ДЯКУЄМО ЛІКАРЯМ, ЯКІ РЯТУЮТЬ КРАЇНУ!

Іконников Володимир Степанович (1841-1923)

До 180 - річчя від дня народження

Володимир Степанович Іконников – видатний історіограф та джерелознавець (1841-1923)           

Серед знаних істориків другої половини ХІХ - початку ХХ століття чільне місце належить Володимиру Степановичу Іконникову. Випускник Імператорського університету св. Володимира (1865р.), джерелознавець, бібліограф, археограф, професор, один із перших академіків Української академії наук, «майстер творення історичних портретів та живописець окремих історичних подій».

Народився Володимир Степанович 21 грудня 1841 року у Києві, навчався у Київському кадетському корпусі (1852 – 1861), здобув вищу освіту на історико-філологічному факультеті Київського університету (1861 – 1865). Багаторічна педагогічна діяльність ученого була пов’язана з середніми та вищими навчальними закладами Києва, Харкова, Одеси: він читав лекції на історико-філологічному та юридичному факультетах Харківського університету (1866 – 1867 рр.), викладав історію та географію в гімназіях Одеси та у Новоросійському університеті, захистив магістерську, а через два роки – докторську дисертацію. У 1870 р. обраний екстраординарним професором Новоросійського університету, а у 1871 р. – ординарним професором Київського університету.

Майже 50 років Володимир Степанович віддав служінню історичній науці у стінах Університету св. Володимира. Коло інтересів професора В. С. Іконникова було досить широким: він був членом багатьох наукових товариств і установ, вчених рад університетів, не раз обирався деканом історико-філологічного факультету Київського університету (1877-1880, 1883-1887), головою Історичного товариства Нестора - літописця при Університеті (1874-1877), з 1873-го по 1913 р. – займав посаду головного редактора «Университетских известий» - періодичного щомісячного видання, якого не мав жоден інший з тогочасних університетів. Чимало сил і праці вкладав В. С. Іконников у розвиток вищої жіночої освіти в Києві. З 1865 р. вчений розпочав педагогічну діяльність у Київському інституті шляхетних дівчат, а у 1876 р. з його ініціативи у Києві було засновано Вищі жіночі курси.

Революційні події 1917 року Володимир Степанович оцінив як «руйнацію», тогочасна влада позбавила його пенсії та академічного утримання. Матеріальна скрута змусила вченого продавати книги з власної бібліотеки та медалі. І лише після обрання його академіком Української Академії наук у 1921 році, де він очолив Комісію для видавання пам'яток новітнього письменства та Археографічну комісію, матеріальний стан родини поліпшився.

За 53 роки активного творчого життя В. С. Іконников видав 716 наукових розробок загальним обсягом понад 15,5 тис. сторінок. Він - автор 21 монографії, 90 статей у періодичних виданнях та збірниках, 521 бібліографічної нотатки, редактор багатьох наукових видань.

До 180-річчя від дня народження вченого фахівцями Науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань Національної історичної бібліотеки України підготовлено книжкову виставку «Володимир Степанович Іконников – видатний історіограф та джерелознавець».

Користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитись з рідкісними виданнями праць вченого, зокрема прижиттєвими публікаціями, які сьогодні є бібліографічною рідкістю. Особливу цінність та унікальність мають примірники з автографом та дарчими написами Володимира Степановича. Бібліографічний опис таких примірників та інформацію про дарувальників надано у першому випуску анотованого ілюстративного каталогу «Видання з автографами українських діячів науки і культури. Вип.1» (2018), (укладач Н. О. Горська).

Значне місце серед наукових досліджень В. С. Іконникова посідає фундаментальне видання в двох томах «Опыт русской историографии». Цей твір є результатом багаторічної праці автора над російською історіографією з подальшою науковою розробкою. Працюючи над цим дослідженням Володимир Степанович опрацював багато рідкісних примірників книг та рукописів. В його особистій бібліотеці налічувалося 160 тис. томів книжок, понад 3 тис. різних брошур та інших видань з історії, археології, історіографії тощо. «Опыт русской историографии» В. С. Іконникова з вичерпною бібліографією не втратили свого значення і для сучасної історичної науки. На виставці експонується примірник цієї праці з дарчим написом автора.

Иконников, В. С. Опыт русской историографии. Т. 1. Кн. 1 / В. С. Иконников. – Киев : Тип. Императ. Ун-та Св. Владимира В. Завадского, 1891. – 882, CCXXII, VIII с.

Дарчий напис: «Многоуважаемому Алексею Ивановичу Соболевскому на добрую память от автора. 1892 г., 27 мая».

Соболевський Олексій Іванович (1856-1929) – російський лінгвіст, палеограф. Історик літератури, славіст. У 1882-1888 – доцент, згодом професор Університету Св. Володимира. Автор праць з історії російської та старослов’янської мов, російської діалектології, палеографії, етнографії, топоніміки, ономастики, лексики, етимології; описав і датував великий корпус східнослов’янських рукописів. 

У фонді НІБУ зберігаються також Т. 2. Кн. 1 (1908) та Т. 2. Кн. 2 (1908).

Бібліотека отримала ці видання разом з іншими165 книгами, завдячуючи плідній діяльності Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей під час візиту Федерального Канцлера ФРН Гельмута Коля до України у вересні 1996 року.

На титульних аркушах збереглися штампи:

1. «Bucherei der Publikationsstelle» (Бібліотека відділу видань). Така інституція існувала в Німеччині з 1931 року до 1945 року під назвою Publikationsstelle Berlin-Dahlem. Метою відділу було сприяння у вивченні Східної Європи, включно з Радянським Союзом.

2.«J. G. Gerder-Institut. Marburg» (Інститут Гердера ).

Німецький науковий позауніверситетський центр історичних досліджень Східної Європи, заснований у 1950 році як Johann-Gottfried-Herder-Institut в місті Марбург. Інститут названо на честь Йоганна Готфрида Гердера. Тут провадяться дослідження історії Польщі, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви, Естонії. Інститут Гердера входить до структури дослідницьких закладів Наукового товариства імені Лейбніца (нім. Leibniz-Gemeinschaft), має велику спеціалізовану бібліотеку, архів історичних зображень та колекцію карт, які містять, зокрема, багато джерел з історії України.

В житті Володимира Степановича Київ мав особливе значення: тут він народився, навчався, здобув вищу освіту, працював.

«Київ завжди залишався великою любов’ю Іконникова. Він любив рідне місто, як живу й дорогу йому людину. В усіх його таких різних за темами і змістом, замітках і споминах постійно присутній образ Києва, замальовки його окремих частин, вулиць, пам’яток, переказів, людей…»[13,.С.33]. Рідному місту вчений присвятив низку праць, зокрема ґрунтовне дослідження, яке й до сьогодні є безцінним джерелом для києвознавців. 

Иконников В.С. Киев в 1654 - 1855 гг.: исторический очерк / В.С. Иконников // Киевская старина, 1904. - № 9-12.

Власницький штамп «Бібліотека М. Комарова» на титульних аркушах часопису, в яких надрукована ця праця, свідчить про належність їх до особової бібліотеки українського письменника, бібліографа Комарова Михайла Федоровича(1844-1913). В НІБУ зберігається також окреме видання 1904 року.

Київ періоду правління Петра Першого та візит імператора описані В. С. Іконниковим у нарисі «Пребывание Петра Великого в Киеве» (1910).

Вірною помічницею та однодумцем В. С. Іконникова була його дружина Анна Леопольдівна (уроджена Родзевич; 1847-1922), талановита дослідниця та педагог. Окрім систематизації великої кількості історичних матеріалів, чистового переписування праць та лекційних програм і курсів Володимира Степановича вона здійснювала власні наукові дослідження з історіографії. Упродовж 25 років Анна Леопольдівна викладала історію у 1-й Київській жіночій гімназії. У її науковому доробку - праці, присвячені історії Києва, засновниці першої приватної гімназії В. М. Ващенко-Захарченко, діяльності Ф. Я. Фотинського на Вищих жіночих курсах та інші. Протягом п’ятидесяти років Анна Леопольдівна вела щоденник, який, на жаль, під час окупації Києва згорів. В НІБУ ж збереглися примірники її праць, один з яких має дарчий напис автора.

Иконникова А. Л. В. Н. Ващенко-Захарченко основательница первой частной гимназии в Киеве (краткий биографический очерк) / А. Л. Иконникова. – Киев : Тип. Петра Барского, 1903. – 11 с. ; портр.

Творча спадщина видатного вченого Володимира Степановича Іконникова велика та багатогранна, його ім’я увійшло до багатьох довідково-енциклопедичних видань кінця ХІХ - початку ХХ століття. Праці, біографія та педагогічна діяльність історика вивчаються також сучасними науковцями. Пропонуємо користувачам бібліотеки ознайомитись з низкою статей та розвідок відомих вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема І. Н. Войцехівської, В. І. Ульяновського, Р. А. Кірєєвої, А. А. Колесникова та інших.

«Професійний історик «академічної школи», який все життя провів у науковому пошуку,[…] вніс значний вклад в українську історіографію не тільки тому, що твердо стояв на ґрунті позитивної історії, в основі якої лежить факт, але й опорою на документальне джерело - традиції, закладені вітчизняною школою документалістики»[3, С. 245].

 

Бібліографічний список

1. Верба І. В. Володимир Іконников - дослідник історії Росії / І. В. Верба, Л. М. Жицька ; НАН України, Центр пам’яткознавства, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури. - Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2011. - 152 с.

2. Войцехівська І. Н. Академік Володимир Іконников: життєпис та бібліографія / І. Н. Войцехівська ; Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. - Київ, 1998. - 130 с. - (Архівні та бібліографічні джерела української історичної думки; вип. 2).

3. Войцехівська І. Н. Володимир Іконников: джерелознавчі студії / І. Н. Войцехівська ; Національна академія наук України, Архівна комісія, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, Київський національний університет ім. Т. Шевченка. - Київ, 1999. - 358 с. : іл.

4. Войцехiвська І. Н. Вiд предкiв до нащадкiв (Життєпис вiтчизняного вченого iсторика Володимира Степановича Iконникова) / І. Н. Войцехівська // Пам'ять столiть. - 1997. – N 3. – С. 89-92.

 5. Діяльність В. С. Іконникова у вищих закладах освіти України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст. ) : [навчальний посібник] / М. О. Носко, С. В. Грищенко, Ю. М. Носко, М. П. Дейкун. - Київ: МП Леся, 2013. - 212 с.

6. Київський національний університет імені Тараса Шевченка: незабутні постаті / [авт.-упоряд. О. Матвійчук, Н. Струк ; ред. кол.: В. В. Скопенко, О. В. Третяк, Л. В. Губерський, О. К. Закусило, В. І. Андрейцев, В. Ф. Колесник, В. В. Різун та ін.]. - Київ :Світ Успіху, 2005. - 464 с.

7. Киреева Р. А. А. Л. Иконникова и ее записки по историографии / Р. А. Киреева // История и историки: историографический ежегодник. - Москва, 1975. – С. 195–198.

8. Радзивiлл О. М. Формування iсторiософii В. С.Iконникова: (До постановки проблеми) / О. М. Радзивілл // Iсторичний збiрник: історiя, iсторiософiя, джерелознавство : (статтi, розвiдкi, замiтки, есе). - Київ, 1996. - С. 130–160.

9. Сарбей В. Г. Один з перших істориків-академіків АН УРСР (До 125-річчя з дня народження В. С. Іконникова) / В. Г. Скарбей // УІЖ. –  1966. – № 12. - С. 130-132.

10. Тептюк Л. М. Основні віхи діяльності Історичного товариства Нестора–літописця та участь Володимира Іконникова / Л. М. Тептюк // Гілея : науковий вісник. –  2014. – Вип. 91. – С. 47-50. - Режим доступу: http://gileya.org/download.php?id=111.

11. Тептюк Л. М. До 175-річчя від Дня народження відомого історика Володимира Степановича Іконникова / Л. М. Тептюк, О. С. Худолей // Молодий вчений. –  2016. –  № 7. – С. 212– 215. - Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2016/7_34_2016.pdf

12. Тептюк Л. М. Науковий шлях відомого українського історіографа В. С. Іконникова (1842-1923 рр.) // Л. М. Тептюк, О. С. Худолей // Гуманітарний вісник. -2015. - Число 23. - С. 109-117.

13. Ульяновський В. І. Знаний і незнаний Володимир Іконников // Іконников В. С. Історичні портрети / упоряд. В. Ульяновський. - Київ : Либідь, 2004. - 82 с. - (Пам’ятки історичної думки України).

14. Ульяновський В. І. Бібліотека «знань» і технологія праці Володимира Іконнікова / В. І. Ульяновський // Студії з архівної справи та документознавства. – 2004. –Т.11. – С. 224-238.

Укладач: головний бібліотекар НДВ СРЦВ

Н. Д. Хівренко