Ернст Федір (Теодор-Ріхард) Людвігович (1891–1942)

18 листопада 2021 р. 14:14

716 переглядів

Пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку до 130-річчя від дня народження видатного українського мистецтвознавця та пам'яткоохоронця Федора Людвіговича Ернста

Федір Людвігович Ернст (Теодор-Ріхард-Едуард Львович Ернст) народився 28 жовтня (9 листопада) 1891 р. – український історик-мистецтвознавець, теоретик мистецтва, фундатор та класик українського мистецтвознавства; музеєзнавець, діяч у галузі охорони пам'яток історії та культури України.

1909 року закінчив гімназію у Глухові, потім провчився два семестри у Берлінському університеті і 1910 року вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет. Тут зблизився з Миколою Біляшівським і Дмитром Дорошенком, відвідував засідання «Старої громади», брав участь у революційних зібраннях. Входив до різноманітних спілок, таких як Київське товариство охорони пам’ятників старовини та мистецтва, Наукове товариство імені Шевченка, був членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця та Товариства діячів українського пластичного мистецтва; був членом Всеукраїнського археологічного комітету Всеукраїнської Академії Наук. З початком Світової війни (1914) як неблагонадійний (та ще й німецький підданий) був заарештований та засланий до Сибіру, повернувся до Києва лише 1917 року.

Своє життя Ф. Ернст поклав на вівтар служіння справі збереження пам'яток архітектури і мистецтва. Символічно, що його перша книга, видана у 1918 р., мала назву «Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 г.» [14]. Тоді ще вчений співпрацював з Київським товариством охорони пам'яток старовини і мистецтва, заснованим 1910 року. Ернст обійшов усі споруди, що зазнали гарматних обстрілів, склав акти руйнувань та здійснив їх фотозйомку.

Уклав путівник по Києву (1930) [3], який визнали найкращим того часу. Видання налічує бл. 340 статей, 243 з яких написав (частково у співавторстві) сам Л. Ернст. Решту статей до провідника уклали видатні науковці 1920-30-х рр.: Василь Базилевич, Петро Курінний, Всеволод Зуммер, Михайло Рудинський, Олекса Новицький, Микола Макаренко, Євгенія Спаська та ін.

Найбільший вплив на формування вченого мав професор Г. Павлуцький, який спрямував науковий інтерес Ернста на дослідження історії української архітектури та мистецтва. Фундаментальні праці «Київські архітектори XVIII ст.» (1918) [9], «Українське мистецтво XVII–XVIII ст.» (1919) [13] зробили ім'я Ернста широко відомим і стали класичними в українському мистецтвознавстві. Брав участь у всіх пам'яткоохоронних комісіях 1917 -1918 років під керівництвом Миколи Біляшівського.

Від 1922 року Ернст працював у Всеукраїнському історичному музеї, згодом очолив його мистецький відділ. З 1926 по 1930 рр. очолював Київську крайову інспектуру охорони пам'яток матеріальної культури. У 1920-х роках бере участь у численних експедиціях для пошуків, дослідження і збереження пам'яток української архітектури і мистецтва, проводить археологічні розкопки, організовує виставки, формує музейні експозиції. Завдяки роботі Ернста та його колег вдалося зберегти значну кількість пам'яток, передусім сакральних, не лише Київщини, а й Чернігівщини, Волині, Поділля. Плідним був цей період і для наукової діяльності вченого.

Ернст зробив вагомий внесок у створення Київського музею мистецтва, Києво-Печерського, Кирилівського та Чернігівського заповідників. Він мріяв про створення заповідника «Київський акрополь», куди мали ввійти Софіївський собор, Десятинна, Георгіївська та Андріївська церкви, Михайлівський монастир.

На початку 1930-х років в Україні почалися чистки кадрів Наркомату освіти, що вилились у тотальний погром всього культурного життя в республіці. Всі головні музеї України було оголошено «осередком розташування націоналістичних сил». 1933 року Ернста було звільнено з музею, заарештовано, а наступного року – засуджено до трьох років виправних робіт на будівництві Біломор-Балтійського каналу. Після закінчення терміну йому не дозволили повернутися до Києва. У засланні він створив Музей історії Біломор-Балтійського каналу в м. Повенці, 1936 року завідував Музеєм будівництва каналу Москва-Волга в м. Дмитрові. Під час нетривалого звільнення учений очолював роботу зі створення Казахської національної художньої галереї в Алма-Аті (1937) р.), був заступником директора з наукової роботи Башкирського художнього музею в Уфі (1938 -1941 рр.).

16 липня 1941 року Ернста знову заарештовано за звинуваченням у шпигунстві, а 28 жовтня 1942 року розстріляно. Реабілітований посмертно.

Бібліографічний список

Оцифровані та прижиттєві видання з фонду бібліотеки

1. Ернст Ф. Георгій Нарбут та нова українська книга [Електронний документ] / Ф. Ернст ; Український науковий інститут книгознавства. - Київ, 1926. - 35 с. - Відбитка з “Бібліологічних Вістей” № 3 за 1926 р.
2. Ернст Ф. Контракти та контрактовий будинок у Київі 1798–1923. Культурно-історичний етюд [Електронний документ] / Ф. Ернст. - Київ : Друк. Всеукраїнської АН, 1923. - 96 с. : іл. - (Збірник історично-філологічного відділу ; № 4).
3. Київ : провідник [Електронний документ] / Всеукраїнська АН ; ред. Ф. Ернст. - Київ, 1930. - [778] с. Ч. 1 → https://bit.ly/3x3AVJI ; Ч. 2 → https://bit.ly/3ctSsBl
4. Щербаківський Д. Український портрет : виставка українського портрету XVII–XX ст. [Електронний документ] / Д. Щербаківський, Ф. Ернст ; Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Шевченка. - Київ, 1925. - 64 с. : 15 вкл. л. іл.

***

5. Ернст Ф. «Мазепин будинок» у Чернігові (до історії культурних взаємин України з Москвою в кінці ХVII століття) / Ф. Ернст // Чернигів і північне Лівобережжя : огляди, розвідки, матеріяли. - [Київ]: Держ. вид-во України, 1928. - С. 347-367. – (Записки Української Академії Наук. Історична секція ; т. 23).
6. Ернст Ф. Види Київа середини XIX віку, що їх писав художник Гроте : [відбитка] / Ф. Ернст. - [Київ], [1927]. - [12] с. : іл. - Записки історико-філологічного відділу ВУАН. - 1927. - Кн. 13–14, с. 404-415, іл.
7. Ернст Ф. До історії Києво-Печерської фортеці / Ф. Ернст // Київ та його околиця в історії і пам'ятках. - Київ: Державне видавництво України, 1926. - С. 265-274. - (Записки українського наукового товариства в Києві ; том ХХІІ).
8. Ернст Ф. Київська архітектура XVII віку / Ф. Ернст // Київ та його околиця в історії і пам'ятках. - Київ: Державне видавництво України, 1926. - С. 125-165. - (Записки українського наукового товариства в Києві ; том ХХІІ).
9. Ернст Ф. Київські архітекти XVIII віку / Ф. Ернст. - Київ : Друкар, 1918. - 23 с. - На книзі - дарчий напис: «Високоповажному Миколі Федотовичові Біляшівському від автора. 11.XII. 1918».
10. Ернст Ф. Київські контракти / Ф. Ернст. - Київ : Літопис, 1997. - 137 с. - Факс. вид. Контракти і Контрактовий будинок у Київі. Київ 1924.
11. Ернст Ф. Портретист Гольпайн / Ф. Ернст // Український музей. - Київ, 1927. - Зб. 1. - С. 95-120 [145]
12. Ернст Ф. Портретист Гольпайн / Ф. Ернст. - Київ, 1927. - 26 с. : 7 л. портр. - Відбиток із зб. «Українські музеї»  Вип. 1 вид. Укрнауки УСРР.
13. Ернст Ф. Українське мистецтво XVII–XVIII віків / Ф. Ернст. - Київ : Криниця, 1919. - 32 с. : іл. - Відбиток з «Хрестоматії по історії української літератури» Т. 1 кн. 3 О. Дорошкевича.
14. Эрнст Ф. Художественные сокровища Киева, пострадавшие в 1918 г. / Ф. Эрнст. - Киев : Гуро, 1918. - 20 с.

Про життя та діяльність Федора Ернста

15. Білокінь С. В обороні української спадщини : історик мистецтв Федір Ернст / С. Білокінь ; Національна академія наук України, Інститут історії України, Центр культурологічних студій. - Київ, 2006. - 355 с.
16. Білокінь С. Ернст Федір Людвіґович // Енциклопедія історії України. - Київ : Наукова думка, 2005. - Т. 3 : Е - Й. - С.47
17. Білокінь С. Федір Ернст / С. Білокінь // Репресоване «відродження». - Київ: Україна, 1993. - С. 309-322
18. Верезомська С. Ернст у пам’яткоохоронному русі України. 1917-1933 рр. : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук 07.00.01- Історія України / С. Верезомська ; Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. - Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2005. - 17 с.
19. Нестуля О. Федір Людвігович Ернст і його щоденник «Художній відділ» 1925-1933 рр. / О. Нестуля, С. Верезомська. - Полтава : РВВ Пуску, 2008. - 241 с.
20. Федір Ернст (28.X/9.XI.1891 – 17.VIII.1949) : бібліографічний покажчик / Сумська обласна організація ; упоряд. С. Білокінь. - Суми : [б. и.], 1987. - 34 с.

Статті з періодичних та продовжуваних видань

21. Білокінь С. Місце Федора Ернста в історії української культури ХХ ст. / С. Білокінь // Пам’ятки України: історія та культура : науково-популярний ілюстрований часопис. - 2012. - № 10 (жовтень). - С. 4-19
22. Білокінь С. Три арешти Федора Ернста = Завжди в історії музею / С. Білокінь // Музейний провулок : журнал Національного художнього музею України. - 2005. - № 2. - С. 20-25
23. Білокінь С. Шевченкознавчі праці видатного історика мистецтв Федора Ернста / С. Білокінь // Пам’ять століть : історичний науковий та літературний журнал. - 2005. - № 3/4. - С. 42-60
24. Білокінь С. Щоденник Федора Ернста / С. Білокінь // Пам’ять століть : історичний науковий та літературний журнал. - 2005. - № 3/4. - С. 61-137
25. Бонь О. Федір Ернст та його діяльність у мистецтвознавчих наукових осередках у 1920-1930 роках / О. Бонь // Краєзнавство : науковий журнал. - 2012. - № 3. - С. 161-169
26. Верезомська С., Білоконь С. В обороні ураїнської спадщини: Історик мистецтва Федір Ернст : рецензія на книгу / С. Верезомська // Київська старовина : історичний науково-популярний та літературний журнал. - 2010. - № 3. - С. 150-153
27. Дмитрієнко М. Федір Ернст і малярська колекція НХМ / М. Дмитрієнко, О. Походяща // Пам’ятки України: історія та культура : науково-популярний ілюстрований часопис. - 2012. - № 10 (жовтень). - С. 44-47
28. Ернст Ф. Контракти та конрактовий будинок у Києві / Ф. Ернст // Пам’ять століть: історичний науковий та літературний журнал. - 2005. - № 3/4. - С. 138-180
29. Ємчук О. Федір Ернст та Сергій Маслов / О. Ємчук // Пам’ятки України: історія та культура : науково-популярний ілюстрований часопис. - 2012. - № 10 (жовтень). - С. 38-42
30. З Резолюції учасників конференції, присвяченої пам’яті Ф. Ернста // Пам’ятки України: історія та культура. - 2012. - № 10 (жовтень). - С. 63
31. Зінченко А. Про перегляд фронтового щоденника Ернста Юнгера / А. Зінченко // Українознавство : науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал : щоквартальний науково-популярний журнал. - 2015. - № 1(54). - С. 227-234
32. Кадомська М., Малаков Д. Пам'ять місця. Садиба Ернстів на Прорізній / М. Кадомська, Д. Малаков // Пам’ятки України: історія та культура : науково-популярний ілюстрований часопис. - 2012. - № 10 (жовтень). - С. 20-29
33. Майко І. Товариш Ернста Всеволод Зуммер / І. Майко // Пам’ятки України: історія та культура : науково-популярний ілюстрований часопис. - 2012. - № 10 (жовтень). - С.48-55.
34. Нестеренко П. Федір Ернст - колекціонер екслібрисів / П. Нестеренко // Пам’ятки України: історія та культура : науково-популярний ілюстрований часопис. - 2012. - № 10 (жовтень). - С. 56-59
35. Павлова В. Виставка документів Ф. Ернста в музеї історії міста Києва / В. Павлова, О. Друг // Пам’ятки України: історія та культура : науково-популярний ілюстрований часопис. - 2012. - № 10 (жовтень). - С. 60-63
36. Принь О. «Дійте з Божою поміччю на користь України» : невідомі листи Федіра Ернста до Аделаїди Артюхової (1927-1929) / О. Принь // Сумський історико-архівний журнал : науковий журнал з історії та архівознавства України. - 2020. - № 35. - С. 12-30
37. Черкаська Н. Федір Ернст і польські культурні цінності / Н. Черкаська // Пам’ятки України: історія та культура : науково-популярн ий ілюстрований часопис. - 2012. - № 10 (жовтень). - С. 30-37

Укладач: Опенько Я. Ю. (відділ соціокультурних комунікацій)