ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Культурний фронт: МИ – УКРАЇНЦІ!

«ЧАРІВНИЙ САД» ГАННИ СОБАЧКО-ШОСТАК

      Ганно, Ганно, 
      Як у світі гарно!
      У твоєму світі –
      Дивосвіті квітів.
      Від пелюстки
      До стебельця,
      Ніби в люстрі – в спраглім серці.
      На папері Малювала,
      Так уперше Милувала:
      – Зі стежки Левадної –
      В мережки Доладнії –
      Колір цвів,
      Співав нівроку
      От Скопців аж до Нью-Йорку….
      Де квіти Оселились?
      – у дітях Веселинівських

                            О. Боровко.

 

 

Незважаючи на тяжкі воєнні часи в країні продовжується культурно-мистецьке життя, що підтримує дух та самосвідомість нації. Одним з цікавих міжнародних проєктів, який нині потужно розгорнув свою роботу є «ДНК української вишивки авангарду». Його організатори мають за мету популяризувати унікальне явище українського авангарду серед широкого загалу українців та світової спільноти.

Проєкт залучає сучасних митців з різних регіонів України до створення власних робіт на основі ескізів українських народних митців-новаторів початку ХХ століття – Ганни Собачко-Шостак, Євгена Пшеченка, Василя Довгошиї, Параски Власенко.

Понад 100 експонатів, створених під час війни, будуть презентовані незабаром у Києві та інших українських містах, а також за кордоном. 

Надихаючись культурною спадщиною, незламні українки знаходять сили створювати яскраві мистецькі зразки, відтворюючи 100-річні ескізи навіть зі вторинної сировини, у сучасних матеріалах і нестандартних техніках, у вишивці і писанках, мозаїці і бісері, прикрасах, аксесуарах та одязі. 

Для реалізації мистецького проєкту в Чернівцях створено осередок «Буковинського творчого батальйону», який об’єднав не тільки митців цього регіону, але і майстрів декоративного мистецтва з числа переселенців. У квітні відбулась перша виставка робіт сучасних майстрів «Діалог століть: ДНК української вишивки авангарду» у Центрі культури «Вернісаж» у м. Чернівці.

 

Побачити рідкісні сторічні ескізи, які чудом вціліли під час лихоліть ХХ століття, а нині зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, які надихають сучасних митців, можна в Онлайн-музеї «ДНК української вишивки авангарду» (http://www.uaheritage.com/). 

Ці твори народились в результаті грандіозного експерименту - співпраці провідних художників авангарду Олександри Екстер, Казимира Малевича, Любові Попової, Ольги Розанової, Надії Удальцової та самобутніх народних майстрів Ганни Собачко-Шостак, Євмена Пшеченка, Василя Довгошиї, Параски Власенко. 

Серед цих мистецьких шедеврів твори майстрині декоративного розпису Ганни Собачко-Шостак займають особливе місце. 

Вона малювала чудернацькі квіти: одна квітка вплітається в іншу й перетворюється на казкових птахів, риб чи людей – усе в найкращих традиціях народних орнаментів, які передають колорит і багатство нашої природи. 

Хрестоматійне висловлювання А. Матіса про те, що «не вам, а нам у вас треба вчитися, тому що ви маєте ікони та унікальне мистецтво Ганни Собачко» (1916 р.), якнайкраще характеризує творчість Ганни Собачко-Шостак (1883-1965). Ким же була мисткиня, яка і сьогодні надихає нас своєю творчістю?

Народилася Ганна Феодосіївна 15 грудня 1883 року в селі Скопці (нині Веселинівка Київської обл.) – відомому центрі народного мистецтва, що, мабуть, і визначило її подальшу долю.

Сім'я Ганни жила бідно. Навчатися їй майже не довелося. Тільки дві зими ходила дівчинка до школи, а потім довелося найматися до багатіїв на польові роботи. З дитинства вона працювала на чужому полі, а взимку разом із матір'ю ткала полотно. З п'ятнадцяти років Ганна почала розписувати паперові рушники. Її картинки охоче купували селяни і прикрашали ними свої житла. Розписувала вона також хати односельців. Зароблені таким чином гроші були значною допомогою усій родині.

Малювала саморобним пензликом з жорсткого тхорового волосся, закріпленого в розщепленій гілочці вишні. Фарби теж робила сама, навчившись у дорослих – зі звіробою, з буряка, з глини. Сама дівчина говорила: «Як намалювала би квітку точнісінько такою, як вона є, як всі її бачать, то мені б сказали люди у селі: «То ж не твоя квітка, Ганно, а природня, огородня». Тому й вигадувала з голови».

У 1910 році заможна поміщиця і відома шанувальниця українського народного мистецтва Анастасія Семиградова у себе в маєтку в селі Скопці влаштувала земську навчально-показову килимарську майстерню й показовий вишивальний пункт, художнє керівництво яким було доручено художниці Євгенії Прибильській, яку дуже зацікавив незвичний живопис Ганни. Ставши, таким чином, першовідкривачем самобутнього таланту, Євгенія Іванівна долучила до творчої долі Ганни професійну художницю авангарду та знаного майстра декоративного мистецтва Олександру Екстер, яка малювала, зокрема, й ескізи для вишивки. 

Ось як описує Ганну Єлизавета Михайлівна, дочка Семиградової, у своєму листі до мистецтвознавця В. Ханко: «У кімнаті поряд  з килимовою майстернею, біля Є. Прибильської, за пультом стояла молода, з незвичайними «циганськими» очима Ганна Собачко і малювала… Малювала незвичайно, без ластика, відразу пензлем, наносячи квіти, листя, птахів у різних місцях білого аркуша. Потім усе це поєднувалось у загальну композицію. Здавалось, у неї в руках не пензель, а різець, такі чіткі, остаточні, без можливості що-небудь змінити були її рухи. Олівець я бачила в неї рідко. Часто Євгенія Іванівна посилала Ганну в сад подивитися на квіти, а їх було багато. Ганна ніколи їх не рвала – жаліла. Так вони працювали разом, мовчали, зрідка Євгенія Іванівна давала вказівки, а згодом розбирала готовий рисунок. Ганна працювала самозаглиблено, без втоми. Вона була незалежна, небагатослівна, але скромна й легко усміхалась по-жіночому загадковою глибокою усмішкою».

 

1916 року, під час першої світової війни, Ганна Собачко створює композицію «Тривога». Тут можна побачити те нове колірне та образне рішення, що відрізняє її твори від робіт попередніх років. На темно-зеленому, а не білому, як раніше, фоні представлені червоно-вогняні, посилені чорним, смерчі, в центрі — дві білі плями з чорними зіницями. Червоно-вогняними смерчами художниця ніби хотіла передати весь жах, тривогу та трагедійність війни, що охопила світ.

Ось як сама художниця описувала цей період свого життя: «В Скопецькій майстерні я почала малювати 1916 року, коли була вишивальницею декоративних виробів. Спочатку малювала на продаж паперові рушники. Коли мене залучили малювати в майстерні, я отримала гарні закордонні фарби й папір і почала дивитися книжки з орнаменту — робота в мене пішла краще, хоча я не перемальовувала, а робила все з голови. Я відчувала, що росту». 

 

З 1932 року Ганна Собачко-Шостак працювала на фабриці «Експортвибивтканина» (селище Черкізово), де за її малюнками виготовляли вишивки в українському народному стилі («Весняна пісня», «Півні», «Червоний травень», «Український вінок», «Букет квітів», «Вихор»). Ганна продовжила займатися улюбленою справою, за її ескізами виготовляли килими, тканини тощо.

Новий період творчого злету таланту Ганни Феодосіївни припадає на останні роки життя. Вісті з України, віднайдені ранні роботи, які зберегла Є. Прибильська, зацікавленість та увага науковців – все це стало досить сильним стимулом для творчої натури, імпульсом до праці, тож 80-річна майстриня знову серйозно береться за пензель. В результаті народжується нова серія робіт «Квіти України». 

1963 року її твори експонувались на Республіканській виставці народного мистецтва, а у березні 1964-го – на виставці, присвяченій 150-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. Вони мали великий успіх і 1965 р. були номіновані на премію ім. Т. Г. Шевченка.

Творче життя Ганни Собачко-Шостак у мистецтві тривало понад півстоліття. Українська мисткиня брала участь у Першій республіканській виставці 1936 року (Київ, Москва, Ленінград). У 1937 році її твори експонувалися на Міжнародній виставці в Парижі. За внесок у розвиток народного мистецтва України та участь у виставці 1936 року художниця однією з перших отримала звання «Майстер народного мистецтва УРСР». Загалом роботи української майстрині, починаючи з 1913 року, експонувалися на понад 40 виставках в Україні та за кордоном.

Більше про життя та творчість Ганни Собачко-Шостак ви зможете дізнатися з видань, що зберігаються у фонді Національної історичної бібліотеки України:

Авангард і модерн в українському народному мистецтві 1910-1930 років / Національний музей українського народного декоративного мистецтва ; авт., упоряд. О. Шестакова. — Київ : Саміт-книга, 2019. — 151 с. : іл. 

Геник, С. М. 150 видатних українок / С. М. Геник. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003. — 232, [6] с. : іл. 

Горбачов, Д. О. Авангард. Українські художники першої третини ХХ ст. / Д. О. Горбачов. — Київ : Мистецтво, 2016. — 320 с. : іл.

Кара-Васильєва, Т. В. Відроджені шедеври / Т. В. Кара-Васильєва, Г. Ф. Коваленко. — Київ : Новий друк, 2009. — 86 с. : іл., фото. 

Кара-Васильєва, Т. В. Історія української вишивки = History of Ukrainian Embroidery : книга-альбом / Т. Кара-Васильєва. — Київ: Мистецтво, 2008. — 464 c.: іл. 

Мєстєчкін, Г. А. Ганна Собачко : [альбом-нарис про творчий шлях українського радянського майстра народного декоративного живопису] / Г. А. Мєстєчкін. — Київ : Мистецтво, 1965. — 47 с. : іл. - (Майстри народного мистецтва). 

Шестакова, О. Ганна Собачко-Шостак / О. Шестакова // Народне мистецтво. — 2007. — № 3-4. — С. 12 – 17. 

Шестакова, О. «Твори Собачко-Шостак — золота сторінка в історії українського мистецтва». До 125-річчя від дня народження / О. Шестакова // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 75-78. 

Юр, М. В. Собачко-Шостак Ганна Феодосіївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 684.