ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Архітектурні пам’ятки України

Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку "Архітектурні пам’ятки України "

Пам'ятка архітектури — один із різновидів пам'яток культури, високохудожній архітектурний твір, збудований у минулі історичні періоди. Хронологічна дистанція має складати понад 40—50 років від сучасного моменту, споруда повинна оцінюватися передовсім з точки зору співвідношення просторів і мас, мистецького вирішення екстер'єру та інтер'єру.

Необхідність захисту історико-культурного надбання відбилася в міждержавних і міжнародних угодах — так, у 1972 році Генеральна конференція ЮНЕСКО оприлюднила прийняту «Конвенцію про охорону всесвітнього культурного і природного надбання». Реєстри пам'яток архітектури існують у різних країнах, у тому числі в Україні.

Об'єкти архітектури — окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів; { Абзац п'ятий частини другої статті 2 в редакції Закону № 2518-VI (2518-17) від 09.09.2010 }

Щорічно, 1 липня, відзначається День архітектури України. Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи архітекторів та містобудівників, їх творчих спілок, працівників проектних організацій і місцевих органів містобудування та архітектури…» згідно з Указом Президента України «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року № 456/95 сказано: «Встановити День архітектури України, який відзначати щорічно 1 липня, - у Всесвітній день архітектури». Всесвітній день архітектури заснований Міжнародним союзом архітекторів, що виник у 1946 році, після Другої світової війни, коли потрібно було піднімати з розвалин міста, відновлювати підприємства, відтворювати пам’ятники архітектури.

В Україні налічується близько 14 тисяч пам’яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і більше 1000 об’єктів паркового мистецтва. Найбільшу кількість пам’ятників архітектури можна знайти у Львові. Зокрема, в місті збережено близько двох з половиною тисяч пам’яток історії та архітектури. У 1998 році місто було внесено до світової спадщини ЮНЕСКО.

Багато архітектурних пам’яток знаходяться в Києві, Камянець-Подільському, Одесі, Дніпропетровську та в інших містах.

В Києві знаходиться Андріївська церква, християнський православний храм, побудований в 1754 році в стилі бароко в честь апостола Андрія Первозванного. Він був побудований за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі, що на Подолі. За його проектом був виконаний іконостас з липи, вкритий золотом. Уся маса церкви тримається на двоповерховому будинку – стилобаті. Його стіни є фундаментом храму та водночас - оглядовим майданчиком Києва.

Свою назву Андріївська церква отримала на честь апостола Андрія Первозванного, який передрік її появу на цьому місці. Андріївська церква пережила нелегкі часи – у ХІХ столітті її ледь не знищили. Російський імператор Олександр ІІ хотів знести церкву, а на її місці побудувати кріпосні споруди. Церква тричі ледь не згоріла – у неї неодноразово влучали блискавки через її висоту. За радянських часів у церкві був антирелігійний музей. Але в роки Другої світової в Андріївській церкві були поновлені богослужіння.

На сходах Андріївської церкви падав Голохвастов у знаменитому фільмі "За двома зайцями". Біля храму сьогодні стоїть скульптура, присвячена Проні Прокопівні та її нареченому.

Палац Могильовцева, широко відомий як «Шокола́дний буди́ночок» — пам'ятка історії та архітектури в Києві, що знаходиться на Шовковичній вулиці, 17/2 (поряд із відомим будинком Ікскюль-Гільденбанда, що має № 19). Свою популярну назву отримав через коричневий колір та великий руст, що нагадує шоколадну плитку. Будинок збудовано в 1901 році за проектом головного архітектора Києва, академіка архітектури Володимира Ніколаєва на замовлення відомого промисловця, фінансиста та мецената, купця першої гільдії Семена Могильовцева. В основі планувального рішення будівлі (а саме другого «парадного» поверху) лежить анфіладна система. Інтер'єри кімнат виконані в різних архітектурних стилях та відзначаються вишуканістю і багатством: зала в стилі бароко (біла зала), модерн і ренесанс, зали в російському, мавританському, візантійському та французькому стилях.

Будинок удови, що плаче по вул. Лютеранська 23, Особняк Аршавського (або «Дім невтішної вдови», «Дім вдови, що плаче») — пам'ятка архітектури в Києві на Липках на вулиці Лютеранській, 23. Побудований у 1907 році за проектом архітектора Едуарда Брадтмана в стилі раннього модерну. Має статус пам'ятки архітектури місцевого значення. Будинок відомий під поетичною назвою «Дім невтішної вдови», ймовірно, через те, що його головний фасад вінчає жіноча маска і під час дощу кам'яними щоками сумної красуні невпинно течуть сльози. За легендою, будинок належав якійсь безутішній вдові, але насправді його замовив Сергій Аршавський.

Середньовічний замок в Кам’янці-Подільському — фортеця у місті Кам'янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1925 pp.). Є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «Семи чудес України».

Сьогодні, на теренах нашої країни тисячі відомих архітектурних пам’яток. Також пропонуємо Вам переглянути віртуальні книжкові виставки "День архітектури України " та "Україна – культурна спадщина "

Список літератури:

Будова Києва. 1921–1932 [Текст] / М. Кальницький. - Київ : Варто, 2020. - 179 с. : іл.

Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі [Текст] / М-во культури України, М-во культури Респуліки Польща, Львівська облрада, Львівська облдержадмін., Івано-Франківська облрада, Івано-Франківська облдержадмін., Закарпатська облрада, Закарпатська облдержадмін. - Львів : Гердан, 2011. - 35 с. : іл.

Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури [Текст] : книга з доповненою реальністю / Український культурний фонд. - Харків : Савчук О. О., 2021. - 15 с. : фот.

Іванов О. М. Невідома Олександрія: Палацовий комплекс [Текст] : пер. з пол. Т. 4 / О. М. Іванов, Є. А. Чернецький ; пер. А. Матисак. - Біла Церква, 2020. - 197 с. : іл., кол. іл.

Кочергін І. О. Символ міста. Найстаріший палац [Текст] / І. Кочергін, В. Старостін. - Дніпро : Герда, 2020. - 109, [2] с. : іл.

Кузьменко-Лісовенко К. Свято-Михайлівський храм села Острів [Текст] : історичний нарис / К. Кузьменко-Лісовенко, В. Перерва ; Українська православна церква, Білоцерківська єпархія. - Біла Церква : Білоцерківська книжкова фабрика, 2011. - 32 с. - (Духовна спадщина Рокитнянського краю).

Національний заповідник “Софія Київська” [Текст] / ред. Н. М. Куковальська. - Київ : Балтія-Друк, 2011. - 224 с. : фот.

Спас Чернігівський [Текст] : 975-річчю першої писемної згадки про Спаський собор у Чернігові, а також усім, хто його будував, оздоблював, дбав про нього, тим, хто в ньому служив, реставрував і досліджував - присвячується ця книга / А. Доценко [та ін.] ; Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів Стародавній". - Чернігів : Десна Поліграф, 2011. - 192 с. : фот.

Сьомка С. В. Основи дизайну архітектурного середовища [Текст] : підручник / С. В. Сьомка ; М-во культури України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. - Київ : Ліра-К, 2020. - 479 с. : іл.

Таранушенко С. А. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури [Текст] : книга з доповненою реальністю / С. А. Таранушенко. - Харків : Савчук О. О., 2021. - 222 с. : схем., фот.

Ямаш Ю. В. Архітектура Львівської опери [Текст] / Ю. В. Ямаш ; Львівська нац. опера. - Львів : Простір-М, 2020. - 151 с. : кол. іл., іл., портр. - (Opera europ).

Більше документів по даній темі Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД нашої Бібліотеки.