ДЯКУЄМО ВОЇНАМ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ КРАЇНУ!
25.04.2024
Відділом обслуговування користувачів підготовлено віртуальну книжкову виставку «Старовинні міста України. Ніжин»
Українські землі заселені з найдавніших часів. В епоху палеоліту, при освоєнні греками Північного Причорномор'я, а також в середньовіччі на них вирувало життя. Тут кожна місцевість має свої легенди та є свідком героїчних та славетних подій, які творили долю нашої країни. Найбільш цінними в історичному плані є найстаріші міста України, які існують вже багато століть. Їх засновували князі, розбудовували шляхтичі, відвойовували козацькі війська, утверджували незалежність новітні політичні діячі.
Перші гради з´явились наприкінці V — у першій половині VI ст. Протягом наступних століть вони активно розбудовувались та переростали у великі міста. "Повість минулих літ" нараховує на Русі в IX—Х ст. 20 міст, таких як Київ, Чернігів, Переяслав, Любеч, Вишгород. У Х ст. літописи згадують 32 міста, в XI ст.— близько 60, а в XIII ст. їх нараховувалося вже майже 300.
Міста Південної Русі були зосереджені в Середньому Подніпров'ї, поблизу стольного града Києва. Чимало міст виросло в західному регіоні, в Галицькій і Волинській землях. Найголовніші з них займали велику площу, з населенням до декількох десятків тисяч, та відігравали роль адміністративних, соціально-економічних і культурних центрів країни.
Багато старовинних міст збереглись до нашого часу й приваблюють тисячі туристів своєю неповторною красою, чудовими об'єктами архітектури та будівництва, музеями, старовинними, історичними пам'ятками – замками, фортецями, храмами, церквами, парками тощо. Тут кожен куточок «дихає історією».
Ця виставка присвячена одному з найдавніших міст України – Ніжину.
Ніжин
Ніжин — місто, що розташоване у північній частині України, в Чернігівській області, на берегах річки Остер, лівої притоки Десни, за 80 км від Чернігова.
Це дивовижне стародавнє місто цікаве не тільки своею насиченою історією, великою кількістю збережених пам’яток культури, на території якого і до сьогодні продовжують знаходити різні історичні цінності, але й великою кількістю визначних діячів науки, культури та мистецтва, які тут народилися, навчалися або працювали. Перебуваючи на перехресті найважливіших шляхів сполучень, Ніжин свого часу був найбільшим та найбагатшим торговельно-економічним та культурним центром в Україні, який зсинтезував в собі українську, грецьку, єврейську, польську, ассирійську та інші культури, а в 2007 році він отримав статус одного з семи чудес України в номінації «Історичні міста та містечка».
Місцевість, на якій розташоване сучасне місто, згадується в «Повісті минулих літ» під назвою «Ніжатина Нива», що неподалік від Чернігова, як місце, де в 1078 році відбулася битва між руським військом князів Ізяслава й Всеволода Ярославичів та половецькими силами князів-ізгоїв Олега Святославича і Бориса В'ячеславича. Про битву «у села на Ніжатиній ниві» розповідається також й у «Слові о полку Ігоревім». У 1135 р. «град Ніжатин» згадується серед міст, спалених половцями. За однією з версій ця назва пішла від імені легендарного богатиря-хлібороба Ніжата, який ніби тут жив у давні часи. В Київському літописі у 1147 р. на цій місцевості згадується місто Уненіж, як укріплений пункт Чернігівського князівства на Переяславському кордоні.
Восени 1239 року в князівство вторглися монголо-татарські орди, які з іншими містами краю зруйнували й Уненіж. Через кілька десятиліть населений пункт відроджується. З середини XIV ст. він входив до складу Литовського князівства й іменувався Ніжинським городищем, а з 1514 року — Ніжином.
Внаслідок війни Російської держави з Литвою (1500-1503 рр.) Ніжин у складі Чернігово-Сіверщини відійшов до Російської держави. В першій половині XVI ст. він вже був одним з важливих пунктів на торговельному шляху Львів-Київ-Москва. Російські купці привозили на ніжинський ринок хутра, зброю, вироби з дерева, кінську збрую, а купували тут привозні східні і західноєвропейські товари, ювелірні вироби, сіль тощо.
Але розвитку Ніжина, його господарству й торгівлі заважали війни, які вели Литва й Польща проти Росії за землі Сіверської України. За Деулінською угодою 1618 року місто потрапило під владу шляхетської Польщі й було включено до складу Київського воєводства. Польський уряд прагнув перетворити його на один з форпостів на кордоні з Росією. З цією метою в 1624 р. Ніжину відвели велику площу навколишніх земель на лівому березі річки Остер.
26 березня 1625 року король Сигізмунд III надав йому магдебурзьке право, що сприяло заселенню й економічному розвитку міста. Усі мешканці звільнялись від сплати податків до королівської скарбниці та отримували можливість займатися різними ремеслами й промислами, засновувати ремісничі цехи, торгувати своїми виробами й привозними товарами. Для самоврядування обирався міський магістрат на чолі з війтом, якого призначав король. З’явилася печатка, на якій зображений покровитель міста Георгій Переможець.
В документах I чверті XVII ст. йдеться про Ніжин-фортецю, що складалася з «Цитаделі» (або «Замку») та укріпленого «Старого міста». Фортеця мала глибокий рів, що заповнювався водою з Остра, високий земляний вал та дерев'яну стіну з 11 баштами.
До 1648 року місто та Ніжинське староство належали польському магнату, коронному гетьману, командувачу військами Речі Посполитої Миколі Потоцькому і щороку сплачувало йому до 300 тис. злотих. Козаки та міщани Ніжина неодноразово повставали проти утисків польських феодалів.
У червні 1648 р. війська Богдана Хмельницького визволили Ніжин від шляхетського панування Речі Посполитої. Місто стає центром Ніжинського козацького полку – найбільшого в Гетьманській Україні за територію та чисельністю. До його складу входило спочатку 10, а потім 36 сотень козаків. Під керівництвом полковників Прокопа Шумейка, Лук’яна Сухині та Івана Золотаренка козаки Ніжинського полку брали участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького: в 1649 р. - в поході на Кодак, у 1653 р. воювали на півночі Чернігівщини, а у 1654–1655 рр. брали участь у визволенні Білорусі від загарбників Речі Посполитої.
Відповідно до рішень Переяславської Ради та Березневих статей 1654 р., Ніжин, як і вся територія Лівобережжя, був приєднаний до Московського царства. Нас той час місто було одним з найбільших на території України - за переписом 1654 року у ньому мешкали 11 600 осіб (для порівняння: на той час у Києві - 7 800).
З 1657 р. (після смерті Б. Хмельницького) і до початку 1670-х рр. (період Руїни) ніжинські козаки брали участь у повстаннях, керованих М. Пушкарем (1658 р.) та І. Богуном (1659 р.).
У червні 1663 року в Ніжині відбулася знаменита подія – «Чорна рада», описана в романі Пантелеймона Куліша, на якій обирався гетьман Лівобережжя. На ній були присутні понад 40 тис. козаків з усієї України, а також міщани та інші верстви населення. Гетьманом було обрано кошового війська Запорізького Івана Брюховецького.
За гетьманів І. Самойловича та І. Мазепи ніжинці разом із московськими стрільцями ходили на Крим (1687 і 1689 рр.), на Азов (1695–1696), билися зі шведами під час Північної війни (1700-1721), брали участь у російсько-турецьких війнах XVIII ст.
З другіої половини XVII і особливо в XVIII ст. Ніжин був одним із головних центрів ремісничого виробництва й торгівлі на Україні. У 80-х роках XVIII ст. річний товарооборот ніжинських ярмарків, що проводилися тричі на рік, і торгів (два рази на тиждень) становив близько мільйона крб. Також він був одним з найбільших центрів ювелірного ремісничого виробництва на Україні.
Через своє розташування на торгівельних шляхах між Річчю Посполитою, Османською імперією та Московським царством, Ніжин все більше ставав багатонаціональним містом. Крім українців, тут жили московити, греки, болгари, євреї, турки, перси, німці, поляки.
Найпотужніший культурний вплив на місто мали греки. Богдан Хмельницький запросив їхніх купців до Ніжина і спеціальним універсалом 1657 року надав великих пільг у торгівлі, які підтвержувалися потім усіма наступними гетьманами й царями. 1675 року грецькі купці заснували тут свою колонію, яка стала найбільшою в Україні. Вони створили в місті свій магістрат, суд, церкву, школу, побудували тут комплекс грецьких храмів, створили першу аптеку на Лівобережній Україні, відкрили першу в місті кав’ярню. Саме греки започаткували вирощування знаменитих ніжинських огірків, розробили спосіб їх консервування і були єдиними постачальниками огірків до імператорського столу.
З 1762 року в місті починає розвиватися галузь освіти, відкриваються парафіяльні школи, школа грецького братства, мале народне та повітове училище. В 1782 році Ніжин став повітовим центром Чернігівського намісництва.
У першій половині XIX ст. Ніжин перетворився на один із значних культурних центрів України. Визначною подією в його культурному житті було відкриття 16 вересня 1820 року Ніжинської гімназії вищих наук, яка поклала початок вищій освіті в усій Лівобережній Україні. У 1821-1828 рр. тут навчався великий письменник М. В. Гоголь, також її випускниками були видатні представники російської і української науки та культури - Є. Гребінка, Л. Глібов, В. Забіла, Ю. Збанацький, Є. Гуцало, М. Сементовський, А. Мокрицький, Ф. К. Богушевич та ін. При гімназії у 1826 році було відкрито театр, організатором і активним актором його був М. В. Гоголь. 1875 року навчальний заклад перейменовано на Історико-філологічний інститут імені князя Безбородька. В 1894 році в інституті почало діяти наукове товариство, яке займалося дослідженнями в галузі історії, мовознавства, етнографії, літератури, філософії. Сьогодні цей вищий навчальний заклад є Ніжинським державним університетом ім. М. Гоголя.
В 1881 р. на кошти, зібрані населенням, у міському парку споруджено перший в Україні та Росії пам’ятник М. В. Гоголю роботи талановитого скульптора й архітектора П. П. Забіли.
Ніжин є батьківщиною українського письменника, церковного й культурного діяча Г. Кониського, українського історика, археографа, архівіста М. Бантиш-Каменського, видатного мореплавця Ю. Ф. Лисянського (1773—1837), одного з керівників першої російської кругосвітньої морської подорожі, І. Максимовича - українського державного та військового діяча у добу Гетьманщини, українського художника Самокиша та багатьої інших видатних діячів науки та культури.
В 1846 р. в місто приїздив Т. Г. Шевченко. Він три дні прожив в готелі поштової станції, зустрічався з ліцеїстами, в альбомі М. В. Гербеля записав невеличку поезію, присвячену М. В. Гоголю, відвідав дворянське зібрання.
З Ніжином пов'язаний творчий шлях видатної української актриси М. К. Заньковецької, яка проживала в тут у 1902-1907 рр. У неї неодноразово бували М. К. Садовський, П. К. Саксаганський, І. К. Карпенко-Карий. В 1888-1904 рр. в місті мешкав О. О. Богомолець — майбутній президент Академії наук Української РСР, у 1908-194 рр.— С. П. Корольов (конструктор перших штучних супутників Землі й космічних кораблів), у 1905-1909 рр. - латиський художник, академік Ю. Я. Феддерс.
На початку XX ст. разом з усією Україною Ніжин пережив буремні роки Першої світової та Громадянської війн. 29 січня 1918 року на околиці Ніжина відбувся знаменитий бій під Крутами між студентами - захисниками УНР та більшовицькими військами під керівництвом М. Муравйова. Під час визвольних змагань1917–20 рр. влада в місті не раз змінювалася, сам Ніжин був сильно зруйнований.
1923 року місто стало центром району й округу, його населення складало понад 36 тис. мешканців. Ніжин відбудовується, розвивається промисловість, будується електростанція. 1939 року його було віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.
Під час Другої світової війни Ніжин пережив німецько-фашистську окупацію, яка принесла багато руйнувань та людських жертв. Після звільнення міста у вересні 1943 р. його одразу почали відбудовувати, відновлювати роботу підприємств, закладів освіти та культури. Поступово Ніжин перетворився на один з найбільших промислових та культурних центрів Чернігівщини.
Сьогодні Ніжин – одне з небагатьох міст України, яке зберегло планування й забудову XVII–XVIII ст. та характерні риси свого історичного минулого. Це четверте за кількістю збережених старовинних храмів місто в Україні, у ньому знаходиться величезне число пам’яток історії, археології та архітектури, пам’ятників і пам’ятних знаків. Все це робить Ніжин фактично музеєм просто неба.
Головні пам'ятки історії, культури та архітекури Ніжина за міськими історико-архітектурними комлексами:
Пам'ятники
• Б. Хмельницькому
• Ю. Лиснянському
• М. Гоголю
• Т. Шевченку
• М. Заньковецькій
• М. Бернесу
Пам'ятні знаки
• Жертвам Голодомору та політичних репресій
• Ніжинцям, які загинули у роки Німецько-радянської війни
• На честь звільнення міста від фашистських загарбників
• На місці будику, в якому жив С. П. Корольов
• «Дзвони Чорнобиля»
• Ніжинському огірку.
Список літератури:
Бідун С.М. До питання історії Ніжинської фортеці [Текст] / С. М. Бідун // Вісник студ. наук. т-ва. - 2015. - Вип. 13. - С. 62-65
Власовець Ю. Ніжин древній і сучасний [Текст] / Ю. Власовець. - Ніжин, 2007. - 56 с.
Волониць В.С. Торговельно-комерційна діяльність ніжинських греків на українських землях у ХVІІІ–ХІХ ст. в працях дослідників ХІХ – початку ХХ ст. [Текст] / В. С. Волониць // Грані. - 2011. - № 2. - С. 14-18
Гапоненко Д.І. Ніжинський Ветхоріздвяний Георгіївський монастир (ХVII – початок ХVIII ст.) [Текст] / Д. І. Гапоненко // Література та культура Полісся. - 2009. - Вип. 51. - С. 32-38
Гедьо А.В. Гетьманські універсали І. Мазепи грекам м. Ніжина [Текст] : джерелозн. аналіз / А. В. Гедьо // Сіверянський літопис. - 2009. - № 6. - С. 60-65
Гедьо А.В. Ніжинський грецький магістрат [Текст] : монографія / А. В. Гедьо, М. К. Подгайко. - Донецьк : ДонНУ, 2013. - 414 с.
Горенко Л.І. Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька [Текст] / Л. І. Горенко // Народознавчі студії пам’яті В. Т. Скуратівського : зб. наук. пр.. - 2013. - С. 112-118
Даниленко О.А. Культура вільного часу жителів Ніжина у контексті дослідження післявоєнного повсякдення (1943–1953 рр.) [Текст] / О. А. Даниленко // Вісник студ. наук. т-ва. - 2014. - Вип. 11. - С. 105-109
Дейнека К.С. Культурно-просвітницька діяльність ніжинських театрів першої третини ХХ ст. [Текст] / К. С. Дейнека // Література та культура Полісся. - 2017. - Вип. 88. - С. 203-214.
Желєзко К.А. Ніжинська фортеця в системі оборони Гетьманщини (1648–1659) [Текст] / К. А. Желєзко // Ніжинська старовина. - 2017. - Вип. 23. - С. 69-73
Желєзко Р.А. Місто Ніжин у системі оборони Гетьманщини (1648–1783 роки) [Текст] / Р. А. Желєзко // Ніжинська старовина. - 2014. - Вип. 17. - С. 15-22
Желєзко Р.А. Ніжинський козацький полк і Чорна Рада 1663 року [Текст] / Р. А. Желєзко // Ніжинська старовина. - 2013. - Вип. 15. - С. 5-12
Желєзко Р. Опозиція Ніжинського козацького полку гетьману Івану Самойловичу [Текст] / Р. Желєзко // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. - 2013. - Вип. 22, ч. 2. - С. 19-24
Зозуля С.Ю. Втрачені пам’ятки Ніжина – споруди міського та грецького магістратів [Текст] / С. Ю. Зозуля, О. С. Морозов // Сіверщина в історії України : зб. наук. пр.. - 2017. - Вип. 10. - С. 59-67
Зозуля С.Ю. Грецький квартал у Ніжині як пам’ятка містобудування [Текст] / С. Ю. Зозуля // Шості Зарембівські читання : зб. наук. пр.. - 2017. - С. 102-119
Зозуля С.Ю. Штрихи до історії Гоголівської вулиці в Ніжині [Текст] / С. Ю. Зозуля // Відлуння віків. - 2011. - № 1-2 (14-15). - С. 33-38
Капінус О.Л. Культурно-просвітницька діяльність греків Ніжина та Північного Приазов'я в сучасних історіографічних дослідженнях [Текст] / О. Л. Капінус // Історичні і політологічні дослідження. - 2010. - № 3-4. - С. 51-56
Кедун І. До питання про локалізацію літописного Уненіжа [Текст] / І. Кедун, О. Пархоменко // Місто: історія, культура, суспільство. - 2016. - № 1 (1). - С. 77-86
Кедун І.С. До питання про топографію давньоруських пам’яток на території міста Ніжин [Текст] / І. С. Кедун // Ніжинська старовина. - 2014. - Вип. 17. - С. 5-13
Крапивний Р.М.Економічний розвиток Ніжинського полку [Текст] : історіографія проблеми / Р. М. Крапивний // Міждисциплінарні гуманітарні студії. Серія: Історичні науки. - 2014. - Вип. 1. - С. 37-46
Крапивний Р.М. Розвиток ремісничих спеціальностей на території Ніжинського полку у середині ХVІІ–ХVІІІ ст. [Текст] / Р. М. Крапивний // Український історичний збірник. - 2013. - Вип. 16. - С. 58-67
Кудінов Д.В.До питання революційних подій у Ніжині 1905 р. [Текст] : селянський вимір / Д. В. Кудінов // Український історичний журнал. - 2010. - № 2. - С. 95-102
Летопись жизни и творчества Н. В. Гоголя [Текст] : нежинский период (1820–1828) / Нежин. гос. ун-т им. Николая Гоголя ; сост. Н. М. Жаркевич. - Нежин : Аспект-Полиграф, 2009. - 259 с. : портр.
Кулик Л.Ю. З історії розвитку ковальства на Ніжинщині ХVII–ХІХ ст. [Текст] / Л. Ю. Кулик // Ніжинська старовина. - 2011. - Вип. 11. - С. 75-78.
Лазаренко О.М. Спогади про Ніжин. 100 років тому [Текст] / О. М. Лазаренко ; упоряд. М. П. Шкурко. - Ніжин : Лисенко М. М., 2015. - 152 с. : іл.
Лейберов О.О. Дворянство Ніжинського повіту Чернігівської губернії на початку XIX століття: спроба колективного соціального портрета [Текст] / О. О. Лейберов // Література та культура Полісся. - 2017. - Вип. 88. - С. 138-151.
Лесик Л.В. Взаємовідносини Ніжинського магістрату з місцевою козацькою адміністрацією: земельне питання (на прикладі кількох справ) [Текст] / Л. В. Лесик // Сіверщина в історії України : зб. наук. пр.. - 2016. - Вип. 9. - С. 272-274.
Лесик Л.В. Діяльність ремісничих цехів Ніжина та їх взаємодія з міським магістратом (XVII–XVIII ст.) [Текст] / Л. В. Лесик // Ніжинська старовина. - 2015. - Вип. 19. - С. 71-76
Лесик Л.В. Земельні володіння Ніжинського міського магістрату ХVІІ–ХVІІІ ст. [Текст] / Л. В. Лесик // Сіверщина в історії України : зб. наук. пр.. - 2017. - Вип. 10. - С. 126-128
Мазурик О.М. Ніжин в кінці ХІХ – початку ХХ ст.: кілька слів про благоустрій міста [Текст] / О. М. Мазурик // Вісник студ. наук. т-ва. - 2014. - Вип. 11. - С. 129-132
Мельник М.О. Діяльність Ніжинського мирового суду наприкінці ХІХ століття [Текст] / М. О. Мельник // Ніжинська старовина. - 2016. - Вип. 21. - С. 65-71
Місто Ніжин 1917–2007 [Текст] : Бібліогр. покажчик / упоряд. Л. В. Гранатович. - Ніжин : Лисенко М. М., 2010. - 550 с.
Місостов Т.Ю. Ніжинське історико-філологічне товариство як осередок історико-краєзнавчих досліджень на Чернігівщині кінця ХІХ – початку ХХ ст. [Текст] / Т. Ю. Місостов // Збірник наукових праць. Серія: Історія та географія. - 2011. - Вип. 40. - С. 139-142
Морозов О. Грецькі храми Ніжина [Текст] / О. Морозов // Пам’ятки України: історія та культура. - 2013. - № 7. - С. 24-31
Морозов О. Маловідомий опис Ніжина 1766 року [Текст] / О. Морозов // Ніжинська старовина. - 2008. - Вип. 6. - С. 79-90
Морозов О. Маловідомий план Ніжинської фортеці першої половини XVIII століття [Текст] / О. Морозов // Ніжинська старовина. - 2017. - Вип. 23 (26). - С. 191-210
Морозова А. Історико-статистичний опис Ніжина та Ніжинського повіту 1804 р. [Текст] / А. Морозова // Ніжинська старовина. - 2010. - Вип. 10. - С. 121-126
Моціяка П.П. Ніжинський історико-філологічний інститут Князя Безбородька у портретах його директорів [Текст] : монографія / П. П. Моціяка. - Ніжин : Лисенко М. М., 2011. - 312 с. : іл., портр.
Нетреба А.І. Особливості впровадження судової реформи на території Ніжинського повіту Чернігівської губернії [Текст] / А. І. Нетреба // Ніжинська старовина. - 2018. - Вип. 25 (28). - С. 68-73
Описание города Нежина, его улиц и домов. Перепись населения по домам, составленная 15 февраля 1766 г. в городской магистратуре [Текст] / подгот.: С. Ю. Зозуля, О. Морозов // Ніжинська старовина. - 2008. - Вип. 7. - С. 15-209.
Пархоменко О.Г. Літописні Уненіж та Ніжатин: проблема локалізації [Текст] / О. Г. Пархоменко // Ніжинська старовина. - 2016. - Вип. 21. - С. 45-51
Пляшко Л. Ніжин [Текст] : іст. топографія та пам’ятки на початок ХІХ ст. / Л. Пляшко // Пам’ятки України: історія і культура. - 2009. -№ 2. - С. 38-53
Подгайко М.К. Особливості формування ніжинської грецької громади в другій половині ХVII століття [Текст] / М. К. Подгайко // Історичні і політологічні дослідження. - 2010. - № 3-4. - С. 118-124
Позняк О.В. Ніжинський місцевий огірок: знаки питання в історії походження [Текст] / О. В. Позняк // Ніжинська старовина. - 2018. - Вип. 25 (28). - С. 61-65
Пономар О. З історії пошти України: Ніжинська поштова станція [Текст] / О. Пономар // Відлуння віків. - 2010. - № 1 (12). - С. 18-21
Потапенко М. Віднайдена грамота. Останнє підтвердження привілеїв Ніжина 1742 року [Текст] / М. Потапенко, А. Парубець // Ніжинська старовина. - 2017. - Вип. 24 (27). - С. 105-109
Потапенко М.В. Ніжин в добу Української революції 1917–1921 [Текст] / М. В. Потапенко, В. О. Прудько, В. М. Ємельянов. - Ніжин : Лисенко М. М., 2018. - 104 с. : іл.
Прудько В.О. Політичні та соціокультурні процеси на Ніжинщині в часи Української революції 1917-1921 рр. [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.01 "Історія України" / В. О. Прудько ; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2013. - 19 с.
Рахно О.Я. Земська реформа 1864 р. і запровадження земського самоврядування у Ніжинському повіті Черніговської губернії [Текст] / О. Я. Рахно // Література та культура Полісся. - 2009. - Вип. 51. - С. 73-80
Самойленко Г.В. Культурне життя в Ніжині у ХVІІ–ХVІІІ ст. [Текст] : монографія / Г. В. Самойленко, С. Г. Самойленко. - Ніжин : НДУ ім. Миколи Гоголя, 2012. - 219 с. : іл.
Самойленко Г.В. Николай Гоголь и Нежин [Текст] / Г. В. Самойленко. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2008. - 316 с. : ил., портр.
Самойленко Г.В. Ніжин – європейське місто [Текст] / Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко ; Сівер. ін-т регіон. досліджень. - Чернігів : Лозовий В. М., 2010. - 71 с. : іл., портр.
Самойленко С.Г. Культурне життя в Ніжині в добу Гетьманщини [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.01 "Історія України" / С. Г. Самойленко ; Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка, [Ніжин. держ. ун-т ім. Миколи Гоголя]. - Чернігів, 2010. - 20 с.
Сорока Ю.В. Чорна рада [Текст] : [про події червня 1663 року в Ніжині] / Ю. В. Сорока. - Харків : Фоліо, 2011. - 120 с. - (Знамениті події історії України).
Ситий І. М. "Описаніє" ніжинської шляхти 1784 р. [Текст] / І. Ситий // Ніжинська старовина. - 2008. - Вип. 6. - С. 145-154.
Ситий І. М. Печатка Ніжина XVII–XVIII ст.: легенда і зображення [Текст] / І. Ситий // Сфрагістичний щорічник. - 2016. - Вип. VІ. - С. 328-338.
Солодка К.Ю. Заснування Ніжинської міської думи та її діяльність у 60–90-х рр. ХІХ ст. [Текст] / К. Ю. Солодка // Вісник студ. наук. т-ва. - 2017. -Вип. 16. - С. 119-123
Супронюк О.К. Н. В. Гоголь=Гоголь Н. В.> и его окружение в Нежинской гимназии [Текст] : биобиблиогр. словарь / О. К. Супронюк ; НАН Украины, Нац. б-ка Украины им. В.И. Вернадского. - Киев : Академпериодика, 2009. - 261 с. : портр.
Ткалич Ю. Місцевий огірок як бренд Ніжинщини: становлення і відродження традицій [Текст] / Ю. Ткалич, О. Позняк, С. Ю. Зозуля // Ніжинська старовина. - 2017. - Вип. 23 (26). - С. 211-225
Токарєв С.А. Козацька старшина Ніжинського полку у другій половині XVII–XVIII ст. [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.01 "Історія України" / С. А. Токарєв ; Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. - Чернігів, 2016. - 20 с.
Травкіна О.І. Опис Ніжинського магістрату 1781 р. [Текст] / О. І. Травкіна // Ніжинська старовина. - 2015. - Вип. 19. - С. 146-148.
Якубіна Ю.В. Етнокультурний простір Ніжина як фактор формування художньої свідомості Гоголя [Текст] / Ю. В. Якубіна // Київська старовина. - 2009. - № 3. - С. 107-149
Якубіна Ю.В. Ніжинський період біографії Миколи Гоголя [Текст] : до початків історіографії / Ю. В. Якубіна // Університет. - 2008. - № 6. - С. 69-79.
Додаткову літературу з історії України та про окремі історико-культурні об'єкти Ви можете знайти в електронному каталозі та тематичних БД нашої Бібліотеки.
