Національна історична бібліотека України

Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович (1841-1908)

17 вересня 2021 р. 09:30

1745 переглядів

Вахнянин Анатоль (Наталь) Яків Климентійович (криптоніми та псевдоніми: А.В.; В.; В.Н.; Н.; Н. зъ-надъ Сяну, Н.; Н.В.; Н. з С.; П.С. і Н.В. (спільно з Свєнціцьким П); В-ъ Н.; Н. з-над Сяну; Н. из-над Сяна; Еволюційник; Наталь з-над Сяну та ін.) (19.09.1841, с. Синява Ярославського повіту, Галичина (нині Сенява, поблизу м. Перемишль, Польща) – 11.02.1908, м. Львів) – композитор, редактор, педагог, громадсько-політичний діяч.

А. Вахнянин навчався у Перемишльскій гімназії (1851–1859 рр.), продовжив навчання у Львівській духовній семінарії (1859–1863 рр.), закінчив свої теологічні студії у Перемишлі. Протягом 1861–1863 рр. у семінарії видавав рукописну гумористичну газету «Клепайло». 1862 р. брав участь в укладанні німецько-українського словника.

А. Вахнянин був співробітником часопису «Вечерниці» (1 лютого 1862 р.), його редактор (з вересня 1868 р.).

1863 р. Анатоль Вахнянин заснував «Студентську громаду» через яку за часів його перебування в Перемишлі (1863-1865) ширився культ Т. Шевченка між перемишльським громадянством. Вахнянин залучив до цієї справи о. д-ра Г. Гинилевича, ректора духовної семінарії, який посприяв тому, аби в календарі-альманаху “Перемишлянин” за 1863 р. вийшла перша в Галичині розвідка про Т. Шевченка авторства А. Вахнянина «Денещо за музу Шевченкову й розбір думи передсмертної», видрукувана фонетичним правописом під псевдонімом «Н. з надь Сяну».

Під керівництвом Анатоля Вахнянина в Перемишлі як завершальний номер першого на західноукраїнських землях Шевченківського концерту у залі «Під Провидінням» 26 лютого (10 березня) 1865 р. виконали «Ще не вмерла Україна». Це було перше публічне виконання гімну. Ноти цього твору вийшли друком 1885 р. у збірці хорових творів «Кобзар» за редакцією А. Вахнянина і П. Бажанського. Музику до твору П. Чубинського написав М. Вербицький.

Традицію вшанування Кобзаря Вахнянин переніс і до Віденського університету, де продовжив навчання на відділі історії та географії (листопад 1865–1868 рр.) Анатоль Вахнянин був одним із засновників у Відні товариства «Січ» та обраний його керівником (1868 р.).

А. Вахнянин – засновник і перший голова Львівського товариства «Просвіта» (08.12.1868 – 25.05.1870 рр.). Редагував часопис «Письмо зъ «Просвіти» (січень – липень 1878 р.). З 1880 р. певний час працював співредактором у щоденній газеті «Діло», в якій друкував історичні та педагогічні розвідки. Водночас з головуванням у «Просвіті» був редактором (1868–1870) часопису «Правда» – літературно-наукового видання, заснованого молодіжною галицькою громадою (за матеріальної підтримки П. Куліша й О. Кониського).

У 1870 р. А. Вахнянин заснував у Львові співоче товариство «Теорбан».

У 1870 – 1901 рр. Анатоль Вахнянин – професор Академічної гімназії у Львові, протягом 1870–1887 рр. був членом комісії з упорядкування і видання підручників для середніх і народних шкіл. У 1873 р. він підготував «Короткий Нарись Землеописи для низших клясъ середнихъ шкǒлъ», який вийшов друком у Львові накладом товариства «Просвіта», а у 1884 р. уклав новий оригінальний підручник «Учебникъ географіđ для шкǒлъ середныхъ», виданий у Львові накладом фонду крайового в друкарні Товариства імені Шевченка.

Анатоль Вахнянин брав участь у становленні Наукового товариства ім. Т. Шевченка. 11 травня 1893 р. на Загальних зборах НТШ він став директором історико-філософської секції, а 21.05.1893 р. його обрано членом НТШ. Після обрання Вахнянина послом до парламенту в 1894 р. він склав повноваження директора секції.

Шлях А. Вахнянина до політичної кар’єри був нелегким. Першою його спробою в політиці стала участь у керівному виділі «Руської ради» (квітень – вересень 1870 р.), після опанування ради москвофілами вийшов із її складу. У вересні 1870 р. напередодні чергових виборів до Галицького сейму обраний до виборчого комітету Львова.

У 1885 р. А. Вахнянин разом із Ю. Романчуком організував політичну організацію галицьких народовців «Народна рада». У 1890 р. разом з іншими лідерами «народовців» став ініціатором політики «нової ери».

Обраний до Галицького сейму від виборчого округу Підгайці-Козова (1883–1901 рр.) та австрійського парламенту від округу Ярослав-Ціманів (1885–1889 рр., 1893–1900 рр.). Учасник зборів посольських клубів сейму і парламенту (22 січня 1894 р.), на яких було окреслено подальшу тактику і стратегію українських послів щодо політики «нової ери».

Вахнянин А. – автор досліджень з історії українського парламентаризму: «Причинки до історії руської справи в Галичині в літах 1848 – 1870» та «Руська справа в Галичині в роках 1891—1894».

У 1891 р. Анатоль Вахнянин був одним із засновників хорового товариства «Львівський Боян». Із часом осередки «Боянів» виникали в різних містах Галичини і постала потреба об’єднати їх однією організацією. Анатоль Вахнянин був засновником і керівником «Союзу співочих і музичних товариств», а у 1903 р. заснував Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка у Львові та став його першим директором, в якому працював до кінця свого життя, тобто до 1908 р. Цього ж року було встановлено стипендію імені А.Вахнянина.

Анатоль Вахнянин упорядковував пісенники для шкіл, гармонізував народні пісні, писав музику для драматичних п’єс, багатьох хорових і сольних вокальних творів на тексти Ю. Федьковича, О. Колесси, Т. Шевченка, К. Устияновича, Ф. Заревича, О. Огоновського та ін., а також є автором першої професійної української опери у Галичині – «Купало» (вперше поставлено у 1882 р., за власним лібрето), а через 21 рік після смерті композитора Харківським оперним театром у 1929 р.

Бібліографічний список (з фонду НІБУ)

Анатоль Вахнянин // Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2 т. Т. 1 : А – К – Київ: Євроімідж, 2002. – С. 292 – 293.

Вахнянин А. Спомини з життя (посмертне виданє) / зладив К. Студинський . – Львів : з печатні В. А. Шийковського, 1908. – 138 с.

Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович (19.9.1841 – 11.2.1908) // Довідник з історії України (А – Я) / Інститут історії України ; ред. І. Підкова. – Київ : Генеза, 2002. – С. 101 – 102.

Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович // Провідники духовності в Україні : довідник / ред. І. Курас. – Київ : Вища школа, 2003. – С. 625.

Вахнянин Анатоль (Натоль) // Мала українська музична енциклопедія / підгот. О. Залеський. – Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1971. – С. 20.

Вахнянин Анатоль // Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Т. 1 : А – Г / Наукове товариство ім. Шевченка; голов. ред. В. Кубійович; заст. голов. ред. М. Глобенко. – Київ : Глобус, 1993. – С. 218.

Вахнянин Наталь (Анатолій) Климентович // Митці України : енциклопедичний довідник / ред. А. Кудрицького. – Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 107.

Горак Я. Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович (Климович) / Я. Горак // Франківська енциклопедія : у 7 т. Т. 1 : А – Ж / НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інститут Івана Франка ; наук. ред., упоряд. Є. Нахлік. – Львів : Світ, 2016. – С. 233 – 239.

Жадько В. Вахнянин Анатоль / В. Жадько //. Український некрополь : історичний науковий довідник. – Київ : СПД «Жадько В. О.», 2005. – С. 138.

Животко А. Історія української преси : навчальний посібник для студентів факультетів журналістики вищих навчальних закладів освіти / А. Животко ; упоряд., авт. історико-біогр. нарису, авт. прим. М. С. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 1999. – 360 с.

Загайкевич М. Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович / М. Загайкевич // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Т. 1 : А – В / НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка ; ред.: М. Жулинський, М. Бондар. – Київ, 2012. – С. 590 – 591.

Загайкевич М. Анатоль Климентович Вахнянин / М. Загайкевич // Музичне життя Західної України другої половини XIX ст. / Академія наук Української РСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії. – Київ, 1960. – С. 130 – 148, 183 – 184.

Історія української музики : в 6 т. Т. 3 : Кінець XIX – поч. XX ст. / АН УРСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського ; ред. М. П. Загайкевич. – Київ : Наукова думка, 1990. – 424 с.

Качкан В. Анатоль Вахнянин і його роль у розвитку культури Західної України / В. Качкан // Народна творчість та етнографія. – 2003. – Вип. (№): 1 – 2. – С. 15 – 24.

Кізченко В. Вахнянин Анатоль Климентійович (псевд. й криптоніми : Наталь, Н. з-над Сяну, А.В. та ін.; 19.09.1841 – 11.02.1908) / В. Кізченко // Енциклопедія історії України : в 5 т. Т. 1 : А – В / редкол.: В. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2003. – С. 450.

Кінд-Войтюк Н. Анатолій Вахнянин – голова товариства «Просвіта» / Н. Кінд-Войтюк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія : історичні науки. – 2016. – Вип. № 3 (328).– С.79 – 82.

Курилишин К. Вахнянин Анатоль / К. Курилишин // Часопис “Діло” (Львів, 1880–1939 рр.) : матеріали до біобібліографістики. Т. 3 : 1895 – 1899 рр. / НАН України, Львівська нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника. – Дрогобич : Коло, 2017. – С. 305 – 307.

Курилишин К. Вахнянин Анатоль / К. Курилишин // Часопис “Діло” (Львів, 1880–1939 рр.) : матеріали до біобібліографістики. Т. 4 : 1900 – 1904 рр. / НАН України, Львівська нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника. - Дрогобич : Коло, 2018. – С. 158 – 159.

Людкевич. С. Анатоль Вахнянин : у 20 – літні роковини смерти (реферат на святочнім концерті 9.V) / С. Людкевич // Дослідження, статті, рецензії, виступи : у 2 т. Т. 1. – Львів : Дивосвіт, 1999. – С. 329 – 335. («Діло», 1928, ч. 112, 113, 115).

Мазепа Л. Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович / Л. Мазепа // Енциклопедія Сучасної України : Т. 4 : В – Вог / гол. редкол. О. Романів та ін. – Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ, 2005. – С. 161 – 162.

Мазепа Л. Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович / Л. Мазепа // Мистецтво України : енциклопедія : в 5 т. Т. 1 : А – В / відп. ред. А. Кудрицький. – Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. – С. 293 – 294.

Малюта О. Вахнянин Анатоль (Наталь) Яків Климентійович / О. Малюта // «Просвіти» і Українська державність (друга половина XIX – перша половина XX ст.) : до 140-річчя товариства «Просвіта» / Національна академія наук України, Інститут історії, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка. – Київ : Просвіта, 2008. – С. 305 – 308.

Матеріали до української бібліографії. Українська бібліографія Австро-Угорщини за 1887–1900 Т. 3 (роки 1892 – 1893) [Електронний документ] / уложив на підставі автопсії І. Е. Левицький // Наукове товариство імені Шевченка, Бібліографічна комісія. – Львів: З друк. Наукового Т-ва імені Шевченка, 1910. – С. 14. –Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/levyts''kyj_ukrajins''ka_bibliografija_t_iii/levyts''kyj_ukrajins''ka_bibliografija_t_iii.pdf.

Матеріали до української бібліографії. Українська бібліографія Австро-Угорщини за роки 1887-1900. Т. 1 (роки 1887 – 1899) [Електронний документ] / уложив на підставі автопсії І. Е. Левицький // Наукове товариство імені Шевченка, Бібліографічна комісія. – Львів : З друк. Наукового Т-ва імені Шевченка, 1909. – С. 197. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/Materialy_do_ukr_bibliografii_T1/Materialy_do_ukr_bibliografii_T1.pdf.

Осадця Н. Оперна й музично-театральна критика на сторінках львівської преси ХІХ – початку ХХ ст. / Н. Осадця // Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: збірник наукових праць / НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника ; редкол.: М. Романюк (відп. ред.) та ін. – Львів, 2009. – Вип. 1 (17) – 2009. – С. 62 – 82.

Плекан Ю. Вахнянин Анатоль (19.09.1841 – 11.02.1908) / Ю. Плекан // Перший досвід парламентаризму : українці – депутати австрійського парламенту та галицького крайового сейму (1848-1918). Довідник. – Івано-Франківськ, 2012. – С. 13 – 14.

Погребенник Ф. Вахнянин Наталь (Анатолій) Климентович / Ф. Погребенник // Українська Літературна Енциклопедія: в 5 т. Т. 1: А – Г / АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка; відп. ред. І. Дзеверін. – Київ : голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. – С. 280.

Райківський І. Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини XIX століття : монографія / І. Райківський ; М-во освіти і науки України, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут історії, політології і міжнародних відносин. – Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпат. нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2012. – 932 с.

Семчишин-Гузнер О. Збірка портретів очильників товариства “Просвіта” у Львові 1868-1939 рр. у Національному музеї ім. Андрея Шептицького / О. Семчишин-Гузнер // Народознавчі зошити: науковий журнал. – 2014. – № 6 (120). – С. 1343 – 1354.

Студинський К Перші прояви культу Т. Шевченка в Перемишлі (1862 – 5 р.) [Електронний документ] / Студинський К. // В пядесятилітє смерти Тараса Шевченка. – Львів : Друк. В. А. Шийковского, 1911. – С. 3 – 18. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/pjatidesjatiletie_smerti_Tarasa_Shevchenko/pjatidesjatiletie_smerti_Tarasa_Shevchenko.pdf.

Товариство «Просвіта» в Галичині [Електронний документ] // Календар Просвіти 1907 : рік перший / Товариство Просвіта (Київ). – Київ : Друк. С. А. Борисова, 1906. – С. 78 – 79. – Режим доступу : https://nibu.kyiv.ua/elfond/kalendar''_prosvity_1907/kalendar''_prosvity_1907.pdf.

Ярошенко І. Музичне краєзнавство Західної України ХІХ – ХХ століть: професійно-хорове мистецтво Буковини : навчальний посібник / І. Ярошенко. – Київ : Білий Тигр, 2015. – 220 с.

Електронні джерела

Анатоль Вахнянин. У сторіччя народин [Електронний документ] // Львівські вісті. – 1941. – №97 (29 листопада). – С. 3. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/175?StartDate=1941-11-29.

Белінська Л., Кукурудза С. Анатоль Вахнянин – педагог-географ, композитор, громадський діяч, політик [Електронний документ] / Л. Белінська, С. Кукурудза. // Вісник Львівського університету. Серія географічна. – 2019. – Випуск 53. – С. 13 – 23. – Режим доступу : http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/geography/article/download/10652/10820.

В честь А. Вахнянина [Електронний документ] // Волинь. – 1941. – № 23 (11 грудня). – С. 4. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/193?StartDate=1941-12-11.

Вахнянин Н. Причинки до істориї рускої справи в Галичинї в лїтах 1848 – 1870 : передрук з «Основи» з 1871 року [Електронний документ] / Н. Вахнянин – Львів : з друкарні В. А. Шийковского, 1901. – 106 с. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Vakhnianyn_Anatol_Natal/Prychynky_do_istoryi_ruskoi_spravy_v_Halychyni_v_litakh_1848-1870.pdf.

Волинський. А. Вахнянин (до 35-річчя зо дня смерти) [Електронний документ] / А. Волинський // Голос Полтавщини. – 1943. – № 238 (16 червня). – С. 2. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/328?StartDate=1943-06-16.

Голдак Т. Вшанування пам’яті Тараса Шевченка українцями Перемишля в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. [Електронний документ] / Т. Голдак // Вісник Львівської національної академії мистецтв. – 2014. – Вип. 25. – С. 73 – 86. – Режим доступу : https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/25/10.pdf.

Ковалів С. В день «Просвіти». Анатоль Вахнянин 1841 – 1908 перший Голова «Просвіти» [Електронний документ] / С. Ковалів // Рідна земля. – 1941. – № 9 (7 грудня). – С. 4. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/407?StartDate=1941-12-07.

Людкевич С. Анатоль Вахнянин (у 20-літні роковини смерти) [Електронний документ] / С. Людкевич // Діло (Львів). – 1928. – № 112 (21 травня). – С. 2 – 3. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/192?StartDate=1928-05-21.

Людкевич С. Анатоль Вахнянин (у 20-літні роковини смерти) [Електронний документ] / С. Людкевич // Діло (Львів). – 1928. – № 113 (23 травня). – С. 2. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/192?StartDate=1928-05-23.

Людкевич С. Анатоль Вахнянин (у 20-літні роковини смерти) [Електронний документ] / С. Людкевич // Діло (Львів). – 1928. – №115 (25 травня). – С. 3. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/192?StartDate=1928-05-25.

Михайличенко О. Вахнянин А. К. [Електронний документ] / О. Михайличенко // Музично-педагогічна діяльність українських композиторів і виконавців другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : історичні нариси. – Суми : Видавничо- виробниче підприємство «Мрія-1», 2005. – С. 62 – 66. – Режим доступу : https://shron1.chtyvo.org.ua/Mykhailychenko_Oleh/Muzyko-pedahohichna_dialnist_ukrainskykh_kompozytoriv_ta_vykonavtsiv.pdf.

Наглоч В. Нитки традиції (У 75-річчя віденської „Січі") [Електронний документ] / В. Наглоч // Наші дні. – 1943. – №6 (1 червня). – С. 4, 12. – Режим доступу : https://libraria.ua/issues/1325?StartDate=1943-06-01.

Наталь Вахнянин : спомини про заснованє «Сїчі» [Електронний документ] // «Сїч» 1868 – 1908 : альманах в память 40-их роковин основаня Товариства «Сїч» у Віднї / зібр. і вид. З. Кузеля, М. Чайківський. – Львів – 1908. – С. 6 -13. – Режим доступу : https://ua1lib.org/dl/1143683/874e51.

Павлюк М., Манюк О. Перші очільники «Просвіти» – Анатоль Вахнянин і Юліян Лаврівський. До 150-ліття створення товариства «Просвіта» в Галичині [Електронний документ] / М. Павлюк, О. Манюк // Слово Просвіти : всеукраїнський культурологічний тижневик. – 2018. – № 21 (969), 24-30 травня. – С. 6 – 7. – Режим доступу : http://slovoprosvity.org/wp-content/uploads/2018/08/21-969-24—30-травня-2018.pdf.

Пашук В. Маніфестація ідейних засад Товариства "Просвіта" (за матеріалами Установчих Зборів) [Електронний документ] / В. Пашук // Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність. – 2010. – Вип. 19. – С. 34 – 56. – Режим доступу : http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/21/050Pashuk.pdf.

Синкевич Н. Організація української хорової діяльності у Східній Галичині від витоків до 1939 року (соціокультурний вплив) [Електронний документ] / Н. Синкевич // Молодь і ринок. – 2013. – №9 (104) – С. 86 – 90. – Режим доступу : http://dspu.edu.ua/ddpu/biblioteka/chutach/fnv/molod_I_rynok/9_104_2013.pdf.

Фішер. Т. Еволюційник і «автодидакт» Анатоль Вахнянин [Електронний документ] / Т. Фішер // Українська інтернет-газета «Збру́ч» [офіційний вебсайт]. – 2016. – Режим доступу : https://zbruc.eu/node/54940.

Фрайт І., Шуневич Є. Внесок Анатолія Вахнянина у розвиток музичної освіти Східної Галичини [Електронний документ] / І. Фрайт, Є. Шуневич // Молодь і ринок. – 2020. – №1 (180). – С. 125 – 130. – Режим доступу : http://mir.dspu.edu.ua/article/view/195966/196282.

Укладач: Плюта С.В.

(відділ соціокультурних комунікацій)