ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
27.07.2024
Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку «Старовинні міста України. Луцьк»
Українські землі заселені з найдавніших часів. В епоху палеоліту, при освоєнні греками Північного Причорномор'я, а також в середньовіччі на них вирувало життя. Тут кожна місцевість має свої легенди та є свідком героїчних та славетних подій, які творили долю нашої країни. Найбільш цінними в історичному плані є найстаріші міста України, які існують вже багато століть. Їх населяли древні племена, засновували князі, розбудовували шляхтичі, відвойовували козацькі війська, утверджували незалежність новітні політичні діячі.
Перші гради з’явились наприкінці V — у першій половині VI ст. Протягом наступних століть вони активно розбудовувались та переростали у великі міста. "Повість минулих літ" нараховує на Русі в IX—Х ст. 20 міст, таких як Київ, Чернігів, Переяслав, Любеч, Вишгород. У Х ст. літописи згадують 32 міста, в XI ст.— близько 60, а в XIII ст. їх нараховувалося вже майже 300.
Міста Південної Русі були зосереджені в Середньому Подніпров'ї, поблизу стольного града Києва. Чимало міст виросло в західному регіоні, в Галицькій і Волинській землях. Найголовніші з них займали велику площу, з населенням до декількох десятків тисяч, та відігравали роль адміністративних, соціально-економічних і культурних центрів країни.
Багато старовинних міст збереглись до нашого часу й приваблюють тисячі туристів своєю неповторною красою, чудовими об'єктами архітектури та будівництва, музеями, старовинними, історичними пам'ятками – замками, фортецями, храмами, церквами, парками тощо. Тут кожен куточок «дихає історією».
Ця виставка присвячена одному з найдавніших міст України – Луцьку.
Луцьк
Історичне місто Луцьк - адміністративний, економічний та культурний центр Волині, розташований на берегах судноплавної річки Стир. За свою багатовікову історію він був свідком та учасником багатьох історичних подій, був столицею двох князівств – спершу Волинсько-Галицького, згодом Литовського.
Польський хроніст XV століття Ян Длугош вважав, що Луцьк було засновано у 1000 році великим київським князем Володимиром Святославичем. Перша літописна згадка 1085 р. про Лучеськ (заснований у закруті (луці) річки, від якого за однією з версій і виникла назва міста) свідчить, що вже тоді він мав укріплення і був досить великим ремісно-торговим центром Київської Русі. В «Іпатіївському літописі» розповідається, що цього року володимир-волинський князь Ярополк Ізяславич, один із онуків Ярослава Мудрого, почав боротьбу проти великого князя київського Всеволода Ярославича, але, зазнавши поразки від війська, очоленого сином Всеволода — Володимиром Мономахом, утік до Польщі, а Мономах зайняв Луцьк.
Місто було центром Луцького удільного князівства, яке до середини XII століття входило до складу Київської Русі, після її роздроблення — до Володимир-Волинського, а з 1199 р. - до Галицько-Волинського князівства. Щодо економічного значення та розмірів на той час Луцьк займав друге місце на Волині після міста Володимира. Його населення займалося сільським господарством, ремеслами і торгівлею.
У 1240 році Луцьк захопили монголо-татари, які вбили та полонили багатьох жителів, а саме місто зруйнували. Невдовзі Луцьк відновився, у 1252 р. його безуспішно намагалися здобути війська татарського воєводи Куремси. Проте вже через 7 років потому в 1259 р. князь Данило Галицький на вимогу золотоординського темника Бурундая дав наказ зруйнувати оборонні укріплення кількох міст князівства, у т. ч. й Луцька.
Галицько-Волинське князівство опинилось під владою татар. Проте, незважаючи на це, в кінці XIII — на початку XIV століття в Луцьку проводилося велике будівництво: старі дерев’яні укріплення замінювались кам’яними, до 1340 року було споруджено кам’яний замок, кафедральний собор Івана Богослова. Замок являв собою неприступну твердиню — він був оточений ровом, заповненим водою, з високими стінами.
У 1340 році Волинь приєднується до Великого князівства Литовського. Луцьк стає південною резиденцією його володарів та останньою столицею Галицько-Волинського князівства. Першими володарями Луцька були князь Любарт, з 1385 р. — його син Федір. В 1387 р. місто захопив польський король Ягайло та передав його своєму двоюрідному братові, литовському князю Вітовту, за часів якого Луцьк став другим за важливістю містом Литви (після Вільно).
За пропозицією імператора Священної Римської імперії Сигізмунда в 1429 році Луцьк був обраний місцем проведення грандіозного за масштабами з’їзду монархів європейських держав, які обговорювали питання захисту Європи від зазіхань Османської імперії та про об’єднання західної (католицької) і східної (православної) церков. Після цієї визначної події місто наноситься на європейські карти. 
У 1432 році Луцьку було надане магдебурзьке право, яке, проте, мало обмежений характер. Місто стає привабливою здобиччю для польських феодалів і татарської орди, його неодноразово руйнують.
У XV–XVI ст. Луцьк став одним з найбільших міст України, її значним торговельним і ремісничим центром. В ньому розвивалося ремесло, йшла жвава торгівля, відбувалися багатолюдні ярмарки. У першій половині XVI століття тут щорічно проходило три ярмарки, кожний з яких тривав по тижню. Також активно йшла міжнародна торгівля - з містами Російської держави, країнами Заходу і Сходу.
У той час місто мало строкатий етнічний склад: поряд з польською та українською громадами тут жили євреї, вірмени, караїми.
За Люблінською унією 1569 року Луцьк перейшов до складу Корони Польської та становиться центром новоутвореного Волинського воєводства й резиденцією воєвод. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською та духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд сучасники називають його «Римом Волині».
В 1617 році було створене Луцьке братство, яке було одним з провідних на Україні поряд з Львовським і Київським. В 1620–21рр. при ньому було відкрито школу вищого типу, яку можна прирівняти до нинішньої категорії середніх навчальних закладів, та друкарню, що позитивно вплинуло на розвиток культури та освіти на Волині. З Луцьким братством пов’язані імена відомих людей того часу - І. Борискевича, Д. Братковського, П. Могили, Є. Гулевичівни та ін.
На початку XVII ст. тут також заснували свої осередки ордени єзуїтів, бригіток, домініканців, кармелітів, бернардинців, тринітаріїв, ваcиліан.
У 1630-х рр. загострилася міжконфесійна ворожнеча. У травні 1634 року тиждень тривали погроми католиками православної громади, зокрема, були зруйновані братська церква, школа, будинок для старих.
Під час повстання Богдана Хмельницького Луцьк був центром визвольного руху на Волині. В місті відбувалися сеймики Київського воєводства: в березні 1649 р. та в 1650 р. Військові дії, напади кримських татар у 1649 році, епідемії, голод 1651 року призвели до розорення міста та зменшення кількості його населення.
За умовами Андрусівського договору 1667 р. Луцьк залишився в складі Речі Посполитої. XVII – XVIII століття для Луцька були періодом занепаду. Через масові пожежі та епідемії населення міста помітно зменшилося. В той час почалося активне ополячення: українська мова змінювалася на польську, а урядові посади почала займати польська шляхта.
Після 3-го поділу Польщі 1795 р. Луцьк переходить під владу Російської імперії та стає адміністративним центром Волинського намісництва, а з 1797 р.– Волинської губернії. Перед початком Вітчизняної війни 1812 р. тут був розташований штаб 2-ї Західної армії під командуванням російського полководця П. І. Багратіона.
Протягом XIX ст. остаточно зникають руїни старого міста і відбувається будівництво міста сучасного типу.
В 30—40-х рр. XIX ст. пожвавлюється культурне життя, чому сприяла відкрита тут в 1832 році гімназія, в якій деякий час працював викладачем український письменник П. Куліш. В 1846 р. Луцьк відвідав Т. Г. Шевченко. В 1877р. до міста приїхав майбутній художник М. С. Самокиш, який багато малював місто та його околиці. У 1878—1881 рр. тут проживала сім'я Лесі Українки.
З побудовою в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається помітне економічне піднесення Луцька. На той час (1895 р.) кількість мешканців в ньому становить 15125 осіб.
З початком Першої світової війни Луцьк став прифронтовим містом. 31 серпня 1915 р. його окупували австрійські війська, 25 травня 1916 р. внаслідок «Брусиловського» або «Луцького прориву», війська Західно-Південного фронту завдали нищівного удару німецько-австрійським військам, місто було звільнене.
В 1917-1921 рр. за Луцьк ішли жорстокі бої. Згідно Ризького договору 1920 р. західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства.
В 1931–39 рр. в місті працювало громадське об'єднання освітньої та релігійної. спрямованості "Товариство імені Петра Могили".
Від 1939 р., після приєднання західноукраїнських земель до СРСР, Луцьк знаходиться у складі УРСР, з грудня 1939 р. – обласний центр Волинської області, від 1940 р. (і до 1962 р., а потім з 1966 р.) - також райцентр.
Під час Другої світової війни Луцьк зазнав значних руйнувань. У роки окупації УРСР з червня 1941 р. до липня 1944 р. він був адміністративним центром генерал-комісаріату "Волинь–Поділля" рейхскомісаріату "Україна".
У повоєнний період поступово відбудовується й оновлюється. Особливо бурхливо розвивається в 60–70-х роках XX ст., в ньому будуються та модернізуються потужні підприємства, житлові масиви.
Сучасний Луцьк – це комфортне європейське місто, одне з найбільших у західній частині України, яке зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Це - визнане в Україні місто фестивалів, в якому щорічно проводяться яскраві, масштабні та популярні фестивалі, у т. ч. й міжнародні. Унікальний ландшафт, парки, сквери, фонтани, давні планування та забудова історичного центру, особливості архітектури, на яку впливало багато різних культур, - усе це робить Луцьк унікальною пам’яткою містобудування.
Пам’ятки культури
Список літератури:
Баюк В. Археологічні дослідження Луцька (історія та сьогодення) [Текст] / В. Баюк // Краєзнавство: науковий журнал. - 2010. - № 1-2. - С. 123-129
Бондаренко Г. Увічнення історичних постатей та важливих подій у пам’ятниках Луцька [Текст] / Г. Бондаренко, М. Кузьмич // Краєзнавство: науковий журнал. - 2010. - № 4. - С. 16-26
Бортнікова А. Привілей Стефана Баторія 1576 р. на підтвердження м. Луцьку магдебурзького права [Текст] / А. Бортнікова ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки // Літопис Волині : всеукраїнський науковий часопис. - 2011. - Число 9. - С. 15-19
Волонтир О. Луцька українська гімназія (1918-1939): проблеми створення та функціонування [Текст] / О. Волонтир ; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова // ГІЛЕЯ. Науковий вісник. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки: збірник наукових праць. - 2013. - Вип. 74 (№7). - С. 45-48
Ворон В. О. Луцьк: Силуети міста [Електронний документ] : ілюстрований нарис / В. О. Ворон. - Львів : Каменяр, 1988. - 29, [1] с.
Горін С. Монастирі Луцько-Острозької єпархії кінця XV - середини XVII ст. [Текст] : функціонування і місце у волинському соціумі / С. Горін ; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут народознавства . - Київ : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2012. - 560 с.
Денисюк В. Т. Луцьку-920 років [Текст] : історико-краєзнавчі нариси / В. Т. Денисюк. - Луцьк : Надстир’я, 2005. - 256 с.
Заєць Л. Описи стародавніх споруд Луцька у періодиці громадських товариств Правобережної України (остання третина ХІХ - початок ХХ ст.) [Текст] / Л. Заєць // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі України. - 2013. - № 12 (261). - С. 169-174
Карліна О. Просторова структура Луцька наприкінці XVIIІ - у середині ХІХ ст. [місто Луцьк Волинська область] [Текст] / О. Карліна // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. - 2016. - № 13. - С. 17-23
Кінд-Войтюк Н. Наукові товариства м. Луцька у дослідженні історії пам’яток Волинського воєводства (1921-1939 рр.) [Текст] : [висвітлено діяльність Волинського товариства краєзнавців і охорони пам’яток старовини та Волинського товариства приятелів наук з виявлення і збереження історико-культурних пам’яток Волині у міжвоєнний період] / Н. Кінд-Войтюк ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки // Літопис Волині : всеукраїнський науковий часопис. - 2011. - Число 9. - С. 31-36
Колосок Б. В. Луцьк [Текст] : архітектурно-історичний нарис / Б. В. Колосок. - Київ : Будівельник, 1990. - 191 с. : іл.
Колосок Б. В. Луцький історико-культурний заповідник [Текст] : архітектурно-історичний нарис / Б. В. Колосок, А. М. Якубюк. - Київ : Будівельник, 1987. - 65 с. : іл., [15] арк. іл.
Костюк М. Євангелічно-лютеранська кірха в Луцьку [Текст] : історико-архітектурний нарис / М. П. Костюк. - Луцьк : "Твердиня", 2010. - 67 с.
Лапчук О. Фестивальне життя Луцька на зламі тисячоліть: як це відбувалося [Текст] : [висвітлено становлення та розвиток фестивального життя Луцька у 1980-1990-і рр., проаналізовано суспільні передумови становлення і розвитку (або занепаду) фестивалів міста; фестиваль співаної поезії “Оберіг”, студентський фестиваль “Лесина пісня”, Міжнародний фестиваль фольклору “Берегиня”, “Поліське літо з фольклором”, Міжнародний фестиваль театрів ляльок “Різдвяна містерія”, фестиваль єврейського мистецтва “Шолом, Україно”] / О. Лапчук ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. - 2015. - № 7 (308). - С. 88-93
Луцьк - пам’ятка архітектури та містобудування [Текст] : історико-архітектурний нарис / Б. В. Колосок. - Луцьк : Твердиня, 2012. - 124 с. : іл.
Малевская М. Церковь Иоанна Богослова в Луцке - вновь открытый памятник архитектуры ХІІ века [Текст] / М. Малевская ; Волин. краєзн. музей, Музей волинської ікони // Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження та реставрації: науковий збірник: Матеріали VI міжнародної наукової конференції по волинському іконопису, м. Луцьк, 1-3 груд. 1999 року. - 1999. - С. 108-124
Малеончук Г. Світське життя Луцька в період його перебування в складі Другої Речі Посполитої [Текст] : [1919-1939 рр.] / Г. Малеончук ; Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки // Літопис Волині : всеукраїнський науковий часопис. - 2013. - Число 12. - С. 60-63
Мандзюк Ф. Г. Легенди старого Луцька [Текст] / Ф. Г. Мандзюк. - Луцьк : Волинянин, 2015. - 287 с. : іл.
Мандзюк Ф. Г. У Луцькому замку [Текст] : путівник / Ф. Г. Мандзюк, В. Окуневич. - Луцьк : Волинянин, 2008. - 156 с.
Ніколаєва Н. Б. З’їзд європейських монархів у Луцьку: січень 1429 р. [Текст] / Н. Б. Ніколаєва // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2012. - № 4. - С. 173-177
Пясецький В. Е. Пройдімося давнім Луцьком [Текст] : вибрані історико-краєзнавчі новели і нариси / В. Е. Пясецький. - Луцьк : Твердиня, 2012. - 192 с. : 6 л. фот., 4 л. карт.
Рудецький П. До історії магдебурзького права м. Луцька [місто Луцьк] [Текст] / П. Рудецький // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині : Матеріали ХІІ Всеукраїнської наукової та історично-краєзнавчої конференції м. Ковель 23-24 жовтня 2003 р.. - 2003. - Ч. І. - С. 332, 333
Садовнік Т. Європейський з’їзд 1429 років в Луцьку [Текст] / Т. Садовнік, О. Бірюліна, В. Баран. - Луцьк, 2005. - 31 с.
Сажок О. Діяльність Луцького Хресто-Воздвиженського братства в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. [Текст] : [зроблено огляд досягнень братства у пам’яткоохоронному, книготорговельному, бібліотечному освітньому та благодійницькому напрямах, а також в організації культурно-просвітницьких масових заходів] / О. Сажок ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки // Літопис Волині : всеукраїнський науковий часопис. - 2011. - Число 9. - С. 27-31
Троневич П. О. Луцький Замок [Текст] / П. О. Троневич. - Луцьк, 2003. - 198 с. : іл.
Троневич П. О. Луцький замок в історії України [Текст] / П. О. Троневич. - Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2007. - 196 с. : іл.
Троневич П. Старожитня синагога в м. Луцьку [Текст] : [розглянуто історію будівництва та функціонування протягом XVII - ХХ ст. головної синагоги м. Луцька] / П. Троневич ; нац. ун-т водного господарства та природокористування // Архітектурна спадщина Волині: збірник наукових праць. - 2012. - Вип. 3. - С. 230-236
Філіпович М. Б. Луцька "Просвіта". 1918-1935 рр. [Текст] : Монографія / М. Б. Філіпович ; Волинський національний університет ім. Лесі Українки. - Луцьк : "Вежа", 2007. - 239 с.
Шваб А. Г. Економічний розвиток Луцька в міжвоєнний період (1919-1939 рр.) [Текст] / А. Г. Шваб, Г. О. Малеончук // Історичні студії Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. - 2013. - Вип. 9-10. - С. 56-65
Штанько О. Луцьк: місто і соціум у другій половині XVI ст. [Текст] : [характеристика відносин за умовною схемою "грод - магістрат - міська громада"] / О. Штанько // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі України. - 2013. - № 21 (269). - С. 9-15
Штанько О. Луцькі ремісничі цехи-корпорації в середині XVII ст. [місто Луцьк Волинська область] [Текст] / О. Штанько // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. - 2016. - № 13. - С. 10-17
Штанько О. Ф.Торговельне місто Луцьк у XVI - першій половині XVII ст. [Текст] / О. Ф. Штанько // Історичні студії Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. - 2013. - Вип. 9-10. - С. 16-22
Додаткову літературу з історії України та про окремі історико-культурні об'єкти Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД нашої Бібліотеки.
