1961 р. Ювілейна серія марок у 20-ліття появи перших марок ППУ у 1941 р.

Підпільна Пошта України

З величезної кількості марок, що їх випустила ППУ, власній діяльності присвячено тільки дві серії:

— ювілейна серія до 10-ї річниці початку діяльності ППУ на еміґрації;

— ювілейна серія до 20-ї річниці виходу у світ Празьких марок 1941 р.

Властиво ці серії були приурочені навіть не так для відзначення ювілейних дат самої ППУ, скільки для констатації важливих етапів розвитку національно-визвольної боротьби та ствердження українців як європейської державної нації. Чи думали тоді Любомир Рихтицький та й усі, хто був причетний до діяльності Закордонного Поштового Відділу Підпільної Пошти України ЗЧ ОУН, що своєю працею вони творять важливу і славну сторінку історії української національно-визвольної боротьби XX ст.? Мабуть, що ні. Вони, будучи переконаними, що ніхто за них цього не зробить, самовіддано і чесно виконували свою, як їм видавалось, маленьку справу. Але, власне, з таких маленьких справ і твориться велика історія великого народу.

1951 р. Пам’ятний блок в 10-річчя першої (Празької) серії марок ОУН.

Організація Українських Націоналістів

ОУН була створена, коли українці найбільше потребували організації такого типу. Новостворена організація українського народу в уяві її засновників повинна була: 1) забезпечити єдність всіх українських потуг у боротьбі за Українську Державу; 2) бути понадпартійною структурою, а саме максимально широким національним рухом, ідеологією; 3) орієнтуватись на власні сили. Така структура постала на установчому конгресі у Відні 28 січня – 3 лютого 1929 р. Внаслідок об’єднання Української Військової Організації та декількох студентських націоналістичних спілок в Організацію Українських Націоналістів.

1951 р. Пам’ятна серія марок в 10-річчя відновлення Української Держави Актом 30 червня 1941 р.

Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 р.

У понеділок, 30 червня, о 18 годині у Львові в приміщенні “Просвіти” (пл. Ринок, 10) ще до приходу в місто німецької окупаційної адміністрації відбулись Народні Збори, в яких взяло участь понад 100 представників української громадськості як Львова, так і різних регіонів України, а також представники Української Греко-Католицької Церкви. Збори відкрив заступник провідника ОУН(р) Я. Стецько, який після короткої промови зачитав Акт про відновлення Української Держави. Присутні стоячи вислухали виголошення Акту, одностайно схвалили його і заспівали “Ще не вмерла Україна”. Українське суспільство і увесь світ про хід зборів поінформувала Львівська радіостанція, на якій Акт прочитав диктор, член ОУН, Юліан Савицький.

1961 р. Пам’ятні блоки у 20-річчя проголошення Акту відновлення Української Держави 30.06.1941 р. Кожен блок видано у двох кольорових різновидах.

1961 р. Ювілейний блок у 20-річчя відновлення Української Держави.

1951 р. Є. Коновалець із серії шести марок, присвячених героям визвольної боротьби (М. Міхновський, О. Басараб, С. Петлюра, С.Єфремов, Є. Коновалець, Т. Чупринка). Рисунок М. Білинського.

Євген Коновалець (14.06.1891 – 23.05.1938)

Організаційний хист Коновальця проявився вже на початку української революції, коли у вересні 1917 р. молодий 26-річний старшина австрійської армії втік з російського полону і в Києві у жовтні-листопаді разом з іншими старшинами сформував Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, що невдовзі став однією з найбоєздатніших частин Армії УНР.

Після поразки національно-визвольної боротьби Є. Коновалець повертається до Львова, де із старшин колишніх УГА, УСС та армії УНР формує підпільну Українську Військову Організацію. Будучи добрим стратегом, Є. Коновалець розумів обмеженість збройної боротьби у підпіллі, тому ініціює утворення Організації Українських Націоналістів, яка остаточно оформилась на конгресі у Відні в лютому 1929 р.

1951 р. Сергій Єфремов із серії шести марок, присвячених героям визвольної боротьби (М. Міхновський, О. Басараб, С. Петлю ра, С.Єфремов, Є. Коновалець, Т. Чупринка). Рисунок М. Білинського.

Академік Сергій Єфремов (18.10.1876 – 31.03.1939)

З-поміж численної когорти українських діячів науки, техніки та культури ППУ вибрала постать академіка Сергія Єфремова не випадково, адже в його особі чи не найповніше поєднались риси вченого-теоретика та патріота-державника. З-поміж трьох тисяч публікацій Єфремова на чільному місці знаходяться монографії та статті, присвячені творчості українських письменників, а також двотомна “Історія українського письменства”.

1951 р. Пам’ятна серія марок у 30-річчя геройської смерті 359-ти українських вояків під Базаром. Рисунок за проектом Л. Рихтицького.

Битва біля с. Базар (17.11.1921)

У 1920 – 1921 рр. український селянин змушений був дорого заплатити за свій хуторянський світогляд і небажання (чи то лінь) свого часу одностайно виступити на захист УНР. Просвітлення та розуміння справжньої суті більшовицьких гасел прийшло пізніше, коли Армія УНР покинула Україну. І тоді на окупованих Червоною армією територіях Поділля, Київщини, Катеринославщини, Полтавщини вибухнули стихійні повстання. За різними оцінками загальна кількість повстанців становила 40 тисяч. У жовтні 1921 р. уряд УНР розробив план надання військової допомоги цій партизанській боротьбі, здійснивши другий похід військ УНР на Україну.

У похід, названий Другим зимовим походом, вирушило півтори тисячі набраних таємно від польської влади добровольців з таборів інтернованих. Тоді вперше з’явилась назва Українська Повстанська Армія.

Волинська група вирушила на Україну 4 листопада, 7 листопада здобула Коростень, проте під натиском переважаючих сил противника відступила на захід. В районі с. Базар вона була оточена радянською кіннотою Г. Котовського і 17 листопада в бою під с. Малі Міньки розбита.

1961 р. Ювілейні блоки до 50-річчя Пласту. Видано кілька кольорових різновидів.

Пласт – організація-виховник провідників нації

Пласт – це дитячо-молодіжна скаутська організація, покликана виховувати молодь у християнському та патріотичному дусі. Для пластуна є дві найвищі цінності – Бог і Україна. Перша українська скаутська організація виникла восени 1911 р. при філії Академічної гімназії у Львові стараннями І. Чмоли та П. Франка. Назва організації була запозичена від назви козацьких розвідників – пластунів. Значний зріст пластового руху відбувся після виходу у 1921 р. підручника О. Тисовського “Життя у Пласті”.

Спілка Української Молоді – надія і майбутнє України

Відразу по завершенню війни в Західній Німеччині у 1946 р. виникає молодіжна організація – Спілка Української Молоді. Ініціатором створення СУМ були представники Закордонних Частин ОУН. Подібно як і ОУН, це повинна була бути загальнонаціональна українська організація, яка мала згуртувати найширші верстви молоді усієї діаспори. Також, аналогічно як і для Пласту, найвищими цінностями проголошувались “Бог і Україна”.

1956 р. Ювілейна серія марок у 45-річчя Пласту. Оформлення Л. Рихтицького на основі проекту Е. Козака.

1956 р. Ужиткова серія марок із відзнаками СУМу й Пласту. Проект Л. Рихтицького.

Організація Оборони Чотирьох Свобод України

Організація Оборони Чотирьох Свобод України постала з ініціативи ЗЧ ОУН 27 жовтня 1946 р. в Сполучених Штатах Америки. Діяльність ООЧСУ базується на обороні найголовніших Чотирьох Свобод людини, на яких ще у 1941 р. перед Американським Конгресом наголосив президент Франклін Рузвельт: свобода слова, свобода совісті, свобода від страху, свобода від злиднів.

1951 р. Пам’ятний блок у 33-річчя піднесення українських державних прапорів на кораблях Чорноморського флоту. Проект блоку Л. Рихтицького. На блоці 4 прапори: військового флоту, морського міністра, командувача Чорноморського флоту, генерального консула України.

Свято Українського Чорноморського Флоту (29.04.1918)

29 квітня о 16 годині згідно з наказом Морського Відомства в Севастополі на усіх кораблях Чорноморського Флоту було піднято українські жовто-блакитні прапори. Це були звичайні полотнища в національних барвах, і лише згодом наказом по Морського Відомства від 3 січня 1919 р. були затверджені форма і поєднання кольорів українського морського прапора.

Початків самоорганізації національно свідомих моряків-українців треба шукати ще до 1905 р., коли в Севастополі постав гурток “Кобзар”, до складу якого переважно входили старшини царського флоту. З початком революції цей гурток у квітні 1917 р. організував Раду Української Чорноморської Громади, яка розпочала українізацію матросів та старшин.

22 грудня 1917 р. було сформовано Українське Генеральне Морське Секретарство (тобто міністерство), яке у березні 1918 р. перейменовано на Українське Морське Міністерство. 14 січня 1918 р. Центральна Рада прийняла “Тимчасовий закон про флот УНР”, який оголошено лише 13 березня. Виконуючи цей закон, флагманський лінійний корабель “Георгій Побідоносець” підняв першим, а за ним усі інші кораблі Чорноморського флоту українські національні прапори. Україна святкувала остаточне оформлення власного національного Чорноморського флоту.

1956 р. Пам’ятний блок з нагоди XV Світової Олімпіади. Рисунок блоку за проектом Л. Рихтицького показує різні види зимового й літнього видів спорту в обрамуванні у формі тризуба. В центрі блоку марка з тризубом (малий герб УНР) без номіналу.

Олімпійські ігри 1952, 1956, 1960, 1964, 1968, 1972 та 1976 рр.

У світовому олімпійському русі Україна почала брати участь з 1952 р. на Іграх XV Олімпіади в Хельсінкі. Проте жодне з досягнень українських спортовців у ті часи не прославляло їхню Батьківщину, бо усі здобутки, аналогічно як і здобутки інших народів радянської імперії, привласнювало собі утворення під назвою СРСР. А оскільки в тогочасному світі абревіатура СРСР асоціювалась з Москвою та росіянами, то, очевидно, що лаври переможця ішли в їхню скарбничку.

Проти цієї відвертої несправедливості і виступала ППУ, випускаючи серії марок та блоки, присвячені практично кожній Олімпіаді.

Самостійним учасником олімпійського руху Україна змогла стати лише після здобуття незалежності.