ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
20.04.2024
Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку «Старовинні міста України. Броди»
Українські землі заселені з найдавніших часів. В епоху палеоліту, при освоєнні греками Північного Причорномор'я, а також в середньовіччі на них вирувало життя. Тут кожна місцевість має свої легенди та є свідком героїчних та славетних подій, які творили долю нашої країни. Найбільш цінними в історичному плані є найстаріші міста України, які існують вже багато століть. Їх населяли древні племена, засновували князі, розбудовували шляхтичі, відвойовували козацькі війська, утверджували незалежність новітні політичні діячі.
Перші гради з’явились наприкінці V — у першій половині VI ст. Протягом наступних століть вони активно розбудовувались та переростали у великі міста. "Повість минулих літ" нараховує на Русі в IX—Х ст. 20 міст, таких як Київ, Чернігів, Переяслав, Любеч, Вишгород. У Х ст. літописи згадують 32 міста, в XI ст.— близько 60, а в XIII ст. їх нараховувалося вже майже 300.
Міста Південної Русі були зосереджені в Середньому Подніпров'ї, поблизу стольного града Києва. Чимало міст виросло в західному регіоні, в Галицькій і Волинській землях. Найголовніші з них займали велику площу, з населенням до декількох десятків тисяч, та відігравали роль адміністративних, соціально-економічних і культурних центрів країни.
Багато старовинних міст збереглись до нашого часу й приваблюють тисячі туристів своєю неповторною красою, чудовими об'єктами архітектури та будівництва, музеями, старовинними, історичними пам'ятками – замками, фортецями, храмами, церквами, парками тощо. Тут кожен куточок «дихає історією».
Ця виставка присвячена одному з найдавніших міст України – Бродам.
Броди
Броди розташовані на північному сході Львівської області, на межі українських історичних земель – Галичини, Волині і Поділля. Свого часу це місто було одним із найбільших торгових осередків Австро-Угорщини, «вільним містом».
Назва міста походить ще з часів Київської Русі і пов’язана з тим, що поселення оточували болота, котрі можна було пройти лише вбрід.
Перша згадка про Броди датується 1084 роком. У «Повчанні Володимира Мономаха дітям» розповідається про дві зустрічі між чернігівським князем Володимиром Мономахом і волинським князем Ярополком Ізяславичем, що відбулися, як вважається, на території Старих Бродів. У 1241 році війська хана Батия знищили Броди. З цього часу місто значно занепало, згодом ставши передмістям нового поселення, що запозичило ім’я у свого попередника.
У XIV столітті за землі, що знаходились на межі Галицького і Волинського князівств, велася боротьба між Польською державою та Великим Князівством Литовським. Після битви за Олесько 1432 р. край переходить до Польщі.
У 1441 році польський король Владислав ІІІ за особливі заслуги в обороні руських земель подарував Яну Сенінському замок в Олесько з навколишніми землями. Серед них було і село Броди.
Від того часу й до другої половини XVIII століття Броди належали польським магнатам: з 1511 року – Каменецьким, з 1580 — Жолкевським, з 1629 — Конєцпольським, з 1682 — Собеським, з 1704 — Потоцьким.
Белзький воєвода Станіслав Жолкевський 1584 року отримав від короля Стефана Баторія магдебурзьке право, видав локаційну грамоту (1586 р.) та заснував тут місто Любич (назване на честь родинного герба). Однак ця назва не прижилася, і вже у XVІІ ст. місто далі зветься Бродами. Для убезпечення від татарських набігів Жолкевський будує тут замок, костел святого Станіслава, мешканцям міста надає право будуватися біля замку і використовувати землі, ліси та луки. Броди поступово розбудовуються, вигідне географічне положення на перетині торгових шляхів сприяє перетворенню їх у місто зі значним прошарком ремісників і купців. Тут регулярно проводяться торги, тричі на рік – ярмарки.
Великий коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конєцпольський вирішив перетворити Броди в ідеальне місто-фортецю за зразком нового на той час голландського фортифікаційного мистецтва. Він укріплює його валом, муром, частоколом, будує великий п’ятикутний замок, який став частиною загальної фортифікації міста. У проектуванні замку ймовірно брали участь венеційський архітектор Андреа дель Аква та Ґійом Левассер де Боплан. Забудова міських кварталів здійснювалась паралельно-перепендикулярно і була «вписана» в овал земляних бастіонних укріплень. З того часу місто було опорним пунктом польських магнатів на українських землях.
Броди були важливим торгівельно-ремісничим центром, де проживали українці, поляки, євреї, вірмени, греки, шотландці. З XVII ст. єврейська громада з-поміж кількох інших національних громад міста успішно розвивалася та збільшувалася настільки, що довгий час істотно впливала на економічний, культурний та освітній розвиток міста, і завдяки цьому за містом закріпилася назва «Галицького Єрусалиму».
В 1648 р. після початку повстання Хмельницького його війська захопили Броди та 8 тижнів тримали в облозі Бродівський замок. Місто було цілком спалене, залишилася лише фортеця, що вціліла завдяки міцним стінам та вигідному положенню на болотистій місцевості.
Київський воєвода Станіслав Потоцький, який став власником Бродів в 1751 р., відзначався багатьма благодійними справами, зокрема, виділяв кошти на спорудження храмів та заснування монастирів. Його коштом була перебудована бродівська фортеця на пізньобарокову резиденцію. Біля північної куртини було споруджено величний палац, а з боку міста — гарну браму з годинником.
Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Броди увійшли до складу Австрійської імперії і стали прикордонним пунктом на межі з Польщею, а з 1795 року – з Росією. Броди були одним з основних осередків, який з’єднував торгівлю Австрії та її провінцій, а також торгівлю інших країн Європи (Італії, Німеччини) з Росією, країнами чорноморського бассейну, з країнами Азії. У 1774 році обсяг торгівлі Бродів перевищував обсяг торгівлі всієї Галичини.
У 1779 р. Броди отримали привілей «вільного торгового міста», що діяв до 1880 р. Завдяки цьому у першій половині ХІХ ст. місто становиться значним прикордонним економічним центром Австрійської імперії, «складом товарів Заходу і Сходу». Кількість його населення зростає до 20 тис., близько 70% з них становили євреї.
В 1802 р. Броди відвідав брат російського імператора Олександра І — цісаревич і великий князь Костянтин Павлович. У 1827 році тут було засновано російське консульство, яке захищало Інтереси торгівлі й купців Російської держави та проіснувало до 1895 року — до часу перенесення його у Львів.
У 1836 році Броди відвідав Львівський латинський архієпископ, Примас Галичини і Володимирії Франтішек де Паула Піштек, а 1842 року — архикнязь Фердинанд.
У 1869 році було прокладено залізницю Львів-Броди, а в 1873 році встановлено залізничний зв’язок з Російською імперією. На той час Броди були найбільшим містом у Галичині після Львова за площею та чисельністю населення. Тут була резиденція повітового старости, податкова та прикордонна служби, торгово-промислова палата (заснована 1850 року), російське та пруське консульства, комісаріат поліції, повітовий суд, пошта, телеграф. У 1865 р. було засновано гімназію.
В кінці ХІХ століття у Бродах діяли промислові підприємства (фабрики свічок, цикорію, рому і лікеру, льонопрядильня, вапельні, цегельня, парові млини, тартаки), організовуються національні (єврейські, польські, українські) культурно-просвітні товариства. Так, 1 березня 1891 року в Бродах за сприяння представників місцевої української інтелігенції на чолі з греко-католицьким катехитом бродівської гімназії о. Григорієм Яремою відкрили філію товариства «Просвіта». 21 травня 1900 року за ініціативи керівництва брідського осередку «Просвіти» та низки українських товариств вперше на Бродівщині було проведене Шевченківське свято.
З початком Першої світової війни Броди як прикордонний пункт потрапили в смугу воєнних дій. За період 1914-1920 рр. місто 12 разів переходило з рук в руки воюючих сторін і1 листопада 1918 р. увійшло до складу ЗУНР.
З 1920 до 1939 р. місто входило до складу Другої Речі Посполитої.
Під час Другої світової війни під Бродами відбувалися великі бої: в червені 1941 р. – велика танкова битва, в липні 1944 р. – битва, відома в історії як «Бродівський котел», в якій брала участь українська дивізія «Галичина».
Під час війни місто зазнало значних руйнувань, була знищена центральна і західна частини історичного середмістя.
В радянський період Броди були важливим військовим центром. Тут розташовувалось декілька військових об'єктів. У 1961 році введена в дію станція «Броди» міжнародного нафтопроводу «Дружба», що подавала нафту до Чехословаччини та Угорщини.
Нині Броди - районний центр Львівської області. В місті працють промислові підприємства, діють педагогічний коледж ім. Маркіяна Шашкевича, гімназія ім. Івана Труша, три середні школи, школа естетичного виховання, спортивна школа, центри дитячої та юнацької творчості, доросла та дитяча бібліотеки, Бродівський історико-краєзнавчий музей.
Броди багаті своєю історією, архітектурними пам’ятками, мають збережену планувальну систему «ідеального міста» XVII ст. Місто є зручним для туристів, оскільки розташоване на перехресті важливих автомобільних шляхів, тут проходить залізниця Львів-Здолбунів. В околицях міста чудові краєвиди і багато пам’яток природи, які входять до складу Національного природного парку «Північне Поділля».
Пам’ятки культури
• Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці 1600 року — XVIII століття Старий польський путівник згадує, що її пізньобарокові додатки роблять споруду схожою на храм святого Миколая у Львові;
• Церква Пресвятої Трійці (1744);
• Церква святого Юра XVI—XVII століття з високохудожнім іконостасом у стилі рококо;
• Церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (1596) в стилі ренесанс;
• Колишня Велика синагога;
• Ансамбль Бродівського середмістя — вулиця Золота (частина кам'яниць — XVII—XVIII століть, решта — XIX-початку XX століть), Майдан Свободи (кінець XVIII—XX століть); вулиці Вірменська, Руська, Щурата, Стуса, Коцюбинського та інші;
• Урочище «Заставки» з виявленими залишками житлово-господарського комплексу вельбарської культури;
• Земляний оборонний вал XVII ст.;
• Залишки двох п'ятикутних бастіонів;
• Будівля Бродівської гімназії ім. І. Труша;
• Колишній будинок польського гімнастичного товариства «Сокіл» (нині — Бродівський районний Народний дім);
• Торгово-промислова палата XIX ст.;
• Будівля колишнього Празького банку (1911);
• Колишні готелі «Бристоль», «Європа» та «Гранд».
Пам'ятники
• Видатним учням і викладачам Бродівської гімназії;
• Жертвам більшовицьких репресій ;
• Жертвам Голокосту;
• Івану Франку;
• Маркіяну Шашкевичу;
• Тарасові Шевченку;
• о. Михайлові Осадці;
• Петрові Федуну-Полтаві;
• радянським воїнам, які загинули у 1944 році за свободу і незалежність нашої Батьківщини;
• Героям Небесної Сотні;
• покровителю пожежників Святого Флоріана;
• австрійському письменнику та публіцисту Йозефу Роту;
• Меморіальний комплекс на честь 1185-ти радянських воїнів, полеглих у боях за Броди у 1941—1945 роках, до складу якого входять пам'ятник, встановлений 1972 року на братській могилі радянських партизанів, полеглих у 1944 році та пам'ятник Воїнам-інтернаціоналістам, які загинули у війні в Афганістані
• Учасникам січневого повстання 1863 р.
Пам’ятні знаки
• на честь 900-річчя Бродів;
• 15 років дружбі між містами Броди та Вольфратсґаузен;
• на честь 2000-ліття від Різдва Христового та 400-ліття побудови храму Різдва Пресвятої Богородиці;
• на честь 1025-ліття Хрещення Русі-України
Список літератури:
Броди [місто, Львівська область] [Текст] // Пагутяк Г. Сентиментальні мандрівки Галичиною та інші історії : книга мандрів. - 2018. - С. 176-180
Бродівський замок [Текст] / . - Львів : Бона, 2018. - 25, 25 с. : фот. - (Проект національної співпраці “Чим живуть замки”). - Книга-перекрутка.
“Бродівщина – край на межі Галичини й Волині” [Текст] : матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої писемної згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.) Вип. 2 / Бродівська районна державна адміністрація, Бродівська районна рада, Бродівська міська рада, Бродівський історико-краєзнавчий музей ; ред. кол. В. Стрільчук [та ін.]. - Броди : Бродівський іст.-краєзн. музей, 2009. - 187 с. : фот., іл.
Корчак А. Старі Броди чи Тріброді? До проблеми назви та локалізації Бродів XI-XV ст. [Текст] / А. Корчак, В. Ульянов // Бродівщина - край на межі Галичини й Волині: матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої письменої згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.. - 2009. - Вип. 2. - С. 35-40.
Корчак А. Християнський некрополь м. Броди [Львівська область] - визначна пам’ятка історії та культури європейського значення к[інець] XVIII - перша пол[овина] ХХ ст. [Текст] / А. Корчак, В. Ульянов // Брідщина - край на межі Галичини й Волині. Збірник 9. Матеріали десятої науково-краєзнавчої конференції. - 2016. - С. 5-13
Корчак А. Хронологія спорудження окремих громадських та житлових архітектурних пам’яток м. Броди [місто, Львівська область] [Текст] / А. Корчак // Бродівщина - край на межі Галичини й Волині: матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої письменої згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права 3 квітня 2009 р.. - 2009. - Вип. 2. - С. 80-85.
Лабінський Б. Воєнна історія Брідщини [Текст] / Б. Лабінський ; Бродівський історико-краєзнавчий музей // Брідщина - край на межі Галичини й Волині . - 2011. - Вип. 4. - С. 62-68
Малі міста України. Львівська область [Текст] : бібліографічний покажчик / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектурно-будівельна б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова. - Київ, 2017. - 663 с. : іл.
Оконченко О. Оборонні укріплення замку у Бродах [Текст] / О. Оконченко ; Бродівський історико-краєзнавчий музей // Брідщина - край на межі Галичини й Волині . - 2011. - Вип. 4. - С. 12-17
Онищук Я. Деякі підсумки дослідження багатошарового поселення Броди-І у верхів’ях ріки Стир [місто Броди Львівська область] [Текст] / Я. Онищук, Г. Вітвіцька // Брідщина - край на межі Галичини й Волині. - 2017. - Збірник 10. - С. 5-13
Турега Ю. О. Торгівля в місті Броди наприкінці XVI - середині XVIІ століть [місто Броди Львівська область] [Текст] / Ю. О. Турега // Історія торгівлі, податків та мита: дванадцята Міжнародна наукова конференція, 25-26 жовт. 2018 р., м. Дніпро: тези доповідей / Ін-т історії України НАН України. - 2018. - С. 32, 33
Ульянов В. Іконографічні джерела до будівельної історії Бродівської фортеці [Броди, місто Львівська область] [Текст] / В. Ульянов // Бродівщина - край на межі Галичини й Волині: матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої письменої згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права 3 квітня 2009 р.. - 2009. - Вип. 2. - С. 74-78.
Чобіт Д. Бій під Бродами 11 червня 1651 року [Текст] / Д. Чобіт ; Бродівський історико-краєзнавчий музей // Брідщина - край на межі Галичини й Волині . - 2011. - Вип. 4. - С. 84-92
Чобіт Д. В. Броди та його округа княжих часів Русі-України. X-XV ст. [Текст] : воєнно-історичне дослідження / Д. В. Чобіт ; Національна спілка краєзнавців України. - Броди : Просвіта, 2008. - 239 с. : 2 вкл. л., іл.
Чобіт Д. Іван Мазепа у Бродах в контексті плану визволення України та створення незалежного Руського князівства [Текст] / Д. Чобіт // Бродівщина - край на межі Галичини й Волині: матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-ій річниці першої письменої згадки про Броди та 425-ій річниці надання Бродам магдебурзького права. 3 квітня 2009 р.. - 2009. - Вип. 2. - С. 47-51.
Чобіт Д. В. Фортифікації міста Броди XVI-XVII ст. [Текст] / Д. В. Чобіт ; Національна спілка краєзнавців України. - Броди : Просвіта, 2010. - 184 с. : 4 вкл. л., іл., карти. : Братство кол. вояків Першої УД УНА, 1951. - 164 с.
Чобіт Д. Час виникнення міста Броди у світлі народного переказу [Текст] / Д. Чобіт ; Бродівський історико-краєзнавчий музей // Брідщина - край на межі Галичини й Волині . - 2011. - Вип. 4. - С. 6
Чобіт Д. В. Як виникло місто Броди [Текст] / Д. В. Чобіт. - Броди : Просвіта, 2002. - 45 с.
Шишка М. М. Австро-Угорські фортифікаційні спроруди Першої світової війни в околицях Бродів Львівської області [Текст] / М. М. Шишка // Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. - 2016. - Вип. 3. - С. 166-170.
Додаткову літературу з історії України та про окремі історико-культурні об'єкти Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД нашої Бібліотеки.
