Інститут історії України НАН України академічна науково-дослідна установа, співробітники якої досліджують широкий діапазон проблем національної історії.
Інститут створено 23 липня 1936 р., назва установи змінювалася та уточнювалася: від 2 березня 1953 р. – Інститут історії АН УРСР; від 21 листопада 1990 р. – Інститут історії України АН УРСР ; від 1991 р. – Інститут історії України АН України ; від 1994 р. – Інститут історії України НАН України.
У перші роки наукова установа у своєму складі мала 3 сектори: історії України епохи феодалізму; історії України епохи капіталізму й імперіалізму; історії України радянського періоду. Сьогодні в Інституті працюють 13 наукових підрозділів.
Основними напрямами наукових досліджень Інституту є: теоретичні та методологічні проблеми дослідження всесвітньо-історичного процесу; загальна концепція світової та вітчизняної історії; методи історичних досліджень і спеціальних історичних дисциплін; давня і середньовічна історія України; Україна у ХVІІІ – ХІХ ст.; історія України ХХ ст.; етнічна історія; національне відродження українського народу; сучасні національні та етнокультурні процеси; релігія і церква в Україні; історія і сучасні проблеми міжнародних відносин; Україна у європейському та глобальному соціально-історичному процесі.
При Інституті діють аспірантура та докторантура (державне замовлення та контракт), спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Інститут проводить наукові конференції, літні школи для молодих учених.
У різні роки Інститут очолювали: А. Сараджев (1936); С. Бєлоусов (1936–41); чл.-кор. АН УРСР М. Петровський (1942–47); О. Касименко (1947–64); К. Дубина (1964–67); акад. АН УРСР А. Скаба (1968–73) ; чл.-кор. АН УРСР (від 1991 – АН України, від 1994 – НАН України) А. Шевелєв (1973–78); акад. АН УРСР (від 1991 – АН України, від 1994 – НАН України) Ю. Кондуфор (1978–93). Від грудня 1993 інститут очолює акад. НАН України Валерій Андрійович Смолій.
В Інституті видається кілька десятків періодичних і серійних видань, більшість з яких наявні у фондах Національної історичної бібліотеки України (далі НІБУ) та доступні науковцям, дослідникам, краєзнавцям, освітянам, студентському та учнівському загалу, працівникам бібліотек, архівів і музеїв.
Інститут співпрацює з установами спорідненого наукового профілю, з Міністерством освіти і науки України в підготовці навчальних посібників, хрестоматій; з Державним комітетом у справах національностей та міграції, з іншими міністерствами та відомствами України і світу.
Національна історична бібліотека України плідно співпрацює з Інститутом історії України НАН України.
Продуктами співпраці є:
https://nibu.kyiv.ua/media/uploads/2019/10/18/krznavstvo_syst_pokashchik_gOJnWXE.pdf)
Всеукраїнська науково-практична конференція «Краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька» НІБУ – платформа для наукових дискусій та співпраці.
Науковці Інституту є користувачами НІБУ та індивідуальними абонентами системи вибіркового розповсюдження інформації за замовленими темами наукових досліджень. Сподіваємось, що оперативне бібліографічне інформування сприятиме науковим дослідженням вчених-істориків, підвищенню рейтингу публікацій та рівня цитування.
Висловлюємо щиру подяку за співпрацю і вітаємо колектив Інституту історії України НАН України з ювілеєм.
Бібліографічний список
Книжкові видання
В книзі висвітлюються основні віхи діяльності Інституту історії України НАН України. Зокрема, подаються здобутки його наукових підрозділів, нариси про директорів інституту та членів Академії наук, довідки про співробітників. Окремо наводиться бібліографія основних праць співробітників інституту.
До збірника, який є продовженням й розвитком попередніх публікацій з історії установи, включено 109 документів, датованих 1957–1977 рр. Джерельну основу видання складають документи Наукового архіву Інституту історії України НАН України, а також Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України), Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Використано також окремі справи Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБ України).
Для публікації відібрано найхарактерніші види документів, які дозволяють всебічно висвітлити особливості розвитку історичної науки в Україні окресленого періоду на прикладі діяльності Інституту історії АН УССР, – постанови ЦК КП України, постанови і розпорядження Президії АН УССР та Секції суспільних наук Академії, протоколи і стенограми засідань, нарад і вчених рад, службове листування (Інститут історії – Президія й Секція суспільних наук АН УССР, відділи ЦК КП України, міністерства й відомства України), звіти про наукові відрядження та ін.
У монографії розглядається широке коло питань, пов'язаних із збереженням і охороною нерухомих пам'яток історії та культури в Україні. Висвітлюються основні етапи становлення державної системи охорони пам'яток у минулому й актуальні проблеми її функціонування на сучасному етапі, аналізується діяльність громадських організацій щодо захисту історико-культурних надбань, зарубіжний досвід організації охорони та використання історичної та культурної спадщини. Характеризується джерельна база пам'яткоохоронних досліджень. Аналізуються тенденції та основні підсумки вивчення та охорони пам'яток археології, історії, архітектури та містобудування, монументального мистецтва.
|
|
|
|
Енциклопедичний довідник присвячений науковцям, які працювали на ниві історії в структурних підрозділах НАН України з часу її заснування і до сьогодні та завершили своє земне життя. Відкриває видання історіографічний нарис про академічну історичну науку та її творців, непрості відносини істориків та представників влади впродовж 1918–2018 рр. Основний текст видання містить енциклопедичні матеріали про 570 учених, передовсім їхню наукову біографію та біобібліографію.
Книга є першою спробою узагальнення історії повсякденного життя в радянській Україні в роки нової економічної політики. Автори досліджують повсякденне життя основних класів, соціально-професійних верств та етнічних спільнот українського суспільства.
У покажчику враховані всі видання Інституту історії України НАН України, опубліковані засобами оперативної поліграфії за останні 18 років. Виготовлені на власній поліграфічній базі тиражем від 50 до 200 примірників, ці брошури і книги від початку ставали бібліографічними раритетами. Вони істотно доповнюють або поглиблюють інтелектуальний доробок коллективу істориків провідного академічного інституту, який відомий вітчизняній і світовій громадськості за працями, що з´явилися у професійних видавництвах.
Колективна монографія присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню нових просторово-часових підходів до дослідження регіональної специфіки Сходу і Півдня України. У полі зору авторів – історичні витоки диспропорцій і асиметрій у регіональному розвитку регіонів, глибинні причини незбігу політичних орієнтацій, ментальності та історичної пам'яті населення. В основу монографії покладено матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Дослідження Сходу і Півдня України в історичній ретроспективі: підсумки і проблеми» (червень 2014 p.), які стануть у нагоді не лише фахівцям-науковцям, політикам, але й широкому загалу читачів.
|
|
|
|
Періодичні та продовжувані видання
Збірка вміщує матеріали Перших генеалогічних читань, що відбулися у Києві 27-29 травня 2011 р. У збірці опубліковано статті, які торкаються різних актуальних питань родознавства, порушуються дискусійні питання, пропонуються нові напрями досліджень.
Збірник присвячено актуальним проблемам історії міжнародних відносин, зовнішній політиці та зв'язкам України із зарубіжним світом, питанням всесвітньої історії. Розглядаються, зокрема, зв'язки України з Аргентиною, Грецією, Польщею, Чехословаччиною і країнами Бенілюксу, зовнішня політика Великої Британії, Європейського Союзу та нові виклики гонки озброєнь. Представлені також методологічні, історіографічні й аналітичні розвідки.
У черговому випуску альманаху публікуються статті, присвячені дослідженню розмаїтого світу соціального ранньомодерної України та її європейських сусідів. Цього разу дослідницька увага фокусується на історичній конфліктології в різноманітних її проявах – в царині соціальної і службової субординації, міжконфесійних відносин і родинних взаємин. Традиційно пильну увагу приділено з'ясуванню особливостей функціонування життєвих просторів окремих станів, локальних соціальних і соціо-професійних груп. Ще один тематичний блок присвячено дослідженню історії уявлень та ідей, а також – історії дитинства.
Наукова збірка містить огляди висвітлення окремих тем з історії Другої світової війни в енциклопедичних виданнях, а також розвідки з інших питань воєнної історії.
Збірник містить публікації наукових розробок, присвячених вивченню соціальних, політичних і культурних проблем історії України ХХ ст., розвитку української історичної науки та історіографії. Шифр: Пр3854/25
Бібліографічні покажчики, довідники
У доповідях учасників читань висвітлено різноманітні аспекти наукової, краєзнавчої, громадсько-політичної діяльності неординарної особистості і патріота України, академіка НАН України, Героя України, голови Спілки краєзнавців України Петра Тимофійовича Тронька.
Третій випуск біобібліографічного довідника серії «Українські історики» присвячено дослідникам минулого України та українським ученим, які досліджують історію інших країн. Випуск містить біобібліографічні матеріали про 261 вченого, які працювали або працюють у наукових установах, вищих навчальних закладах, державних установах, громадських організаціях тощо в Україні або за її межами. Дані зібрані станом на 2006-2009 рр.
Біобібліографічний покажчик присвячений 55-річчю від дня народження і 30-річчю науково-педагогічної діяльності відомого українського історика, члена-кореспондента Національної академії наук України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого діяча науки і техніки України, заступника директора Інституту історії України НАН України, доктора історичних наук, професора Олександра Петровича Реєнта.
Покажчик містить нарис науково-педагогічної і громадської діяльності вченого, основні дати життя та діяльності, хронологічний покажчик друкованих праць, наукове редагування та рецензії, літературу про життя та діяльність О. П. Реєнта, його наукову школу, іменний покажчик.
Укладачі : фахівці відділу ДБНІР