ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
20.04.2024
КВІТКОВА ГАЛАКТИКА КАТЕРИНИ БІЛОКУР
10 червня – День пам’яті геніальної художниці – Катерини Білокур (1900–1961).
Видатна художниця Катерина Білокур – уособлення України та боротьби за краще майбутнє. Творчість Катерини Білокур, без сумніву, залишатиметься такою, що захоплює світ та пропагує українську культуру.
доктор історичних наук, професор Ольга Коляструк
Життєпис
Катерина Василівна Білокур народилася 7 грудня 1900 року, в День святої Катерини, що, на думку відомого дослідника життя та творчості майстрині Миколи Кагарлицького, ніби визначило її долю – страждати усе життя, як і свята її посестра.
Родом Катерина Василівна з села Богданівка Пирятинського повіту, Полтавської губернії, нині Яготинського району на Київщині.
Художниця-самоучка з Богданівки, як вона себе називала, вважала квіти живими істотами, які мають душу, називала їх окрасою і очима Землі. Ніколи не зривала живих квітів, адже була впевнена, що це — гріх, малювала їх тільки з натури. Для цього йшла хворими ногами за 20-30 кілометрів у ліс під Пирятин, у мальовничі куточки Яготина.
Її пензлю був підвладний портрет, пейзаж, натюрморт. Та особливу мистецьку галактику Катерина Білокур створювала з квітів. На своїх картинах вона щедро посіяла найулюбленіші квіти української землі – калину, мальви, півонії, жоржини, нагідки, ромашки, чорнобривці, барвінок, кручені паничі, колосся жита, пшениці, ячменю, головки соняшників…
Усе життя Катерина Білокур прожила в селі, в старенькій хаті, яку часто не було чим топити. Пережила Голодомор, Другу світову війну, нерозуміння рідних. Потерпала від тяжкої недуги, наприкінці життя доглядала тяжко хвору стару матір. Але у своїх картинах художниця ніколи не показувала своїх страждань.На її полотнах – щастя і залучення до Всесвіту, до Бога, до природи, до кожної квіточки.
Музей-садиба Катерини Білокур у Богданівці
Катерина Білокур за роботою (прижиттєвий портрет)
Автопортрет Катерини Білокур
Знищені картини
Під час Другої світової безжально знищено 11 робіт художниці, які були представлені на першій її виставці в Полтаві у 1940-му році (трагічно загинули у пожежі на початку війни). Не залишилось навіть переліку цих робіт, які були значним успіхом і гордістю художниці.
Пізніше, у 1957 році, зникли безвісти ще дві картини – «Цар Колос» та «Берізонька», що демонструвались на виставці українського мистецтва «Юнеско-57» в Парижі. За офіційними даними їх було викрадено. Інша версія - твори української художниці могли бути подаровані впливовим особам і сьогодні вони, можливо, прикрашають чиюсь приватну колекцію. Знайти і повернути втрачені картини в Україну - справа майбутніх дослідників і ентузіастів. Всесвітньо відомий майстер пензля Пабло Пікассо, який відвідав виставку «Юнеско-57» в Парижі, був у захваті від картин Катерини Білокур. Він «[…] довго, мов загіпнотизований, стояв перед ними в задумі, а потім назвав художницю геніальною і, порівнявши її з визначною представницею французького наївного малярства Серафін Луїз із Санлі, яка також малювала квіти, кажуть, схвильовано вигукнув: «Аби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б про неї заговорити весь світ!» (див. М. Кагарлицький. «КатеринаБілокур. Я буду художником!»).
 |
 |
 |
 |
| Катерина Білокур. Квiти за тином | Катерина Білокур. Богданівські яблука | Катерина Білокур. Польовi квiти | Катерина Білокур. Сніданок |
«Я самоучка»
Читати, писати та малювати Катерина Білокур навчилася самотужки. У 1920-х роках Катерина двічі намагалася вступити на навчання до художньо-керамічного технікуму в Миргороді та Київського театрального технікуму, але, з огляду на відсутність у дівчини атестату про семирічну освіту, її не прийняли до жодного навчального закладу. Тоді вона вирішила, що навчатиметься малюванню самостійно і у своїй автобіографії написала так:
«А в 1933 році, восени, надумалась я, що дальше відкладати не можна, а буду я вчитись малювати сама, бо що ж мені діяти, як через мою неосвіченість ніхто мене ні в яку школу не приймає.
От увійшла я в хату та й кажу батьку та матері, що я буду вчитись малювати не тільки в неділю, а й щодня, коли тільки буде час. Батько саме латали чоботи, а коли я сказала їм ці слова, то вони подивились на мене такими очима, наче я їм сказала, що поставлю драбину та полізу чи на Місяця, чи на Марса. «Чи це ти, Катре, насміхаєшся, чи дороги питаєшся?» – сказали мені батько. – «Ні, – кажу, справді буду вчитись малювати!» – «А який же бісів батько буде тебе вчити?» – «Сама!» – відповідаю їм».
Так і сталося. Набагато пізніше, для вступу до Союзу художників вже відома на увесь світ Катерина Василівна написала в «Особовому листку», в графі «Освіта»: «Ні за один день освіти не маю. Я самоучка».
Епістолярна спадщина
Попри відсутність освіти, епістолярну спадщину, яку залишила Катерина Білокур, вважають такою ж талановитою, як і її картини.
Упродовж тридцяти років письменник, мистецтвознавець, перекладач Микола Кагарлицький збирав по крихтах, мов скарб, листи Катерини Василівни. Часом він долав довгі кілометри, аби тільки віднайти ще один лист «звитяжниці духу». Мріяв про той день, коли вони будуть опубліковані і стануть духовним набутком усього народу.
Микола Феодосійович невтомно стукав у двері високих кабінетів і авторитетних літераторів, для яких опублікувати листи вже відомої народної художниці навіть у 80-ті роки минулого століття, значило ризикнути своєю кар’єрою. Йомувідмовляли, а він знову стукав…
Лише у 1982 році невелика добірка листів унікальної епістолярної спадщини Катерини Білокур була вперше надрукована в березневому числі «Вітчизни». Згодом побачили світ і книжки Миколи Кагарлицького – «Я буду художником!», «Катерина Білокур очима сучасників», «Листами, мов зорею, засвітилася», «Квіти, мої діти».
Разом з тим, Микола Кагарлицький був людиною настільки скромною, що у перших виданнях своїх книжок про богданівську художницю він навіть не зазначав свого авторства.
Картини, що «оживають» в книжці
Одним з цікавих сучасних видань, присвячених життю і творчості геніальної українки стала книга «БІЛОКУР. BILOKUR» мистецтвознавиці Олесі Авраменко. Видання монографії здійснено Національним музеєм українського народного декоративного мистецтва за підтримки Українського культурного фонду. Видання містить не лише цікаві факти про життя та творчість художниці, але й 86 ілюстрацій картин та 12 малюнків Катерини Білокур, які зберігаються в різних музеях України та у приватних колекціях.
Особливістю видання є те, що його сторінки включають інтерактивні елементи. Картини видатної художниці «оживають» за допомогою мобільного додатку доповненої реальності SIMOAR. Для того, щоб побачити, як розцвітають квіти, рухаються постаті і навіть трактор на одній із картин художниці, потрібно прочитати інструкцію наприкінці книги.
Більше про Катерину Білокур та її творчість ви зможете дізнатися з книг, що зберігаються у Національній історичній бібліотеці України:
Авраменко, Олеся. Білокур / О. О. Авраменко ; Національний музей українського народного декоративного мистецтва. - Київ, 2020. - 167 с. : іл., фот.
Катерина Білокур : [книга-альбом] = KaterynaBilokur / [упоряд. Н. Л. Розсошинська, М. Кагарлицький]. – Київ : Мистецтво, 2015. – 151 с. : іл., портр. - До 115-ї річниці від дня народження.
Катерина Білокур: мистецтво народне, наївне, високе? : у 2 кн. / голов. ред. Л. Лихач. - Київ : Родовід, 2011. - 207 с. : мал., фот.
Катерина Білокур очима сучасників : Спогади. Есеї. Розвідки з архіву художниці / упоряд. М. Кагарлицький. - Київ : Томіріс, 2000. - 431 с. : іл.
Катерина Білокур: філософія мовчазного бунту : наукові статті, есеї, культурологічні праці до 100-річчя і 110-річчя Катерини Білокур / ред. О. С. Найден. - Київ : Стилос, 2011. - 256 с. : 8 арк. іл.
Катерина Білокур : фотокнига / авт. вступ. ст.: Н. Д. Розсошинська, О. М. Федорук. - Київ : Спалах,2001. - 127 с.: іл.
Катерина Василівна Білокур : [альбом] / упоряд., вступ. ст. В. Нагая. - Київ : Держ. вид. образотв. мистецтва і муз. літ. УРСР, 1959. - 17, XXVIII с. : іл.
Білокур, Катерина Василівна. Я буду художником : документальна оповідь у листах художниці, розвідках Миколи Кагарлицького / К. В. Білокур. - Київ : Спалах ЛТД, 1995. - 367 с.
Забужко, Оксана. Планета Полин : вибрані есеї / О. Забужко. - Київ : Комора, 2020. - 378, [1] с. : іл., фот.
Кагарлицький, Микола. Листами, мов зорею, засвітилася : документальна оповідь у листах художниці, розвідках автора / М. Кагарлицький. - Київ : Варта, 2007. - 462 с.
Краса Украины : хрони кажизни и творчества художницы Екатерины Васильевны Белокур (1900-1961) : к столетиюсо дня рождения / Культурный центр Украины в Москве, Институтславяноведения РАН, Библиотекаукраинскойлитературы в Москве ; сост. Ю. А. Лабынцев. - Москва, 2000. - 38 с. : ил.
Роздобудько, Ірен. Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур, Чарлі Чапліна / І. Роздобудько. - Київ : Грані-Т, 2007. - 144 с.
Світ Катерини Білокур : каталог творів колекції Державного музею українського народного декоративного мистецтва / авт.-упоряд. Н. Розсошинська. - Київ : Емма, 2000. - 64 с. : іл.
Скалацький, Кім. Катерина Білокур. Портрет з натури : етюд - монографія / К. Скалацький. - Полтава : АСМІ, 2012. - 52 с.
Топська, Неллі. Зачарована квітами / Н. Топська. - Київ : Книжкова База “Альфа”, 2017. - 64 с. : іл., фот.
Турківський, Микола Петрович. Сузір’я Катерини Білокур : вірші / М. П. Турківський. - Прилуки : Прилуцька міська друкарня, 2012. - 52 с.
Червоних сонць протуберанці : збірник мистецтвознавчих і культурологічних праць до 100-річчя Катерини Білокур / М-во культури і мистецтв України ; НАН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ;Академія мистецтв України ; авт. проекту, упоряд., відп. ред. О. С. Найден. - Київ : АртЕк, 2001. - 128 с. : іл., 8 вкл. арк. фот.
Яворівський, Володимир Олександрович. Автопортрет з уяви : роман : [про К. Білокур] / В. О. Яворівський. - Київ : Рад. письменник, 1981. - 255 с.
Яворівський, Володимир. Автопортрет з уяви : роман про трагічну та дивовижну долю Катерини Білокур / В. Яворівський. - Київ : БрайтСтарПаблішинг, 2018. - 294 с.
