Високогірне озеро Синевир знаходиться на території Національного природного парку «Синевир», розташованого у межах Міжгірського району та частини Хустського району Закарпатської області, у верхів’ї Тереблянської долини. Це другий за величиною парк Українських Карпат з мальовничими гірськими краєвидами, унікальними куточками дикої незайманої природи, рідкісними представниками флори та фауни. Основні території парку зайняті хвойними, здебільшого ялиновими лісами; тут зберігаються букові праліси, які є природною пам’яткою та належать до об’єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.
Озеро Синевир розкинулось серед ялинового лісу на південних схилах величного гірського масиву Горганів на висоті 989 м над рівнем моря, в ущелині, утвореній горою Озерна. Це найбільше озеро Українських Карпат (площа – 4,5 га, глибина – до 22 м, об’єм води – близько 400 куб. м), яке утворилося 10-11 тис. років тому в післяльодовиковий період внаслідок потужного зсуву корінних пісковиків, що зірвались з південного схилу гори Красної і перекрили прадавню долину Синевирського потоку. Озеро живиться трьома гірськими потічками, підземними і атмосферними водами.
Існує чимало легенд про Синевир та походження його назви. Одна з них розповідає про двох закоханих - дочку графа, красуню Синь, та простого пастуха на ймення Вир, яким батько дівчини не дозволив одружитися. За легендою озеро утворилося від потоку сліз графської доньки на місці, де загинув її коханий. На березі озера було споруджено дерев’яну скульптуру, що увіковічнила цих двох закоханих.
Улоговина озера має видовжено-округлу форму та складається із двох вузьких, простягнутих западин – прадавніх долин Озерно-Полонинського і Смереково-Клівського потоків. У середній його частині здіймається підводний хребет, що подекуди виходить з-під рівня води у вигляді вузького крутосхилого, витягнутого із заходу на схід острівця, який разом з пухнастими смереками, що оточують озеро, нагадує око (зіниця з віями), яке дивиться в синє небо. Тому озеро ще називають «Морським оком».
Поверхня озера дзеркально-гладка і спокійна, вода слабо мінералізована, винятково чиста і прозора, тут багато різних видів форелі та раків. Навколо ростуть буки і піхти, стовбури яких досягають декількох обхватів. Поблизу озера періодично реєструються птахи, занесені до Червоної книги країни, – лелека чорний, пугач, підорлик малий. Для туристів довкола озера прокладено екологічну стежку, також тут розташовані мотель, ресторан і дитячий майданчик.
Синевирське озеро віднесене до «Семи природних чудес України» та до Рамсарської конвенції, як «Водно-болотне угіддя Міжнародного значення». Це дивовижний витвір природи, національний символ Українських Карпат і візитівка Закарпаття.
На території парку є чимало інших привабливих для туристів об’єктів. Тут розташоване ще одне невелике озеро неповторної краси – Озірце, або Дике Озеро, площею 0,7 га., яке може служити еталоном перетворення озера у верхове болото. На території парку багато боліт, у тому числі - унікальне оліготрофне болото Глуханя площею 17 га., яке має дуже різноманітний рослинний покрив.
Красивим куточком парку є невеликий водоспад в урочищі Рабачинка під назвою Білий звір. Взимку вода в ньому замерзає, створюючи на схилі гори різні льодові фігури.
В 1995 р. на території парку було створено унікальний музей лісу і сплаву - єдиний у Європі. В минулому по Чорній річці плотогони сплавляли ліс з гір у долину. В XIX столітті за проектом австрійського інженера Клаузе тут була споруджена гребля, яка являла собою складний комплекс будівельних конструкцій, технічних вузлів і механізмів. На греблі є надбудова, яка й служить своєрідним музейним експонатом. Тут зібрані знаряддя праці лісорубів та плотогонів-бокорашів.
В парку «Синевир» діє єдиний в Україні реабілітаційний центр для бурих ведмедів, створений для забезпечення ефективної адаптації до наближених до природних умов ведмедів, що зазнали агресивної дії з боку людини. Тваринам організовано догляд, харчування, медична допомога, облаштовано ігрові майданчики, басейни і барлоги.
В урочищі Квасовець розташований реабілітаційний центр для рідкісних хижих птахів, мета якого – повернення птахам природних інстинктів, втрачених у результаті їх травмування, ушкодження і захворювання.
Цікавою є історико-культурна спадщина цього краю. 400 років тому на території сучасного НПП «Синевир» були тільки дрімучі незаймані ліси. Першими поселенцями були втікачі від кріпацького гніту. З XV ст. тут виникають села, у кожного з яких є своя історія і своя цікава легенда, що надає їм унікальності й неповторності: села Негровець та Синевир, найвисокогірніше село Синевирська Поляна, одне з найбільших на Закарпатті село Колочава, в якому налічується 10 музеїв (у тому числі музей І. Ольбрахта та музей-скансен «Старе село»). Багато цікавих місць є у селі Вільшани, зокрема Вільшанське водосховище, на якому споруджено Теребле-Ріцьку гідроелектростанцію. Це унікальна споруда – найбільша на Закарпатті і єдина в Україні високонапірна дериваційна ГЕС.
На території Національного природного парку «Синевир» знаходиться 11 дерев’яних та 7 мурованих храмів, які є пам’ятками архітектури, що свідчать про велику майстерність будівничих, їх відчуття гармонії та краси. Найстарішими з них є дерев’яна споруда у Колочаві-Горбі (1795 р.), збудований без жодного цвяха храм у Синевирській Поляні (поч. XIX ст.), Негровецька церква (1818 р.), яка потрапила до промоційного кліпу України до Євро-2012.
Між селами Синевир і Синевирська Поляна збереглась велика кількість інженерних споруд «Лінії Арпада» - колишньої військової оборонної системи німецької армії та її союзників часів Другої світової війни.
Ландшафти парку надзвичайно мальовничі незалежно від пори року та є дуже цінними в екологічному, кліматичному та туристичному відношеннях. Привабливі гори з м’якими обрисами, полонини – безкраї, квітучі упродовж всього літа луки, букові та буково-ялинцево-ялинові праліси, стрімкі й бурхливі гірські потоки та водоспади, гірські озера, болота, мінеральні й прісноводні джерела і, звичайно ж, найкрасивіша перлина парку - чарівне озеро Синевир – все це приваблює безліч туристів із різних куточків України та країн зарубіжжя.
Тут діють туристичні маршрути-екскурсії («Синевирський перевал – г. Кам’янка – Синевирське озеро», «Лінія Арпада» та ін.), екологічні та науково-пізнавальні стежки, мандруючи якими можна побачити всю красу цього краю – вражаючі краєвиди та унікальні панорами диких куточків природи.
Неподалік озера Синевир з 2001 р. щорічно проходить фестиваль під назвою «На Синевир Трембіти кличуть», в якому беруть участь професійні колективи та виконавці.
Список літератури:
Бембило М. М. Синевирська Поляна [Текст] : історія і сучасність / М. М. Бембило, М. Ю. Підберецький. - Ужгород : TIMPANI, 2012. - 196 с. : 16 л. фот.
Верховина. Волівщина-Міжгірщина [Текст] : історико-культурологічні нариси / Товариство верховинців Міжгірщини ; упоряд.: І. І. Завадяк, І. М. Сенько. - Ужгород : TIMPANI, 2017. - 456, [2] с. : іл., фот.
12 найцікавіших місць Закарпаття [Текст] / уклад. Л. Алексеєнко. - Ужгород : Патент, 2009. - 20 с. : фото.
Екскурсії Закарпаттям [Текст] / Нац. спілка краєзнавців України, Карпатський ун-т ім. А. Волошина ; ред. Р. Офіцинський. - Ужгород : TIMPANI, 2019. - 247 с. : іл., фот. - (Туристичні маршрути Закарпаття ; Кн. 2).
Зачаровані Карпати [Текст] : Заповідники та національні природні парки Закарпаття. Фотокнига / Ред. В. В. Браславець. - Ужгород : Карпати, 2005. - 318 с. : фото.
Міжгірщина - край краси і туризму [Текст] / авт.-упоряд. Н. П. Биба. - Ужгород : Ліра, 2008. - 41 с. : іл.
На Синевир трембіти кличуть [Текст] : Реальність і легенди про Синевир / Уклад. Л. Алексеєнко. - Ужгород : Патент, 2009. - 20 с. : іл.
Національний природний парк «Синевир»: історія та сьогодення / М-во екології та природн. Ресурсів України, Національний природний парк «Синевир»; ред.: О. Б. Колесник, О. Г. Радченко. – Ужгород: Патент, 2019. – 439 с.
Невідома Україна: унікальні місця та споруди [Текст] / уклад. С. О. Вербич. - Київ : Арій, 2020. - 271 с. : іл. - (Таємниці історії).
Палков Т. Закарпаття туристичне [Текст] : путівник / Т. Палков. - Львів : Ладекс, 2012. - 112 с. : фот. - (TERRA INCOGNITA).
Подорож музеями Закарпаття [Текст] : книга-фотоальбом / . - Мукачево : Zoriana, 2014. - 81 с. : іл. - (Закарпаття: філософія культури). - Закарпатському краєзнавчому музею 70.
П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття [Текст] : путівник / М. Сирохман. - Київ : Грані-Т, 2008. - 88 с. : іл., карт., фот.
7 природних див Закарпаття [Текст] / уклад. Л. Алексеєнко. - Ужгород : Патент, [2011]. - 20 с.
7 природних чудес України [Текст] : [серія фільмів-програм] Ч. 2 / авт. проекту, ведучий М. Томенко. - Київ : Інтерпрофіт, 2012. - 1 с. - (7 чудес України).
Україна: Природа. Традиції. Культура. – Київ: Балтія-Друк, 2005. – 99 с.
Федака С. Населені пункти і райони Закарпаття [Текст] : історично-географічний довідник / С. Федака ; Національна спілка краєзнавців України, Закарпатська обласна організація. - Ужгород : Ліра, 2014. - 264 с.
Химинець А. О. Закарпаття – перлина України [Текст] : науково-краєзнавче видання / А. О. Химинець, В. В. Химинець ; Закарпатський ін-т післядипломної педагогічної освіти. - Ужгород : Данило С. І., 2020. - 255 с. : портр., іл.