До 125-річчя від дня народження Михайла Омеляновича Ялового (1895–1937), українського письменника, поета, прозаїка, драматурга, кіносценариста, журналіста, редактора, видавця, громадсько-політичного діяча, презентуємо книжкову виставку з фонду Бібліотеки.

Яловий Михайло Омелянович (псевдоніми і криптоніми: Михайло Красний, Мих.Красний, Мих.Крий, Юліан Шпол, М.К.) народився 5 червня 1895 року в селі Дар Надєжда, на Полтавщині (тепер Сахновищенський район Харківської області) в сім'ї волосного писаря.

Український футурист, найближчий однодумець Миколи Хвильового і жертва сталінських репресій . Середню освіту здобув у Миргородській гімназії по закінченні якої у 1916 році вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира.

У 1921 році разом із Михайлем Семенком та Василем Олешком засновує «Ударну групу поетів-футуристів», 1925 року разом із Олексою Слісаренком та Миколою Бажаном переходить до «Гарту», але вже наприкінці цього року спільно з Олесем Досвітнім, Миколою Хвильовим, Майком Йогансеном та іншими створює Вільну академію пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) та стає її першим президентом.

Заарештований 1933, розстріляний 3 листопада 1937 в урочищі Сандармох поблизу м. Медвеж’єгорськ (тепер місто в Республіці Карелія, РФ). Михайло Яловий був реабілітований посмертно у 1957 році.

Літературну діяльність Михайло Яловий розпочав у 1918 - 1919 р. в газеті «Селянин і робітник» під ім'ям Михайло Красний публікуються його агітаційні поезії, а 1920 р. в газеті «Селянська біднота» друкується «Треба розжувати: казка для дорослих». Твір на 12 сторінках, вийшов тиражем у 100000 примірників.

Результатом дворічної співпраці з футуристами стала збірка поезій «Верхи» (1923), яка здобулася на неоднозначну оцінку критики. В 1923–1926 рр. Яловий майже повністю присвячує себе публіцистиці. Саме в цей період з'являються статті про Михайля Семенка, Гната Михайличенка, Василя Чумака, Андрія Заливчого, деякі питання літературної дискусії.

1925 р. в журналі Всесвіт друкується оповідання «Три зради», а 1929 р. виходить найвідоміший твір Ялового, написаний у романтичному ключі роман «Золоті лисенята». Роман мав неабияку популярність і виходив двічі поспіль 1929 р. (3000 прим.) та 1930 р. (5000 прим.).

Окрім поезій, оповідань, публіцистики Яловий випробував свої сили і в драматургії, в результаті чого з'явилася комедія «Катіна любов, або будівельна пропаганда» (1928). Окрім того він також автор сценарію українського фільму «Василина» (за повістю Івана Нечуя-Левицького «Бурлачка», 1928) та «Пух і прах» (1929) а також двох перекладів з німецької: вірш Йоганеса Бехера «Берлін» та Альфреда Ліхтенштайна «Дощова ніч».

Бібліографічний список:

Архів Розстріляного Відродження : матеріали арх.-слідч. справ укр. письменників 1920 – 1930 рр. / упоряд., передм., прим. О. й Л. Ушкалових. – Київ : Смолоскип, 2010. – 456 с. – Із змісту: [Архівні матеріали] : Михайло Яловий (прибране ім’я Юліан Шпол) (1895 – 1937) – письменник, поет. – С. 15-144.

Жигун С. Стратегія спілкування з читачем як гра у прозовому тексті : [зокрема про Ю. Шпола] / Сніжана Жигун // Слово і час. – 2008. – № 11. – С.56-62.

Жулинський М. Слово і доля : навч. посіб. / Микола Жулинський. – Київ : А.С.К., 2006. – 640 с. : іл. – Із змісту: Михайло Яловий (1895 – 1937). – С. 350-360.

Жулинський М. Українська література. Творці і твори : учням, абітурієнтам, студентам, учителям / Микола Жулинський. – Київ : Либідь, 2011. – 1152 с. : іл. – Із змісту: Михайло Яловий (1895 – 1937). У золотих променях творчості. – С. 474-481.

Ільницький О. Український футуризм (1914 – 1930) / Олег Ільницький ; пер. з англ.Р. Тхорук ; наук. ред. І. Старовойт. – Львів : Літопис, 2003. – 456 с. – Із змісту: Юліан Шпол (1895 – 1937). – С. 317-319.

Книги і долі : митці Розстріляного Відродження : біобібліогр. покажч. / упоряд. Г.І. Єфімова ; наук. консультант Г.Д. Зленко ; ред. І.С. Шелестович. – Одеса : Друк, 2002. – 367 с. : фот. – Із змісту: Яловий Михайло Омелянович (1895 – 1937). – С. 341-345.

Коцарєв О. Юліан Шпол : входини у нове тисячоліття // Березіль. – 2008. – № 3/4. – С. 163-165.

Красний Михайло. Треба розжувати: казка для дорослих / М. Красний. – Х. Всеукр. Вид-во, 1920. – 12 с.  (УСРР. Ч.81)

Сосюра В. «Обличчя Миші Ялового...» : уривок з поеми «Розстріляне безсмертя» // Шляхами пам’яті : антол. поет. творів, присвяч. пам’яті митців Розстріляного Відродження / упоряд., авт. статей Ганна Єфімова. – Одеса, 2011. – С. 140-141.

Публікації творів у збірниках

«Загасіть вогні минулих днів...»; «На вечірні зорі...»; «Дзвінкими дзвіночками...»; «Розмріяною ходою...»; «Не сичіть...»; «І як це сталося...»; «Запудриться осінь...»; Про себе / Юліан Шпол // Розіп’ята муза : антол. укр. поетів, які загинули насильницькою смертю : у 2 т. / уклав Юрій Винничук. – Львів, 2011. – Т. 1. – С. 479-482.

«Золотисто-осінніх скиглінь...»; «Не сичіть, не сікайтесь у вічі...»; «Наливаються, нали-ваються...»; «І як це сталося...» : [вірші]; «Сходив день, як безпричинна тривога... : (уривок із роману «Золоті лисенята») // Слово і доля : навч. посіб. / М. Жулинський. – Київ, 2006. –С. 357-361 : фот.

Верхи : «Не чіпайте...»; «Я не піду на похорон...»; «Загасіть вогні...»; «Фістульною тонкою ниткою...»; «Розковиряйте мозком...»; «Заводи згодом стануть...»; «Скрізь трупи...»; «Коли ми цілували заводи...»; «Розмріяною ходою...»; «Обсмикали, общипали...»; «По географічній мапі...»; «Заізмилась земля...»; «Розперезані і голі...»; «Експромт перед передовою...»; «Місто кремезне...»; Осіння лірика кримчака / Юліан Шпол // Українська авангардна поезія (1910 – 1930-ті роки) : антологія / упоряд. Олег Коцарєв та Юлія Стахівська. – Київ, 2014. – С. 736-756.