До дня народження Тараса Шевченка пропонуємо переглянути нотні видання на твори «Кобзаря» які передано до фонду Національної історичної бібліотеки України з приватної колекції Павла Вірського — засновника Національного академічного ансамблю народного танцю України. Павло Вірський – видатний український хореограф і реформатор. Він розробив майбутню концепцію постановки українського народного танцю на сцені, кардинально змінивши уявлення про цей вид мистецтва. Окрім того, заснував школу, де навчалися танцюристи. Де б не виступав ансамбль знаменитого балетмейстера, завжди гордо звучало «Ми – з України». Завдяки надзвичайній мелодійності та ритмічній віртуозності поезій - Шевченко здобув славу одного з наймузичніших поетів світу. Саме наспівність, мелодійність, музичність Шевченкових поезій, близькість до народної творчості, зумовили їх надзвичайну популярність, стали невичерпним джерелом натхнення для композиторів. Вірші Шевченка перелилися широким потоком у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п’єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети. Твори композиторів: Вахнянин Богдан Іванович (1886-1940) — композитор, диригент, громадсько-музичний діяч. Небіж А. Вахнянина. Автор музичних картин за поемою «Гайдамаки» Т. Шевченка — «Титар» (1906) і «Лебедин» (1937); на вірші Т. Шевченка «Дума» (з поеми «Невольник»), «Садок вишневий». |
|
Титар: на хори мішані і мужескі з солями / музика Б. Вахнянин; сл. Т. Шевчека. – Львів: Накладом Товариства Львівський Боян, 1906. – 25 с. |
|
Заремба Владислав Іванович (1833–1902) — український композитор, піаніст і педагог. Автор пісень і романсів як українською так і польською мовами, в тому числі близько 30 вокальних творів на слова Тараса Шевченка («Музика до Кобзаря»). |
Заповіт : [для голосу з фп.] / музика В. Заремби ; [слова] Тараса Шевченка. – Київ : Леон Идзиковский, ценз. 1898 (C. G. Roder, Leipzig). – 3 c. (Кобзарь Тараса Шевченка / Музика Владислава Заремби. Серія 2 ; № 30).
Ой люли, люли, моя дытыно [Ноти] : [для співу з фп.] / Музыка Владислава Зарембы ; Слова Тараса Шевченка . - New York : H. E. Smolen, [1917-1928]. - 3 с. - (Кобзарь Тараса Шевченка ; 2 серія, № 23). - Літературний інципіт за сучасною орфографією : "Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі...". |
Топольницький Генрик Генрикович (1864–1920) — композитор, правник, культурно-громадський діяч. Автор хорових творів на слова Тараса Шевченка («Хустина», «Перебендя», «У своїй хаті», «Три шляхи») | |
Хустина [Ноти] : поема Тараса Шевченка : На хори мішані мужеські і соля у супроводі фортепяну або орхестри / уложив Генрик Топольницкий. - 2-е вид. - Львів : Видавництво Тов. Спів. "Львівський Боян", 1906 (Львів : Літ. А. Андрейчин) . - [2], 20 с. : кол.іл. - ([Музична Бібліотека Тов."Львівський Боян"] ; ч. 26). - Інша назва : Поема Тараса Шевченка. Під нотним текстом зазначено ініціали копіїста та дату "Т.К. 10/Х 1906". | |
Більше інформації в бібліографічному покажчику «Історична Шевчекіана», в розділі «Музика» на сторінках 463-470.
|
|
Історія української музики : в 6 т. / редкол.: М. М. Гордійчук (голова) [та ін.] ; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. - Київ : Наук. думка, 1989 - 1992. Т. 2 : Друга половина XIX ст. / [авт. тому: Т. П. Булат, М. М. Гордійчук, С. Й. Грица та ін.] ; редкол. тому: Т. П. Булат (відп. ред.) [та ін.]. – 1989. – 458, [2] c. : іл. |
|
Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 6 т. / Редкол.: М.Г.Жулинський (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2001 – Т. 2: Поезія 1847-1861. – 784 с. |
|
Укладачі: Опенько Я. Ю., Ширшова Л. Г. (відділ соціокультурних комунікацій) |