ДЯКУЄМО ЛІКАРЯМ, ЯКІ РЯТУЮТЬ КРАЇНУ!

Солоницький бій 1596 : 425 років

Точна дата початку облоги козацького табору під Солоницею невідома. Найімовірніше, це сталося між 20 і 24 травня 1596 р.

За підрахунками самого С. Жулкевського, в таборі налічувалося близько 6 тис. «до бою годних» козаків, а загальна кількість обложених разом із пораненими, жінками та дітьми становила 12 тис. Урядове військо нараховувало понад 5 тис. чол., не враховуючи кількатисячної обслуги.

Свідчення 1. З «Хроніки» Й. Бєльського:

«Так козаки мусили зостатися на тому місці в таборі, бо наші облягли їх з двох боків: з одного боку браилавський староста Струсь з князем Кирилом Ружинським і Вишневецьким і з ними роти Хоткевича, Язловецького, Федра, Со-бєського, Чарнковськога, Бекеша, Горностая і рештки роти Вєрніка, всіх їх було понад тисячу коней як у гусарів, так і в козаків; а з другого боку гетьман із своєю ротою і своїм полком, де були роти Щенсного Гербурта, Ковачевського, Гурського, Сладковського, Тарнавського і піхота королівська з Лепшені; в цьому полку всіх було до півтори тисячі. Другий полк був кам’янець-кого старости Потоцького, де були роти: Стефана Потоцького, Якуба Потоцького і підчашого камянецького Яна Жебжидовського, князя Порицького, старости перемиського, старости Хмельницького, Даниловича Кравчо-го, Гербурта, старости скальського, двох Пше-рембських, Плєснєвського, Уляницького, де було тринадцять com чоловік. Там же був і князь Огінський з військом своїм литовським, числом в одинадцять com коней. З третього боку стояла постійна сторожа, а з четвертого були великі болота від річки Сули».

Оборона табору продовжувалася протягом двох тижнів. Вже з перших днів початку облоги козаки розпочали активні військові дії проти урядових військ. Одночасно з великими вилазками відбувалися постійні герці між обложеними та польською шляхтою.

Облога супроводжувалася перманентними переговорами. Намагаючись посіяти ворожнечу серед обложених, С. Жулкевський демонстративно виказував свою прихильність до Г. Лободи, ведучи перемови лише з ним. Останньому це коштувало голови. Запідозривши Г. Лободу у зраді, наливайківці 28 травня вбили його і обрали гетьманом Криштофа Кремпського. До внутрішніх чвар додалися й інші труднощі. Обложеним не вистачало харчів та води, ніде було пасти коней. Не в кращому становищі знаходилися й урядові війська, які «теж не мали чого їсти й пити, хіба що каламутну воду». Поширювалися чутки, що на допомогу своїм обложеним товаришам зібралася йти та частина повсталих, яка перебувала на човнах у гирлі Сули, а з Запорожжя вирушили свіжі козацькі відділи, які вже підіймаються вгору по Дніпру. «А що табір їхній … був добре укріплений і рушниць та людей [мав] удосталь, то заподіяти їм щось штурмом було нам важко, по-перше, тому, що піхоти в нас було мало, і, по-друге, гармати були несильні». С. Жулкевський змушений був посилати в Київ по великі облогові гармати, їх привезли 4 червня. Того ж дня до поляків прибуло підкріплення: підляський воєвода князь Заславський з трьомастами коней і обозом із продовольством.

Протягом 5 та 6 червня вівся безперервний гарматний обстріл табору. Повсталі зазнали значних втрат – більше двохсот загиблих, сотні поранених. Забито також багато коней. Козаки були позбавлені води і дров. Ці втрати остаточно деморалізували обложених, змусивши погодитися на польські умови миру. «Наливайко, помітивши це, почав із полком своїм чинити їм опір; …зчинився серед них великий гамір». Після короткої сутички С. Наливайка разом з його соратниками (Кособуцьким, Павловським, Шкарпеткою, Островським, двома Івашками, Коршеловським, Шаулою, Шосткою, Дукою, Оливкою, Микиткою) було арештовано і видано С. Жулкевському. Той велів їх закувати і відіслав до короля. Наливайкових спільників скарали швидко, а його самого тримали до сейму, піддаючи страшним тортурам. Після сейму С. Наливайка було страчено у Варшаві в 1597 pp.

Війна С. Наливайка. Солоницька трагедія 1596 p. [Електронний ресурс] // Полтавіка. Полтавська енциклопедія : у 12 т. Т. 4 [веб-сайт]. – Режим доступу до ресурсу: http://history-poltava.org.ua/?p=17720#e3

***

Леп`явко С. А. Солоницький бій 1596 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2012. – Т. 9 : Прил – С. – С. 706.

Лях С. Р. Битва на Солониці 1596 // Українське козацтво : мала енциклопедія. – Київ-Запоріжжя, 2006. – С. 41.

Пасічник М. Солоницький бій 1596 // Довідник з історії України (А-Я) / Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка; заг. ред.: І. З. Підкова, Р. М. Шуста ; упоряд. І. З. Підкова. – Вид. 2-ге, доопрац. і допов. – Київ: Генеза, 2002. – С. 594.

Укладач: Опенько Я. Ю.

(відділ соціокультурних комунікацій)