ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Культурний фронт : МИ УКРАЇНЦІ!

Марія Примаченко: «Людям на радість»

"За мною не плачте, я не пропаду на тому світі… У мене там теж буде робота, тільки треба взяти з собою гарні фарби та папір – я все пам’ятаю. Я вас ніколи не забуду і всім людям навіки заповідаю любов. Мені бачилося: любов, ще така любов буде на землі! – лад буде. Живіть зі світом".

М. О. Примаченко

Народилася і прожила все життя в селі Болотня на Київщині. Її батько бондарював, займався теслярством і різьбленням по дереву. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Мати була визнаною майстринею вишивання. Марія ж стала геніальною художницею, створивши власний мистецький стиль, спираючись на розмаїту школу народного мистецтва, багатовікову культуру народу: від медяників у вигляді фантастичних звірів, весільних виробів з тіста, якими славилася вона в селі до старовинних тканин, килимів, вишивок, вибійок.

Художня спадщина художниці налічує майже дві тисячі творів. Вони зберігаються в музеях України та у приватних зібраннях. Також її картини представлені в найвідоміших державних і приватних галереях Франції, Болгарії, Австрії, Угорщини, Канади, Білорусі, Бельгії, Данії, Швеції, Португалії, Польщі, Грузії. Попри світове визнання, Марія залишалася українською художницею, яка популяризувала поетичний фольклор своєї Батьківщини. Головною темою її творчості стала боротьба добра і зла. Добрі птахи і звірі написані яскравими, сяючими фарбами, злі — темними, приглушеними. Добро та зло зображені в органічній правічній взаємодії, але добро завжди перемагає.

Марія Примаченко «Дарую українську паляницю всім людям на землі».

 

Марія Примаченко «Біля криниці».

У 1936 році художницю запросили до експериментальних майстерень, які відкрилися при Київському музеї українського мистецтва за два роки до того. У ці студії запрошували українських самородків, щоб дати змогу не лише показати свій талант, а й допомогти його вдосконалити. Так Примаченко опинилася в Києві. Під час навчання Марія зустріла свого майбутнього чоловіка, який приїхав на екскурсію до Лаври, де містилися Майстерні, земляка з Іванкова (що біля Болотні), Василя Маринчука, лейтенанта Червоної армії. По закінченні навчання мисткиня прагнула у Болотню, до коханого, хоча могла б залишитись у Києві.

Із початком війни вона повернулася до рідного села. Там пережила всі труднощі воєнного та післявоєнного часу. До самої смерті, чекала чоловіка, який так і не повернувсяіз фронту. Тому теми війни та миру також знайшли відображення в її творчості.

Марія Примаченко «Голубка розпустила крила, хоче на землі мира»

Марія Примаченко «Атомна війна, будь проклята вона!».

До малярства Марія повернулася у 1950-ті. Художниця у цей час (1960-1965 роки) натхненно працює над новим циклом – «Людям на радість», за який її нагородили Державною премією України ім. Т.Г. Шевченка (1966).

Після аварії на Чорнобильській АС мисткиня навідріз відмовилася покидати батьківську хату, попри те, що село було зовсім недалеко від місця катастрофи. Вона вірила, що земля зцілиться, а Бог дасть здоров’я. 1986 року створила «чорнобильську» серію картин.

Та, на жаль, труднощі та трагедії переслідують художницю і після її смерті. Під час російського вторгнення в Україну, 27 лютого 2022 року, в районному центрі Іванків Київської області згорів історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт Марії Примаченко. Частину картин, що зберігалися в музеї, вдалося врятувати. Тимчасово їх зберігають у себе місцеві жителі.

У відповідь на цю трагедію була організована виставка «Український світ Марії Примаченко» перед галереєю Кордегарда у Варшаві. 20 постерів картин видатної художниці Марії Примаченко з колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва презентує спільний проєкт музею та Національного культурного центру Польщі. Його мета – привернути увагу до творчості всесвітньовідомої української художниці та зібрати кошти для підтримки України під час російської агресії. «Представлена сьогодні спадщина Марії Примаченко є частиною культурної спадщини не лише України, а й усієї європейської цивілізації» – зазначив радник посольства України в Польщі.

Не залишається осторонь від цієї події і Національна історична бібліотека України. Вона пропонує своїм користувачам альбоми художниці із свого фонду, а саме:

Дивосвіт розписів Марії та Федора Приймаченків : (каталог) / С. Тетеря, Л. Гладун ; Нац. іст.-етнограф. заповідник “Переяслав”. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - 27 с. : іл. Шифр : А40310 / 75 Д443

Островский, Григорий Семенович

Добрый лев Марии Примаченко / Г. С. Островский. - Москва : Советский художник, 1990. - 205, [2] с. : 8 л. ил., цв. ил. - (Рассказы о художниках). Шифр : 75 О-777

Марія Приймаченко : альбом / [авт.-упоряд. Н. І. Велігоцька]. - Київ : Мистецтво, 1994. - 132 с. : кольор. іл. Шифр : Б91 / 75 П758

Приймаченко, Марія Авксентіївна

Марія Приймаченко [Текст] : альбом / [авт.-упоряд. Н. І. Велігоцька]. - Київ : Мистецтво, 1989. - 132 с. : іл. Шифр : 74 П75

Приймаченко, Марія Оксентівна

Марія Приймаченко : альбом / М. О. Приймаченко ; авт.-упоряд. Г. Местечкін ; авт. предисл. В. Данилейко. - Київ : Мистецтво, 1971. - 21 с. : 45 репродукцій. - Резюме рос., англ., фр. та нім. мовами. Шифр : 74 П758

Українська формула. Колір : народна картина / Анатолій Криволап / Марія Приймаченко : виставковий проект, 25.05-7.07.2012 Ч. 1 / Музей Івана Гончара, Національний центр народної культури. - Київ, 2012. - 8 с. : іл. Шифр : 74 У45

Неповторний світ творчості Приймаченко вже кілька десятиліть досліджується вченими, йому присвячують монографії, статті, радіо- і телепрограми, фільми. Проте він настільки невичерпний і багатогранний, що привертає увагу нових і нових поціновувачів краси.

Підготувала: Марченко О.І.