До 130-річчя від дня народження Павла Христюка (1890 - 1941), політичного та державного діяча, члена Української Центральної Ради, презентуємо книжкову виставку з фонду Бібліотеки «Павло Христюк (1890 – 1941)».

__________________________________

Народився 1890 р. у станиці Єлисаветська на Кубані, в козацькій сім'ї. І там проживав до 1912 року. Ось що у зв'язку з цим згадував він сам:

Навчаючись у Київському політехнічному інституті, Павло Христюк активно включається в політичне життя. Так, у червні 1913 року він серед інших ставить свій підпис у листі на ім'я члена Державної Думи, більшовика Григорія Петровського у зв'язку з передбачуваним виступом останнього в Думі з українського питання. В цьому листі йшлося «про нагальну необхідність націоналізації освіти в інтересах культурного розвитку українського народу». Зазначений документ відбивав цілком обґрунтовану тривогу української інтелігенції, викликану постійною і цілеспрямованою русифікаторською політикою царського уряду.

Навчався у Київському політехнічному інституті. Був співробітником газети «Рада». 1916–1917 – редактор кооперативного журналу «Комашня».

Співробітник есерівських (УПСР) газет «Боротьба» і «Трудова громада».

Провідний член ЦК УПСР та Селянської спілки, член Центральної і Малої Рад, генеральний писар в уряді Володимира Винниченка. Співавтор земельного закону від 31 січня 1918 р. Міністр внутрішніх справ (з кінця лютого 1918 р. — державний секретар) в уряді Всеволода Голубовича.

Очолював Міністерство народної освіти з 29 січня по 10 березня 1918 р.

1919 року міністром внутрішніх справ в уряді Ісаака Мазепи став його товаришем. Після IV з'їзду УПСР належав до фракції «центральної течії». З 1919 року на еміграції у Відні, де був членом «закордонної делегації» УПСР та співредактором журналу «Борітеся — поборете!».

1924 — приїхав до Української СРР, працював у Товаристві робітників науки і техніки для сприяння соціалістичному будівництву (Харків, 1928–1931), співробітничав у журналі «Червоний Шлях».

Заарештований 2 березня 1931 р. за справою «Українського Національного Центру» і засуджений до ув'язнення. Перебував, зокрема, на Соловках. Помер в одному з концтаборів «Севвостлаґу» (Хабаровський край).

Автор праць з історії революції в Україні. Автор книг «Замітки і матеріали до історії української революції 1917–1920», т. І-IV (1921–1922; є цінним джерелом до історії українських визвольних змагань), розвідок «1905 рік в Україні» (1925), «Нарис історії класової боротьби та соціалізму», «Україна доби селянської реформи в творах Г. Данилевського» (1930).

Бібліографічний список:

Борітеся - поборете! : закордонний орган Української партії соціалістів-революціонерів / Під редакцією Комітету. – Wien [Відень], 1920 – 1921.

№7: лютий - березень. – 1921. – 64 с. 

№ 6 : лютий. – 1922. – 46 с.

«Борітеся – поборете!» – неперіодичний орган Закордонної делегації Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР). Видавався у Відні у 1920–1921 рр. за редакцією Комітету в складі М. Грушевського, М. Шрага, М. Чечеля, М. Шаповала, П. Христюка.

Оприлюднено 10 випусків. 6-й випуск був повністю присвячений проекту програми УПСР (загальні завдання партії і сучасний момент, політична, національна, економічного будівництва і культурна програми, тактика УПСР).

Під рубрикою "Факти і документи" подавалися відомості про листування між закордонними групами УПСР і УКП, ставлення УПСР до мирних переговорів у Ризі, відносини України і Радянської Росії, становище в Україні та ін.

Верстюк В. Ф., Осташко Т. С. Діячі Української Центральної Ради: Бібліографічний довідник / В. Ф. Верстюк, Т. С. Осташко. - К., 1998. - 254 с.

У довіднику подається стисла характеристика діяльності Української Центральної Ради та біографії її діячів. Уміщено також списки членів Ради, її органів і структур, хронологію найважливіших подій 1917-1918 рр. та бібліографію.

Відродження нації : (Історія української революції [марець 1917 р. - грудень 1919 р.]) : в 3 ч. / В. Винниченко.

Ч. 1 . – Київ ; Відень : [Дзвін], 1920. – 348 c.

Ч. 2 . – Київ ; Відень : [Дзвін], 1920. – 328 с.

Ч. 3 . – Нью-Йорк: [б.в.], 1968. – 535 c.

Протягом 1919-1920 рр. В. Винниченко написав 3-томний мемуарно-публіцистичний твір «Відродження нації», де виклав власні погляди на українську революцію. У своїх політичних уподобаннях В. Винниченко коливався між українською національною самостійницькою платформою і концепцією української радянської республіки.

В першій частині висвітлено події першого періоду доби Центральної Ради, який Володимир Кирилович називає періодом революційної організації державності й морально-правової влади. Книга вийшла друком у Відні у 1920 році. На початку книги вміщено авторську передмову.

Друга частина висвітлює події другого періоду доби Центральної Ради, який Володимир Кирилович називає періодом організації юридично-правової державності (влади). Книга вийшла друком у Відні у 1920 році.

Третя частина видання висвітлює за авторською періодизацією події доби Гетьманщини, Директорії та Отаманщини. Вміщено іменний та предметний покажчики до усього тритомника. Книга вийшла друком у Відні у 1920 році.

Державні, політичні та громадські діячі України : політичні портрети: Навчальний посібник. Кн.1 / За заг. ред. М.І.Панова. – Київ : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – 476c.

Наведено стислі політичні біографії понад 160-ти визначних державних, політичних і громадських діячів України від давнини до кінця ХХ ст., зокрема, Кия (полянського князя, засновника Києва), Аскольда, Діра, Олега І, Ігоря (давньоруських київських князів), княгині Ольги (дружини князя Ігоря), Святослава, Ярослава Мудрого, Ізяслава Ярославовича (князів доби Київської Русі), Іларіона (першого руського митрополита, літописця, автора «Слова про Закон і Благодать»), Євпраксії (дочки князя Всеволода Ярославовича, дружини імператора Генріха IV). Наведено біографічні дані щодо представників доби початку національного відродження (І.П.Котляревського, М.С.Шашкевича, І.М.Вагилевича, Я.Ф.Головацького, Т.Г.Шевченка), а також доби незалежності України - П.Г.Григоренка (визначного українського дисидента та правозахисника), В.С.Стуса (поета, літературознавця, дисидента), В.М.Чорновола (політика та журналіста).

Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 10 / НАН України. Ін-т історії України ; ред. В. А. Смолій. - К. : Наукова думка, 2013. - 784 с.

В енциклопедії представлено відомості про видатних громадських діячів, учених, діячів культури та мистецтва, освіти, основні історичні події України, охарактеризовано життя українців в інших державах, надано відомості про окремих видатних людей планети, тим чи іншим чином пов'язаних з Україною (при цьому цей зв'язок висвітлено у статтях) та про вчених, які істотно вплинули на розвиток історичної науки.

Лікарчук І. Л. Міністри освіти України : У 2 т. Т. 1. (1917 - 1943 рр.) / І. Л. Лікарчук. - Київ : Вид. Ешке О. М., 2002. - 327 c.

Проаналізовано діяльність міністрів освіти України доби Центральної Ради (1917 - 1918 рр.), Гетьманату (1918 р.), Директорії (1918 - 1919 рр.), УРСР (1919 - 1943 рр.). На підставі вивчення значної кількості архівних документів, спогадів очевидців, матеріалів періодичної преси розкрито сутність освітнього процесу в Україні в період між двома світовими війнами. З'ясовано роль та місце кожного із міністрів у розвитку освіти в державі.

Народжені Україною: Меморіальний альманах: У 2 т. Т.2. Л-Я.  / Гол. ред.: О.Онопрієнко; Голова Організац. Комітету Л.М.Кравчук; Ред. Рада М.Азаров, Ю.Богуцький, Л.Губерський та ін. - Київ: Євроімідж, 2002. – С. 708 – 709.

Солдатенко В. Ф. Проект «Україна», 1917-1920 рр. Постаті / В. Солдатенко. – Харків: Фоліо, 2011. – 511 c. 

В книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності.

Солдатенко В. Ф. Україна в революційну добу : іст. есе-хроніки : у 4 т. / В. Ф. Солдатенко. - 2008 - 2010.

Т. 1. – Харків : Прапор, Рік 1917 . – 2008. – 589 c.

Т. 2. – Київ : Світогляд,  Рік 1918 . – 2009. – 528, [1] c.

Т. 3. – Київ : Світогляд, Рік 1919 . – 2010. – 453 c.

Т. 4. – Київ : Світогляд, Рік 1920 . – 2010. – 445 c. 

У виданні в хронологічній послідовності відтворюється розвиток історичних подій в Україні на переломному рубежі - у добу революцій 1917-1920 рр.

Солдатенко В. Ф. Українська революція: концепція та історіографія. - Київ: Пошуково-видавниче агентство «Книга пам'яті України», 1997. – 416 с.

На сонові праць ідеологів тогочасного визвольного руху, документів політичних партій і організацій, матеріалів періодичної преси вперше в історіографії В.Ф. Солдатенко здійснив спробу комплексно проаналізувати концепції Української революції, дати їй виважену оцінку.Основні події доби Центральної Ради розглядаються крізь призму творчого спадку її керівників, а згодом і авторів досліджень з історії Української революції - М. Грушевського, В. Винниченка, П. Христюка, Д. Дорошенка, М. Шаповала. Саме ці політичні діячі й талановиті вчені зробили найвагоміший, справді неперевершений внесок до історіографії проблеми.

Суровцова Н. В. Спогади / Н. В. Суровцова. - Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 1996. - 431 с.

Спогади Надії Віталіївни Суровцової продиктовані, як вона пише «потребою правди», і розраховані на майбутнього дослідника епохи та кожного, хто захоче щось знати про минуле життя.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали : у 2-х томах / Національна академія наук України, Інститут України, Державний архів вищих органів влади і управління України ; ред. В. А. Смолій. - Київ : Наук. думка, 1996 – 1997.

Т. 1 : 4 березня- 9 грудня 1917 р., 1996. - 589 с.

Т. 2: 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р., 1997. – 424 с.

У першому томі збірника подаються протоколи засідань і сесій Української Центральної ради й Малої ради, а також протоколи Генерального секретаріату. Публікуються I, II, III Універсали, постанови, меморандуми, законопроекти, декларації, звернення, циркуляри – всього 250 документів УЦР, датованих 4 березня – 9 грудня 1917 р. 

У другому томі збірника подаються протоколи засідань VIII та IX сесій Української Центральної ради та Малої ради, протоколи Генерального секретаріату. Публікуються IV Універсал, текст Брестського мирного договору, закони УНР, декларації, звернення, циркуляри – разом 170 документів, датованих 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р.

Христюк П. О. Замітки і матеріали до історії української революції : 1917–1920 рр. : у 4 т. / Павло Христюк ; Укр. соціол. ін-т. – Wien : [б. в.], 1921. - .

Т. 2 – 1921. –  204 с.

Т. 3 – 1921. – 159 с.

Чотиритомна праця публіциста, громадсько-політичного діяча доби Української революції 1917–1921 років, члена Української партії соціалістів-революціонерів, Центральної і Малої Рад Павла Христюка присвячена історії національно-визвольних змагань українського народу. Зроблено спробу подати детальне і вичерпне уявлення про тогочасні події, активним учасником та очевидцем яких був автор.

Христюк П. О. 1905 рік на Україні / П. Христюк. – Харків: Державне видавництво України, 1925. – 238 с.

Наукові розвідки з історії українських визвольних змагань в яких подано лише деякі матеріали та думки про події 1905-1908 років. В книзі використані виключно вже друковані (на той час) літературні джерела (легальну й нелегальні російську й українську пресу доби революції, а також різні розвідки).

Шаповал Ю. І. Людина і система : штрихи до портрету тоталітарної доби в Україні / Ю. І. Шаповал ; НАН України, Інститут національних відносин і політології. - Київ, 1994. - 270 с.

Автор книги прагне відповісти на питання: якими були ідеали тих, хто кидав виклик тоталітаризму і став його жертвою, і – з іншого боку – чим керувалися ті, хто слугував антилюдяному режимові. Трагічні моменти біографій С. Єфремова, С. Петлюри, П. Христюка, М. Слабченка, О. Шумського, М. Волобуєва, М. Скрипника, українські сторінки діяльності деяких вождів доби сталінізму – все це відтворюється на основі унікального і невідомого документального матеріалу із недоступних раніше архівів, насамперед партійних.