Колодій Федір Олександрович (1872 – 1920)
09 лютого 2022 р. 18:38
764 переглядів
Нумізматика в житті видатного військового діяча
Федора Олександровича Колодія
Федір Олександрович Колодій – військовий діяч Російської імперії та Української Народної Республіки, генерал-поручник армії УНР. Учасник Російсько-японської війни, Першої світової війни та Перших визвольних змагань, командувач обороною Кам'янця-Подільського. Ф. О. Колодій народився 8 лютого (24 січня за ст. ст.) 1872 року в с. Рудьківка, походив із спадкових військових дворян Чернігівської губернії. У 1884 р. Федір закінчив 4-й Московський кадетський корпус, у 1892 р. закінчив навчання в Михайлівському артилерійському училищі. Його військова кар’єра почалася у1889 році. Про діяльність Ф. О. Колодія як фахового військового, про його героїзм у боях під час Російсько-японської та Першої світової воєн опубліковано чимало джерел і повідомлень.
На виставці з фонду науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань представлені унікальні книги з особової бібліотеки Федора Олександровича, які віддзеркалюють його нумізматичні та бібліофільські зацікавлення.
З 1889 р. Ф. О. Колодій служив у складі кінно-артилерійської батареї 1-го Кінно-артилерійського дивізіона, розквартированого у Твері. З 1890 року він – підпоручик, з 1894 року – поручик. Саме в цей час Федір захопився нумізматикою та археологією. Ім’я та адреса Ф. О. Колодія присутні в додатку до каталогу польських монет В. Г. Гартмана (Сизрань, 1901). У «Справочной книге для коллекционеров» М. В. Белозерського (Санкт-Петербург, 1903) про колекцію Федора Колодія зазначено: «Русские монеты с древнейших времён, преимущественно Великокняжеского периода и Петра I-го». У Санкт-Петербурзі, під час навчання в Миколаївській академії Федір Олександрович продовжив колекціонування монет. Заняття нумізматикою було серед офіцерів дуже популярним, і перевагу вони віддавали монетам імператорського періоду, по-європейському круглим, гарним і зрозумілим, на відміну від російських монет 14–17 ст., викарбуваним на шматочках розплющеного дроту. Каталоги X. X. Гіля дозволяли проводити пошук рідкісних, або й невідомих разновидів імператорських монет, і це додавало колекціонерам азарту. Ф. О. Колодій починав з колекціонування монет 18–19 ст. Він, зокрема, виявив різновид мідних «барабанних» десяти копійок 1762 р., якого не було ні в каталогах Х. Х. Гіля, ні в каталозі «Монеты царствований императрицы Елизаветы I и императора Петра III» (1896). У 1902 р. у псковському журналі «Коллекционер» Федір Олександрович опублікував свою монету та описав її; провідні нумізмати визнали екземпляр за «unicum». Ф. О. Колодій обережно відповів: «с этим трудно согласиться, т.к. могут найтись ещё такие же. Во всяком случае монета очень редкая и разновидность более существенная, чем ранее описанные, отличающиеся лишь числом и расположением точек обор[отной] стороны». Однак сучасні каталоги вказують цей різновид мідних 10 копійок виключно за публікацією Ф. О. Колодія.
Федір Олександрович брав активну участь у роботі Тверської вченої архівної комісії (ТУАК). У 1901 р. він був прийнятий до лав її дійсних членів. І вже у 1902 р. він виголосив доповідь «О тверских пулах с буквою оДо», в якій уточнював атрибуцію тверських пул з літерою Д, спростовуючи припущення Голови ТУАК А. К. Жизневського про карбівку великого князя Дмитрія Михайловича. Натомість Федір Олександрович бачив ініціал Дмитрія Івановича, онука Івана III. У тому ж 1902 р. Федір Колодій став дійсним членом Тверського товариства любителів історії, археології та природознавства. У збірнику Товариства був опублікований його нарис «Тверские монеты» (Сборник Тверского общества любителей истории, археологии и естествознания / под ред. председателя Общества В. И. Колосова в соучастии с И. К. Линдеманом. Вып. 1. – Тверь : Тип. губернского правления, 1903. - [2], X, 436, XXXVIII с.). Ф. Колодій дійшов висновку, що «до Ивана Михайловича (1399–1425) в Твери монеты не чеканили». Раніше князі «пользовались иностранной монетой, как золотоордынской, так западноевропейской, на что указывают находки иностранных монет IX—XIV столетий в пределах бывшего Тверского княжества». Дійсним членом Московського Нумізматичного товариства Ф. Колодій був обраний в листопаді 1903 р. Того ж року він підготував доповідь «О монетах великого княжества Тверского» та виголосив повідомлення «О пуле великого князя Михаила Борисовича Тверского нового типа». Фахівці вважають, що ці розвідки та публікації Ф. О. Колодія досі зберігають певне значення для сучасної нумізматики.
В листопаді 1907 року підполковник Ф. О. Колодій був призначений командиром 1-ї батареї 2-го кінно-гірського артилерійського дивізіону 13-ї кавалерійської дивізії, яка була розташована у Києві. В нашому місті Федір Олександрович не раз змінював адреси. У 1911-1912 рр. він жив на вул. Різницькій, буд. 8. У 1913 р. перебрався до помешкання на Бесарабській площі, а з 1914 р. мешкав у буд. 17 по вул. Мільйонній (нині – вул. Панаса Мирного), поруч з місцем служби (адміністрація дивізіону знаходилася на Мільйонній, буд.9).
У Києві Ф. О. Колодій продовжив займатися нумізматикою та археологією, збирав книги з цих питань. Був у дружніх відносинах з Карлом Болсуновським, у 1909 р. разом з ним брав участь у розкопках В. В. Хвойки (1850–1914) у Білгородці, після чого до його колекції надійшла свинцева печатка. Він повідомив про знахідку спеціалісту із сфрагістики М. П. Лихачову (1862–1936), який зацікавився нею і просив Федора Олександровича уступити йому цю цікаву буллу. [*].
У 1918 р. Ф. О. Колодій став учасником Перших визвольних змагань. З квітня 1918 року він виконував обов'язки командувача 3-го Одеського корпусу армії УНР. У червні 1919 р. УНР оволоділа Кам'янцем-Подільським, і у звільнене місто переїхав уряд УНР. 12 червня начальником оборони району Кам'янця-Подільського був призначений Федір Колодій. 10 липня його він став командувачем обороною міста з присвоєнням військового звання генерал-поручник. Ф. О Колодію вдалося зупинити наступ більшовиків. У березні 1920 року він призначений референтом уряду УНР з військових справ. Але в травні цього ж року Федір Олександрович захворів на епідемічний висипний тиф; його виснажений організм не зміг перебороти хворобу. Точна дата смерті невідома. Оскільки тіла померлих від тифу спалювали, могила Ф. О. Колодія втрачена.
Відомості про долю бібліотеки Федора Олександровича суперечливі. У публікаціях розповсюджена інформація про те, що дружина Федора Колодія Ганна після смерті чоловіка передала родинну бібліотеку Кам'янець-Подільському державному університету. [**]. Однак у статті О. М. Завальнюка, яка висвітлює історію формування фонду бібліотеки згаданого університету, читаємо: «У 1920 р., у зв’язку із серйозним погіршенням воєнно-політичного становища УНР, особисті пожертви бібліотеці К-ПДУУ майже припинилися (у травні зафіксовано всього одну заяву вдови генерал-поручика української армії Ф. Колодія про намір передати університетові родинну бібліотеку, яка тимчасово зберігалася в одному з київських музеїв [Держархів Хмельницької обл., ф.р-582, оп.1, спр.91, арк.1]. Утім, книги доставлені так і не були через наступ радянських військ». [***].
Майже на кожній представленій книзі бачимо штамп бібліотеки Всеукраїнського Музейного Городка. Дослідникам ще належить з’ясувати, звідки книги з бібліотеки Федора Олександровича Колодія потрапили до Києво-Печерської лаври, на території якої розміщувався Всеукраїнський Музейний Городок.
Про долю нумізматичної колекції Ф. О. Колодія наразі нічого не відомо.
Список книг з особової бібліотеки Ф. О. Колодія, представлених на виставці
1. Болсуновский, Карл Васильевич. Кельт как предмет меновой торговли, монета : археологическое исследование с таблицей рисунков / К. В. Болсуновский. - Киев : Тип. Т-ва Г.Л. Фронцкевича, 1909. - 8 с. : рис.- [Текст інскрипту] : "Многоуважаемому Ф. А. Колодию, на память от К.В.Б.". - [Штамп]: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Містечка»
Болсуновський Карл Васильович (1838, м. Сквира Київської губ. – 1924, там само) - археолог, нумізмат, історик, музейний діяч. Нащадок старовинного роду бояр Великого князівства Литовського. Навчався в Університеті св. Володимира; історичні дослідження розпочав під впливом В. Б. Антоновича. Автор наукових праць і публікацій з проблем нумізматики, сфрагістики, геральдики, символіки трипільської орнаментики, історії раннього християнства на землях слов’ян, генеалогії польських родів. Був хранителем Мінц-кабінету Київського міського музею та організатором нумізматичного кабінету (згодом – музею) Вищих жіночих курсів у Києві. Проводив розкопки у Києві під керівництвом В. В. Хвойки. Брав участь у проведенні кількох археологічних з’їздів.
2. Болсуновский, Карл Васильевич. Саварка-Савары : городище, древности и народ : исторический очерк / К. В. Болсуновский. - Киев : Тип. И. Н. Никитина, 1912. - 22 с.- [Текст інскрипту] : «Глубокоуважаемому Федору Александровичу Колодий на добрую память от старого друга и автора К. Болсуновского. 24 / ІІ-1912». [Штамп]: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Городка».
3. Жизневский, Август Казимирович. Описание Тверского музея : археологический отдел / А. К. Жизневский ; прим. гр. А. С. Уварова. - Москва : Синод. тип., 1888. - 242, XVIII с. : рис., фот. 18 л. ил. - [Текст інскрипту]: "Многоуважаемому Федору Александровичу Колодееву на память сотрудничества его по Тверской нумизматике. А. Жизневский. 26 янв. 94 г. Тверь"; [Текст власницького напису]: "Ф. Колодее[в]".
Жизневський Август Казимирович (1819-1896) — археолог, випускник Московського університету. Зачинатель музейної та архівної справ у Тверській губернії. Один із засновників Тверського музея (1866), а з 1872 р. — його завідувач. Упродовж 1884-1896 рр. — голова Тверської ученої архівної комісії. Під керівництвом Жизневського було зібрано понад 7000 рукописів та майже 9000 предметів, зокрема, значна колекція тверських монет.
4. Зубов, Павел Васильевич. Материалы по русской нумизматике : с 10 табл. монет / П. В. Зубов. - Москва : Тип. и Словолитня Оттона Осиповича Гербека, 1897. - [2], VIII, 31 с. : 10 л. ил. - [Власницький напис]: «Ф. Колодий».
5. Ильин, Алексей Алексеевич. Русские монеты, чеканенные с 1725 по 1801 г: : практическое руководство для собирателей / А. Ильин, И. Толстой. - Санкт-Петербург : Изд. Картографического Заведения А. Ильина, 1910. - ХІІ, 126 с. : 4 л. табл. [Текст автогр.]: "Ф. Колодий". [Штамп]: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Городка».
6. Кене, Борис Васильевич (Бернгард Карл). Описание европейских монет Х, ХІ и ХІІ века, найденных в России / Б. Кене. - Санкт-Петербург : Тип. Экспедиции заготовления бумаг, 1852. - 224, ІХ с. : ил. – [Власницький напис]: «Ф. Колодий».
7. Лихачев, Николай Петрович. Древнейшие буллы и печати Ширпурлы / Н. П. Лихачев. - Санкт-Петербург : Тип. М. А. Александрова, 1907. - 39 с. - [Власницький напис]: «Ф. Колодий».
8. Марков, Алексей Константинович. Древняя нумизматика / проф. А. К. Марков ; Санкт-Петербургский археологический институт. - Санкт-Петербург : Типо-Литогр. Ф. Вайсберга, 1896. - 48, 10, 16,41, 31, 23, 25, 21, 33, 18, 11, 17, 34. с. : ил. - [Власницький напис]: «Ф. Колодий».
9. Описание древних русских монет. - Москва : Тип. С. Селивановского, 1834. - X, 224 с. : табл. -[Власницький напис]: «Ф. Колодий».- [Штамп]: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Городка».
10. Описание древних русских монет : прибавление первое. - Москва : Тип. С. Селивановскаго, 1837. - 63 с. : табл. [Текст власн. напису]: "Ф. Колодеев". [Штамп]: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Городка».
11. Пахомов, Евгений Александрович. Монеты Грузии. Ч. 1. Домонгольский период / Е. А. Пахомов. - Санкт-Петербург : Тип. Императорской Академии наук, 19 - 130 с. : 10 табл. - [Власницький напис]: «Ф. Колодеев».
12. Императорский Российский исторический музей им. Александра ІІІ. Описание памятников. Вып. 1. Русские монеты до 1547 года. - Москва : Тип. Мамонтова, 1896. - 232, XXI с. : портр.. [Власницький напис]: «Ф. Колодеев». - [Штамп]: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Городка».
13. Толстой, Иван Иванович. Деньги великого князя Дмитрия Ивановича Донского / И. И. Толстой. - Санкт-Петербург : Тип. Императорской АН, 1910. - 17 с. : 1 л. табл. - [Власницький напис]: «Ф. Колодий».
14. Толстой, Иван Иванович. Монеты великого князя Василия Дмитриевича. 1389-1425 / И. И. Толстой. - Санкт-Петербург : Тип. В. М. Вольфа, 1911. - 84 с. : 2 л. табл. - [Власницький напис]: «Ф. Колодий».
15. Трутовский, Владимир Константинович. Серебряная медаль эпохи двоевластия (1682-1689) / В. Трутовский. - [Москва] : [б. и.], 1911. - 5 с. - Отт. из: Нумизматический сборник. - М. : Моск. нумизмат. о-во, 1911-1915. - Т. 1 : 24 табл., 1 карт. ; 181 рис. в тексте / под ред. А. В.. тип., 1911. -VIII, 714 с., XIX, [6] л. ил., карт. - [Власницький напис]: «Ф. Колодий».
16. Чудовский, Д. Н. «Новгородки» : критический разбор первых двух выпусков Русской допетровской нумизматики гр. Ив. Ив. Толстого / Д. Н. Чудовский. - Киев : Типо-литогр. И. Н. Кушнерева и К, 1887. - 86 с. : [1] л. ил. - [Власницький напис]: «Ф. Колодеев».
17. Шодуар, Станислав де. Обозрение русских денег и иностранных монет, употреблявшихся в России с древних времен : с рисунками и таблицами. Ч. 2 / соч. барона Станислава де Шодуара, рассмотр. по приказ. г-на министра финансов ; пер. с фр. В. А[настасевича]. - Санкт-Петербург : В тип. Экспедиции заготовления гос. бумаг, 1841. - XII, 340, IX с. - [Власницький напис]: "Ф. Колодий". - [Штамп]: «Бібліотека Всеукраїнського Музейного Городка».
* Зверев, Сергей. Российские нумизматы конца ХІХ – начала ХХ в. : Ф. А. Колодей (1872-1920) / Сергей Зверев // Петербургский коллекционер. – 2017. – Вып. 4 (102). – С. 32-41.
*** Завальнюк О.М. Роль громадськості у наповненні фонду бібліотеки Кам’янець-Подільського державного українського університету: досвід і уроки (1918-1920 рр.) / О. М. Завальнюк // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Бібліотекознавство. Книгознавство. — Кам`янець-Подільський : Аксіома, 2015. – С. 15.
Підготувала Н.О. Горська