ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!

Україна – культурна спадщина

Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку «Україна – культурна спадщина».

У 1983 році, за пропозицією Асамблеї Міжнародної ради з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць (International Day of Monuments and Sites). Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури України було ухвалено встановити в країні відповідне свято. В Україні цей день має назву − День пам’яток історії та культури, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.

Український комітет Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), є дорадчим органом ЮНЕСКО, та разом із Міністерством культури України та Національною комісією ЮНЕСКО вирішує, зокрема, які об’єкти номінувати до Списку Всесвітньої Спадщини. На сьогодні у Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО від України перебувають 7 об`єктів:

· Київ: Собор святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська Лавра ( з 1990р.);

Софійський собор (1011 - 1037 рр). Одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. До Національного заповідника "Софія Київська", крім собору, належать "Золоті Ворота", Андріївська церква та Кирилівська церква в Києві.

Києво-Печерська лавра заснована 1051 р. На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, якому було надано статус національного у 1996 р. Монастирське життя зосереджене в Нижній лаврі.

· Ансамбль історичного центру Львова (з 1998 р.) ;

У список потрапили не окремі будівлі, а одразу вся стара частина міста.

· Геодезична дуга Струве ( з 2005р.);

Всього на території України розташовані чотири геодезичних пункти дуги: «Катеринівка», «Фельштин», «Баранівка» і «Старо-Некрасівка». Всього на сьогодні збереглося 34 геодезичних пункти дуги.

· Букові праліси Карпат та стародавні букові праліси Німеччини (з 2007, 2011рр.);

Простягається від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи та Вигорлат у Словаччині. Букові праліси Карпат вирізняються специфічною флорою та фауною і є окремою екосистемою.

· Резиденція митрополитів Буковини і Далмації ( з 2011р.);

Збудована у 1864 – 1882 рр. як центр майбутньої Буковинської митрополії.

Сьогодні у резиденції базується Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. Ансамбль Митрополичої резиденції складається з трьох монументальних корпусів: «Митрополичого», «Семінарського» та «Монастирського».

· Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України ( з 2013р.);

До списку загалом внесено 16 українських церков. 8 із них розташовані в Польщі і 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі)

На території України розташовані такі вісім храмів: дві Церкви Святого Духа (у Рогатині на Івано-Франківщині та у селі Потелич Жовквівського району на Львівщині), Церква Собору Пресвятої Богородиці (село Матків, Турківський район, Львівщина), Церква Святої Трійці (Жовква, Львівська область), Церква святого Юра (Дрогобич, Львівщина), Церква Різдва Пресвятої Богородиці (село Нижній Вербіж Коломийського району на Івано-Франківщині), Церква Вознесіння Господнього (селище Ясіня Рахівського району на Закарпатті), Церква святого Михайла (село Ужок Велилкоберезнянського району на Закарпатті).

· Стародавнє місто Херсонес Таврійський ( з 2013р.).

      

Херсонес був заснований 422–421 рр. до н. е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Криму.

У часи Київської Русі це місто було відомо під назвою Корсунь. Саме тут, за переказами, прийняв християнство князь Володимир перед тим, як охрестити всю київську державу. Херсонес проіснував із перервами до 1399 року, коли місто спалив темник Золотої Орди Едигей. Місто увійшло в історію Стародавньої Греції, Риму та Візантії. Про це свідчать і архітектурні стилі будівель. Від багатьох з них нині залишилися тільки руїни.

Українським урядом підготовлено ще 16 номінаційних досьє на включення до Списку Всесвітньої спадщини, серед яких: Могила Тараса Шевченка та державний історичний та природний музей-заповідник; Кам'янець-Подільська фортеця, Історичний центр Чернігова, Біосферний заповідник Асканія-Нова, Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї; Дендрологічний парк “Софіївка”; Кам`яну Могилу та інші.

Список літератури:

Болград. Очаків. Рахів [Текст] / Всеукраїнська Рада з охорони культурної спадщини України, Інститут культурної спадщини ; ред. Л. В. Томілович ; відп. за вип. А. І. Звіряка. - Кам’янець-Подільський : Друкарня Рута, 2020. - 276 с. : 28 вкл. л. іл. - (Культурна спадщина історичних міст України).

Буковина: спільна культурна спадщина [Текст] : інформаційно-довідкове видання / відп. за вип. Т. Татарчук. - Чернівці : Місто, 2009. - 199 с.

Збереження історичної забудови центра Одеси шляхом включення до основного Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Одеса – ЮНЕСКО) [Текст] : матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції / М-во культури України, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень, Одеська обласна державна адміністрація, Державний архів Одеської області, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури ; ред. кол. В. С. Дорофєєв (гол. ред.) [та ін.]. - Одеса : Астропринт, 2015. - 244 с. : іл., плани.

Дана книга включає доповіді, виголошені на засіданнях ІІ Міжнародної науково – практичної конференції «Збереження історичної забудови центра Одеси шляхом включення до основного списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», яка відбулася на базі управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини Одеської міської ради та Одеської державної академії будівництва та архітектури 24 -26 червня 2015 р.

Історико-культурна спадщина Дніпровського Лівобережжя, Курського Посейм’я та Слобожанщини: минуле і сучасне [Текст] : збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 285-річчю обрання Данила Апостола гетьманом Лівобережної України, (24 лютого 2012 р. Глухів) / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, М-во культури України, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка ; ред. О. І. Курок. - Глухів ; Ніжин : Лисенко М. М., 2012. - 176 с.

Історико-культурна спадщина України (XIX ст. – поч. XX ст. ) [Текст] : збірник документів і матеріалів / НАН України, Інститут історії України, М-во культури України, Хмельницький інститут регіонального управління та права ; ред. кол. П. Т. Тронько (відп. ред.) [та ін.]. - Київ : Рідний край, 1995. - 327 с. : табл.

Культурна спадщина в контексті “Зводу пам’яток історії та культури України” [Текст] / НАН України, Інститут історїї України, Центр досліджень історико-культурної спадщини України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури ; ред. кол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. - Київ : Ін-т історії України, 2015. - 487 с. : табл.

У виданні висвітлюються актуальні проблеми вивчення і збереження пам’яток історії та культури України у контексті підготовки 28-томного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України», присвяченого національній культурній спадщині. Розглянуті історичний досвід та актуальні проблеми здійснення охорони пам’яток в Україні, науково-теоретичні основи виявлення, відбору, класифікації, збереження та суспільного використання нерухомих пам’яток археології, історії, архітектури, містобудування, монументального мистецтва, науки і техніки, які складають основу видання. Привертається увага до питань збереження української культурної спадщини за кордоном. Аналізується досвід і проблеми підготовки Зводу, організаційні і науково-методичні засади цього масштабного проекту в сфері культури, регіональні аспекти створення окремих томів видання.

Культурна спадщина Слобожанщини [Текст] : збірка наукових статей за матеріалами міжнародної наукової конфереції “П’яті Слобожанські читання”: Секція “Музейна справа та охорона культурної спадщини” / Харківська обласна державна адміністрація, Управління культури, Управління у справах релігій, Харківський художній музей, Всеукраїнська асоціація, Харківське дворянське зібрання, Харківська державна академія культури ; ред. Л. Г. Морозко. - Х. : Курсор, 2003. - 94 с. : фото, рис.

Культурна спадщина України: Правові засади збереження, відтворення та охорони культурно-історичного середовища [Текст] : збірник офіційних документів / Генеральная прокуратура України ; ред. М. В. Гарник. - Київ : Істина, 2002. - 336 с.

Нематеріальна культурна спадщина України [Текст] : [національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини] / М-во культури України, Український центр культурних досліджень. - Київ, 2017. - 10 с. : фот.

Поливач К. А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України [Текст] : монографія / К. А. Поливач ; НАН України, Інститут географії. - Київ : Ін-т географії України НАН України, 2012. - 208 с. : карти, табл.

У монографії викладено теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження культурної спадщини. Показано роль культурної спадщини в соціально-економічному розвитку регіонів і населених місць. Запропоновано методику оцінювання культурної спадщини, диференційовану на регіональному і локальному рівнях. Розроблено методику дослідження ступеня впливу культурної спадщини на розвиток території. Проаналізовано сучасний стан та особливості територіальної організації історико-культурного потенціалу регіонів України. Сформовано основні першочергові напрями перспективного розвитку картографування культурної спадщини та розроблення концепцію створення тематичного атласу "Україна".

Природна та історико-культурна спадщина району заповідника “Кам’яні Могили” [Текст] : наукові праці Всеукраїнської науково-практичної конференції, с. Назарівка, Донецька область, 25-27 травня 2017 року / ред. кол. В. О. Сіренко [та ін.]. - Запоріжжя : Дике Поле, 2017. - 332 с. : фот., іл. - (Праці відділення “Кам’яні Могили” УСПЗ НАН України ; Вип. 4). - (До 90-річчя від створення заповідника “Кам’яні Могили”).

Серед світового різноманіття сакральної архітектури дерев’яна церква Карпатського регіону східної традиції займає особливе місце. Унікальна архітектура та високе церковне мистецтво, засновані на народних традиціях, гідно представляють Україну та українсько-польське прикордоння в світі.

Скарби Києво-Печерської лаври [Текст] : Альбом. Музика в камені. Підземна обитель. Станкове та монументальне малярство. Графіка. Книжкове мистецтво. Художній метал. Скульптура. Тканини / Авт.-упоряд. О. Коваль. - Київ : Мистецтво, 1997. - 272 с. : іл.

Скарби та реліквії України [Текст] / уклад. С. О. Вербич. - Київ : Арій, 2020. - 351 с. : іл. - (Таємниці історії).

Скарби Херсонеса Таврійського [Текст] / авт.-упоряд. Н. Алексєєнко [та ін.]. - Київ: Мистецтво, 2013. - 320 с. : іл. - До 1025-го Хрещення Киевской Русі.

У виданні представлені античні і середньовічні археологічні старожитності унікального музея на території Кримського півострова - Національного заповідника «Херсонес Таврійський», об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.

Феномен дерев’яної церкви [Текст] : збірник статей міжнародної наукової конференції (у контексті українсько-польського транскордонного подання групи церков Карпатського регіону до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО) / Львівська обласна державна адміністрація, Львівська обласна рада, Національний Інститут Спадщини Міністерства Культури та Національної Спадщини Польщі. - Львів : Растр-7, 2012. - 178 с. : іл.

Чоповський, М. Ю. Скарби Карпатського краю [Текст] : Історико-краєзнавчі нариси / М. Ю. Чоповський, М. В. Чоповський. - Львів, 2003. - 286 с. : іл.

Більше документів по даній  темі Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД нашої Бібліотеки.