ДЯКУЄМО ЛІКАРЯМ, ЯКІ РЯТУЮТЬ КРАЇНУ!

«7 природних чудес України. Дністровський каньйон»

Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку «7 природних чудес України. Дністровський каньйон»

Для популяризації вітчизняного туризму у 2007 році фондом «Рідна країна» була започаткована загальнонаціональна акція «7 чудес України». За словами її ініціатора та організатора, відомого громадського й політичного діяча Миколи Томенка, метою цього проекту було «показати українцям і світу історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, одним словом – красиве та унікальне обличчя держави, в якій ми живемо,… продемонструвати велич української історії».

Українцям було запропоновано обрати визначні пам’ятки у різних сферах – природі, туризмі, культурі, архітектурі, релігії тощо.

Чудеса України визначались за результатами інтернет-голосування та опитування експертів: учених, істориків, культурологів і фахівців у галузі туризму.

Акція проходила в декілька етапів. В 2008 році відбувся другий етап акції – «7 природних чудес України», переможцями якого було визнано: Біосферний заповідник «Асканія-Нова», Регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Дністровський каньйон, Мармурову печеру, Національний природний парк «Подільські Товтри», озера Світязь та Синевір.

Наша виставка присвячена одному з переможців цієї номінації - Біосферному заповіднику «Дністровський каньйон».

Дністровський каньйон

У західній частині України, на межі Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей розташований Дністровський каньйон – найбільший в Україні та один з найбільших у Європі. Його загальна довжина становить близько 250 км. Утворений річкою Дністер, з крутими скелястими або залісненими берегами, своєрідною неповторною природою, мальовничими островами, каньйон вражає своїми масштабами, красою та величчю.

Річка Дністер - одна з найкрасивіших у Європі і третя за довжиною в Україні. ЇЇ загальна протяжність – 1365 км. Особливістю Дністра є його знамениті закрути-меандри (петлі, круті повороти у течії річки). Десятки меандрів Дністра та його приток - Збруча, Стрипи, Серету – разом зі скелями червонуватого кольору та смарагдово-зеленими лісами створюють дивовижні панорамні види.

Дністровський каньйон вражає багатством своєї флори та фауни. Його скелясті схили, мальовничі острови, прибережні луки та степи вкриті великою кількістю рослин різних видів – понад сто тисяч, серед яких багато рідкісних та цінних, у т. ч. реліктових та ендемічних, які перебувають під охороною. Тут зустрічаються рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, значна кількість рідкісних рослин занесена до Червоної книги України.

Тваринний світ в каньйоні цікавий та різноманітний - всього тут понад 230 видів тварин, у тому числі птахів – 140, ссавців – 29, земноводних – 11, плазунів – 11, риб – 40. Також багато рідкісних та зникаючих видів комах, понад 50 з яких занесені до Червоної книги України.

На території каньйону знаходяться численні об'єкти природно-заповідного фонду України, зокрема:

  • Національний природний парк «Дністровський каньйон»
  • Регіональний ландшафтний парк «Дністровський»
  • Регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон»

Тут багато пам’яток природи загальнодержавного та місцевого значення - геологічних, археологічних, гідрологічних, ботанічних, зоологічних, комплексних; також є ландшафтні та ботанічні заказники загальнодержавного значення та заповідні урочища.

Всесвітнім визнанням каньйон Дністра завдячує в першу чергу своїм неповторним геологічним пам'яткам.

  На його території знаходяться відомі скельні відслонення (великі ізольовані виходи порід на поверхню), подібних яким у світі дуже мало і які належать до різних геологічних епох - від силурійського періоду до юрського (443-145 млн. років до н. е.). Їх можна побачити, наприклад, біля Трубчина, Заліщиків, Іване-Золотого, Устечка, на Вістрі та в багатьох інших місцях. Ці відслонення не тільки приваблюють своєю красою, але й мають велике значення для наукових та геологічних досліджень.

Також тут є червоні пісковики, відкладені у час нижнього девону (415-400 млн. років тому), – єдині девонські відклади на території України. Вони надають червонуватого забарвлення ґрунтам, що найбільше заворожує туристів.

Дністровський каньйон знаменитий своїми унікальними травертиновими скелями - порівняно молодими та рідкісними геологічними утвореннями з химерними формами, печерами, гротами, навісами, водоспадами, сталагмітами та сталактитами. Травертини - це вапнякові відкладення, крихка пориста гірська порода, здебільше світло-жовтого, кремового, коричневого кольорів, які часто вкриті оксамитовою зеленню мохів та водоростей, на них іноді містяться відбитки викопних залишків риб, молюсків, рослин тощо. Побачити травертини можна, наприклад, біля села Литячі або Рукомиш Тернопільської області. 

На території каньйону знаходяться десятки великих та малих печер. Серед них - одні з найдовших у світі: Оптимістична (260 км) та Озерна (134 км).

Печера Оптимістична увійшла до Книги рекордів Гіннеса як найдовша у світі гіпсова печера, найдовша печера Євразії та п'ята за довжиною серед печер світу.

В печері Вертеба діє єдиний в Україні підземний музей трипільської культури епохи енеоліту. Поблизу сіл Мостище та Делева у скелі на правому схилі Дністра, у густих заростях чагарників ховається печера пустельника, біля якої тече джерело мінеральної води. Цікавий також печерний комплекс на околиці села Одаїв.

Особливістю багатьох печер є наявність в них підземних лабіринтів, з різнобарвними кристалами та різними формами натічних утворень. Такий лабіринт є, наприклад, у печері Джуринська, який вражає красою та розмаїттям кристалічних форм різних кольорів, з довжиною кристалів до 60 см.

      Деякі з печер у давнину використовувалися для проживання та культових потреб.

 Так, зберігся храм колишнього печерного монастиря у селі Рукомиш. Вважають, що цей монастир облаштували ченці Києво-Печерської лаври, які зупинилися та оселилися тут, рятуючись від монголів наприкінці XIII століття, коли Батий зруйнував Київ. Також тут є мурована церква святого Онуфрія.

 Біля села Монастирок знаходиться давньослов’янська язичницька печера-храм, поблизу якої розташований язичницький жертовник. До ранньохристиянських печерних храмів відноситься скельний храм біля села Стінка, із загадковими написами типу графіті та зображеннями. Нині діючий монастир біля села Хрещатик при заснуванні  спочатку теж був розміщений у печері на скелях. Поблизу с. Литячі знаходиться «Грот Пустельника», печера у високій скалі природного походження, що у різні часи  була прихистком для монахів-відлюдників.

  На схилах каньйону знаходиться більше трьох десятків окремих водоспадів. На річці Джурин, поряд із селом Нирків розташований найвищий рівнинний водоспад України — Червоногородський (Джуринський), його висота - 16 м. У селі Русилів можна побачити каскад водоспадів (Русилівські водоспади). Декілька джерел на околиці села Русилів об’єднується в один потік, який вливається у Стрипу – притоку Дністра - і на своєму шляху, стікаючи по червоних скелястих уступах, утворює мальовничий каскад із 15 водоспадів. В урочищі «Пустельня» Заліщицького району знаходиться крапельний водоспад Дівочі сльози - один з найкрасивіших водоспадів, що стікає по вертикальних, зарослих густими мохами скелях. 

На лівому березі Дністра розташоване місто Заліщики, яке, завдяки одному з вигинів річки, з трьох боків омивається водою і здається, що лежить на півострові. До Другої Світової війни Заліщики були відомим європейським кліматичним курортом із чудовими пляжами, який називали польською Рів'єрою. Окрасою міста є старовинний заповідний парк над Дністром (Нижній парк), в якому зростають понад 400 унікальних дерев близько 40 видів, та Дендрологічний парк.

   Біля села Литячі, якщо підійти з його південно-східної сторони до берегу-обриву, можна побачити одне з дивовижних місць Дністровського каньйону – острів, названий туристами Інь-Янь. Це відносно молодий острів, який утворився через повінь 1969 року. Свою назву отримав через схожість обрисів своїх берегів на відомий давньокитайський символ єдності протилежностей - інь і янь. Вид цього зеленого острову оригінальної форми посеред Дністра справляє незабутнє враження.

 

На лівому скелястому схилі долини Дністра, нижче за течією від гирла його притоки Стрипа (Берем'янська наскельно-степова ділянка) здіймається Червона гора - на 150 метрів над Дністром і на 360 метрів над рівнем моря. Назвали її так через червоне забарвлення відслонених порід. Гора є окрасою каньйону та чудовим оглядовим майданчиком, який можна використовувати для споглядання мальовничої панорами Дністра та його долини.

    Середнє Подністров’я – одна з найбільш ранніх заселених територій України. Дністер був відомий як водний шлях із   Прикарпаття до Чорного моря ще стародавнім грекам, що мали в його гирлі колонії Тіра та Ніконій. В Київській Русі та  Галицько-Волинському князівстві Дністер мав велике господарсько-політичне і культурне значення. На його берегах була розташована значна кількість укріплених поселень та городищ - Галич, Заліщики, Хотин, Могилів-Подільський, Звенигород. Тому на території каньйону чимало археологічних, архітектурних та історико-культурних пам’яток. Тут археологами знайдено особливо багато артефактів Трипільської культури: величезна кількість орнаментованого керамічного посуду, глиняні фігурки людей і тварин, кістяні і мідні знаряддя та предмети, залишки жител.

 З кінця XV століття до кінця XVIII-го по Дністру проходив кордон Речі Посполитої з Османською імперією. Вздовж ріки було зведено чимало рукотворних пам’яток: замків, фортець, палаців, церков.

 

Найбільш відома Хотинська фортеця — середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Хотині, пам'ятка історії, культури та архітектури XIII-XIX ст., збудована русо-влахами на межі XIII–XVIII століть на місці руського городища (Х—ХІІІ).

На південній околиці села Раковець, на природній скельній терасі, що стрімко обривається до правого берега річки Дністер, розташований Раковецький замок - пам'ятка архітектури національного значення, фортифікаційна споруда XVII століття.

В урочищі Червоному, поблизу села Ниркова, можна побачити величні руїни Червоногородського замку - оборонної споруди біля зниклого колишнього міста Червоногорода, який у першій половині XIX ст. був перебудований на палац.

У містечку Чернелиця знаходиться пам’ятка архітектури XVII ст. - залишки Чернелицького замку, збудованого брацлавським воєводою М. Ю. Чорторийським 1659 року, який відігравав важливу роль під час польсько-турецької війни в 1685—1691 роках. Це була найбільша східна фортеця Речі Посполитої на правому березі Дністра.

У селі Окопи, на вузькому крутому мисі при впадінні річки Збруч до Дністра, в 1692 році була споруджена фортеця Святої Трійці (давня польська назва «Окоп Гори Святої Трійці, блокада Кам'янця»), яка була важливим прикордонним опорним пунктом польської оборонної лінії від Османської імперії. До нашого часу збереглися дві двох'ярусні надбрамні башти (Львівська та Кам'янецька) і залишки стіни дозорної вежі.

У селищі Коропець, розташованому у місці впадання річки Коропець у Дністер, зберігся палац Бадені, який належав власнику цих земель графу Станіславу Бадені (поляку італійського походження). Палац побудований у стилі "Віденського Ренесансу». У палацовому парку збереглися величезні старі дерева, зокрема, екзотичні (наприклад, платани).

Незабутні пейзажі, неповторні мальовничі ландшафти, унікальні пам’ятки природи – все це робить Дністровський каньйон все більше популярним серед туристів і одним із найцікавіших туристичних напрямків України.

Тут багато принад для шанувальників активного та екологічного туризму – унікальний, схожий на субтропічний клімат, різноманітна флора та фауна, можливість помилуватися краєвидами та дикою недоторканою природою, скелями, печерами, водоспадами, подихати чистим повітрям, попити води з цілющих джерел.

Особливо швидко розвивається туристичний сплав по Дністру. Для цього використовується безліч сплавних засобів: каное та кияки, катамарани та рафти. Сплави відбуваються у теплий сезон: з квітня до жовтня.

Також залишається популярним велосипедний туризм та пішохідний – туристичними шляхами та екостежками.

Успішно розвиваються парапланеризм та дельтапланеризм. Біля сіл Одаїв, Ісаків та Підвербці розташовані унікальні стартові майданчики, де проводяться чемпіонати України та міжнародні змагання з дельта- та парапланеризму. Стало традицією щорічно проводити фестиваль «Свято неба», метою якого, за словами його організаторів, є не тільки пропагувати ці види спорту, але й «привернути увагу населення та громадськості до збереження унікальної флори і фауни Дністра та інших природних об’єктів, які є в Україні і які варто відвідати».

Список літератури

Афанасьєв-Чужбинський О. С. Нариси Дністра [Текст] / О. С. Афанасьєв-Чужбинський. - Львів : Апріорі, 2016. - 523 с.

Бєляев В. П. На берегах Дністра [Електронний документ] / В. П. Бєляев. - Львів : Вільна Україна, 1948. - 271 с.

Буркут К. Містечко в Дністровському каньйоні: Заліщики [Текст] / К. Буркут // Світогляд. - 2016. - № 1. - С. 78-79.

Випасняк І. П. Чернелиця – містечко над Дністром [Текст] : (короткий іст. нарис) / І. П. Випасняк, Я. М. Яценюк. - Чернівці : Технодрук, 2007. - 131 с. : іл., портр.

Возний І. Житла Х-ХІV ст. з археологічних пам`яток межиріччя верхнього Прута та середнього Дністра [Текст] / І. Возний, А. Федорук // Вісник центру буковинознавства: збірник наукових праць. - 2018. - Т. 2. - С. 114-121

Возний І. П. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х–ХІV ст. [Текст] : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук: 07.00.04 "Археологія" / І. П. Возний ; Ін-т археології НАН України. - Київ, 2009. - 36 с.

Возний І. П. Монастирі ХІІ – першої половини ХІІІ століття на правобережжі Середнього Дністра [Текст] / І. П. Возний // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - 2018. - Вип. 22. - С. 156-166

Возний І. П. Формування сільської округи давньоруських міст ХІІ–ХІV ст. у межиріччі верхнього Сирету та середнього Дністра [Текст] / І. П. Возний // ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків "Українська історична наука на шляху творчого поступу". - 2007. - Т. 2. - С. 19-25.

Дєдик О. Г. Боротьба за мости через Дністер напередодні Чортківської офензиви [Текст] / О. Г. Дєдик // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 2009. - Вип. 18. - С. 409-418

Дослідження Дністра [Текст] : 10 років громадської екологічної експедиції / Ред. М. І. Жарких. - Львів ; К., 1998. - 216 с. : іл.

Ельгорт Б. Б. Заліщики. [Тернопільська область] [Текст] : краєзнавчий нарис / Б. Б. Ельгорт. - Львів : Каменяр, 1967. - 20 с. : іл., 10 л. іл. - (Вивчай рідний край)

Енциклопедія історії України [Текст] Т. 2 Г-Д / Ред. В. М. Литвин, Ред. В. А. Смолій. - Київ : Наукова думка, 2004. - 525 с. : іл.

Ільків М. Античний міф на берегах Дністра [Текст] / М. Ільків, С. Пивоваров, В. Калініченко // Вісник центру буковинознавства: збірник наукових праць. - 2019. - Т. 3. - С. 133-139

Квятковський Л. А. Проект повоєнної відбудови Чернелицького замку 1922 року [Текст] / Л. А. Квятковський // Галичина. - 2013. - № 22/23. - С. 433-438

Климович М. Варяги в басейні Західного Бугу і Дністра [Текст] / М. Климович // Студентські історичні зошити : зб. студ. наук. пр.. - 2016. - Вип. 8. - С. 10-18

Королева Э. А. Палеолитическое искусство Карпато-Днестровского региона [Текст] / Э. А. Королева // Археология, этнография и антропология Евразии. - 2011. - № 1. - С. 34-42

Лисий І. О. Історико-краєзнавча та туристично-рекреаційна оцінка Раковецького замку [Текст] / І. О. Лисий // Військово-історичний меридіан. - 2017. - Вип. 1. - С. 99-108

Лисий І. О. Туристично-краєзнавчий опис Чернелицького замкового комплексу [Текст] / І. О. Лисий // Карпатський край. - 2017. - № 1 (9). - С. 87-97

Нагірний В. Наукові дослідження Чернелицького замку в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. [Текст] / В. Нагірний // Вісник Прикарпат. ун-ту. Історія. - 2014. - Вип. 26. - С. 9-13

Нагірний В. Чернелиця – резиденція Ценських у першій половині ХІХ століття [Текст] / В. Нагірний // Вісник Прикарпат. ун-ту. Історія. - 2014. - Вип. 25. - С. 9-13

Петраш П. А. Дністра течія: Книга про незабутне [Текст] : [Прикарпатське село 30-х–50-х років XX століття] / П. А. Петраш. - Ужгород : Карпати, 1988. - 286, [1] с.

Пивоваров С. В. Християнські старожитності в межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра [Текст] / С. В. Пивоваров ; Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, Буковинський центр археологічних досліджень при ЧНУ. - Чернівці : Зелена Буковина, 2001. - 151 с. : ил.

Пшеничний Т. Ю. Заліщики [Текст] : з історії міст і містечок України / Т. Ю. Пшеничний // Часопис української історії. - 2011. - Вип. 21. - С. 142-143.

Рутинський М. Й. Замковий туризм в Україні [Текст] : Навчальний посібник / М. Й. Рутинський ; Львівський національний університет імені Івана Франка. - Київ, 2007. - 431 с.

Сопилюк М. В. Заліщики: роки, події, люди [Текст] : у 2 т. Т. 1 / М. В. Сопилюк, М. М. Бачинський. - Тернопіль : Терно-граф, 2015. - 848 с. : табл., фот.

Сопилюк М. В. Заліщики: роки, події, люди [Текст] : у 2 т. Т. 2 / М. В. Сопилюк, М. М. Бачинський. - Тернопіль : Терно-граф, 2015. - 624 с. : іл., фот.