ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
19.04.2024
До уваги користувачів пропонуємо виставку видань з фонду документів іноземними мовами, присвячену 370-річчю Франсуа Фенелону (1651-1715) – французькому священнослужителю, письменнику, педагогу, богослову. Автору знаменитого роману «Пригоди Телемака» – літературного бестселера XVIII-XIX століть.
"Якби мені до ніг поклали корони всіх королівств світу замість моїх книг і моєї любові до читання, я відкинув би їх всі."
Франсуа Фенелон
Фенелон Франсуа (де Салиньяк, маркіз де ля Мот Фенело́н 1651-1715, фр. François de Salignac de La Mothe-Fénelon dit Fénelon), архієпископ Камбрійський, опікун герцога Бургунського, внука і спадкоємця Людовика XIV, класик французької літератури.
Про дитячі роки Фенелона і його освіту відомо зовсім мало. Народився 6 серпня в замку Фенелон у Перигорі у старовинній дворянській сім'ї. У віці дванадцяти років став вихованцем єзуїтського коледжу у Кагорі, а в п’ятнадцять почав вивчати філософію і теологію у паризькому коледжі Плессі у Сорбонні. Потім поступив у семінарію св. Сульпіція, де захопився читанням класичної літератури. У 24 роки отримав духовний сан.
У 1679 році Фенелон написав «Діалоги про красномовство» і, можливо, одночасно з ним «Трактат про існування Бога». Крім богословських творів, у 1687 році був написаний педагогічний трактат «Про виховання дівчат», в якому розвинув педагогічні ідеї. Основні принципи виховання за Фенелоном – делікатність і тактовність у спілкуванні, вивчення особливостей характеру людини, поблажливість до юного віку. Фенелон наголошував, що жінка передусім мати і повинна виховувати синів на користь держави. Основний багаж її знань полягає у вмінні правильно розмовляти, читати, лічити, знати основні елементи права та історію Франції.
У 1689 р. завдяки високій репутації при королівському дворі, Фенелон отримав посаду наставника малолітнього герцога Бургунського. Хлопчик був талановитий, але дуже розпущений. Фенелону, за свідченнями очевидців, вдалося здійснити чудо - зухвалого, норовливого хлопчика важко було впізнати. Для навчання герцога бракувало книг, тому Фенелон почав їх писати. Таким чином, з’явилися «Байки» і «Розмови мертвих» (Dialogues des morts). Книги написані у формі легкої французької прози, є зручними і практичними для засвоєння дітьми рідної мови. У кожному уривку наголошується на життєвому, моральному, а у «Розмовах» — навіть і політичному повчанні. Наприклад, у розмові Пізістрата із Солоном акцентується, що тиранія є більш згубна для самого тирана, ніж для народу; ідея розмови Цезаря із Катоном – абсолютизм не забезпечує владу і спокій можновладцям, а навпаки, робить їх нещасливими і веде до загибелі. Усі ці погляди та ідеї, розкидані у трактатах і байках, Фенелон систематизував та відобразив у «Телемаці».
Книга «Пригоди Телемака, сина Улліса» » (Les aventures de Télémaque) була написана у 1695-96 рр., але з'явилася у 1699 р. Це наполовину утопічний, заснований на класичному матеріалі твір, мета якого навчити молодого герцога керувати державою на користь підданих. За основу взято міфологічний сюжет Гомерової «Одіссеї» а також окремі епізоди із «Розмови мертвих», курсу політичної педагогіки для дітей старшого віку.
Син Одіссея (Улісса) Телемак під керівництвом свого товариша Ментора їде мандрувати по світу у пошуках батька, який пропав безвісти після закінчення Троянської війни. Телемак подорожує різними країнами, знайомиться з побутом, звичаями, суспільним устроєм. Ментор, водночас, дає різні пояснення і поради, зосереджуючи погляди товариша на роль «ідеального» монарха, який дбає про добробут свого народу.
Фенелон висміює королівську владу, критикує абсолютизм Людовика XIV, який довів країну до злидарства. У Тартарі Телемак бачить королів-деспотів, які мучаться за свої злодійства. Натяки на тогочасний лад наповнють увесь зміст твору. Перед читачами постають образи злих правителів (схожість на портрет Людовика), міністрів, в яких сучасники впізнають Лувуа, придворних.
Є у «Телемаці» також картини ідеальної держави та суспільного устрою (Бетик, Салента). У Бетику володіння землею є спільним. Усе майно: земля, урожай, молоко кіз й корів є власністю громади. Майже всі жителі займаються землеробством і випасанням худоби. Мистецтво їм непотрібне, ремісників практично немає. Своє щастя вони бачать у простоті, тому не знають нужди. Проживають сім'ями у повній рівності.
У Саленті марнотратний і гордий цар Ідоменей довів країну до бідності. Ментор встановив новий устрій, за яким населення поділив на 7 класів. Кожному класу було запропоновано особливий характер житла, меблів, одягу, харчування. Була збережена приватна власність на землю, але в обмеженій кількості, тобто виділялося на сім'ю землі стільки, скільки необхідно було для прожиття. Дозволялося також торгувати.
Книга «Пригоди Телемака, сина Улліса» написана гарною мовою, проникнута духом сміливості та відвертості, недарма єпископ Босюєт назвав «Телемака» твором, недостойним духовної особи.
Помер Фенелон в Камбре 1 січня 1715 року, за вісім місяців до Людовика XIV.
З фонду НІБУ:
"Пригоди Телемака"
Інші видання Фенелона:
Підготувала: Лещенко С.А.
