ДЯКУЄМО ЛІКАРЯМ, ЯКІ РЯТУЮТЬ КРАЇНУ!

День архітектури України

Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку «Родзинки архітектури України»

Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи архітекторів та містобудівників, їх творчих спілок, працівників проектних організацій і місцевих органів містобудування та архітектури…» згідно з Указом Президента України «Про День архітектури України» від 17 червня 1995 року № 456/95.

В Україні налічується близько 14 тисяч пам’яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і більше 1000 об’єктів паркового мистецтва. Найбільшу кількість пам’ятників архітектури можна знайти у Львові. Зокрема, в місті збережено близько двох з половиною тисяч пам’яток історії та архітектури. У 1998 році місто було внесено до світової спадщини ЮНЕСКО.

Палац Потоцьких ( Львів)

Роскішна будівля у стилі французького класицизму. Палац Потоцьких був збудований у 1880 році у стилі бароко за проектом французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверн’є. Згодом проект модифікували львівські архітектори Юліан Цибульський і Людвік Балдвін-Рамулт і реалізували під своїм керівництвом. Зали першого поверху – Червона, Зеркальна, Блакитна та Кабінет Ордината вражають ліпниною, золотом, мармуром. Тут Потоцькі приймали шановних гостей. На другому поверсі сьогодні розміщено експозицію Львіської галереї мистецтв. Будівлю розміщено на місці невеликої садиби – старого палацу Потоцьких 1822 року.

Резиденція митрополитів (Чернівці)

Шедевр архітектури Західної України – колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації..

Чернівецький національний університет – один із найстаріших класичних університетів в Україні. Будівля сучасного навчального закладу була споруджена у 1864-1882 рр. як резиденція буковинських митрополитів за проектом відомого чеського архітектора Йосифа Главки.

Над інтер’єром працювали віденські художники К. Іобст, І. Кляйн, чеський К. Свобода, буковинські Е. Бучевський і Є. Максимович. Стиль будівель еклетичний із домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.

У центрі резиденції височіє Митрополичий корпус з унікальним об’ємним хрестом на шпилі. Храм на території палацового комплексу вражає старовинними розписами.

Цікавими є Мармурова, Червона, Зелена та Блакитна зали палацу. У Червоній свого часу виступав останній нащадок Габсбурзької династії – Отто фон Габсбург. Стіни зали оздоблені китайським шовком, а стеля декорована орнаментом, що нагадує колекцію писанок. Погляд притягують два величезних дзеркала, привезені з Венеції ще у 1878 році. Мармурова зала вважалась однією з найпрекрасніших у всій Європі. Її було знищено під час пожежі у 1944 році. Інтер’єр, який можна спостерігати сьогодні – майстерно відтворена копія.

Будинок з химерами (Київ)

Будинок з химерами побудований в стилі модерн. Його було зведено за рік. Ще два роки тривало декорування. Це був перший будинок у Києві, побудований з використанням нового матеріалу – цементу. І зовнішнє оформлення будинку, і внутрішні інтер’єри неповторні. Спочатку будинок будувався, як прибутковий. Шість із семи квартир здавалися в оренду заможним людям. Окремий поверх займала квартира творця цього дива – архітектора Городецького. Стіни передпокою, наприклад, вкриті розписами. Тут і підводний світ, і затонулі кораблі, і ліпнина у вигляді спрута на стелі. Звідси на верхні поверхи ведуть сходи з білого мармуру. Між четвертим та п’ятим поверхами на сходах встановлено світильник у вигляді гігантського сома. У колишній вітальні Городецького сьогодні розташовано малий переговорний зал. Тут є піч, викладена керамічними кахлями дивовижної краси. А от ліпнина в їдальні зображує різні овочі: тут можна розглянути і часник, і артишоки, і буряк…

Маріїнський палац (Київ)

Палац збудовано 1752 року на замовлення імператриці Єлизавети у розкішному стилі барокко. Історія палацу не така безхмарна як може видатись на перший погляд. 1819 році тут відбулась масштабна пожежа. Відтоді ця перлина перебувала у вкрай жалюгідному стані аж поки Олександр II не вирішив її відбудувати. Масштабні руйнування принесла з собою і друга світова. У палац тоді влучила бомба і зруйнувала центральну частину будівлі. У 1945 – 1949 роках палац відбудували, а вже у вісімдесяті – ґрунтовно реставрували. Інтер`єри кожного приміщення Маріїнського палацу мають неповторний вигляд. І значну роль тут відіграє колористика. Вражають не лише інтер’єри, а й старовинні мистецькі предмети, вишукані меблі та люстри, картини…

Київський державний академічний театр ляльок (Київ)

Театр ляльок у Києві є найстарішим в Україні. Попри те, що він з’явився ще в 1927 році, красиву будівлю за проектом В. Юдіна звели тільки у 2005 році. Споруда театру має образ казкового палацу як зовні, так і в інтер’єрі. Крім того, прилегла територія оформлена як справжнє дитяче казкове містечко – тут є скульптури казкових персонажів, фонтан, а також квіткові клумби.

Палац Кирила Розумовського (Батурин)

Палац зведено за вказівкою та ідеєю Кирила Розумовського – останнього гетьмана України. Отримавши булаву, Розумовський проголошує Батурин гетьманською резиденцією. З 1794 року він постійно проживав у цьому місті. І саме тоді розпочав зведення розкішного палацово-паркового ансамблю. Чаклував над резиденцією гетьмана придворний імператорський архітектор Чарльз Камерон. Палац вражає аристократичним стилем. Зали тут досі зберегли усю красу і розкіш, яку варто оцінити на власні очі.

Будинок Голованя (Луцьк)

Проект будинку розробив волинський архітектор Ростислав Метельницький. Подвір’я, стіни та дах будинку прикрашають кам’яні скульптури різних стилів. Вхід до будинку прикрашає родинний вензель – Н. М. Г. На фронтоні будинку розміщено барельєф вагою у 1,5 тонни із зображенням усіх членів сім’ї скульптора.

Одеський національний академічний театр опери та балету ( Одеса)

Найстаріший оперний театр України був збудований у 1887 році архітекторами Фельнером і Гельмером. Фасад будівлі витриманий у стилі віденьського бароко, тоді як глядацька зала відтворена у стилі пізнього французького рококо. До речі, оперний театр у Одесі входить у список найбільш незвичайних визначних пам’яток Східної Європи за версією журналу Forbes.

Пасаж (Одеса)

Історична будівля Одеси, в який розташовані готель і криті торговельні ряди, є пам’яткою історії та архітектури кін.19 – поч. 20 століття. Будівля пасажу була зведена у стилі модерн у 1899 році за проектом Л. Влодека. Будівля має 4 поверхи, на першому розташовані магазини, інші поверхи займає готель. Внутрішній двір оздоблений чисельними скульптурами.

Кіностудія Victoria Film Studios (с. Гурівщина)

Будівля однієї з найбільших кіностудій України зведена у вигляді великого замку з каменями біля підніжжя та численними вежами. Несвідомо тут виникають асоціації зі справжнім Діснейлендом. Вхід у будівлю прикрашають стилізовані скульптури з фільмів Чужий і Хижак, висота яких понад 3 метри. Загалом територія кіностудії займає 36 га. Екскурсії тут не проводять, проте можна насолодитися красою зовні.

Шарівка (Харків)

Шарівка — колишня поміщицька садиба у смт Шарівка Богодухівського району Харківської області на березі річки Мерчик. Садиба заснована в селі Шарівка в 1836 році поміщиком Савою Ольховським. Будучи майором у відставці, Сава Васильович отримав село від Катерини II. В 1917 році маєток було націоналізовано, а в 1925 році в комплексі був створений один з обласних санаторіїв для хворих туберкульозом. Найбільший інтерес представляє Шарівський палац. Білокам’яний панський будинок виконаний у готичному стилі, розташований на пагорбі, і є центром всього комплексу. У свій час у палаці знаходилися 26 кімнат і 3 великі зали, оздоблення яких вражала своєю розкішшю: мармурові каміни, ліпнина, розпису, витончена різьба по темному дубу, дорогий паркет. Тут влаштовувалися бали і грали вистави. Палац приймав іменитих гостей. Зараз Шарівський палац — єдина частина комплексу, яка реставрувалася за останні 15 років.

Список літератури:

Архітектор століття [Текст] : До 140-річчя з дня народження В. В. Городецького (1863-1930) / Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва. - Вінниця, 2003. - 18 с. : іл. - (Наші видатні земляки).

Вечерський В. В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини: Формування, дослідження, охорона [Текст] / Віктор Васильович Вечерський ; Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України, Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури й містобудування. - Київ : НДІТІАМ, 2001. - 350 с. : іл.

Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування України [Текст] : Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський ; М-во культури України. Н.-д. ін-т пам'яткоохоронних досліджень, Державна служба охорони культурної спадщини. - Київ : А.С.С., 2005. - 587 с. : іл., портр, планы.

Замки та фортеці [Текст] / упоряд. Л. Прибега. - Київ : Мистецтво, 2007. - 351 с. - (Архітектурні перлини України).

Колосок Б. В. Римо-католицькі святині Луцька [Текст] : Присвяч. 2000-літтю Різдва Христова / Б. В. Колосок. - Київ : "Техніка", 2004. - 223 с. : іл. - (Національні святині України).

Національний заповідник “Софія Київська” [Текст] : альбом / ред. Н. Нікітенко, упоряд. Ж. Г. Арустам’ян. - Київ : Мистецтво, 2004. - 432 с. : іл., портр.

Максим'юк М. Безцінні скарби нашого краю [Текст] : Пам'ятки архітектури та містобудування / М. Максим'юк ; Надвірнянська міськрайонна організація Українського товариства охорони пам’яток історії культури. - Надвірна, 2006. - 71 с.

Михайлишин О. Л. Палацово-паркові Волині 2-1 половини XVIII-XIX століть [Текст] / О. Л. Михайлишин ; НДІ теорії та історії архітектури і містобудування. - Київ, 2000. - 236 с. : іл.

Пам’ятки архітектури і монументального мистецтва в світлі нових досліджень [Текст] : тези наукової конференції Національного заповідника "Софія Київська" / Державний комітет України в справах містобудування та архітектури, Національний заповідник "Софія Київська" ; відп. за вип. В. Н. Ачкасова. - Київ, 1996. - 88 с.

Прибєга Л. В. Методика охорони та реєстрації пам’яток народного зодчества України [Текст] / Л. В. Прибєга ; Державний комітет України у справах містобудування і архітектури, Українська академія архітектури. - Київ, 1997. - 143 с. : іл.

Ричков П. А. NON OMNIS MORIAR. Архітектура в культурній праці князів Острозьких [Текст] : монографія / П. А. Ричков ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет водного господарства та природокористування, Кафедра архітектури. - Рівне : НУВГП, 2011. - 141 с.
В праці розглядається роль архітектури в культурній спадщині князів Острозьких – видатних діячів вітчизняної історії доби пізнього середньовіччя. Узагальнюючи літературні та архівні джерела, ґрунтуючись на власних розвідках, автор аналізує меценатську діяльність декількох поколінь цих «некоронованих королів Русі», в систематичний спосіб висвітлює найпомітніші князівські ініціативи в розбудові існуючих та заснуванні нових міст, в спорудженні унікальних замкових комплексів, фундації цілої низки самобутніх храмів та монастирських ансамблів.

Родічкін І. Старовинні маєтки України [Текст] / І. Д. Родічкін, О. Родічкіна. - Київ : Мистецтво, 2005. - 120 с.

Сіткарьова О. В.  Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври та її історичного оточення за доби гетьмана І. С. Мазепи [Текст] / О. В. Сіткарьова. - Київ : Довіра, 2005. - 196 с.

Спас Чернігівський [Текст] : 975-річчю першої писемної згадки про Спаський собор у Чернігові, а також усім, хто його будував, оздоблював, дбав про нього, тим, хто в ньому служив, реставрував і досліджував - присвячується ця книга / А. Доценко [та ін.] ; Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів Стародавній". - Чернігів : Десна Поліграф, 2011. - 192 с. : фот.

Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ - початку ХХ століття [Текст] / П. О. Білецький ; Національна академія наук України, Інститут мовознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. - Київ : Наук. думка, 2000. - 240 с.

Більше документів по даній  темі Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД нашої Бібліотеки.