ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

18 квітня − Міжнародний день пам’яток і визначних місць

Міжнародний день пам’яток і визначних місць відзначається з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників (ІКОМОС), а рішення про це було прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році.

В Україні цей день має назву – День пам’яток історії та культури (з 1999 р).

Сьогодні, під час повномасштабного російського вторгнення в Україну, зазнали значних руйнувань різноманітні пам’ятки культури – театри, музеї, церкви, бібліотеки, архіви,де зберігалися культурні цінності України, які є свідченням історичного становлення української нації, є частиною світової культурної спадщини.Ворог не дотримується жодних міжнародних норм. Він не тільки обстрілює культурні та релігійні об’єкти, а відбувається захоплення майна, пограбування окупаційними силами цих закладів.

В Україні захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту регулюється кількома нормативно-правовими актами: Законом України «Про охорону культурної спадщини», Законом України «Про охорону археологічної спадщини», «Керівництвом по застосуванню норм міжнародного гуманітарного права в Збройних Силах України», затвердженим наказом Міністерства оборони України від 11 вересня 2004 р. (№ 400). Крім того, захист культурних цінностей в разі збройного конфлікту регулюється ратифікованими Україною міжнародними договорами, які, відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною українського законодавства, а саме: Конвенцією про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Конвенцією про охорону культурної та природної спадщини й Конвенцією про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності. Правовий режим захисту культурних цінностей деталізується також у підзаконних нормативно-правових актах, перед усім у наказах Міністерства культури та інформаційної політики України (https://mkip.gov.ua/content/zahist-kulturnih-cinnostey-u-razi-zbroynogo-konfliktu.html).

ЮНЕСКО закликає Росію негайно припинити війну з Україною задля збереження культурної спадщини. 3 березня 2022 року ЮНЕСКО ухвалило Резолюцію про агресію проти України і опублікувала офіційну заяву про глибоку стурбованість подіями в Україні та оголосила про початок роботи щодо оцінки завданих збитків у сфері компетенції організації (зокрема щодо освіти, культури, культурної спадщини та інформації), а також про реалізацію заходів у рамках надання невідкладної підтримки. (https://www.nrada.gov.ua/yunesko-zaklykaye-rosiyu-negajno-prypynyty-vijnu-z-ukrayinoyu-zadlya-zberezhennya-kulturnoyi-spadshhyny/)

Як повідомляє ЮНЕСКО, станом на 1 квітня через російську агресію постраждали щонайменше 53 пам’ятники культурної спадщини України. Серед них 29 релігійних об’єктів, 16 історичних споруд, чотири музеї та чотири пам’ятники. Натомість Міністерство культури України станом на 31 березня зафіксувало 135 злочинів російських окупантів проти культурної спадщини України. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко зазначив, що найбільше постраждали релігійні споруди – 59 об’єктів (https://suspilne.media/228292-unesko-zapustila-proekt-dla-zberezenna-spadsini-ukrainskoi-kulturi/).

Станом на 13 квітня 2022 року задокументовано 189 епізодів – повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України (https://www.facebook.com/MKIPUkraine/posts/298323939118500).

Бомбардування, удари артилерії  і грабіж. Так, на Запоріжжі окупанти пограбували музей-заповідник «Садиба Попова» (https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3428407-na-zaporizzi-okupanti-pograbuvali-muzejzapovidnik-sadiba-popova.html).

Знищення в селищі міського тип Іванків Київської області історико-краєзнавчого музею, де зберігалися унікальні роботи художниці Марії Примаченко. Довгий час доля полотен була невідома, проте з’явилась інформація, що місцеві мешканці врятували картини

(https://suspilne.media/227799-ohoronec-z-druzinou-vinesli-pid-obstrilami-ak-vratuvali-polotna-marii-primacenko-v-ivankovi/).

У церкві Маріуполя рашисти обладнали вогневу позицію (https://df.news/2022/03/24/v-mariupoli-okupanty-vedut-vohon-z-vikon-khramu-upts-mp/).

Пошкоджено Іллінську церкву у Чернігові, що датується ХІ – ХІІ століттям, Успенський собор ХVIII століття у Харкові;Свято-Успенська Лавра ХVII – ХVIII століть у Святогірську;обстріляли Георгієвську церкву 1878 року на Київщині у селі Заворичі, після чого вона згоріла вщент, обстріляно Христо-Різдвяний кафедральний собор у Сєвєродонецьку; наполовину зруйнувано Покровську церкву 1872 року на Житомирщині, Будинок Музею Українських старожитностей Василя Тарновськогоу Чернігові, Бабин Яр, Музей Голокостута багато інших.

ЮНЕСКО і данська організація BlueShieldDanmark запустили проєкт для збереження спадщини української культури, де на платформі BackupUkraine збираються цифрові 3D-копії памʼятників та історичних споруд. До проєкту можуть долучитися всі охочі, хто перебуває на території України. Директор BlueShieldDanmarkСоренЛаКурДженсен зазначив, що знищення культурної спадщини країни – найшвидший спосіб стерти її національну ідентичність. «Війна може нанести непоправної шкоди національному духу країни. Ось чому охорона історичних пам’яток має вирішальне значення у будь-якому конфлікті. Під час війни, яка триває зараз, традиційні методи збереження культури зазнають тиску. Тому інноваційні технології — це дуже необхідна допомога», – заявила голова Національної комісії данського офісу ЮНЕСКО Ельзебет Гернер Нільсен (https://suspilne.media/228292-unesko-zapustila-proekt-dla-zberezenna-spadsini-ukrainskoi-kulturi/).

Український культурний фонд створив інтерактивну «Мапу культурних втрат» – на ній можна наочно подивитися на масштабні руйнації. На думку співробітників УКФ, це допоможе візуалізувати масштаб воєнних злочинів Російської Федерації та спростувати заяви російського керівництва, що вони завдають ударів лише по об’єктах військової інфраструктури.

Скріншот з сайту «Мапа Культурних втрат» (https://suspilne.media/225619-ukf-zapustiv-interaktivnu-mapu-zrujnovanih-kulturnih-obektiv/ ).

Ці та інші воєнні злочини вже зафіксовані і будуть використані як докази у Гаазькому суді.У ст. 8 (2)(b)(ix) Римського Статуту Міжнародного кримінального суду визначено окремий воєнний злочин – «умисне завдання ударів по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичним пам’яткам, госпіталям та місцям зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є воєнними цілями» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/find/a?text=Римський+статут+&textl=1&bool=and).

У багатьох містах України Києві, Одесі, Львові тощо навколо багатьох пам’ятників зводять захисні конструкції з мішків з піском чи землею, деревом.

У столиці вже закрили як великі монументальні пам’ятники княгині Ользі й Володимиру Великому, так і менші – пам’ятники Данте Аліг’єрі на вулиці Трьохсвятительській

(https://photo.unian.ua/photo/1129561-kievlyane-kladut-meshki-s-peskom-vokrug-pamyatnikov-knyagini-olge-svyatomu-apostolu-andreyu-pervozvannomu-i-prosvetitelyam-kirillu-i-mefodiyu).

Пам’ятник Дюку де Рішельє в Одесі

(https://focus.ua/uk/culture/511209-kak-ukraincy-zashchishchayut-svoi-pamyatniki-ot-voyny ).

Скульптури на сходах до костелу Святого Антонія у Львові та вітражі Петра Холодного в Успенській церкві захистили від руйнування внаслідок можливих обстрілів Львова

(https://lviv.depo.ua/ukr/lviv/u-lvovi-zakhishchayut-pamyatki-arkhitekturi-vid-mozhlivikh-obstriliv-okupantiv-202203031431050 ).

12 квітня 2022 р. завершився дводенний семінар із оцінювання втрат і ризиків культурної спадщини, який був організований ICCROM – conservingculture, promotingdiversity, Штабом порятунку спадщини –Heritage Emergency Response Initiative та Національним музеєм Революції Гідності. Міжнародні фахівці-рятувальники культурної спадщини, які реагували на війни та кризи у Сирії, Афганістані, Іраку, Гаїті тощо, поділилися знаннями і практиками із понад 70 учасниками з різних регіонів України – музейниками, архівістами, пам'яткоохоронцями, культурними експертами і активістами, керівниками культурних інституцій та представниками влади.

(https://www.facebook.com/maidanmuseum.org ).

Посібник з екстреної евакуації культурних цінностей від Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури UNESCO та Міжнародного центру вивчення питань збереження та реставрації культурних цінностей тепер доступний українською мовою: команда Музею Майдану та Штаб порятунку спадщини / HeritageEmergencyResponseInitiative переклала, адаптувала і підготувала це видання для українських закладів культури.

Усі охочі відтепер можуть безкоштовно завантажити доступний ілюстрований довідник і долучитися до збереження культурної спадщини України від втрат та руйнувань через російське вторгнення. Посібник матиме незабаром і друкований варіант, необхідний для роботи в екстремальних умовах.

На 55 сторінках посібника зібрано практичний досвід ICCROM з різних куточків світу. Це покрокова інструкція – як евакуйовувати колекції культурних цінностей в екстремальних умовах. Інформація, що зібрана у виданні, допоможе фахово підготуватися і провести процес евакуації, зменшити ризики розкрадання об’єктів культурної спадщини та кращому реагуванню на різні надзвичайні ситуації.

Із Посібника можна дізнатися:

  • Коли і як евакуюватися;
  • Як аналізувати ситуацію, оцінювати і блокувати загрози;
  • Як працювати з документацією та формувати команду;
  • Як правильно пакувати, переміщувати та зберігати культурні цінності;
  • Перелік матеріалів, про які потрібно подбати завчасно.

Україномовна версія цього Посібника є реакцією на спроби знищення та руйнування рашистською армією української культурної спадщини

(https://docs.google.com/document/d/17YW5_0M2jQOWDZ_6V_4SpZe0dSzuifukh-gBcHQE6xY/edit?fbclid=IwAR06QdccqOeEW1Zo7gG1taKtg_vwNYvQy8_3mODD2Y0vbqkMG4waEGD5_Co).

Отже, кожен пам’ятник, меморіальний комплекс чи споруда є символом тієї чи іншої події чи епохи, котра відобразилась на житті наших предків, і взагалі історії держави. На жаль, зруйнованих пам’ятників культури дуже багато, і отримати точні дані з тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій дуже складно.За всі ці безчинства окупанти мають відповісти.

Пропонуємо ознайомитись з книжковими виданнями даної теми з фонду НІБУ та з відкритих джерел Інтернету.

Книжкові видання з фонду НІБУ (https://nibu.kyiv.ua):

Денисенко Г. Г. Культурна спадщина у формуванні історичної пам’яті / Г.Г.Денисенко; НАН України. Ін-т історії України. – Київ : Ін-т історії України НАН України, 2018. – 318, [1] с.

Десятиріччя створення об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»: історія, стан та проблеми впровадження інтегрованої системи менеджменту: матеріали міжнар.наук.-практ.конф., (Україна, м. Рахів, 26–29 вересня 2017 року)/М-во екол. та природн. ресурсів України, Закарпатська облдержадмін., Карпатський біосфер. заповідник; відп. ред. Ф.Д.Гамор. – Львів : Растр-7, 2017. – 414 с. : карт., схем., табл.

Дубровський В. В. Історично-культурні заповідники та пам’ятки України / В. В. Дубровський. – Харків : Держ.вид-во України, 1930. – 76 с.

Збірник матеріалів засідання Міжнародної реставраційної ради Місця Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України» 15–17 листопада 2021 року / Львівська облдержадмін, Львівська облрада; М-во культури та нац. спадщини Польщі, Нац. ін-т спадщини, Фонд «Міжнародна співпраця для Жовкви»; ред. В. П. Герич. – Львів : Растр-7, 2021. – 214 с. : фот., іл., плани.

Історичні міста України: багатство спадщини і пріоритети розвитку: Регіональна програма Київська ініціатива. Пілотний Проект: Реабілітація культурної спадщини історичних міст: спільний проект Європейської Комісії та Ради Європи / Європейська комісія, Генеральний директорат з питань освіти та культури, Рада Європи, Директорат з питань культури, культурної спадщини; М-во культури України. – Київ, [2009]. – 30 с. : фот.

Кагамлик С. Р. Києво-Печерська лавра: Світ православної духовності і культури (XVII-XVIII ст.): монографія / С. Р. Кагамлик; Нац.Києво-Печер.історико-культур. заповідник, Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Центр українознавства. – Київ, 2005. – 550 с. : фото.

Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури: зб.наук.пр. / Нац. Києво-Печер. історико-культур. заповідник ; ред. С. П. Кролевець. – Київ, 2008. – 196 с. – (Лаврський альманах; Вип. 22).

Киев и его святыня. –Киев : Тип. Киево-ПечерскойЛавры, 1867. – 93 с.

Кримський Херсонес. Місто, хора, музей та околиці / Інст. класич. археології, Нац. заповідник «Херсонес Таврійський»; ред. Р. М. Гленн. –Austin : ІКА, 2003. – 231 с. : ил.

Культурна спадщина в атласній геоінформаційній системі сталого розвитку України / НАН України. Ін-т географії ; ред. Л. Г. Руденко. – Київ, 2018. – 172 с. : табл., карти.

Культурна спадщина в контексті «Зводу пам’яток історії та культури України» / НАН України, Інст. історії України, Центр дослідж. історико-культур. спадщини України, Укр. тов-во охорони пам’яток історії та культури ; ред. кол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ : Ін-т історії України, 2015. – 487 с. : табл.

Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. Михайлівський Золотоверхий монастир: Ювілейний випуск присвячений 900-річчю / Київська міськ. держ. адмін., Голов.упр. охорони культур. спадщини, Київський науково-метод. центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповід. територій; відп. за вип. Л. І. Мазур. – Київ : Фенікс, 2008. – 167 с.

Культурна спадщина людства: збереження та використання: навч. посібник / ред. І. П. Магазинщикова. – Львів : Фенікс, 2002. – 159 с.

Культурна спадщина Рівненського краю / авт. тексту М. Бендюк ; вступ. ст. О. Булига. – Рівне : Харват Олександр Миколаїович, 2010. – 248 с. : іл.

Культурна спадщина Слобожанщини: зб.наук.ст. за матеріалами міжнар. наук. конф. «П’яті Слобожанські читання» / Харківська облдержадмін., Упр. культури, Харків. Худож. музей. – Харків : Курсор, 2003. – 108 с.

Культурна спадщина України: бібліогр. покажч. / Київський нац.ун-т культури і мистецтв, Б-ка; уклад. В. В. Степко [та ін.]. – Київ, 2012. – 92 с.

Культурна спадщина України: правові засади збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища: зб.офіц.док. / Генеральна прокуратура України; ред. М. В. Гарник. – Київ : Істина, 2002. – 336 с. : табл.

Культурна спадщина України: сталий розвиток і національна безпека: щоріч. наук. вид. / М-во культури України; Укр. центр культур. дослідж.; ред. кол. О. А. Буценко (голов. ред.) [та ін.]. – Київ; Кролевець : НАКККіМ, 2017. – 256 с.

Нікітенко Н. М. Софійський собор: путівник / Н. М. Нікітенко; Національний заповідник «Софія Київська». – Київ : Задруга, 2007. – 83 с. : іл.

Поливач К. А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України: монографія / К. А. Поливач; НАН України, Ін-т географії. – Київ : Ін-т географії України НАН України, 2012. – 208 с. : карти, табл.

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації: путівник / ред.: А. Сєрікова, М. Антофійчук. – Чернівці : Книги-XXI, 2016. – 80 с. : іл.

Феномен дерев’яної церкви : зб. ст. міжнар. наук. конф. (у контексті українсько-польського транскордонного подання групи церков Карпатського регіону до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО) / Львівська облдержадмін., Львівська облрада, Нац. Ін-т спадщини М-ва культури та нац. спадщини Польщі. – Львів : Растр-7, 2012. – 178 с. : іл.

Хведченя С. Б. Старовинні карти розкривають таємниці Лаврських печер / С. Б. Хведченя. – Київ : Знання України, 1991. – 32 с. – (Культурна спадщина).

Електронна бібліотека НІБУ «Історична спадщина України» (https://nibu.kyiv.ua/greenstone/cgi-bin/library.cgi):

Айналов Д. Древние пам’ятники искусства Киева. Софийский собор, Златоверхо-Михайловский и Кирилловкий монастыри[Електронна копія] / Айналов Д. – Харків:Тип. «Печатное дело» кн. К. Н. Гагарина, 1899.

В память 800-летия Киево-Михайловского Златоверхого монастыря: 11 июля 1908 г. [Електронна копія]. – Київ:Тип. Киево-ПечерскойУспенскойЛавры, 1909.

Павлуцкий Г. Г. Деревянные и каменныехрамы [Електронна копія] / Г. Г. Павлуцкий // ДревностиУкраины : изданиеИмператорскогоМосковскогоАрхеологическогообщества. – Вып. 1. – Киев : Тип. С. В. Кульженко, 1905.

Пам’ятки історії та культури. Їх охорона. Повернення культурних та історичних цінностей [Електронна копія] // Історія України. 2019 : бібліогр. покажчик / Нац. іст. б-ка України ; упоряд.: Н. Г. Вощевська, О. В. Литвин, Т. А. Приліпко, Д. Г. Стегній, К. Г. Таранюк-Русанівський ; ред.: А. В. Скорохватова, З. Х. Мусіна ; відп. за вип. А. В. Скорохватова. – Київ, 2020. – С. 51 – 60.

Петровский С. Киев, его святыни и достопримечательности: с рисунками в тексте, 2 планами пещер Киево-Печерской Лавры и планом г. Киева в красках [Електронна копія] / Петровский С. – Одеса, 1914.

Участь бібліотек у збереженні культурної спадщини та відновленні історичної пам’яті народу : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 7 листоп. 2019 р.[Електроннакопія] / М-во культури, молоді та спорту України, Нац. іст. б-ка України, Нац. спілка краєзнавців України, Київ. нац.. ун-т культури і мистецтв, заг. ред. О. П. Реєнт ; ред. кол.: А. В. Скорохватова, С. І. Смілянець, О. В. Михайлова, Т. В. Новальська, В. П. Кисельова ; ред. Т. С. Кудласевич. – Київ, 2019. – (П’яті Краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька).

Віртуальні книжкові виставкиНІБУ (https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/):

  • Архітектурні пам’ятки України, 01 липня 2021 р.
  • Культурна спадщина України, 18 квітня 2021 р.
  • Україна – культурна спадщина, 17 квітня 2021 р.
  • Національні природні парки України, 18 квітня 2020 р.
  • Родзинки архітектури України, 02 липня 2020 р.
  • Україна – культурна спадщина (до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць), 18 квітня 2019 р.
  • 65 років від часу вступу України (УРСР) до ЮНЕСКО (1954), 12 травня 2019 р.
  • Пам’ятки історії і культури України, 20 квітня 2018 р.
  • Захист культурних цінностей України, 23 жовтня 2018 р.

Список не є вичерпним. Більше документів по даній темі Ви можете знайти в Електронному каталозі та базах даних НІБУ.

Додатково читайте електронні джерела:

Драмтеатр у Маріуполі і не тільки. Які пам’ятки української культури постраждали через вторгнення Росії та куди повідомляти про них / НВ АРТ. – Електрон. дані. – Режим доступу:https://nv.ua/ukr/art/kulturni-pam-yatki-yaki-zruynuvali-rosiyski-okupanti-pid-chas-viyni-v-ukrajini-spisok-z-foto-50226298.html ). – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

Культурна спадщина під впливом збройного конфлікту в Україні: виклики та відповіді / Громадський простір. – Електрон. дані. – Режим доступу:

https://www.prostir.ua/?news=kulturna-spadschyna-pid-vplyvom-zbrojnoho-konfliktu-v-ukrajini-vyklyky-ta-vidpovidi. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

Міжнародний форум порятунку культурної спадщини відкрився доповіддю про Україну / Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності. – Електрон. дані. – Режим доступу:https://www.maidanmuseum.org/uk/node/961. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

«Очевидно, це тільки початок»: у Мінкульті розповіли про масштаби руйнувань культурних пам’яток / Українська правда. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/culture/2022/03/17/247854/).– Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

По всьому Києву пам’ятники укріплюють від можливих ворожих обстрілів: фото / Вечірній Київ.– Електрон. дані. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/63817/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

Про збереження культурної спадщини Львова в умовах війни / ZAXID.NET TV. – Електрон. дані. – Режим доступу:

https://zaxid.net/pro_zberezhennya_kulturnoyi_spadshhini_lvova_v_umovah_viyni_n1538119. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні / Вікіпедія.– Електрон. дані. – Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_об%27єктів_Світової_спадщини_ЮНЕСКО_в_Україн. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

Українська культурна спадщина під час російського вторгнення 2022 року / Вікіпедія.– Електрон. дані. – Режим доступу:https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_культурна_спадщина_під_час_російського_вторгнення_2022_року.– Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

У Львові розповіли, як діяти для збереження культурної спадщини в часи війни / Інформаційне агентство АрміяInform.– Електрон. дані. – Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2022/03/12/u-lvovi-rozpovily-yak-diyaty-dlya-zberezhennya-kulturnoyi-spadshhyny-v-chasy-vijny/.– Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

ЮНЕСКО закликало росіян припинити руйнування культурних цінностей в

Україні / Суспільне. – Електрон. дані. – Режим доступу:

  1. .– Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.

Які об’єкти охороняє ЮНЕСКО в Україні? Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду / Ukraїner. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://ukrainer.net/unesko-v-ukraini/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 15.04.2022.