А. Вахнянин навчався у Перемишльскій гімназії (1851–1859 рр.), продовжив навчання у Львівській духовній семінарії (1859–1863 рр.), закінчив свої теологічні студії у Перемишлі. Протягом 1861–1863 рр. у семінарії видавав рукописну гумористичну газету «Клепайло». 1862 р. брав участь в укладанні німецько-українського словника.
А. Вахнянин був співробітником часопису «Вечерниці» (1 лютого 1862 р.), його редактор (з вересня 1868 р.).
1863 р. Анатоль Вахнянин заснував «Студентську громаду» через яку за часів його перебування в Перемишлі (1863-1865) ширився культ Т. Шевченка між перемишльським громадянством. Вахнянин залучив до цієї справи о. д-ра Г. Гинилевича, ректора духовної семінарії, який посприяв тому, аби в календарі-альманаху “Перемишлянин” за 1863 р. вийшла перша в Галичині розвідка про Т. Шевченка авторства А. Вахнянина «Денещо за музу Шевченкову й розбір думи передсмертної», видрукувана фонетичним правописом під псевдонімом «Н. з надь Сяну».
Під керівництвом Анатоля Вахнянина в Перемишлі як завершальний номер першого на західноукраїнських землях Шевченківського концерту у залі «Під Провидінням» 26 лютого (10 березня) 1865 р. виконали «Ще не вмерла Україна». Це було перше публічне виконання гімну. Ноти цього твору вийшли друком 1885 р. у збірці хорових творів «Кобзар» за редакцією А. Вахнянина і П. Бажанського. Музику до твору П. Чубинського написав М. Вербицький.
Традицію вшанування Кобзаря Вахнянин переніс і до Віденського університету, де продовжив навчання на відділі історії та географії (листопад 1865–1868 рр.) Анатоль Вахнянин був одним із засновників у Відні товариства «Січ» та обраний його керівником (1868 р.).
А. Вахнянин – засновник і перший голова Львівського товариства «Просвіта» (08.12.1868 – 25.05.1870 рр.). Редагував часопис «Письмо зъ «Просвіти» (січень – липень 1878 р.). З 1880 р. певний час працював співредактором у щоденній газеті «Діло», в якій друкував історичні та педагогічні розвідки. Водночас з головуванням у «Просвіті» був редактором (1868–1870) часопису «Правда» – літературно-наукового видання, заснованого молодіжною галицькою громадою (за матеріальної підтримки П. Куліша й О. Кониського).
У 1870 р. А. Вахнянин заснував у Львові співоче товариство «Теорбан».
У 1870 – 1901 рр. Анатоль Вахнянин – професор Академічної гімназії у Львові, протягом 1870–1887 рр. був членом комісії з упорядкування і видання підручників для середніх і народних шкіл. У 1873 р. він підготував «Короткий Нарись Землеописи для низших клясъ середнихъ шкǒлъ», який вийшов друком у Львові накладом товариства «Просвіта», а у 1884 р. уклав новий оригінальний підручник «Учебникъ географіđ для шкǒлъ середныхъ», виданий у Львові накладом фонду крайового в друкарні Товариства імені Шевченка.
Анатоль Вахнянин брав участь у становленні Наукового товариства ім. Т. Шевченка. 11 травня 1893 р. на Загальних зборах НТШ він став директором історико-філософської секції, а 21.05.1893 р. його обрано членом НТШ. Після обрання Вахнянина послом до парламенту в 1894 р. він склав повноваження директора секції.
Шлях А. Вахнянина до політичної кар’єри був нелегким. Першою його спробою в політиці стала участь у керівному виділі «Руської ради» (квітень – вересень 1870 р.), після опанування ради москвофілами вийшов із її складу. У вересні 1870 р. напередодні чергових виборів до Галицького сейму обраний до виборчого комітету Львова.
У 1885 р. А. Вахнянин разом із Ю. Романчуком організував політичну організацію галицьких народовців «Народна рада». У 1890 р. разом з іншими лідерами «народовців» став ініціатором політики «нової ери».
Обраний до Галицького сейму від виборчого округу Підгайці-Козова (1883–1901 рр.) та австрійського парламенту від округу Ярослав-Ціманів (1885–1889 рр., 1893–1900 рр.). Учасник зборів посольських клубів сейму і парламенту (22 січня 1894 р.), на яких було окреслено подальшу тактику і стратегію українських послів щодо політики «нової ери».
Вахнянин А. – автор досліджень з історії українського парламентаризму: «Причинки до історії руської справи в Галичині в літах 1848 – 1870» та «Руська справа в Галичині в роках 1891—1894».
У 1891 р. Анатоль Вахнянин був одним із засновників хорового товариства «Львівський Боян». Із часом осередки «Боянів» виникали в різних містах Галичини і постала потреба об’єднати їх однією організацією. Анатоль Вахнянин був засновником і керівником «Союзу співочих і музичних товариств», а у 1903 р. заснував Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові та став його першим директором, в якому працював до кінця свого життя, тобто до 1908 р. Цього ж року було встановлено стипендію імені А.Вахнянина.
Анатоль Вахнянин упорядковував пісенники для шкіл, гармонізував народні пісні, писав музику для драматичних п’єс, багатьох хорових і сольних вокальних творів на тексти Ю. Федьковича, О. Колесси, Т. Шевченка, К. Устияновича, Ф. Заревича, О. Огоновського та ін., а також є автором першої професійної української опери у Галичині – «Купало» (вперше поставлено у 1882 р., за власним лібрето), а через 21 рік після смерті композитора Харківським оперним театром у 1929 р.
Бібліографічний список (з фонду НІБУ)
Електронні джерела
Анатоль Вахнянин. У сторіччя народин [Електронний документ] // Львівські вісті. – 1941. – №97 (29 листопада). – С. 3. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/175?StartDate=1941-11-29.
Белінська Л., Кукурудза С. Анатоль Вахнянин – педагог-географ, композитор, громадський діяч, політик [Електронний документ] / Л. Белінська, С. Кукурудза. // Вісник Львівського університету. Серія географічна. – 2019. – Випуск 53. – С. 13 – 23. – Режим доступу : http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/download/10652/10820.
В честь А. Вахнянина [Електронний документ] // Волинь. – 1941. – № 23 (11 грудня). – С. 4. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/193?StartDate=1941-12-11.
Вахнянин Н. Причинки до істориї рускої справи в Галичинї в лїтах 1848 – 1870 : передрук з «Основи» з 1871 року [Електронний документ] / Н. Вахнянин – Львів : з друкарні В. А. Шийковского, 1901. – 106 с. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Vakhnianyn_Anatol_Natal/Prychynky_do_istoryi_ruskoi_spravy_v_Halychyni_v_litakh_1848-1870.pdf.
Волинський. А. Вахнянин (до 35-річчя зо дня смерти) [Електронний документ] / А. Волинський // Голос Полтавщини. – 1943. – № 238 (16 червня). – С. 2. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/328?StartDate=1943-06-16.
Голдак Т. Вшанування пам’яті Тараса Шевченка українцями Перемишля в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. [Електронний документ] / Т. Голдак // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – 2014. – Вип. 25. – С. 73 – 86. – Режим доступу : https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/25/10.pdf.
Ковалів С. В день «Просвіти». Анатоль Вахнянин 1841 – 1908 перший Голова «Просвіти» [Електронний документ] / С. Ковалів // Рідна земля. – 1941. – № 9 (7 грудня). – С. 4. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/407?StartDate=1941-12-07.
Людкевич С. Анатоль Вахнянин (у 20-літні роковини смерти) [Електронний документ] / С. Людкевич // Діло (Львів). – 1928. – № 112 (21 травня). – С. 2 – 3. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/192?StartDate=1928-05-21.
Людкевич С. Анатоль Вахнянин (у 20-літні роковини смерти) [Електронний документ] / С. Людкевич // Діло (Львів). – 1928. – № 113 (23 травня). – С. 2. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/192?StartDate=1928-05-23.
Людкевич С. Анатоль Вахнянин (у 20-літні роковини смерти) [Електронний документ] / С. Людкевич // Діло (Львів). – 1928. – №115 (25 травня). – С. 3. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/192?StartDate=1928-05-25.
Михайличенко О. Вахнянин А. К. [Електронний документ] / О. Михайличенко // Музично-педагогічна діяльність українських композиторів і виконавців другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : історичні нариси. – Суми : Видавничо- виробниче підприємство «Мрія-1», 2005. – С. 62 – 66. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Mykhailychenko_Oleh/Muzyko-pedahohichna_dialnist_ukrainskykh_kompozytoriv_ta_vykonavtsiv.pdf.
Наглоч В. Нитки традиції (У 75-річчя віденської „Січі") [Електронний документ] / В. Наглоч // Наші дні. – 1943. – №6 (1 червня). – С. 4, 12. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/1325?StartDate=1943-06-01.
Наталь Вахнянин : спомини про заснованє «Сїчі» [Електронний документ] // «Сїч» 1868 – 1908 : альманах в память 40-их роковин основаня Товариства «Сїч» у Віднї / зібр. і вид. З. Кузеля, М. Чайківський. – Львів – 1908. – С. 6 -13. – Режим доступу : https://ua1lib.org/dl/1143683/874e51.
Павлюк М., Манюк О. Перші очільники «Просвіти» – Анатоль Вахнянин і Юліян Лаврівський. До 150-ліття створення товариства «Просвіта» в Галичині [Електронний документ] / М. Павлюк, О. Манюк // Слово Просвіти : всеукраїнський культурологічний тижневик. – 2018. – № 21 (969), 24-30 травня. – С. 6 – 7. – Режим доступу : http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2018/08/21-969-24—30-травня-2018.pdf.
Пашук В. Маніфестація ідейних засад Товариства "Просвіта" (за матеріалами Установчих Зборів) [Електронний документ] / В. Пашук // Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2010. – Вип. 19. – С. 34 – 56. – Режим доступу : http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/21/050Pashuk.pdf.
Синкевич Н. Організація української хорової діяльності у Східній Галичині від витоків до 1939 року (соціокультурний вплив) [Електронний документ] / Н. Синкевич // Молодь і ринок. – 2013. – №9 (104) – С. 86 – 90. – Режим доступу : http://dspu.edu.ua/ddpu/biblioteka/chutach/fnv/molod_I_rynok/9_104_2013.pdf.
Фішер. Т. Еволюційник і «автодидакт» Анатоль Вахнянин [Електронний документ] / Т. Фішер // Українська інтернет-газета «Збру́ч» [офіційний вебсайт]. – 2016. – Режим доступу : https://zbruc.eu/node/54940.
Фрайт І., Шуневич Є. Внесок Анатолія Вахнянина у розвиток музичної освіти Східної Галичини [Електронний документ] / І. Фрайт, Є. Шуневич // Молодь і ринок. – 2020. – №1 (180). – С. 125 – 130. – Режим доступу : http://mir.dspu.edu.ua/article/view/195966/196282.
Укладач: Плюта С.В.
(відділ соціокультурних комунікацій)