ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
27.04.2024
Шановні користувачі! В цьому році виповнюється 315 років від дня народження Жоржа-Луї Леклерка де Бюффона (фр. Georges-Louis Leclerc de, також просто Бюффон), видатного французького натураліста, біолога, математика, геолога, письменника і перекладача XVIII століття.
З усіх звірів дика людина є найстрашнішою твариною.
Бюффон народився 7 вересня 1707 року в бургундському містечку Монбар як старший син Бенжамена-Франсуа Леклерка, що був головою Соляної палати (фр. président du grenier à sel) в Монбарі. Мати Бюффона — Анн-Крістін Марлен — була освіченою жінкою й походила з дуже заможної родини. Зразу після народження сина вона одержала великий спадок. У 1714 році помер її дядько, Жорж Луї Блазон, який був збирачем податків для герцога Савойського. Після смерті вдови Блазон мати Бюффона одержала ще один великий спадок. Тож у 1718 році її чоловік вклав гроші, придбавши неподалік від Монбара садибу Бюффон. Невдовзі він також купив посаду парламентського радника в Діжоні, куди родина й переїхала.
1723 року молодий Бюффон вступив до єзуїтського коледжу Діжона (Collège des Godrans), й, підкорившись волі батька, до 1726 року студіював право. З 1728 року Бюффон поступив до університету Анже, де вивчав математику, медицину і ботаніку. Та через дуель, обставини якої залишаються нез'ясованими, змушений був того ж таки року втекти з Анже. Бюффон повернувся до Діжона, де заприятелював з юним англійським герцогом Кінгстоном.
У листопаді 1730 року Бюффон з молодим герцогом Кінгстоном вирушив у освітню подорож Францією й Італією. Також побував у Англії, де займався студіями математики, фізики і ботаніки та переклав «Метод флюксій» (Method of Fluxions) Ньютона і «статику рослин» Галя. З 1732 року Бюффон живе в Парижі, де займається наукою, переважно фізикою і математикою. Саме в цей період він розробляє серед іншого так звану задачу Бюффона. Бюффонові наукові переклади і декілька самостійних статей математичного змісту уможливили 1733 року призначення його членом Академії наук. У 1739 році він був призначений інтендантом Королівського ботанічного саду в Парижі, відтоді його діяльність була присвячена переважно природничим наукам. Згодом Бюффон одержав від короля графський титул. У 1753 році Бюффон став членом Французької академії. У своїй вступній промові «Про стиль» (Discours sur le style) Бюффон розвинув власну теорію стилю. Знаменитим став афоризм Бюффона з цієї промови: «Le style est l'homme même» (Стиль — це сама людина). Промова Бюффона досі вважається найкращою за всю історію Академії, вона витримала близько 60 видань.
Бюффон помер у Парижі 16 квітня 1788 року, після того як Людовик XV дарував йому графський титул, а Людовик XVI, ще за його життя, вшанував бюстом, встановленим біля входу в королівський кабінет природознавства з написом: "Majestati naturae par ingenium".
Бюффон насамперед відомий як автор «Природничої історії» в 36 томах, що з'явилася між 1749 і 1789 роками. Після смерті Бюффона вийшло ще 8 томів завдяки зусиллям соратника Бюффона природознавця Бернара Жермена де Ласепеда. Видання містило цілий корпус тогочасних знань в галузі природничих наук. Увага Бюффона до внутрішньої анатомії робить його одним з передвісників порівняльної анатомії. У праці Бюффона вказується на подібність людини й мавпи, з чого виводиться можливість їхнього спільного походження. У цій праці Бюффон описав велику кількість видів тварин і висунув положення про єдність рослинного і тваринного світу.
У той час, як Карл Лінней, який народився того ж року, що й Бюфон, мав на меті створення формальної сторони науки, систематики і класифікації, — Бюффон намагався протиставити суто методичному опису природи і зовнішнього вигляду тварин їхні звичаї й спосіб життя, аби таким чином збудити інтерес освічених людей до тваринного світу.
Природнича історія мала охопити всі царства природи, проте в 36 томах йдеться лише про чотириногих і птахів, а також про мінерали. До видання увійшли також такі праці, як «Теорія Землі» та «Епохи природи», напевне, найбільш вивершений текст Бюффона.
У першій геологічній роботі «Теорія Землі» (1749) висунув гіпотезу утворення земної кулі як осколка, відірваного від Сонця внаслідок падіння на нього комети. Наша планета, будучи часткою Сонця, поступово остигає до самого центру. Бюффон перебільшував значення геологічної діяльності моря і недооцінював вулканічні явища й тектонічні рухи в історії Землі. Йому належить гіпотеза розвитку земної кулі та її поверхні. Частина праці Бюффона присвячена мінералогії.
Найважливішим співавтором Бюффона в розділі про четвероногих був Луї Жан-Марі Добантон, який займався анатомічними описами. Томи про птахів були написані в співавторстві з Габріелем Бексоном та Шарлем-Нікола-Сігісбером Сонніні де Манонкуром.
Бюффон надавав велику увагу ілюстраціям, які були виконані для томів про четвероногих Жаком де Севом, а для томів про птахів — Франсуа-Нікола Мартіне. Видання має загалом більше 2000 ілюстрацій.
Природнича історія з моменту публікації мала великий успіх, майже на рівні з Енциклопедією Дідро і д'Аламбера. Два перших томи «Теорія Землі» та «Природна історія людини» за шість тижнів були тричі перевидані. Праця була перекладена англійською, згодом німецькою (1750–1754), нідерландською (1775), іспанською (1785–1791). З 1799 з'явилося багато скорочених видань, в 19 столітті особливо багато видань вийшло для дітей.
З фонду НІБУ:
Пропонуємо ознайомитись з електронною копією видання Жоржа-Луї Леклерка де Бюффона «Histoire Naturelle, générale et particulière», T. 7 (Природнича історія, 1769 р.). Оригінал зберігається у відділі документів іноземними мовами.
Buffon. Histoire naturelle generale et particuliere [Текст] Т. 1 / Buffon. - Paris, 1769. - 384 с.
Buffon. Histoire naturelle, generale et particuliere [Текст] T. 2 / Buffon, le Comte. - Aux Deux-Ponts, 1785. - 264 с.
Buffon. Histoire naturelle generale et particuliere [Текст] Т. 2. / Buffon. - Paris, 1769. - 388 с.
Buffon. Histoire naturelle generale et particuliere [Текст] T. 3 / Buffon. - Paris, 1769. - 405 с.
Buffon, de. Histoire naturelle, generale et particuliere par M. de Buffon, Intendant du Jardin du Roi [Текст] Т. 4... Animaux... Homme. / Buffon, de. - Paris : Panckoucke et al., 1769. - 366 с.
Buffon. Histoire Naturelle generale et particuliere [Текст] Т. 5 Oiseaux / Buffon. - Deux-Ponts [Zweibrucken] : Sanson, 1785. - IX, 372 с. : il.
Buffon, de. Histoire naturelle, generale et particuliere par M. de Buffon, Intendant du Jardin du Roi [Текст] Т. 5. Histoire Naturelle de l'Homme. / Buffon, de. - Paris : Panckoucke et al., 1769. - 286 с.
Buffon. Histoire naturelle generale et particuliere [Текст] T. 6 / Buffon. - Paris, 1769. - 407 с.
Buffon, de. Histoire naturelle, generale et particuliere [Текст] Т. 6. Oiseaux. / Buffon, de. - Lausanne : Heubach et Comp., 1789. - 308 с. : il.
Buffon. Histoire naturelle generale et particuliere [Текст] T. 8 / Buffon. - Paris, 1769. - 360 с.
Buffon. Histoire naturelle generale et particuliere [Текст] T. 9 / Buffon. - Paris, 1769. - 389 с.
Buffon, de. Histoire Naturelle [Текст] T. 10 Chameau... Zebre... Hippopotame... Saiga... Gazelles / Buffon, de. - Paris, 1769. - 338 с.
Buffon. Histoire naturelle generale et particuliere [Текст] T. 12 / Buffon. - Paris, 1769. - 328 с.
Buffon. Histoire naturelle generale et particuliere [Текст] T. 13 / Buffon. - Paris, 1769. - 425 с.
Buffon, de. Histoire naturelle, generale et particuliere [Текст] Т. 13 ...Courans de la Mer. Vents. Thrombes. Tremblemens de Terre. Volcans. Cavernes. Tourbe. / Buffon, de. - Paris : Panckoucke, 1778. - 372, XLIV с. : il.
Buffon. Histoire naturelle des mineraux [Текст] / Buffon. - Paris, 1801. - 353 с.
Buffon. Oeuvres (de Buffon). Avec les extraits de Daubenton et la classificatio de Cuvier [Текст] T. 2. Histoire naturelle des mineraux / Buffon. - Paris : Chez Furne et Cie, editeurs, 1838. - 775 с.
Buffon. Oeuvres [Текст] Т. 21 / Buffon. - Paris, 1830. - 401 с.
Buffon. Epoki natury... nauka poloznicza przez pytania y odpowiedzi [Текст] / Buffon. - Wilnie, 1789. - 253 с.
Buffon, Georges-Louis Leclerc de. Naturgeschichte der Vögel [Текст] Т. 7 / G-L. L. Buffon. - Brunn, 1788. - 482, 10 с.
Buffon. Le petit Buffon illustre. Histoire et description des animaux, extraits des oeuvres de Buffon et de Lacepede [Текст] / Buffon. - Paris : Garnier freres, 1876. - 535 с. : il.
Buffon. Morceaux chiosis (de Buffon) ou Recueil de ce que ces ecrits ont de plus parfait sous le rapport du styles et de l'eloquence [Текст] / Buffon. - Paris : Chez Ant. Aug. Renouard, 1809. - 358 с.
