фестиваль, який проводять щорічно на базі Музею історії міста.

Картина Козак-бандурист (Козак Мамай) невідомого автора (XIX ст.). Національний художній музей України

Основні складові фестивалю: колективні, персональні художні та історико-документальні виставки, наукові секції, науково-практичні конференції, авторські презентації проєктів, видань, кінофільмів, театральні вистави, літературні читання, концерти професійних і аматорських музичних та хореографічних колективів і виконавців, майстер-класи, мандрівні студії «Шляхами Мамая» (https://esu.com.ua/search_articles.php?id=65873).

Про козаків-характерників існує низка історичних свідчень очевидців і народних легенд. Пропонуємо уривки з переказів, записаних вченими-етнографами Ізмаїлом Срезневським, Олексою Стороженком, Олександром Афанасьєвим-Чужбинським, Іваном Манжурою, Яковом Новицьким, Дмитром Яворницьким, зібраних у виданні Савур-Могила: Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. – Київ: Дніпро, 1990. – 261 с. (з книгою можна ознайомитись у НІБУ). У збірці багато дивних переказів та казок, але ж варто пам’ятати, що казки та оповіді часто змінюють першопочатковий історичний контекст.

Запорозька вдача

…Стануть було, а проти них двадцять ворожих полків вийдуть. То полки самі себе поріжуть, кров тектиме по черево коням, а запорожцям байдуже! Стоять та сміються. Один лише васюринський козак було й не сміється. Той зарядить пістоль губкою та й стріляє... А це все від того, що вони знаючий народ був. На своїй землі їх ніхто не міг узяти. Було, як куди їдуть, то зараз землі під устілку накладуть, у шапки понасипають та й ідуть, говорячи:

– Хто чоботи скине, тому й смерть. А хто шапку зніме, тому голову знімуть.

Записав Д. Яворницький у II пол. XIX ст. у с. Плахтіївці на Катеринославщині від Я. Литвина.

Богатирі

…Запорожці дванадцятьма мовами вміли говорити, із води могли сухими виходити. Коли треба, вміли на людей і сон насилати, й туман напускати, вміли й у річки переливатися. Вони мали в себе такі дзеркала, що, дивлячись у них, за тисячу верст бачили, що воно в світі робиться. Оце як іти куди в похід, то той, хто там у них був за старшого, – чи ватажок який, чи сам кошовий, – візьме в руки дзеркало, подивиться в нього та й каже:

– Туди не йдім, бо там ляхи йдуть; і туди не йдім, бо там турки або татари заходять. А сюди йдім, бо тут аж нічогісінько немає...

Записав Д. Яворницький у II пол. XIX ст. на Катеринославщині.

Куля їх не брала

Запорожці були лицарі і великі галдовники1. Куля їх не брала. На Дніпрі, було, простелять повсть і йдуть…

–––––––––––––––
1 Галдовник – чаклун, характерник.

Записав Я. Новицький у 1885 р. у с. Балабиному Олександрівського пов. Катеринославської губ. від О. Петренка.

Як запорожці ману напускали

…Одно те, що вони були сильні, а друге, що між ними були знахарі й характерники великі. Оце, було, – на коня та й гайнуть татарським степом. Повстають серед степу, поставлять відро води та відро горілки і кружають собі горілочку... Понапиваються, співи піднімуть, аж степ розлягається! Гульк – аж ось і орда! Вони тоді один за одним чабульк! чабульк! у воду та й були такі. Випірнуть, було, аж у Херсоні або й далі...

А то ще було й так: забіжать у татарську землю, поприпинають коней на прикорні, повтикають ратища на могилі та й сплять. Діжде ночі орда і ну підкрадатись до них. Підійде до могили, а перед нею де й не візьметься великий-великий та густий ліс. Вона – до лісу, а потім – і к бісу... Отак запорожці одводили очі!...

Записав Я. Новицький наприкінці XIX ст. у с. Маркусовій Олександрівського пов. Катеринославської губ. від Д. Бута.

Погоні вони не боялися

Запорожці були характерниками. Було, як збираються и Польщу, то беруть не більше, як дванадцять чоловік: зайвого щоб не було.

Оце як схочеться їм спочити серед степу, то вони поставлять коней хвостами до хвостів, постромляють між ними ратища і давай у карти грать. Де візьмуться ляхи верхами – та до них:

Рембай главу! Рембай главу!1

Добіжать до запорожців та й обминуть: їм покажеться дубовий байрак.

–––––––––––––––
1 Рубай голову! Рубай голову! (Пол. )

Записав Я. Новицький у 1887 р. у с. Язиковому-Федорівці Катеринославського пов. Катеринославської губ. від Т.С. Ковбаси.

Характерник Кравчина

...Поміж запорожцями багато було характерників. Розказують про Кравчину, котрий у Польщі піймав козацького душогуба Саву. Про це й пісня є...

Оце, було, б’ються запорожці з ляхами, і, гляди, ляхи побивають наших. Як тільки наскочить Кравчина, так ляхам і нема ходу. Кулі летять, а запорожці ловлять їх у заполи.

А як треба перейти річку, то Кравчина поведе перед – і стане сухо. Так, було, в сухій одежі переходять запорожці й Орель-річку.

А то було ще й так. Як треба пливти Дніпром, то зроблять із оситнягу пліт, посідають – і гайда за водою.

Записав Я. Новицький у 1887 р. у с. Нові Кайдаки Катеринославського пов. Катеринославської губ. від М.У. Кравця.

(http://porohy.org/wp-content/uploads/2017/07/chabanenko-savur-mogila.pdf;

https://www.dnipro.libr.dp.ua/Kozaki_legendi_perekazi).

Більш детальніше про козаків характерників можна ознайомитись із запропонованих друкованих та електронних джерел, що розміщені нижче.

Зображення з сайту: https://www.5.ua/kultura/peredchuttia-nebezpeky-iak-znannia-kozakiv-kharakternykiv-dopomahaiut-suchasnym-sso-doslidnyk-237534.html

Дух характерництва живе й зараз у ХХІ столітті, продовжуючи славні традиції. В Україні відроджується козацьке бойове мистецтво, козацькі традиції. З 2008 року на Запоріжжі існує Всеукраїнська громадська організація «Спас». Основні напрями діяльності організації: збереження національних видів спорту (рукопаш Спас, боротьба «Навхрест», «На поясах», «Штовхач», «Тягни бука», фехтування на м’яких шаблях), відродження бойової культури (система обрядів, звичаїв, свят, ритуалів козацьких), козацька педагогіка, козацька медицина, відновлення національно-патріотичного виховання та інші. Хто такі козаки-характерники, що таке характреництво, про суть та ідею характерництва та як ми повинні сприймати це явище сьогодні розповідає у науково-просвітницькій програмі Антиномія Олександр Притула, доцент кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту Запорізького національного університету (https://www.youtube.com/watch?v=jOHknHpn3qU).

Сучасна українська армія продовжує традиції предків-козаків та використовує хитрі прийоми, які змушують ворога повірити в бойову магію сучасних характерників. Козаки вперше в Європі вигадали, як змусити гармати стріляти в рази далі, ніж це дозволяють їх технічні характеристики. Вони мали свій метод ведення стрільби з гармат. Вони заряджали потрійну порцію пороху, а інколи і по два ядра.

А у 2014 році серед бойовиків ширилися чутки, що українці використовують невідомі їм БМП-невидимки, що обладнані американською технологією «Стелс». Насправді паніку серед терористів посіяла хитрість наших воїнів, вони вигадали ставити БМП під кутом 45 градусів, щоб у 4 рази збільшити дальність польоту снарядів. Сучасні військові вивчають не лише традиції, а й прийоми козаків. Кмітливість наших розвідників лякає ворога (https://www.youtube.com/watch?v=XDWpIC8rXtE).

Відповідні прийоми характерників можна опанувати і сьогодні. Українські снайпери проходять спеціальні ігрові тренінги, де вчаться відчувати небезпеку для життя. Сучасні військові використовують цілий арсенал прийомів, які не раз рятували життя бійців на фронті. Саме тому здолати «магічний спецназ» поки не вдавалось нікому (https://www.youtube.com/watch?v=iM593f10IpY).

Містичним та загадковим є і те, що ЗСУ вже 22 рази розбили техніку окупантів під Чорнобаївкою, невеликим селом на Херсонщині. Існує й легенда про козака Чорнобая, яка надихає на нові звитяги наших військ та пророкує невдачі загарбникам.

Гусаківські та Чорнобаєві хутори на карті 1852 року. Фото: Facebook / Сергій Дяченко

Чорнобаївка, Херсонський район, Херсонська область н мапі 2022 року

Легенда оповідає, що наприкінці XVII ст, козаки, на чолі з отаманом Чорнобровим заснували невелике поселення в нижній течії Дніпра. Це місце мало хороше розташування – тут було зручно перехоплювати татар на Кримському перешийку і водночас захищати довколишні села від набігів кочівників. І турки, і татари почали оминати поселення, боячись зустрічі з козаками, називаючи отамана по-своєму Чорним баєм, тобто «володарем». Якось біля Дніпра влаштували стоянку близько тисячі турків і татар із награбованими коштовностями та дівчатами-полонянками. Козаки Чорнобая розбили цю орду, хоча запорожців було в рази менше – всього 150. Але серед козаків було тільки 20 поранених і всі залишилися живі. Дівчат звільнили, і священик наказав їм скинути кайдани в річку, скроплену кров’ю. Під час цього він проказував замовляння, таким чином захистивши ці землі від загарбників. Тож можна вважати, що Чорнобаївка дійсно замовлена характерниками ще з XVII ст. (https://suspilne.media/222779-legendi-pro-cornobaivku-ne-legendi-so-hovaetsa-v-istorii-najvidomisogo-sela-v-ukraini/).

Про роль Чорнобаївки в українсько-російській війні 2022 року розказав і спробував виділити причини виникнення феномену Юрій Котляр доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили: з міфологічної точки зору можна знайти прив’язку до козака- характерника Чорнобая, який прожив довгий вік, і до іпостасі Чорнобога, бога темряви, ночі, зими, холоду, володаря підземного світу мертвих. Навесні 2022 року Чорнобаївка стала не просто легендою, а символом нашої майбутньої перемоги (https://www.youtube.com/watch?v=TxcEd6dx91k). Цей топонім став символом опору російській агресії та недолугості військового командування рашистів.

Отже, дивним чином «характерники» вже стали частиною українського «історичного» міфу. Скептики скажуть, що все піддається поясненню. Сміливий – от і викликав страх. Вмів гарно маскуватися – ставав невидимим. Нам ще багато чого доведеться здійснити відкриттів, які важко пояснити з погляду сучасної науки. Але питання не зникає. Хто такі козаки-характерники – міфічні істоти чи реальні особи? Кожний вирішує на власний розсуд.

Пропонуємо ознайомитися зі списком літератури з фонду Національної історичної бібліотеки України та відкритих джерел Інтернету.

Книжкові видання з фонду НІБУ:

Грінченко Б. Д.  Як жив український народ. Коротка історія України [Електронний док.] / Б. Д. Грінченко. – Київ: Друкарь, 1918. – 62, [2] с. – Режим доступу: https://nibu.kyiv.ua/elfond/Grinchenko_Yak_dziv_ukrainski_narod_1918/Grinchenko_Yak_dziv_ukrainski_narod_1918.pdf.

 Зі змісту: Розд. ІХ: Козаки. – С. 28-33: іл.

Гуржій О. І. Історія козацтва. Держава – військо – битви / О. І. Гуржій, Т. В. Чухліб. – Київ: Арістей, 2015. – 479 с.: іл., 8 л. кольор. іл.

У книзі висвітлюються найважливіші події, пов’язані з історією українського козацтва від часу його виникнення на межі XV – XVI ст. до ліквідації урядом Російської імперії наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Особливу увагу приділено найбільш яскравим постатям Війська Запорозького, їхній політичній і державній діяльності. Значне місце на сторінках праці відведено міжнародним відносинам Українського Гетьманату, козацькій ментальності, побуту, бойовому мистецтву, атрибутиці тощо. Певною мірою показана роль жінки в лицарському середовищі. Своє яскраве відображення знайшло ставлення до козаків представників різних народів і володарів іноземних держав, їхнє сприйняття за межами батьківщини.

Довженко М. В. Таємнича Україна: загадки, міфи та легенди / М. В. Довженко. – Київ: Арій, 2020. – 335 с.: іл., карт., фот. – (Таємниці історії).

Жуковський М. П.  Слава за життя – безсмертя після нього / М. П. Жуковський; НАН України, Центр пам’яткознавства, Укр. т-во. охорони пам’яток історії та культури, М- о освіти і науки України [та ін.]. – Нікополь: Фельдман О. О., 2016. – 86 с.: іл., фот.

Життя цієї людини оповите легендами. Іван Дмитрович Сірко (близько 1605(?)-1680 рр.), уславлений кошовий отаман Запорозької Січі, уособлював, як ніхто з визначних українських полководців козацької доби XVII ст., лицарську вдачу. Військовий і політичний діяч до самої смерті обирався січовиками кошовим отаманом, тому й цілком справедливо вважався найуспішнішим оборонцем українського народу. Найбільших лаврів Сірко здобув у боротьбі з турками й кримськими татарами: 55 перемог і жодної поразки. Сірко – це ціла епоха і легенда Запорозької Січі, історії нашої держави, національного війська і флоту. Протягом двох десятиліть він невтомно і самовіддано боровся за визволення і об’єднання України.

Задунайський В. В. Бойове мистецтво та військова спадщина українських козаків в кінці XIX-на початку XXI ст. / В. В. Задунайський; Донецький нац. ун-т. – Донецьк: Норд-Прес, 2006. – 322 с.: фото.

Заповіти Хортиці: [монографія] / А. Л. Сокульський, Є. А. Сокульський ; М-во освіти і науки України, Класич. приват. ун-т, Ін-т журналістики і масової комунікації, Запорізький держ. мед. ун-т, Нац. заповідник «Хортиця». – Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2016. – 471 с.: фот.

Запорозька Січ і українське козацтво: зб. наук. пр. / Український ін-т нац. пам’яті; ред. В. В. Кривошея. – Київ: Пріоритети, 2012. – 208 с.: табл.

Заруба В. М. Полки, сотні та старшини Гетьманщини: довід. / В. М. Заруба. – Дніпро: Ліра, 2017. – 619 с.

Історія Української держави. Гетьманат ранньомодерної доби / НАН України. Ін-т історії України; відп. ред. В. Смолій. – Київ: Арій, 2018. – 719 с.: іл.

Історія українського козацтва : нариси: у 2 т. Т. 1 / НАН України, Ін-т історії України, Наук.-дослід. ін-т козацтва; відп. ред. В. А. Смолій. – Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2012. – 800 с.

Каляндрук Т.  Загадки козацьких характерників / Т. Каляндрук. – Львів: «Піраміда», 2007. – 287 с.: іл.

Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України / Т. Каляндрук. – Львів: «Піраміда», 2007. – 302 с.: іл.

Ковалевська О. Таємниці козацьких портретів / О. Ковалевська. – Київ: КЛІО, 2019. – 284 с.: іл., фот., 8 вкл. л. іл.

Коляда І. А. Отаман Сірко / І. А. Коляда, Є. В. Биба. – Харків: Фоліо, 2012. – 128 с.

Кралюк П. М.  Козацька міфологія України: творці та епігони / П. М. Кралюк. – Харків: Час читати, 2016. – 397 с.: іл., фот.

У книзі «Козацька міфологія України: творці та епігони» розглянуто феномен українського козацтва, його еволюцію, показано, як формувалися міфічні уявлення про козаків, починаючи з кінця ХVІ століття й завершуючи днем сьогоднішнім. Значну увагу приділено козацькій міфології часів Гетьманщини. Також показано, як «козацька ідея» інтерпретувалася в різних національних проєктах ХІХ століття, яких вона зазнала модифікацій у столітті ХХ.

Кривошея В. В.  Генеалогія українського козацтва: нариси історії козацьких полків / В. В. Кривошея; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Музей гетьманства. – Київ: Стилос, 2004. – 389 с.: портр, табл.

Маслійчук В. Кошовий отаман Іван Сірко / В. Маслійчук, Ю. Мицик. – Київ, 2007. – 73 с.: іл. – (Наші полководці).

Мицик Ю.  Як козаки Україну боронили / Ю. Мицик, С. Плохій; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ: КЛІО, 2018. – 367 с.: іл.

Книжка містить захоплюючу науково-популярну розповідь про виникнення українського козацтва, його розквіт і занепад. Характеризуються звичаї козацтва, його військове мистецтво, релігійне життя, побут, устрій і функції Запорозької Січі, боротьба з зовнішніми ворогами, внесок козацтва в культуру українського народу. Також висвітлюється вплив традицій козацтва на ментальність і суспільно-політичне життя сучасних українців.

Мицик Ю. Іван Сірко / Ю. Мицик. – Київ: КЛІО, 2019. – 157, [1] с.

Дослідження постаті легендарного кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка (1605(?) – 1680), видатного боротьбиста проти іноземних загарбників, слава про якого ширилася далеко за межі України, замовчували, фальсифікували, забороняли і за царських, і за вождівських часів. У цьому виданні автор, спираючись на широке коло джерел, знайдених протягом понад 30 років в архівах України, Росії, Польщі, Німеччини, наукові праці та статті інших істориків, намагається заповнити лакуну в українській історіографії, змальовуючи якомога повніше життя й діяльність Івана Сірка.

Мільчев В. І.  Джерела з соціальної історії запорозького козацтва XVIII століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук. Спец. 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни / В. І. Мільчев; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ, 2011. – 40 с.

Нащадки козаків у Донбасі: козацькому роду нема переводу / упоряд. А. З. Дідова. – Донецьк: Донбас, 2005. – 287 с.

Пашковець М. Могутні лицарі Богині Хари – козаки-характерники з особливим характером / М. Пашковець, Я. Пляс // Українська Родина: [мова, історія, традиції і звичаї – все це наша рідна національна культура]. – Київ, 2016. – №3 (106). – С. 9-12.

Пилат В. С. Бойовий Гопак і основи захисту Вітчизни / В. С. Пилат. – Київ: Україна, 2016. – 161 с.: іл.

Плохій С.  Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні / С. Плохій. – Київ: Критика, 2005. – 496 с.

Притула О. Л. Світогляд в українському рукопаші «Спас» / О. Л. Притула, Ю. О. Шилов; М-во освіти і науки України, Запорізький нац. ун-т. – Запоріжжя: Акцент Інвест-Трейд, 2013. – 124 с.

У виданні розкриваються фізична і духовна сутність українського козацького єдиноборства «Cпас». Показані витоки рукопашшя, які сягають сивої давнини часів Трипілля. Наведені писемні історичні джерела в бойовому мистецтві «Cпас» – «Супойський переказ» та «Скупський переказ». Представлені як твори української народної творчості (казки, пісні), так і твори художньої літератури, які виявляють внутрішню суть бойового мистецтва «Cпас» та на основі яких наші предки вчили своїх дітей мистецтву захисту своєї Рідної землі, Роду.

Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини / упоряд., авт. прим. В. А. Чабаненко, худож. Г. С. Ковпаненко. – Київ: Дніпро, 1990. – 261 с.: іл.

Скальковський А. О.  Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького / А. О. Скальковський. – Дніпропетровськ: Січ, 2003. – 680 с. : іл.

Сокульський А. Л.  Козацька Хортиця: історико-культурне значення в процесі виникнення і становлення запорозького козацтва: монографія / А. Л. Сокульський; Класич. приват. ун-т ; Нац. заповідник «Хортиця». – Запоріжжя, 2008. – 762 с.

Супруненко В. П.  Запорожская вольница. Боевое искусство, обычаи и быт низового казачьего товарищества / В. П. Супруненко. – Запорожье: Дикое Поле, 2012. – 312 с.: іл., фот. – Текст рос.

Українське козацтво: мала енц. / Науково-дослідний ін-т козацтва, при Запорізькому нац. ун-ті ; ред. С. Р. Лях. – Київ: Генеза. – 670 с.: іл., фото.

Фігурний Ю. С. Історичні витоки військової культури українського козацтва / Ю. С. Фігурний; Київський нац. ун-т ім.Т. Шевченка. Центр українознавства. – Київ: Бібліотека українця, 1999. – 122 с.

Шамрай М. Г. Українська козацька держава / М. Г. Шамрай; Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси: Вид-во ЧНУ, 2006. – 305 с.

Яворницький Д. І.  Історія запорозьких козаків: у 3 т. Т. 1 / Д. І. Яворницький; авт. передм. В. А. Смолій; АН УРСР, Археогр. коміс., Ін-т історії. – Київ: Наук. думка, 1990. – 577 с. – (Пам’ятки історичної думки України).

Яворницький Д. І.  Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська Запорозьких низових козаків: пер. з рос. / Д. І. Яворницький; пер. В. Чуйко. – Дніпропетровськ: Промінь, 1990. – 189 с.

Яворницький Д. І. Вольності запорозьких козаків / Д. І. Яворницький. – Дніпропетровськ: Січ, 2002. – 359 с.: портр.

Эварницкий Д. И. Источники для истории Запорожских казаков. Т. 2 / Д.  И. Эварницкий. – Владимир: Тип. Губ Правления, 1903. – 1073-2107, 120 с. – Текст рос.

Эварницкий Д. И. Сборник материалов для истории запорожских казаков / Д. И. Эварницкий. – СПб.: Тип. Скороходова, 1888. – 248 с. – Текст рос.

Эварницкий Д. И. Иван Дмитриевич Сирко славный кошевой атаман войска запорожских низовых казаков / Д. И. Эварницкий. – СПб.: Тип. Скороходова, 1894. – 163 с.: ил. – Текст рос.

Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.

Додатково читайте електронні джерела:

Іван Богун: легендарний полководець, герой – коханець, переможець поляків | Історія України [Електронний ресурс] / П’ятий універсал // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ZJtc60LQss8. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Іван Сірко – великий характерник козацької України [Електронний ресурс] / Korostenlib. – Дата опублікування 19 лютого 2021 // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=P8pgd7esj_0. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Історію козацтва досліджують учасники конкурсу «Козацький край». Сьомий тур Що вам відомо про козацьке характерництво? / Всеукраїнська громадська організація «Українське Реєстрове Козацтво». – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: http://www.kozatstvo.net.ua/ua/publications/uk_r.php?d=a&i=212. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Козацька звитяга. Вип. № 29. Історія. Характерники – 2 [Електронний ресурс] / Козацька звитяга // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=PIXA7INRrao. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 14.06.2022.

«Козак-Мамай» як етносимвол українців / Нац. центр народної культури «Музей Івана Гончара». – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://old.honchar.org.ua/p/odkrovennya-kozaka-mamaya/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Козаки-характерники: історія, факти, легенди / SPADOK.ORG.UA. – Дата опублікування 5 листопада 2021.     – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу: https://spadok.org.ua/ukrayinske-kozatstvo/kozaky-kharakternyky-istoriya-fakty-legendy. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.06.2022.

Козаки-характерники: міфи та правда / Issuu. – Дата опублікування 13 жовтня 2020. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу:  https://issuu.com/ternopilyouthlib/docs/cossacks1. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

У дайджесті висвітлено міфи та реальні історії про унікальних українських воїнів – козаків-характерників. Видання адресоване широкому загалу читачів, усім тим, кого цікавить українська історія, зокрема історія козацтва.

Козаки -характерники в передачі «Секретний фронт» [Електронний ресурс]  / Козак-Характерник // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=rGhitZHnoGk. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.06.2022.

Легендарный характерник | Украина: лабиринты истории [Електронний ресурс] / Телеканал ДОМ // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=fkbcDN4YWfg. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Легенди Запоріжжя № 4 (Характерники) [Електронний ресурс] / olesbarlig ; Запорізька обл. держ. телерадіокомпанія // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=75hnLlxFZDQ. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 14.06.2022.

Містична Україна. Характерники [Електронний ресурс] / Телеканал «Мега» // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=INWJ2-dfMGg. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 14.06.2022.

Місця поховань козаків в Україні. Іван Сірко та козак із шістьма пальцями на руці [Електронний ресурс] / Цікаві факти // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу:  https://www.youtube.com/watch?v=1bJdn99kQVQ. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Невигадані історії Іван Сірко Автор Тетяна Бакоцька [Електронний ресурс] / Евгения Силаева // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=T6mflY9yYes. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

«Не шукайте «Спас» на чужині» [Електронний ресурс] / Козацька звитяга; Філія НТКУ «Запорізька регіональна дирекція» // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=aDZJhwn9MW4. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 14.06.2022.

Почему террористы «ДНР» считают украинцев колдунами [Електронний ресурс] – Секретный фронт / Телеканал ICTV // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=XDWpIC8rXtE. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Притула О. Л. Характерництво запорозьких козаків як легендарна і сакральна сторінка історії українського народу: від минулого до сучасності [Електронний ресурс] / О. Л. Притула // Краєзнавство Запорожжя: журн. Запорізької обл. орг. НСКУ. – Електрон. текст. дані. – Запоріжжя, 2017. – № 4. – Режим доступу: https://zpkrai.jimdofree.com/%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8-%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%83/4-2017/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 14.06.2022.

Притула О.Л. Характерництво запорозьких козаків / Краєзнавство Запорожжя. – Дата опублікування квітень 2017. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу:  https://zpkrai.jimdofree.com/2017/07/17/характерництво-запорозьких-козаків-як-легендарна-і-сакральна-сторінка-історії-українського-народу-від-минулого-до-сучасності/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Способности и умения характерников [Електронний ресурс] / Телеканал 2+2 // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=EmrPlDMilaM. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Три Чорнобаївки. Історія українського «бермудського трикутника» на Херсонщині [Електронний ресурс]   / Українська правда. – Дата опублікування 3 квітня 2022, // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/articles/2022/04/3/7335942/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Україна: забута історія. Сірко: на стражі віри [Електронний ресурс] / Телеканал «Мега» // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=_2VX9vDcWJA. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 14.06.2022.

Характерники. Антиномія [Електронний ресурс] / Олександр Притула. – Дата опублікування 13 листопада 2021 // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=jOHknHpn3qU. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Характерник – хто це? Іван Леньо читає містичний опис з книги [Електронний ресурс] / Дивіться, митець! Смотрите, художник! Look at artist! // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=8Pp4yfSmCsA. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Характерник – Легенди України [Електронний ресурс] / Арт Відео // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=YUY8QWX2Gc0. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.06.2022.

Характерники – магический спецназ – Затерянный мир. 3 сезон. 50 выпуск / Телеканал 2+2 // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=iM593f10IpY. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Чорнобаївка. Легенда про козака Чорнобая. Легенда про Чорнобаївку [Електронний ресурс]   / Аудіолегенда // YouTube. – Електрон. відео дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Gx50xKeftsY. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Ярох А. І. Тема козаків-характерників в українському інформаційному просторі [Електронний ресурс] / Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Електрон. текст. дані.  – Режим доступу:  https://core.ac.uk/download/pdf/46592742.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення: 14.06.2022.

Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної

та науково-інформаційної роботи Нестеренко О. В., Снігирьова Л. М.