ОБЕРЕГИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ Вип. 6.

11 травня 2022 р. 11:00

2391 переглядів

Котильон

Прикраса, про яку йдеться у повідомленні – котильон. Назва її співзвучна з назвою танцю (від французького cotillion), він який був дуже популярним, особливо в ХІХ столітті в Західній Європі та Польщі. Через цей танець набирали популярності «котильйонні бали», на яких відбувався дебют молодих дівчат – панночок. Одним з елементів таких балів були прикраси-котильони, з якими пов’язаний вибір партнера. Таку прикрасу (це могли бути сердечко, букетик тощо), дівчина виготовляла зі стяжки, гіпюру або газу й чіпляла кавалеру на одяг, таким чином запрошуючи на танець, а хлопець, на знак подяки, дарував цукерки, шоколад чи помаранч. Котильон залишався хлопцеві на пам’ять. Саме тому назва «котильон», стосовно аксесуару, застосовувалася частіше.
З кінця XIX ст. у творчості українських майстрів набуло популярності мистецтво виготовлення бісерних оздоб, що вже на початок XX ст. стає загальновживаним. Цей художній матеріал був найбільш поширеним на території Західної України (Галичина, Буковина, Закарпаття, Західне Поділля).
Бісером вишивали сорочки, пояси, верхній одяг, головні убори, виготовляли шийно-нагрудні бісерні прикраси, які називали «цятки», «вівсьорки», «ґердани», «силянки», «басми», «ґрусталі», «маниства», «гармузи». Однією з небагатьох чоловічих прикрас був котильон («вісьорок», «вістончик», «герданник», «ланцок», «кутальйон») – бісерна нагрудна прикраса у формі невеликого п’ятикутника (прямокутника з трикутним дашком), яку виконували у техніці бісерного ткання. Прикраса мала композицію з геометричних, рослинних, зрідка зооморфних чи антропоморфних мотивів, також графічних знаків, доповнювалася ініціалами, китицями, тороками.
Особливістю закарпатського котильона було те, що його могли виконувати у техніці вишивання, тоді як на решті західноукраїнських теренів майстрині зазвичай послуговувалися технікою бісерного ткання, рідше – нанизування. Існувало і локальне розрізнення стосовно того, де і в який спосіб потрібно носити котильон. Зокрема, жителі Північної Буковини котильон кріпили на сорочку або мінтян (киптар) – ліворуч грудей. Мешканці ж Буковинського Поділля носили таку прикрасу на грудях (нежонатий – з лівого боку, жонатий – з правого), або підвішеною до пояса. На верхівці бісерного котильона виплітали петельку, за яку прикрасу чіпляли до ґудзика, нашитого на кишеньку сорочки чи піджака. Іноді замість петельки до верхівки котильона пришивали металевий карабінчик, яким прикрасу кріпили до прорізу на кишеньці. На Буковинському Поділлі відоме використання котильонів як декоративних доповнень до тканих крайок. Котильон могли носити як чоловічу краватку або ж використовувати як підвіску до чоловічого кишенькового годинника.

Котильон «вівсьорок», Північна Буковина, кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
У багатьох осередках традиції бісерних виробів котильон став своєрідним дівочим освідченням – юна майстриня дарувала особисто виготовлену прикрасу парубкові, до якого відчувала найбільшу симпатію.
Потрібно наголосити, що тільки на Буковині чоловіки носили прикраси – ґердани й котильони, на всій території України прикраси були суто жіночими аксесуарами.
Відомим було також уживання котильону в ансамблі жіночого вбрання. Хоча гуцульських прикрас такого типу збереглося небагато, в основному в музеях, але маємо про них чимало повідомлень.
На початку ХХ ст. у багатьох селах Галичини з’явився звичай. Він пов’язаний із прикрасою котильон, яку дівчата виготовляли у передвеликодній час. Звідси й назва розваги, пов’язаної переважно із Великодніми святами – «котильйонова забава». На початку танцю дівчина, на знак освідчення, чіпляла котильон на одяг з лівого боку грудей парубкові, який найбільше сподобався. Після танцю парубок, вдячний за прихильність і дарунок, пригощав дівчину солодощами та запрошував на наступний танець.
Котильон був не лише атрибутом гри, а й оберегом. У західноукраїнських селах побутував звичай дарувати котильон парубкові, що йде до війська, таким чином дівчина бажала йому пережити війну й здоровим повернутися додому. Такий оберіг захищав свого власника від негативного впливу ззовні, оточуючи його «доброю енергетикою», будучи красивим та привабливим, відвертав надмірну увагу від самої людини (Джерело: Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру / О. Федрчук. – Львів : Свічадо, 2007. – 120 с.).
Під час вивчення української фалеристичної спадщини періоду національно-визвольної боротьби 1916-1950 років фахівці звернули увагу на фотографії із зображенням уніформи вояків українських військових формувань та розміщення на них нетрадиційних для військової атрибутики відзначень у вигляді виробів з бісеру. При опрацюванні сучасних досліджень народно-ужиткового промислу, було встановлено назву, призначення, історію виникнення відзнак-сувенірів. На фотографіях приватних і музейних збірок науковці виявили невідомі відзнаки-сувеніри, які прикрашали однострої вояків українських військових формувань у період національно-визвольної боротьби 1916-1950 років, що навело дослідників на думку про оберегове значення котильонів.

<= Фото невстановленого вояка Легіону Січових Стрільців (крім котильона (ймовірно з ланцюжком до кишенькового годинника), цілий «букет» різноманітних відзнак).
 

Котильон з приватної збірки,⇒
зберігала вдова воїна УПА
з Сколівського району на
Львівщині.
Власноручно виготовлений
дружиною воїна,
як оберіг від ворожої кулі.
Розмір: 145х50 мм

<= Котильон з ініціалами “X.Ж.”.
Місце походження
не встановлене.
Розмір: 140х59 мм

Котильон належав воїну
дивізії “Галичина”.⇒
Походить котильон з
Бродовського району
Львівської області.
Розмір: 140х45 мм

(Джерело: «Котильон – відзнака-оберіг в українських військових формуваннях періоду національно-визвольної боротьби 1916-1950 років» // Степан Пахолко, Ольго Мартин // Журнал «Нумізматика і фалеристика», 2006, № 4. – веб ресурс http://www.ridnamoda.com.ua/?p=650 ).
 

Викликає зацікавлення котильон із зображенням лева з м. Вашківці Вижницького району (передгір’я). Виконаний він схематично, у профіль. Цікавим є той факт, що лев зображений з короною на голові, окрім того, вище самого зображення лева присутня ще одна корона з хрестом. У цьому котильоні орнаментована верхня частина, яка доповнюється кутасиком, а нижня частина – тороками (іл. 

<= Котильон, власність: Дмитра Курика, ПАМ за 2014 р.; бісер, нитки, ткання, нанизування; м. Вашківці; фото О. Фединчук).
(https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/35/124-139_Fedynchuk.pdf ).
У другій половині XX ст. котильон втратив популярність та значення чоловічої нагрудної оздоби. З бісеру виготовляють сувеніри у вигляді котильонів, які використовували як брелки. Попри тривале забуття, у контексті сучасного відродження художніх виробів з бісеру, первісна традиція виконання та використання котильону має усі шанси на відродження. І зараз їх роблять майстрині, відтворюють давні і створюють свої.
Чернівецький художній музей  разом з рукодільною мережею «Санта», організатори ХХІІІ виставки «Вишиваний дивотвір», – вирішили відродити давній виріб у вишивці, оскільки такий тип прикрас побутував на Західному Поділлі, Опіллі, Гуцульщині та Буковині. Науковий працівник Художнього музею Ольга Денисова виготовила бісерний котильон, який продемонструвала та розповіла про особливості цієї чоловічої нагрудної прикраси.
(https://www.facebook.com/348562118490317/posts/997612193585303/).
Сучасні зразки та реконструкції вівсюрків практикує знана майстриня з нанизування бісеру, краєзнавиця Анна Проскуріна-Ватаманюк (Винниччина)
(https://www.facebook.com/Майстерня-Анни-Ватаманюк-Проскуріна-Світанок-107458078116703/ )
У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького виставляються стародавні котильони
<= Котильон – чоловіча прикраса 30-х років ХХ ст. Придбана ця оздоблювальна річ музеєм 19.07.1984 року у Будзан О. Прикраса походить з с. Добромірна Збаразького р-ну Тернопільської обл. Котильон виготовлений вручну з кольорового бісеру способом ткання на рамці.
(https://www.facebook.com/page/420237301401527/search/?q=виставка%20котильон)

На VII Всеукраїнській виставці «Бісер: Вчора. Сьогодні. завтра» була представлена колекція традиційних народних та авторських прикрас з бісеру, серед яких були і котильони, від Наталі Артюхової (члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України) фото 10, 11 (https://moyd2d.blogspot.com/2019/04/vii-20-2019.html ).
Розвивають традиції виготовлення нашийних і нагрудних прикрас Північної Буковини заклади освіти, зокрема Вижницький коледж прикладного мистецтва імені В. Шкрібляка і кафедра декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.
Бісероплетіння – чудова можливість спробувати свої сили у копіткій справі, яка вимагає наполегливості та акуратності. Усе, що буде зроблено вашими руками, стане гарним подарунком, головне мати бажання та старанність. Нашим воїнам дуже потрібна увага та підтримка. Нехай часточка тепла наших душ та маленькі подарунки зігріють їхні серця у цей важкий час.
Книжкові видання з фонду НІБУ:
Коцан В. В. «Монистята на білиньку шию...» : жіночі прикраси з бісеру на Закарпатті / В. В. Коцан; Закарпат. облдержадмін. Департамент культури, Закарпат. музей нар. архітектури та побуту. – Ужгород : Вид-во Олександри Гаркуші, 2020. – 112, [1] с. : іл., кол. іл.
Світ декоративно-прикладного мистецтва: пам’ятки користувачам: набір буклетів Вироби з бісеру / Івано-Франків. обл. універс. наук. б-ка ім. І. Франка, відділ літ. з мистецтва; упоряд.: Г. І. Пристай, М. Ю. Михайлюк. – Івано-Франківськ, 2010. – 14 с.
У світі вишивки та бісероплетіння Олександри Федишин: [буклет] / Івано-Франківськ. облдержадмін., Упр. культури, нац. та релігій, Обл. універ. наук. б-ка ім. Івана Франка, відділ літ. з мистецтва ; упоряд.: Г. І. Пристай, С. В. Джоголик. – Івано-Франківськ, 2013. – 16 с.
Федорчук О. С. Бісерне оздоблення народної ноші українців: концепція етномистецької традиції (на матеріалах Північної Буковини, Західного Поділля, Покуття та Гуцульщини): автореферат дис. ... д-ра історичних наук: 07.00.05 / О. С. Федорчук; НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, Ін-т народознавства. – Львів, 2021. – 36 с.
Федорчук О. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців: на матеріалах західних областей України / О. Федорчук; наук. ред. С. Павлюк; НАН України. Ін-т народознавства. – Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2021. – 319 с.: вкл. л., іл.
Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру / О. Федорчук; НАН України, Ін-т народознав. – Львів: Свічадо, 2007. – 119, [1] с.: іл.
Статті:
Курочкін О. К. Обрядовість (календарні свята й обряди) // Поділля. Історико-етнографічне дослідження. Одяг. – К: Доля, 1994. – С. 377.
Пахолко С. Котильон-відзнака-оберіг в українських військових формуваннях періоду національно-визвольної боротьби 1916-1950 років / С. Пахолко, О. Мартин // Нумізматика і фалеристика: довід.-інформ. журн. – Київ, 2006. – № 4. – С. 22-25.
Федорчук О. Типологія українських народних прикрас // Народознавчі зошити. – 2003. – Ч. 5-6. – С. 712-719.
Федорчук О. Бісерне оздоблення народної ноші лемків: історична реконструкція етнічної мистецької традиції / О. Федорчук // Народна творчість та етнологія. – Київ, 2020. – № 5/6. – С. 98-108.
Федорчук О. Типологічні та художні особливості бісерного декору буковинського народного одягу ХІХ століття / Олена Федорчук // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). – С. 1080 –1086.

Список не є вичерпним. Більше документів даної теми Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.
Додатково читайте електронні джерела:

Бісероплетіння. Виготовлення підвісок. (За матеріалами: Федорчук Олена. Українські народні прикраси з бісеру. – Львів: Свічадо, 2007 ( з ілюстраціями) / Мала Сторінка. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://mala.storinka.org/бісероплетіння-виготовлення-підвісок-олена-федорчук-українські-народні-прикраси-з-бісеру.html. – Назва з екрана. – Дата звернення: 30.04.2022.

Герданизбисера без станка. Украшениеизбисерасвоими руками майстер-клас / Интересныеидеи. – Електрон. дані. – Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=K27fZrkmzSY. – Назва з екрана. – Дата звернення: 30.04.2022.

Герданизбисерасвоимируками.– «Станочноеплетение» / КузьмаНаталья. Школабисероплетения.– Електрон. дані. – Режимдоступу:

https://www.youtube.com/watch?v=Ony120JtCxU – Назва з екрана. – Датазвернення: 30.04.2022.

Изделияизбисера с украинскойсимволикой / Espreso.TV.–Електрон. дані. – Режимдоступу: https://www.youtube.com/watch?v=rzi4wCgEqyM.– Назва з екрана.– Датазвернення: 30.04.2022.

Котильон – відзнака-оберіг в українських військових формуваннях періоду національно-визвольної боротьби 1916-1950 років. / Рідна мова.– Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.ridnamoda.com.ua/?p=650 . – Назва з екрана. – Дата звернення: 30.04.2022.

Котильонова забава: як колись розважались львів’яни, – фото, відео / Сайт міста Львова. – Електрон. дані. – Режим доступу:

https://www.032.ua/news/2566648/kotilonova-zabava-ak-kolis-rozvazalis-lvivani-foto-video. – Назва з екрана. – Дата звернення: 30.04.2022.

Котильон – оберіг для українського воїна / Газета «Буковина».– Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.facebook.com/348562118490317/posts/997612193585303/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 28.04.2022.

Мастер-класс «Браслет избисера» в техникестаночноготкачестваАнастасииПегановой / КоттЦеба. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=2IMkYnd7Q6s– Назва з екрана. – Дата звернення: 30.04.2022.– Назва з екрана. – Дата звернення: 30.04.2022.

«На ярмарку в Лютовиськах» / Домів/Domiv ~ портал насильно переселених мешканців Бескидів. – Електрон. дані. – Режим доступу:

https://bojky.wordpress.com/2012/06/07/на-ярмарку-в-лютовиськах/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 28.04.2022.

Невичерпне джерело. Про котильони і все всевсе! / Івано-Франківське обласне телебачення. – Електрон. дані. – Режим доступу: «Галичина»https://www.youtube.com/watch?v=FoSVeePyDHc. – Назва з екрана. – Дата звернення: 28.04.2022.

Попович М. Українські обереги: як жінки своєю любов`ю оберігали чоловіків від ворожих куль [Електронний ресурс] / М. Попович // Інформ. агенція «Вголос». – Електрон. дані. – Режим доступу: https://vgolos.ua/news/ukrayinski-oberegi-yak-zhinki-svoieyu-lyubov-yu-oberigali-cholovikiv-vid-vorozhih-kul_1418697.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 25.04.2022.

Почесна варта отримає козацьку шаблю замість шашки та котильйони за родами військ / UkrainianMilitaryPages. – Електрон. дані. – Режим доступу:

https://www.ukrmilitary.com/2018/06/shablya.html.– Назва з екрана. – Дата звернення: 29.04.2022.

Працівниця чернівецького музею створює прикраси з бісеру / Погляд. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://pogliad.ua/ru/news/culture/pracivnicya-cherniveckogo-muzeyu-stvoryue-prikrasi-z-biseru-356318. – Назва з екрана. – Дата звернення: 29.04.2022.

І. Традиція і війна: досвід Буковини [Електронний ресурс] / І. Стеф`юк // Буковин. центр культури і мистецтва. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/svitohliadni-praktyky/5582-tradytsiia-i-viina-dosvid-bukovyny.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 25.04.2022.

Традиція і війна: досвід Буковини / Уч.-метод. центр культури Буковини.– Електрон. дані. – Режим доступу: http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/svitohliadni-praktyky/5582-tradytsiia-i-viina-dosvid-bukovyny.html. – Назва з екрана. – Дата звернення: 29.04.2022.

«Українські автентичні прикраси – це обереги», – вважає майстриня зі Збаражчини (фото) / Терен. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://teren.in.ua/news/majstrynya-zi-zbarazhchyny_278239.html. – Назва з екрана. – Дата звернення: 28.04.2022.

Українські народні прикраси з бісеру / Музей Івана Гончара.– Електрон. дані. – Режим доступу: https://old.honchar.org.ua/p/ukrajinski-narodni-prykrasy-z-biseru/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 28.04.2022.

У скансені в Ужгороді відкрилася виставка «Прикраса» із фондів львівського музею ім. Шептицького (фото) / Закарпаття онлайн.– Електрон. дані. – Режим доступу: https://zakarpattya.net.ua/News/213236-U-skanseni-v-Uzhhorodi-vidkrylasia-vystavka-Prykrasa-iz-fondiv-lvivskoho-muzeiu-im.-Sheptytskoho-FOTO. – Назва з екрана. – Дата звернення: 28.04.2022.

Федорчук О. Головні функції бісерного декору народної ноші українців [Електронний ресурс] / О. Федорчук // Народознавчі зошити: наук. журн. – Львів, 2013. – № 4. – С. 648-659. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://nz.lviv.ua/2013-4/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 24.05.2022.

Укладачі: фахівці відділу довідково-бібліографічної та

науково-інформаційної роботи Нестеренко О. В., Снігирьова Л. М.