ДЯКУЄМО ЛІКАРЯМ, ЯКІ РЯТУЮТЬ КРАЇНУ!

«Українські дерев’яні церкви – спадщина ЮНЕСКО». Випуск 4.

21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, були занесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО дерев’яні церкви карпатського регіону Польщі та України. До списку внесено 16 українських церков — 8 з яких розташовані в Польщі та 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі).

У даній виставці представлено інформацію про дерев’яні церкви на території України, які внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Вони знаходяться в Івано-Франківській, Закарпатській і Львівській областях.

Дерев’яні церкви України зберігаються протягом багатьох століть завдяки спеціальній обробці деревини. Якщо у давнину хотіли звести храм, то доводилося чекати роками. Все тому, що попередньо деревину вимочували у соляному розчині кілька десятиліть. Це робило майбутню споруду стійкою до опадів і навіть вогню. Тож завдяки цій технології та умілим рукам українських майстрів ми і на даний час маємо можливість милуватися зразками сакрального мистецтва, які стали світовим надбанням.

Церква Вознесіння Господнього (1824) i дзвiниця (1813) в Ясіні

Вознесенська церква — одна з найдосконаліших дерев'яних церков на всій Гуцульщині, знаходиться в с. Ясіня, Рахівського району Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення (№ 201).

За матеріалами, наданими Михайлом Сирохманом: селище Ясіня, засноване вихідцями з галицької Гуцульщини, згадується в документах 1505 року. Історія знаменитої, так званої «Струківської» церкви тісно пов'язана з історією заснування села. Місце, де розташована Вознесенська церква, люди вважають святим і переповідають, як кілька сотень років тому повертався додому, на галицький бік Карпат, гуцул Іван Струк з села Зеленого з отарою овець. Хороша погода і чарівна долина затримали пастуха, а коли вдарили морози, він кинувся до перевалу, але було вже пізно. Раптова зима засипала снігом дорогу. Іван Струк зрозумів, що овець провести через перевал не вдасться, і вернувся в долину. Збив сяку-таку кошару і залишив овець напризволяще в ясеновій хащі, а сам вирушив додому. Навесні Іван Струк з сином повернувся на місце, де залишив отару. Яким же було його здивування, коли він побачив усіх овець живими та ще й з приплодом. Тільки чудом можна було пояснити порятунок отари. Струк збудував на цім місці каплицю, а також хату з найбільшого ясена, пень котрого був такий широкий, що довкола нього могли сісти 12 людей, а в долині заснував село і дав йому назву Ясіня. Пізніше на місці каплиці збудували церкву і зветься вона за традицією Струківською, хоча посвячена вона як церква Вознесіння. У церкві навіть одна з хоругов зображає пастуха з вівцями.

Храм хрещатий у плані, п’ятизрубний, одноверхий. Квадратний центральний зруб значно ширший від бокових приділів. Він завершується наметовим покриттям із перехватом на восьмерику та вінчається маківкою з хрестом на невисокому ліхтарику. Зруби бокових відгалужень завершуються двосхилими дахами з фронтонами та маківками на причілках. Оперізує церкву широке піддашшя. На одвірку вирізано декоративну композицію з трьох хрестів, дату спорудження – 1824 рік – та напис про те, що у 1894 році Василь Попадюк дав кошти на престіл, а Гриць Павлючок, Петро Павлючок та Юра Сплящук робили підвалини, одвірки та іншу роботу по оновленню церкви. Всередині збережено іконостас кінця ХVІІ століття, з різьбленням та живописом.

Поряд з церквою розташована дзвіниця. Нижній чотиристінний зрубний ярус вище піддашшя переходить у восьмерик, котрий оптично ділиться на три частини дашками. Восьмисхилий шатровий верх увінчує главка з хрестом. Світло і тінь вимальовують вишукані форми, акцентують горизонтальні членування, окреслюють кожну деталь дзвіниці. Висота смерекової споруди – 11 метрів. Переповідають,що вона була перенесена до Вознесенської церкви в 1895 році від знищеної пожежею церкви в північній частині селища. Верхній одвірок декоровано композицією з хреста і солярних знаків та написом «ANNO DOMINI 1813». У жовтні 1995 року в Ясіні відродилася греко-католицька громада. Богослужіння проводяться почергово з православними у стародавній Струківській церкві. Впродовж лютого 2006 року спільними зусиллями глави Закарпатської облдержадміністрації, селищного голови та греко-католицького священика о. Василя Соколовича старе ґонтове покриття дахів замінено новим. Роботу виконав майстер Михайло Паращик з помічниками.

Церква Вознесіння Господнього використовується як діючий храм. У червні 2013 року Церква Вознесіння Господнього (Струківська) увійшла до числа українських дерев'яних церков, включених до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Церква Собору Пресвятої Богородиці, Матків.

Церква Собору Пресвятої Богородиці (або святого Дмитрія) є основною визначною пам`яткою невеликого села Матків. Церква розташована на невисокому пагорбі в центрі села.

Цю дерев’яну церкву споруджено у 1838 році. Будували її майстри Іван Мельникович та Василь Іваникович, новозбудований храм освятили на честь Собору Пресвятої Богородиці.

Це церква бойківського типу - три високих дерев`яних зрубу з куполами, які своїми численними зломами нагадує китайську пагоду. Первісно храм був вкритий гонтом, зараз на його стінах шалівка. Вже в XIX столітті нею захоплювались архітектори та пересічні мешканців того часу. Недарма церква вважається найкрасивішою релігійною спорудою кінця XIX століття.

Інтер’єр вкритий стінописом кінця ХІХ століття. Збереглися також тогочасні іконостас з різьбленими царськими вратами, бічні вівтарі, старі лави й церковне начиння.

На південний захід від церкви розташована дерев’яна дзвіниця яка збудована в тому ж стилі, що і головна церква – квадратна в плані, триярусна, з балконом на другому ярусі, зверненим у бік невеликої площі перед південним фасадом церкви. Споруду вкрито наметовим дахом з колосниковою галереєю над ним.

Дзвіниця теж є пам’яткою архітектури національного значення і майже на століття молодща від церкви: її у 1924 році збудував майстер Михайло Веклич.

У першій половині ХХ століття церква Собору Пресвятої Богородиці зазнала кількох перебудов. У 1928 року до вівтарного зрубу з обох боків прибудували прямокутні в плані жертовник і дияконник, а первісний триарковий ганок західної стіни бабинця перетворили на закритий тамбур. У 1939 році під час ремонту змінено інтер’єр: первісно відкриті внутрішні простори трьох частин церкви перекриті купольним склепінням на рівні першого залому. Храм було піднято на бетонний підмурівок, аби зберегти його від проникнення вологи. Тоді ж дахи і верхи церкви та дзвіниці, покрили оцинкованою сталлю.

У1949 році комуністична влада закрила церкву . Відчинено її було лише через 40 років, у 1989-му. Храм було наново освячено на честь святого Дмитрія, нині він належить місцевій громаді Української греко-католицької церкви і є діючим храмом.

Більшість дерев`яних храмів України зберегли своє первозданне внутрішнє оздоблення. Церква Собору Пресвятої Богородиці не стала вийнятком

Сьогодні церква Собору Пресвятої Богородиці відвідують заради спокійної атмосфери і унікальних цінностей - розписи стін, іконостасу та вівтаря позаминулого століття. Храм входить до реєстру пам’яток архітектури національного значення, а у 2013 році завдяки своїй оригінальній архітектурі, храм був занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як одна з кращих дерев`яних церков Карпатського регіону України.

Список літератури:

Вечерський В. В. Українська дерев’яна архітектура [Текст] = Ukrainian Wooden Architecture / В. В. Вечерський. - К. : Балтія Друк, 2013. - 120 с. : іл.

Альбом присвячений традиційному будівельному мистецтву українського народу – суворій непоказній красі дерев’яної архітектури України. Матеріал згрупований за історико-етнографічними регіонами, відповідно до сучасного адміністративно-територіального поділу на області та райони.

Вечерський В. В. Українські дерев’яні храми [Текст] / В. В. Вечерський. - Київ : Наш час, 2007. - 272 с. : 8 л. фот., іл. - (Невідома Україна).

Герчанівська П. Дерев’яні церкви України [Текст] / П. Герчанівська. - Київ : Наук. думка, 1996. - 133 с. : іл.

Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі [Текст] / М-во культури України, М-во культури Респуліки Польща, Львівська облрада, Львівська облдержадмін., Івано-Франківська облрада, Івано-Франківська облдержадмін., Закарпатська облрада, Закарпатська облдержадмін. - Львів : Гердан, 2011. - 35 с. : іл.

Заплетал Ф. Дерев’яні церкви Закарпаття [Текст] / Ф. Заплетал = Dřěvěné kosteliky Zakarpati / Zapletal, F. = Wooden churches in Carpathians : альбом. - Ужгород ; Прага : Вид-во Олександри Гаркуші, 2015. - 120 с. : іл. - Текст укр., чеськ., англ.

Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури [Комплект листівок] : книга з доповненою реальністю / Український культурний фонд. - Харків : Савчук О. О., 2021. - 15 л. : фот.

Молитва в дереві: Дерев’яні церкви Закарпаття у творах Івана Шутєва та Андрія Воробця: PRAYER in Wood [Текст] : Альбом. - Київ : "Преса України", 2007. - 150 с. : іл.

Прибєга Л. В. Архітектурна спадщина України: пам’яткоохоронний аспект [Текст] : монографія / Л. В. Прибєга ; НАМ України, Інститут культурології. - Київ : Ін-т культурології НАМ України, 2016. - 255 с. : іл., фот.

Прибєга Л. В. Дерев’яні храми Українських Карпат [Текст] / Л. В. Прибєга. - Київ : Техніка, 2007. - 164 с. : іл. - (Національні святині України).

Радченко А. Г. Дерев’яний та металевий декор у міській архітектурі Гуцульщини і Покуття наприкінці XIX - у першій третині XX ст. (генезис, типологія, стилістика) [Текст] : автореф. дис. на здоб. наук. ст. канд. мистецтвознавства / А. Г. Радченко ; Міністерство освіти і науки України, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2009. - 16 с.

П’ятдесят п’ять дерев’яних храмів Закарпаття [Текст] : путівник / М. Сирохман. - Київ : Грані-Т, 2008. - 88 с. : іл., карт., фот.

Сирохман М. В. Церкви України-Закарпаття [Текст] / М. В. Сирохман. - Львів : "МС", 2000. - 880 с. : іл.

Слободян В. М. Церкви України [Текст] : Видання присвячене 2000-літтю Різдва Христова / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академія наук України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Фундація енциклопедії України, Торонто, Канада ; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної академія наук України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, Фундація енциклопедії України, Торонто, Канада. - Львів, 1998. - 864 с. : іл.

Стеф’юк Р. Г. Художнє різьблення в облаштуванні інтер’єру дерев’яних церков Гуцульщини XVII – початку XXI століття [Текст] : автореферат дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.06 / Р. Г. Стеф’юк ; М-во освіти і науки України, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 2015. - 16 с.

Таранушенко С. А. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури [Текст] : книга з доповненою реальністю / С. А. Таранушенко. - Харків : Савчук О. О., 2021. - 222 с. : схем., фот.

Феномен дерев’яної церкви [Текст] : збірник статей міжнародної наукової конференції (у контексті українсько-польського транскордонного подання групи церков Карпатського регіону до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО) / Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада, Національний Інститут Спадщини Міністерства Культури та Національної Спадщини Польщі. - Львів : Растр-7, 2012. - 178 с. : іл.

Серед світового різноманіття сакральної архітектури дерев’яна церква Карпатського регіону східної традиції займає особливе місце. Унікальна архітектура та високе церковне мистецтво, засновані на народних традиціях, гідно представляють Україну та українсько-польське прикордоння в світі.

Декілька років тому розпочата робота по внесенню в Список Світової Спадщини ЮНЕСКО групи церков українсько-польського транскордонного регіону, яке доповнить незавершений перелік традиційного дерев’яного будівництва Європи. В контексті підготовки подання до Списку проведена міжнародна наукова конференція, де ще раз через культуру підкреслено високе звучання духу народу, його служіння Вірі та рідній землі.

Ходанич П. М. Дерев’яна пластика Закарпаття [Текст] / монографія. - Ужгород : TIMPANI, 2020. - 239 с. : фот.

Шевцова Г. Дерев’яні церкви України [Текст] / Г. Шевцова. - Київ : Грані-Т, 2007. - 375 с.

Шляхи дерев’яної сакральної архітектури в Карпатському регіоні України [Текст] . 1-й шлях. Потелич – Гамулець / упоряд. В. Герич. - Львів : Растр-7, 2016. - 47 с. : іл., фот. кольор.

Ви зможете побачити найкращі зразки дерев’яного сакрального будівництва різних стилів, малярство різних шкіл. Шлях проходить територією Жовківського району, де розташовані два об’єкти дерев’яної сакральної архітектури, занесені до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО – це церква Святої Трійці у м. Жовкві та найдавніша дерев’яна церква, з 1502 року, Зішестя Святого Духа у Потеличі. Наступними будуть шляхи до інших шедеврів дерев’яного сакрального будівництва – церкви Святого Юра в Дрогобичі та церкви Святого Дмитрія у Маткові.

Шляхи дерев’яної сакральної архітектури в Карпатському регіоні України [Текст] . II-й шлях. Сколе – Вишка / упоряд. В. Герич. - Львів : Растр-7, 2017. - 63 с. : іл.

Другий путівник, який поведе шляхами дерев’яної сакральної архітектури. Ви зможете побачити найкращі зразки дерев’яного сакрального будівництва різних стилів, малярство різних шкіл. Шлях проходить територією українських Карпат.

Шляхи дерев’яної сакральної архітектури в Карпатському регіоні України. IV-й шлях. Дрогобич – Рогатин [Текст] / упоряд. В. Слободян. - Львів : Растр-7, 2019. - 63 с. : іл.

Юрченко П. Г. Дерев’яна архітектура України [Текст] / П. Г. Юрченко. - К. : Будівельник, 1970. - 190 с.

Більше документів по даній  темі Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД нашої Бібліотеки.